Світлі моменти жорстокої війни

Щойно університетські «нашоатлантівці» на чолі з Яною Осадчою повернулися від бійців другого батальйону 30-ї окремої механізованої бригади. Ця поїздка була запланована як виїзд із необхідною хлопцям допомогою. Три тижні тому їх військово-опорний пункт  повністюзнищеними вороги й доводиться починати все з нуля. Те, що воїни просили, ми відвезли. Величезне спасибі Миколі Рудницькому, Світлані Шиман, Олексію Леваненку, Інні Власовій,  Тетяні Рудиці, Олександру Шапошніку, Олександру Авілову, Валентині Полончевській  за допомогу в формуванні цього фронтового вантажу.

13697212_1048192298610456_2019516668762563969_n 13697306_1048192398610446_7415107393655885722_n 13718595_1048192315277121_2416540165435309898_n 13726573_1048192491943770_7174749077629855783_n

Окрема вдячність від хлопців за маскувальну сітку – тішилися, як діти…  Під час цієї поїздки був досить хвилюючий момент, коли до Яни Осадчої звернувся один із воїнів-захисників, з якими вона познайомилася ще десь з 1,5 року тому в Куйбишево. Тоді від «нашоатлантівця «Степана Гериліва й маленьких українських американців вона передавала хлопцям вітальні листівки до Великодня. Сьогодні виявилося, що цей солдат – один із щасливих володарів цих дитячих листівок. До речі, вона, ця листівочка, як цінний оберіг, до цих пір із ним. Ось такі вони –  дороги й зустрічі під час цієї війни.

13769469_1048192455277107_4146385028611703167_n 13775881_1048192505277102_6474203971578329867_n 13781667_1048192821943737_2901630374717353282_n untitled

 Навіть в найтемніший час трапляються світлі моменти. Цінуймо їх.  

НАШІ АТЛАНТИ 


Поділитися:

  • Facebook
  • Twitter
  • LiveJournal
  • Print