Місяць: березня 2013

Чаруючий світ поезії завжди захоплює та дивує. Коли чуємо поетичні рядки, наша душа оживає, серце починає битися в ритмі поезії, піднесених слів, гарних фраз, глибокого сенсу… Щороку, 21 березня, вся земна куля святкує Всесвітній день поезії. З цієї нагоди Студентська рада та редакція газети БДПУ «Університетське Слово» організували поетичний конкурс «В ПОЛОНІ МУЗИ МОЛОДОЇ», в якому брали участь талановиті, обдарованні студенти-поети, з-під пера яких народжуються ліричні, романтичні, тривожні вірші. У конкурсі взяли участь 13 студентів, серед яких було обрано трьох переможців. Цікаво те, що переважна більшість молодих університетських поетів далеко не філологи, а майбутні фізики, математики, соціальні педагоги…

Святкове підбиття підсумків конкурсу відбулося сьогодні, 21 березня, в конференц-залі БДПУ. Провідний фахівець з виховної роботи Анетта Омельченко, голова Студентської ради Вікторія Каліберда, проректор з адміністративно-господарчої діяльності Ольга Яланська розповіли про важливість поезії в житті людини, її неповторність, про позитивне ставлення до культури та мистецтва в цілому, декламували чарівні поезії Ліни Костенко та Василя Симоненка…

Студент-магістрант Інституту філології та соціальних комунікацій Микола Антощак уже має дві збірки власних поезій «Воістину люблю» та «Великдень нашої любові». Талановитий хлопець декламував учасникам конкурсу вірші, після яких додав: «Поезія – це жива річ, і коли вона з’являється в нашому житті, то незрівнянні ні з чим іншим відчуття». На питання:«Як виглядає твоя муза?», Микола відповів: «Вона в мене і білява, і чорнява, і руда»… Як на мене, то дуже зручно.

Журналіст та редактор газети «Університетське Слово» Степан Герилів також представив на «суд людський» збірку емігрантських поезій «Заробітчанські дзвони». Сам її він жартівливо називає «захалявною» книжкою, бо її легко можна «заховати в чобіт» чи вмостити за «пазуху». Не дивлячись на постійно гарний настрій та добре відчуття гумору Степана Миколайовича, вірші в його збірці доволі сумні, бентежні, схвильовані… Болісний вірш про те, як не стало матері, заставив кожного задуматися: настала тиша, бо всі в цей момент згадали найдорожчу у світі людину – матусю…

А далі свої вірші читали конкурсанти. Вслуховуючись у кожне слово, не надто розумієш, як такі молоді, ще не дуже обізнані з труднощами життя студенти, так тонко, вміло та мудро відчувають любов, щастя, переживання інших… Переможцями конкурсу «В ПОЛОНІ МУЗИ МОЛОДОЇ» стали: Оксана Кайда (ІФСК), Олександра Литвин (ІППОМ) та Вікторія Зимовець (СГФ). Їхні старання були відзначені Грамотами, «солодкими призами» та книжками Миколи Антощака з автографами автора. Всім конкурсантам побажали натхнення та вірності її величності – Музі.

Незабаром найцікавіші роботи поетичних конкурсантів будуть надруковані в газеті «Університетське Слово».

Кристина Корінець,

кореспондент «Університетського Слова»

СТУДЕНТИ БДПУ СЬОГОДНІ, 21 БЕРЕЗНЯ, ВЗЯЛИ УЧАСТЬ У ГРОМАДСЬКИХ СЛУХАННЯХ З ПРИВОДУ ПРИСВОЄННЯ ДИТЯЧІЙ ЮНАЦЬКІЙ СПОРТИВНІЙ ШКОЛІ ІМЕНІ ЗАСЛУЖЕНОГО ВЧИТЕЛЯ УКРАЇНИ ЄВГЕНА ІВАНОВИЧА НАЗАРОВА, ЩО ПРОХОДИЛИ В ПАЛАЦІ КУЛЬТУРИ «СОФІТ»

Євген Іванович Назаров народився 23 вересня 1936 року в Бердянську. У 1956 році був прийнятий на посаду вчителя фізичного виховання в Бердянську середню школу № 9, працював вчителем фізичного виховання в середній школі № 6, школі-інтернаті. З 1960 року по 1965 рік навчався на заочному відділенні Симферопольського державного педагогічного інституту за спеціальністю «вчитель фізичного виховання, анатомії та фізіології». У 1962 році Євген Назаров був призначений директором дитячо-юнацької спортивної школи відділу освіти Бердянська, де працював до лютого 2011 року (за матеріалами сайту: http://www.brd24.com).

У президії громадських слухань були секретар Бердянської міської ради Володимир Безверхий, заступник міського голови Людмила Шаповал, начальник відділу освіти виконавчого комітету Бердянської міської ради Наталія Кондратюк, директор ДЮСШ Алла Гаркавенко.

Володимир Безверхий розпочав слухання такими словами: «Сьогодні зібралися друзі шановного Євгена Івановича Назарова, який так рано нас покинув. Його ім’я стало для нашого міста легендою, він привніс в життя кожного із нас великий спорт». Людмила Шаповал зазначила: «У Євгена Івановича за плечима понад 50 років педагогічної роботи. Він – тренер, спортсмен, батько багатьом хлопчикам та дівчаткам, батько сиротам, педагог з великої літери, людина, яка завжди була готова простягти руку допомоги». Наталія Кондратюк також сказала декілька сердечних слів про Євгенія Івановича: «Я пишаюся тим, що завдяки ініціативі трудового колективу Дитячої юнацької спортивної школи ми можемо говорити про присвоєння ДЮСШ імені Євгена Івановича Назарова. Я думаю, що він заслужив це тому, що більш ніж 50 років свого життя він віддав дітям».

До слова запросили заслуженого тренера України Геннадія Шилкіна: «Я дійсно щасливий зустрічі з вами, адже завдяки Наталії Дмитрівні, керівництву міста звернута увагу на галузь спорту, що згадали людину, яка зробила надзвичайно багато для Бердянська, адже внесок Євгена Івановича в галузь спорту важко переоцінити».

Багато теплих слів було сказано про Євгена Івановича і не дарма, адже він протягом 49 років був незмінним директором Бердянської ДЮСШ, починаючи з 1962 року. Завдяки йому протягом 2-х років у 1960-ті роки було збудовано нову будівлю школи, яка стала зірковим спортивним комплексом у Запорізькій області. Велике спасибі Євгенію Івановичу за те, що він підняв спорт у Бердянську на професійний рівень, і завдяки праці якого, ми тепер можемо пишатися олімпійськими чемпіонами, переможцями міжнародних змагань – вихованцями Дитячої юнацької спортивної школи.

Ксенія Задворна,

кореспондент «Університетського Слова»

На світлинах: студенти БДПУ під час громадських слухань

У Києві недавно проходив відкритий Національний фінал Чемпіонату комп’ютерних талантів «Золотий байт», який щорічно проводить комп’ютерна академія «ШАГ». Конкурс орієнтований на молоде, прогресивне покоління, яке прагне проявити і реалізувати свої можливості в сфері ІТ-технологій, web-дизайну та комунікацій.

У фінальному змаганні конкурсу брав участь студент факультету освітніх інженерно-педагогічних технологій БДПУ Анатолій Тюркеджи і зайняв друге почесне місце в номінації «Windows 8 Jazz». Талановитий студент пройшов нелегкий шлях довжиною в три етапи (відбірковий online-тур, регіональний фінал у Запоріжжі та всеукраїнський фінал у Києві), представивши на розгляд авторитетного журі програмний проект, розроблений для платформи Windows 8. Серед найкращих робіт була визнана й робота нашого студента, який отримав у подарунок планшет Samsung з операційною системою Windows 8. Вітаємо Анатолія з таким важливим досягненням і бажаємо подальших успіхів у навчанні та професійній майстерності.

Колектив факультету освітніх інженерно-педагогічних технологій

НА ТРАДИЦІЙНУ 27-БЕРЕЗНЕВУ ЗУСТРІЧ

Цього дня з 9-ї до 12-ї год. триватиме реєстрація гостей у фойє головного корпусу університету, а згодом в актовій залі розпочнеться зустріч випускників із ректором та проректорами, професорсько-викладацьким колективом БДПУ, яка завершиться святковим концертом студентських мистецьких колективів університету.

Ласкаво просимо до нас у гості!!!

Ідея відродження оздоровчих, бойових, культурних, військово-патріотичних традицій Запорізької Січі у вигляді сучасного Хортингу, як комплексної системи самовдосконалення особистості, заснованої на фізичному, морально-етичному та духовному вихованні, пов'язана з відродженням давніх народних традицій.

У наші дні слово «Хортиця» асоціюється з лицарством і самопожертвою, відвагою та вихованням могутніх і вольових воїнів. Саме тому спортивне єдиноборство «Хортинг» символічно назване на честь місця проведення всіх прадавніх козацьких поєдинків – кола козаків «хорт», в який вони збиралися для виявлення найсильніших, та на честь величного острова на Дніпрі «Хортиця» – сакрального центру й місця народження козацької доблесті Запорозької Січі. Саме Січ була оплотом багатотисячної армії воїнів, яка встановила для себе правила найвищої дисципліни в перервах між походами і самопожертви у поході. Хортиця була притулком воїнів, де постійно вдосконалювалося бойове мистецтво з метою захисту рідного краю.

Крім рукопашних сутичок, на Січі проводилися постійні тренінги з холодною зброєю, основною з яких були: козацька шабля, ніж і палиця (прямий посох, приблизно 150 м). Але з різних історичних джерел відомо, що на Хортиці козаки також постійно вдосконалювали навички володіння короткою і довгою сокирою, булавами різної величини, списами і сталевими прутами. Стрільба з пістоля у козаків також була важливим елементом підготовки.

З метою розвитку військово-прикладного та охоронно-прикладного розділу хортингу 19 лютого 2013 року наказом № 22 в Українській федерації Хортингу було засновано Колегію прикладного Хортингу.

Перші в Україні ознайомчі змагання з прикладного Хортингу відбулися в Бердянську 16 березня на базі ЗОШ № 3. Підтримали ідею розвитку національного виду спорту та взяли участь у змаганнях 102 учасники – представники 14 організацій нашого міста та районів області: міська федерація Хортингу, ДНЗ БЦ ПТО, БМПЛ, Бердянський прикордонний загін, Азовський козацький округ, Бердянський козацький полк, Бердянський курінь Азовського козачого округу, козацька дружина «Сармат», військово-патріотичні клуби «Джура», «Благовіст», «Гусари», Бердянський союз радянських офіцерів, Бердянська міська лікарня, ТОВ «Колосок».

Спортсмени змагалися в розділі прикладного Хортингу «снайперське багатоборство», яке містить стрільбу з пневматичної гвинтівки, пневматичного пістолету та метання бойового ножа.

Слід зазначити, що такі змагання для багатьох спортсменів не є новими: відкриті чемпіонати Бердянська зі снайперського багатоборства проводилися щорічно з ініціативи Молодіжного спортивного клубу «Дан-Те». Тож спортсмени показали непогані результати зі стрільби як із гвинтівки, так і з пістолета. Особливістю цьогорічних змагань було застосування дослідного зразка, максимально за характеристиками наближеного бойового, ножа «Хорт-М», на відміну від звичного ножа «Юніфайт», але і в цій дисципліні результати виявилися відмінними!

Переможців у кожній віковій категорії визначали за сумою балів із зазначених трьох дисциплін. Командну перемогу здобула команда Бердянської федерація Хортингу, друге місце у команди «Сармат» третє – у команди «Джура».

Вітаємо переможців та учасників змагань зі здобутими результатами та чекаємо всіх бажаючих на наступні змагання, які будуть приурочені Дню перемоги.

Алла Хатько,

заступник голови науково-методичної Колегії Української Федерації Хортингу, старший викладач кафедри інформатики та програмної інженерії БДПУ

Завершився фотоконкурс до 8 Березня, присвячений нашим  бабусям «У серця не буває зморшок», який провів Центр гендерних досліджень Бердянського державного педагогічного університету з метою подолання ейджизму та стереотипів стосовно жінок та їх ролей в суспільстві, а також залучення молоді до обговорення проблем родини.

Для участі в конкурсі необхідно було зробити власноруч одну фотокартку своєї бабусі, вказавши на звороті оригінальну назву фото, своє прізвище та ім’я та контактні дані.

Напрямами творчих робіт стали: портрет, або обличчя, осяяне роками; кумедний випадок з життя моєї бабусі; бабусині заняття і клопоти; сучасна, прогресивна бабуся тощо.

14 березня ц. р. члени журі конкурсу визначили переможців, якими стали:  Вікторія Назаренко, студентка 41в групи Інституту філології та соціальних комунікацій БДПУ за роботу «Погляд, що назавжди у серці» та Богдан Славський, учень економіко-гуманітарного коледжу БДПУ за фото «Життя, як весна,  – прекрасне!».

Переможці отримали флешки, щоб зберігати найкращі світлини, продовжуючи творчу діяльність, а своїм бабусям Вікторія та Богдан понесли в подарунок чайні сервізи, наповнені по-весняному яскравими, життєстверджуючими кольорами!

Марта Варикаша,

директор Центру гендерних досліджень БДПУ, кандидат філологічних наук, доцент кафедри зарубіжної літератури і теорії літератури

На фото: роботи-переможці, учасники конкурсу, винагороди…

Фото з архіву Центру

З 11-го по 13-те березня в стінах Одеського національного університету ім. Мечникова, на кафедрі історії Стародавнього світу та Середніх віків історичного факультету за підтримки Національної академії наук України, відділу археології Північно-Західного Причорномор’я та Одеського археологічного музею проходила десята (ювілейна) міжнародна наукова конференція, присвячена пам’яті відомого історика-нумізмата, вченого-енкциклопедиста, професора Петра Каришковського.  Глибина наукових досліджень Петра Йосиповича великою мірою була обумовлена тим, що він досконало володів багатьма мовами: англійською, німецькою, італійською, румунською, польською, чеською, болгарською, сербською, латинською та давньогрецькою. Він також був членом-кореспондентом Німецького археологічного інституту, Американського нумізматичного товариства, стояв біля витоків Одеського археологічного товариства.

У конференції взяли участь науковці з Великобританії, Молдови, Польщі, Росії, України та Франції.

Бердянськ представляли співробітники навчальної археологічної лабораторії БДПУ кандидат історичних наук, доцент кафедри політології та правознавства, завідувач лабораторією Валентина Папанова та магістр історії, старший лаборант Арсеній Голик з доповіддю на тему «Ольвийский ойкос (итоги раскопок 2010-2012гг.)», а також  вчитель математики Бердянського муніципального ліцею, випускник БДПУ, учасник археологічних розвідок та розкопок в Ольвії Федір Каїра зі своєю роботою – «Ольвийские монеты (находки 2010-2012 гг.)» (див. світлини).

Після закінчення конференції учасники побували на екскурсії в Одеському археологічному музеї НАНУ та мали змогу відвідати його золоту скарбницю.

Конференція принесла учасникам багато нової та корисної інформації та стала гарним приводом для нових знайомств.

Поїздка на конференцію відбулася завдяки підтримці ректора університету Вікторії Зарви.

Арсеній Голик,

старший лаборант археологічної лабораторії Бердянського державного педагогічного університету

Директор одного з освітніх закладів німецького міста Хайдельбург вирішив ввести в шкільну програму новий предмет під коротенькою назвою – «Щастя». У №3 (303) часопису для керівників освітньої галузі «Управління освітою» з’явилося інтерв’ю з Ернстом Фріц-Шубертом – керівником школи, де вперше запроваджено незвичну дисципліну ще в 2007 році.

За словами пана Фріц-Шуберта учнів можна навчити щастю: «Намагаюся навчити їх сприймати свої життєві переживання та досвід з позитивними емоціями… Той, хто є відкритим і посміхається, як правило, отримує посмішку у відповідь. Це вивільняє позитивні емоції. Цих тонких речей, які є складовою руху і театрального мистецтва, ми намагаємося навчитися на уроках. Учні відкривають у собі свої сильні сторони під час виконання практичних завдань, у процесі спілкування з однокласниками. Такі вправи також підвищують самооцінку». Дисципліну «Щастя» уже викладають у понад 100 навчальних закладах Німеччини.

Ми вирішили не відставати від закордонних новаторів, і газета «Університетське Слово», кафедра соціальних комунікацій Інституту філології та соціальних комунікацій БДПУ, профком БДПУ організовують фотоконкурс студентських робіт «В ОБ’ЄКТИВІ – ЩАСТЯ!», який триватиме протягом місяця (з 20 березня по 20 квітня ц. р.). Для участі в конкурсі на електронну скриньку редакції «Університетського Слова» univslovo@gmail.com необхідно надіслати одну або серію фотографій (до 3-х робіт) на тему: «Яким я бачу щастя?». У листі вказуйте також своє ім’я та прізвище, назву роботи (серії), контактний номер телефону. Компетентне журі оголосить результати і назве переможців, які отримають цінні подарунки. Нагородження призерів відбудеться наприкінці квітня.

Запрошуємо кожного, хто бажає поділитися частинкою своєї уяви про звичайне людське щастя, взяти участь у фотоконкурсі!

Редакція газети БДПУ «Університетське Слово»

Вікторія Зарва: «Виповнилося два роки з того моменту, як я обіймаю посаду ректора, і запланувала зробити зустрічі ректорату з колективами кожного інституту та факультету нашого університету».

Сьогодні, 15 березня, ректорат на чолі із доктором філолологічних наук, професором Вікторією Зарвою зібрав у конференц-залі факультет економіки та управління БДПУ. Декан факультету, доктор економічних наук, доцент, завідувач кафедри «Економіки підприємств» Владислав Саєнко ознайомив присутніх із складом кафедр та кількістю студентів, що навчаються за напрямами підготовки та спеціальностями: Педагогічна освіта, Економіка та підприємство, Менеджмент. На сьогодні у БДПУ успішно функціонують три кафедри: кафедра «Економіки підприємства та економічної теорії», кафедра «Менеджменту курортного, готельного та туристичного сервісу», кафедра «Економічної кібернетики і фінансів» і навчається 809 студентів.

Вікторія Зарва зазначила, що нагальним на сьогодні є питання докторантури працівників факультету економіки та управління. А проректор з наукової роботи Ігор Богданов повідомив, що з 1 січня 2014 р. буде проводитися перевірка наукових робіт на плагіат. Технологія подачі документів до аспірантури та докторантури переводитиметься в електронний режим, і завдяки цьому вона буде спрощена. Але кожна наукова праця проходитиме жорстку перевірку, а за плагіат передбачається персональна відповідальність.

Перший проректор Володимир Федорик говорив про проведену перевірку навчально-методичного забезпечення факультету, зазначив, що БДПУ потрібно підняти на новий освітянський рівень: «Необхідно перевести наш університет на національний рівень, для того, щоби процвітати у майбутньому. Для цього необхідно примножувати рейтинг університету, який складається з багатьох показників, одним з яких є навчальна робота».

Голова профкому Віталій Лола наголосив на тому, що у викладачів як економічного факультету, так і інших факультетів та Інститутів є можливість пройти курс оздоровлення у санаторіях Трускавця, Ялти та багатьох інших рекреаційних зонах міст України. Тому профком запрошує працівників БДПУ не нехтувати шансом відпочити від трудових буднів.

Загалом, зустріч ректорату із колегами факультету економіки та управління пройшла в дружній обстановці. Вікторія Зарва обіцяла, при можливості, сприяти викладачам і зазначила, що нещодавно вона була на зустрічі із головою Верховної Ради України Володимиром Рибаком, де було наголошено на тому, що у кожного працівника має бути гідна заробітна плата, а стосунки працівників мають будуватися на засадах справедливості.

Зичимо всім добропорядних міжособистісних стосунків на робочому місці та гідної зарплати за шляхетну освітню і наукову діяльність!

Ксенія Задворна,

кореспондент «Університетського Слова»

Фото Олександра Степаненка

В музеї історії БДПУ сьогодні, 15-го березня, викладачі, студенти, краєзнавці та гості університету відзначили 153-ю річницю з Дня народження випускника колишньої чоловічої гімназії БДПУ, видатного вченого-бактеріолога, імунолога, епідеміолога, винахідника перших вакцин проти чум та холери Володимира Хавкіна. Церемонію відкрив доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії України Ігор Лиман. Він разом із доктором історичних наук, професором Вікторією Константіновою та ректором університету, професором Вікторією Зарвою запросили присутніх у цікаву мандрівку в життя та діяльність знаменитого колишнього бердянця та вченого світового масштабу.

Безліч експонатів та фактів свідчать про те, що університет та Бердянськ мають повне право гордитися такою мудрою особистістю. Про це, до речі, свідчила й демонстрація в конференц-залі півгодинного фільму про Володимира Хавкіна.

«УС»

Останній тиждень перед Великим постом називається Масляна (ще Колодій, Ма́сниця, За́пусти, Пу́щення, Сиропу́ст, Сиропу́сний тиждень, Си́рна неділя, Ба́бське свято, Зага́льниця, Ніжкові заговини). Це давньослов'янське свято проводів зими, пристосоване християнською церквою до тижня перед Великим постом і пов'язане зі звичаєм веселитися та готувати певні страви.

Основою обрядовою стравою Масляної були вареники з сиром, які споживалися з маслом чи сметаною. Пекли також гречані млинці, заправлені смальцем. Ними частували протягом усього тижня.

Цьогорічне свято Масляниці в університеті – це традиційні веселі перерви, ігри, конкурси, виступ народного фольклорного ансамблю «Хуртовина» з театралізованою виставою «Проводи зими». У фойє головного корпусу університету сьогодні, 15-го березня, розгорнуто виставку декоративно-прикладного мистецтва студентів БДПУ. За підтримки профкому студентів та викладачів безкоштовно пригощали млинцями (дивіться світлини).

«УС»

Світлини Олександра Степаненка

Майже два століття пролягли поміж добою Шевченка й нашими днями, але час не віддаляє нас від Тараса…

Розпочався Шевченківський тиждень кафедри філологічних дисциплін тематичним конкурсом стіннівок, у якому студенти мали змогу проявити мистецький талант і креативне бачення постаті Кобзаря.

11 березня в рамках шевченківських днів відбулася літературознавча вікторина «У Тарасовій світлиці». Учасники – студенти І курсу Інституту психолого-педагогічної освіти та мистецтв розділилися на дві команди – «Нащадки Кобзаря» й «Братство Тараса». Студенти підготувалися до свята сумлінно: кожна з команд створила неповторний образ. Учасники, святково одягнені в українськi вишиванки, оригінально презентували свої команди.

Вікторина проходила в кілька етапів, на кожному з яких студенти мали змогу продемонструвати знання біографії Т. Шевченка, його поетичного доробку та мистецької спадщини. На урочисті лунали поезії як із «Кобзаря», так і власні вірші студентів про великого митця.

Свято пройшло в теплій, родинній атмосфері. Учасників вікторини нагороджено грамотами.

13 березня викладачі провели науково-літературні читання «Полум’яний культ материнства у творчості Т. Шевченка». До участі в заході було залучено студентів Інституту психолого-педагогічної освіти та мистецтв, Інституту соціально-педагогічної та корекційної освіти, Інституту філології та соціальних комунікацій. Найцікавішими визнано доповіді Ірини Романець «Доля матері у творах Шевченка», Маргарити Коваленко «Фольклорна основа образу матері у творчості митця», Наталії Кравченко «Доля жінки-покритки в поемах Шевченка».

Творчість Т. Г. Шевченка в сучасному літературознавстві викликає суперечки й дискусії. Безперечно, Шевченко є генієм, а його художній доробок був, є та буде актуальним для українців та української літератури доти, поки проблеми, порушені у творах, не будуть вирішені. Так давайте ж досліджувати й нести слово Шевченка на вищу сходинку нашої поезії!

Марія Греб,

завідувач кафедри філологічних дисциплін