Так ли негативно влияние сериалов на подростков, как его описывают?

PicMonkey Collage

Практически каждый подросток в наше время смотрит сериалы или фильмы, есть даже много сообществ, в которых обсуждаются серии, выкладываются новости о сюжетных линиях, актёрах. Старшее поколение негативно воспринимает увлечение подростком сериалами. Да, есть некоторые негативные аспекты просмотра кинематографа, такие как: постоянное просиживание штанов на одном месте, сцены насилия, ухудшение здоровья, подражание героям. Но также в этом есть и множество положительного. Например, брать пример с главного героя  не всегда плохо, потому что, как известно, обычно в фильмах добро побеждает, а значит, подросток будет ориентироваться на достижение своих целей правильным путём, ведь даже если герой оступается, потом все мы видим, какие из этого вырисовываются последствия, а значит, учимся на ошибках персонажей. Так же, видим, как зло платится за свои злодеяния. Персонаж телесериала становится в какой-то степени образцом, и его модель поведения используется зрителем.

Так как у подростка есть различные проблемы со сверстниками или даже родителями, они ищут советов. Услышанные им ответы, от старших, высказаны с точки зрения взрослых,  и могут быть не восприняты как подходящий выход из ситуации, поэтому он пытается найти ответы у своих сверстников. Таковыми являются любимые ему герои сериалов, тем более, порой ситуации в телесериале сходные с нашими. Иногда подросток обращается к просмотру телесериала, как к спасательному кругу для того, чтобы найти выход из личной ситуации, решить которую ему затруднительно. Это помогает ему справиться с возникшей проблемой. 

Сериал может подсказать, как поступать нельзя, вдохновить на подвиги или найти увлечение. Может показать, что такое дружба или семья, так как есть люди, у которых не было примера тёплых семейных отношений, дети, которые не знают, что являет собой любовь, понимание и поддержка.

Подводя итоги, можно сказать, что телесериалы оказывают большое влияние на формирование личности подростка. С познанием нового – меняется мировоззрение. 

Валерія Дзюбан, 
студентка-журналістка БДПУ,
практикантка «УС». 

І ДО ГОЛОСУ МОЛОДИХ ДОСЛУХАЮТЬСЯ

Незважаючи на кучугури снігу та зовсім не весняну погоду, 29 березня 2013 року Національний педагогічний столичний університет імені М. П. Драгоманова вітав представників України, США, Німеччини, Франції, Японії, Словаччини, Хорватії та Угорщини. Причиною тому стала вже традиційна для київського альма-матер V Міжнародна науково-практична конференція «Науково-методичні засади управління якістю освіти у вищих навчальних закладах».

Цьогоріч організаторами конференції виступили Міністерство освіти і науки України, Національна академія педагогічних наук України, Академія наук вищої освіти України, Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, Інститут вищої освіти НАПН України, Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя, Спеціалізована школа № 91 І – ІІІ ступенів з поглибленим вивченням інформатики Шевченківського району Києва, Альянс Програми сприяння зовнішньому тестуванню в Україні USETI та Центр моніторингу якості освіти НПУ імені М. П. Драгоманова. Метою проведення конференції було обговорення питань підвищення та управління якістю освіти.

Пленарне засідання, головуючими на котрому були доктор філософських наук, професор, академік Української академії політичних наук В. П. Бех та доктор педагогічних наук, професор, академік Академії наук вищої освіти України В. П. Сергієнко, розпочалося з вітальних слів поважних гостей: Голови комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти, професора Лілії Гриневич, заступника директора департаменту вищої освіти Міністерства освіти і науки України, професора Миколи Фоменка, директора Американських Рад з міжнародної освіти в Україні, директора Проекту «Альянс Програми сприяння зовнішньому тестуванню в Україні», що втілюється за підтримки Агентства з міжнародного розвитку США Яреми Бачинського, директора Інституту вищої освіти НАПН України, члена-кореспондента НАПН України, професора Михайла Степка та інших.

У роботі конференції взяли участь представники 83 навчальних закладів України та 9 іноземних навчальних закладів.

На пленарному засіданні лунали доповіді академіка НАПН України, доктора педагогічних наук, професора Олександра Ляшенка; доктора фізико-математичних наук, професора Кубанського державного університету (Росія) Анатолія Маслака; академіка НАПН України, доктора фізико-математичних наук, професора Миколи Шута; кандидата фізико-математичних наук, професора, проректора з навчально-методичної роботи НПУ імені М. П. Драгоманова Романа Вернидуба; доктора педагогічних наук, професора університету імені Штроссмаєра (Хорватія) Надії Бабіч; доктора педагогічних наук, професора, завідувача кафедри методики викладання фізики та дисциплін технологічної освітньої галузі Кам’янець-Подільського національного університету імені І. Огієнка Петра Атаманчука; кандидата фізико-математичних наук, доцента, декана фізико-математичного факультету Ніжинського державного університету імені М. Гоголя Юрія Ковальчука та інших.

Бердянський державний педагогічний університет, зокрема Інститут фізико-математичної і технологічної освіти, на цьому святі науки представляли наші аспіранти: асистент кафедри технічних дисциплін Марія Дольме та старший викладач Сергій Онищенко (зав. Кафедри – Ігор Богданов).

Під час секційних доповідей університетські молоді науковці разом із відомими досвідченими викладачами обговорювали шляхи модернізації вищої освіти в Україні, наукові засади управління якістю освіти, інноваційні технології навчання в умовах євроінтеграції освітніх систем, забезпечення внутрішньої і зовнішньої якості вищої освіти в контексті європейського освітнього простору.

По закінченню було ухвалено резолюцію конференції, а її учасникам було вручено сертифікати про участь.

Марія Дольме,

аспірант, асистент кафедри технічних дисциплін ІФМТО, учасник конференції

На фото: науковці з БДПУ на V Міжнародній науково-практичній конференції в Києві

Фото з архіву Інституту

Сон – основа міцного здоров’я і кращої праці

art-anime-art-anime-parenБільшість людей у своєму житті думають про роботу, гроші або різні проблеми, тому іноді сон відходить на задній план – і це головна помилка. Якщо постійно працювати до пізньої ночі, часто відкладати сон на «потім», то згодом продуктивність вашої праці набагато знизиться, з'являться проблеми зі здоров'ям, і ви вже не будете працювати заради грошей на бажане,  перш за все, ви будете витрачати зароблене тяжкою працею на ліки. Тож для чого ви працюєте? 

Так, іноді потрібно зосередитись на роботі, і навіть для цього відкласти сон, але не можна робити так постійно. Ваша увага, пам’ять та інші функції погіршуються і всі завдання ви робите гірше та повільніше. Було проведене дослідження, в якому виявилося, що через недосипання, бізнес в США втрачає в середньому за рік 100 мільярдів доларів. 

Скільки потрібно спати, щоб бути зарядженим на весь день? Спираючись на дані досліджень, дорослій людині необхідно від 7 до 9 годин сну на добу для високої продуктивності. Також, під час сну значно швидше відбувається загоєння ран, опіків, мозок відновлює емоційний запас нервових клітин. Процес протікає корисніше, якщо перед цим прогулятися  20-30 хвилин, а потім прийняти теплий душ. Їсти рекомендовано мінімум за 2 години, на повний шлунок не можна лягати спати. 

Пам’ятайте, життя цілком залежить від повноцінного нічного відпочинку. Спіть міцніше! 


Валерія Дзюбан, 
студентка-журналістка БДПУ,
практикантка «УС». 

ЩЕ ОДНА ОЛІМПІАДА – ЗНОВУ ПЕРЕМОГА

Тепер уже в Кам’янець-Подільському національному університеті імені Івана Огієнка, де проходив ІІ етап Всеукраїнської студентської олімпіади з російської мови та літератури. Для участі до Кам’янця-Подільського прибули 38 учасників, які представляли 29 вищих навчальних закладів України. В олімпіаді взяла участь магістрантка Інситуту філології та соціальних комунікацій Бердянського державного педагогічного університету Вікторія Подолянчук (наукові керівники – канд. філол. наук, доцент кафедри зарубіжної літератури та теорії літератури Ірина Співак та Ольга Сєнічева, кандидат філологічних наук, доцент кафедри).

Спочатку були: урочисте відкриття олімпіади, передача в дар університету цінних видань Будинку російського зарубіжжя імені Олександра Солженіцина, зустріч з поетом і перекладачем С. Глов’юком, перегляд у в театрі вистави «Коханий нелюб».

Олімпіада була проведена у 3 етапи: 20-го березня конкурсанти виконували завдання з російської мови та літератури, 21-го березня – захищали наукові роботи. А поки члени журі «ламали голови» над визначенням переможців, учасники олімпіади насолоджувались екскурсією вулицями Старого міста…

Ось і підбиті підсумки олімпіади, проголошені переможці: І місце – Юлія Спектор (Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка), ІІ місце – Бабаніна Анна (Запорізький національний університет); Хайрулін Тімур (Донецький національний університет); ІІІ місце – Подолянчук Вікторія (Бердянський державний педагогічний університет).

Переможці були нагороджені грамотами та дипломами Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Генерального Консульства Російської Федерації в м. Львові. Всі конкурсанти отримали сертифікати учасників, грамоти, подарунки … Завершився цей урочистий захід невеликим концертом.

Учасники олімпіади також відвідали музей історії університету, науково-навчальну лабораторію етнології, здійснили екскурсійну поїздку в Хотинську фортецю. Вони не тільки випробували свої сили в конкурсних завданнях і отримали знання, а й добре відпочили, насолоджувалися спілкуванням, відкрили для себе неповторну красу давнього і прекрасного міста Кам’янця-Подільського.

Ірина Співак,

кандидат філологічних наук, доцент кафедри зарубіжної літератури та теорії літератури

На фото зліва направо: магістрантка Інституту філології та соціальних комунікацій БДПУ Вікторія Подолянчук, доктор філологічних наук, професор, проректор з наукової роботи Кам’янець-Подільського державного університету імені І. Огієнка Олександр Кеба та студентка Житомирського державного університету імені І.Франка Ганна Тарасюк; нагороди Вікторії

Фото з архіву кафедри

Грип ? Ні, не треба!

     7

     На жаль зима принесла нам початок епідемії грипу. Про те, що це небезпечна хвороба, всі ми чули. Коли саме буде цей вірус складно перебачити. З усіх гострих захворювань, грип – найсерйозніший. Він може протікати, як і в важкі, середньо–важкі так і в легкій формі. Грипом дуже легко заразитися. Він передається при чханні, кашлю, при розмові. Грип вражає раптово і швидко, як удар блискавки. Перші згадки про грип були відміченні багато століть тому – ще в 412 році до н.е.. Описання грипоподібного захворювання було зроблене Гіппократом. Як тільки-но ви почуваєтесь погано, ломкість в тілі, зразу звертатися до лікаря, і тоді ніякі віруси будуть вам вже не страшні.

Анна Бойко,
студентка-журналістка БДПУ,
практикантка "УС"

Як незвичайно привітати свою дівчину та чим порадувати її 8-го березня?

6Таке світле та чудове свято настає для всіх жінок, але не для чоловіків…

Яке воно 8-ме березня, хто придумав це свято? Над цими питаннями багато чоловіків замислювалось. На передодні цього свята всі чоловіки гадають над одним і тім же питанням кожного року, щоб такого незвичайного подарувати своїм жінкам?

Мушу відзначити, що зробивши серед чоловіків опитування, більшість з них відповіли або ще не знає, чи ще не задумувався, а деякі говорили, що піду в найближчий торговий центр, візьму те, що кинеться перше в очі, а по дорозі додому доповню свій подарунок букетом червоних троянд.

Чоловіки, вже незабаром 8-ме березня, Міжнародній день жінок, а отже вигадуйте вже подарунки своїм коханим жінкам.

Анна Бойко,
студентка-журналістка БДПУ,
практикантка "УС"

Народ без мови не народ

                                                       Українська мова – це душа народу,
А український народ без мови не народ.

Так написав видатний український письменник Володимир Миколайович Сосюра. Треба любити свою мову, Україну, віддавати свої сили, своє життя рідній землі, рідній мові, завдяки цьому буде вічним український народ. Любов до мови, до України – це почуття, яке підносить людину, утверджує нерозривний взаємозв`язок українців із рідною землею та мовою.

5Українська мова – це скарб народу, який нічим не можна замінити. Треба шанувати і поважати рідну мову. Ми живемо на Україні, тому на ній має процвітати рідна мова – українська, яку ми повинні захищати, брати під захист свободу думки. Зневажати свою державну мову – це значить зневажати себе. Українська мова –

     це серце нації, яка має своє минуле, теперішнє, свою культуру, мораль. Треба бути патріотами своєї землі, народу, захищати рідну українську мову, шанувати її «як парость виноградної лози».

Анна Бойко,
студентка-журналістка БДПУ,
практикантка "УС"