Місяць: вересня 2013

Характерною ознакою сучасного стану освіти, безсумнівно, є її глобалізація та відповідність загальносвітовому контексту розвитку сучасної цивілізації. Саме тому велике значення в діяльності будь-якого вишу мають міжнародні студентські практики, стажування, проекти, навчання. Бердянський державний педагогічний університет упевнено розвивається в руслі цих актуальних тенденцій як один із провідних навчальних закладів Північного Приазов’я.

Лише у 2013 календарному році університет підписав 8 договорів із закордонними навчальними закладами. Визнанням досягнень БДПУ, зокрема й у міжнародному співробітництві, стало одержання гран-прі «Лідер вищої освіти України» IY Міжнародної виставки «Сучасні заклади освіти – 2013». Сьогодні університет бере участь у понад 40 міжнародних проектах, кожен з яких – це нові зв’язки, новий досвід, конкретні справи. Суттєвою складовою цих проектів є угоди про навчальні практики та дослідницьку діяльність на теренах інших держав.

Наразі Бердянський державний педагогічний університет заслуховує звіти керівників практик, а серед них – про весняно-літнє мовленнєве стажування в різних країнах світу. Цьогоріч у студентських практиках найпотужніше виглядав болгарський «вектор». Традиційно Інститут філології та соціальних комунікацій університету направляє на мовленнєву практику студентів спеціальності «Мова і література (англійська та болгарська)» у Республіку Болгарія, де вони безпосередньо спілкуються з носіями болгарської мови. Студенти та викладачі цього інституту мають унікальну можливість відвідати та насолодитися красою Болгарії, ознайомитися з культурою, історією та традиціями болгарського народу під час проходження двотижневого стажування за кордоном.

Завдяки керівникові болгарської громади в Бердянську Ларисі Савченко та в межах договору про співробітництво двох університетів — Габровського технічного й Бердянського державного педагогічного університету – студенти традиційно проходять таку практику при технічному університеті міста Габрово.

Габровський технічний університет співпрацює з 27 вищими навчальними закладами 14 країн Європи. Згідно з програмою обміну іноземними студентами ERASMUS цей університет організовує курси вивчення болгарської мови, літератури і культури для іноземних студентів, які отримують сертифікати, а найбільш перспективні, які зуміли успішно пройти тест з болгарської мови, мають можливість без вступних іспитів бути зарахованими до лав студентів.

Перебування бердянських студентів у Болгарії завжди цікаве й насичене різними заходами: у першій половині дня проводились заняття з болгарської мови й літератури, історії країни, а друга – була присвячена екскурсіям. Студенти відвідали культурно-історичні пам’ятки в Софії, Велико Тирново, Дряново, Казанлику, що відтворюють колорит болгарського народу. Набуті в Болгарії знання та навички студенти використовують, проводячи презентації мови та культури братнього слов’янського народу в рамках факультативних занять у школах нашого регіону.

В університеті створена й плідно працює вже третій рік археологічна навчальна лабораторія (завідувач – заслужений працівник освіти України, кандидат історичних наук, доцент Валентина Папанова), діяльність якої робить славу нашому університету. Одним із напрямків її роботи є археологічні розвідки та розкопки, де лабораторія співпрацює з Інститутом археології НАНУ, у рамках договору з яким студенти першого курсу вже більше 10 років проходять практику в національному історико-археологічному заповіднику «Ольвія». Приємно, що цього року ректорат університету отримав подяку за роботу наших студентів на розкопках від начальника Ольвійської експедиції Інституту археології НАНУ, доктора історичних наук А.В. Буйських.

У цьому році з 30 червня по 15 липня на запрошення мера м. Бяла (область Варна, Республіка Болгарія) Анастаса Трендафілова наші студенти  взяли участь у розкопках ранньовізантійської фортеці на мисі св. Атанаса.  Усі витрати із перебування наших студентів у Болгарії (проживання, харчування, екскурсії) взяв на себе муніципалітет м. Бяла.

Бердянські студенти працювали на ділянці колишнього маяка і протягом  двох тижнів провели розкопки на площі 175 квадратних метрів, дослідили місця для здійснення ритуалів та жертвопринесень (7 ям-ботросів та 4 есхари), відкрили незвичайний колодязь доби еллінізму, ритуальний майданчик римського часу. Вели польову документацію (щоденники, списки кераміки), робили креслення, фотографували об'єкти.

Варто зазначити, що бердянскі історики мають великий досвід археологічних досліджень. Цього літа, наприклад, на розкопках у древній Ольвії нашим студентам вдалося знайти справжній скарб із кількох десятків пізньоантичних монет. У порівнянні з цим артефакти, знайдені на теренах Болгарії, скромніші. Але для студентів результатом є вже сам досвід. Вони вперше зустрілися з візантійською керамікою, ознайомились із новою для себе методикою розкопок.

Керівник розкопок доктор Валерій Йотов (Археологічний музей м. Варни) високо оцінив внесок бердянських студентів у загальну справу. Бердянські студенти отримали від нього та від муніципалітету нове запрошення на розкопки в Болгарії. А від мера міста Бяла ще й грамоту за сумлінну працю й грошові премії. Сподіваємося, що співпраця в цьому напрямку буде продовжена.

Нещодавно у зв’язку з приєднанням до БДПУ Азовського регіонального інституту управління Запорізького національного технічного університету серед педагогічних спеціальностей з’явилася незвична спеціалізація «Менеджмент готельного, курортного та туристичного сервісу». Відповідна кафедра традиційно підбирає об’єкти для проходження практики та стажування студентів. Базовими тут стають туристичні фірми, готелі, туристичні комплекси, санаторно-курортні заклади, екскурсійні бюро, бази відпочинку, пансіонати, дитячі оздоровчі табори, інші організації та установи, які відповідають чинним нормативним вимогам. Цікавим є той факт, що з 2005 року для магістрантів спеціальності «Менеджмент організацій і адміністрування» організовують закордонне стажування в туристичних фірмах, готелях Польщі (м. Бєльсько-Бяла), Туреччини (Анталія), Греції завдяки насамперед ініціативі й колосальній роботі доцента Галини Казачковської.

Практика проводиться згідно з договором між БДПУ та підприємствами різних форм власності з подальшим працевлаштуванням (93 % випускників). Міжнародні освітні зв’язки факультету економіки та управління БДПУ формуються відповідно до вимог нашого міністерства. З метою вдосконалення навчально-виховного процесу укладаються угоди про співпрацю з зарубіжними університетами та організаціями, зокрема з Бюро подорожей «Полан Тревел» (м. Бєльско-Бяла, Польща, на 2012–2017 рр.); з фірмами: «Globus» (м. Пщчина, Польща, на 2012–2017 рр.); «Нева» (м. Анталія, Туреччина, на  2012–2017 рр.); «JENEL TURIZM» (м. Анталія, Туреччина, на 2012–2017 рр.); Педагогічним Коледжем (м. Бєльско-Бяла, Польща, на 2012–2017 рр.); Техніко-Гуманітарною Академією (м. Бєльско-Бяла, Польща, на 2012–2017 рр.).

Завдяки цьому тільки за останні два роки близько ста студентів пройшли практику в Анталії (Туреччина) на базі угод з туроператорами «Санрайз тур» і «Нева». Практика в Туреччині дозволила студентам відвідати фантастичну Каппадокію, здійснити подорож до оспіваної Гомером Трої, відвідати чудо природи Памуккале, побачити місцезнаходження храму Артеміди Ефеської. Збагачені досвідом студенти повернулися до Бердянська з готовністю реалізувати набуті вміння й навички в рідному курортному місті. Географія зарубіжної практики розширюється з кожним роком. На сьогодні укладено договір про співпрацю з грецькою компанією «Water Park», що дозволить у 2013-2014 навчальному році організувати практику студентів у туристичних та готельних підприємствах на грецькому острові Санторіні. Плідний тандем навчального закладу з успішними туристичними організаціями дає можливість підвищити якість освіти до рівня міжнародних стадартів і сформувати з випускників кадрову базу для міської туристичної індустрії.

Щороку студенти БДПУ проходять стажування в США в межах програм «CCUSA (Camp Counselors USA)» та «Work and Travel». Так, десятки студентів Бердянського державного педагогічного університету стали учасниками літньої практики в дитячих таборах Сполучених Штатів Америки.

Бердянський державний педагогічний університет активно співпрацює з вищими навчальними закладами Ростовської області вже впродовж шести років. Нещодавно студенти розпочали проходити також і педагогічну практику в оздоровчих таборах Росії. Вони працювали у дитячому санаторно-оздоровчому таборі «Мир», на базі якого організовували кінофестиваль «Ми в Світі, Світ у нас», а для вожатих і дітей проводили заняття за програмою «Ми вчимося знімати кіно».

Насамкінець зазначимо, договори про міжнародне співробітництво – вулиця з двостороннім рухом. Вони вигідні не лише для нас, а й для закордонних партнерів. Цього вересня ми чекаємо приїзду на практику студентів університету імені Фрідріха-Александра з міста Ерланген-Нюрнберга (ФРН).

Усе це свідчить про те, що, дбаючи про розширення масштабів нашої міжнародної діяльності, ми даємо можливість студентам БДПУ не тільки теоретично ознайомлюватися зі світовими надбаннями, а й особисто відчути їх смак на практиці, отримати не тільки насолоду від цього, а й збагатити імідж своєї майбутньої спеціальності, отримати необхідний досвід, успішно працевлаштуватись.

Володимир Федорик,

перший проректор

Бердянського державного педагогічного університету

Колектив БДПУ активно долучився до святкових заходів, приурочених до 70-ї річниці визволення Бердянська від німецько-фашистських загарбників та Дня міста

Війна – далеко, але пам'ять – близько:

На кожнім кроці, в кожнім із сердець.

І голови схиляємо в зажурі низько,

Бо у землі чийсь син чи матір, чи отець…

Ці поетичні рядки невідомого автора спокійно можуть слугувати епіграфом не тільки до фоторепортажу з мітингу біля Пам'ятника викладачам та студентам, загиблим у роки війни на Алеї Пошани БДПУ, а до всіх нинішніх міських урочистостей. Бо саме завдяки кожному з тих, хто приніс нам радість Великої Перемоги, ми можемо сьогодні з таким розмахом святкувати й День рідного міста…

70 років тому, прохолодного осіннього ранку, кораблі Азовської військової флотилії підійшли до окупованого фашистами Бердянська та повністю звільнили його від загарбників. Майже два довгих роки жителі міста йшли до цього дня, долаючи голод і холод, жах окупації та смерть. Саме про це тремтячим голосом розповідав на мітингу очевидець цих подій – ветеран Великої Вітчизняної війни, кандидат економічних наук, доцент кафедри економіки підприємств та економічної теорії Юрій Михайлович Юхно. Професор БДПУ Ігор Ігорович Лиман, вітаючи присутніх із ювілеєм визволення міста, зазначив, зокрема, що все більше зростає цікавість молодого покоління до уроків війни, а його небайдужість свідчить про те, що тема «Спільної болі війни та спільної радості перемоги» ще довго буде актуальною…

Були ще виступи, була хвилина мовчання, були квіти до підніжжя пам’ятника…

… Приблизно о цій же порі при вході до міського Будинку культури проходило урочисте відкриття свята Дня міста, а в приміщені  відкрилась виставка “Бердянськ-2013”, присвячена 70-й річниці визволення Бердянська від фашистських загарбників та Дню міста. На мітингу з привітаннями виступила також ректор нашого університету, професор Вікторія Зарва, а на самій виставці широко розгорнула свої експонати й експозиція нашого університету…

…Згодом на Приморській площі вже вирував Флешмоб «Ми діти твої, Україно!» студентської молоді БДПУ – сучасна розвага для тих, хто хоче додати в своє життя ще більше позитиву та адреналіну.

Команди університетських інститутів і факультетів підготували цікаві оригінальні програми і, незважаючи на дощ, студенти посміхались та дарували тепло своїх сердець оточуючим. Усі виступи мали народні мотиви, мелодії та запальні танці. Першими привітали місто танцюристи Інституту психолого-педагогічної освіти та мистецтв, згодом – факультети економіки та управління; фізичного виховання; комп’ютерних на енергозберігаючих технологій; соціально-гуманітарний факультет, Інститут соціально-педагогічної та корекційної освіти. А на завершення студенти, об’єднавшись з усіма бажаючими, танцювали славнозвісного «Гопака» – український народний танець, у якому злились в одне: військова вправність і безмежна широчінь козацької душі. Отак сьогодні й молодь БДПУ великою силою танцювального мистецтва продемонструвала свою любов до рідного міста, до України.

…«Краса та слава рідного Бердянська» – саме таку назву дали фотовиставці її організатори: відділ з виховної роботи університету та редакція газети « Університетське Слово» в рамках цьогорічного відзначення Дня міста та ювілейної річниці його визволення. В парку імені Шмідта для всенародного огляду було розвішано 93 роботи тридцятьох учасників конкурсної виставки.

Багато бердянців прийшло подивитися на роботи своїх друзів, знайомих або просто людей, які вчаться в БДПУ. Хтось критикував світлини, називав їх банальними, інші – вихваляли, бо фото було зроблено з любов’ю – це відчувалося. До деяких фотографій дуже хотілось доторкнутися, бо спочатку не розумієш, що це не справжнє. Чимало було пейзажів та фотографій університету.  Романтичні та комічні світлини, панорами та макрозйомки – усе це можна було побачити  на виставці. Студенти постаралися на славу. Кожен покидав виставку зі своєю думкою, але всі міркували про одне – все-таки гарне рідне місто Бердянськ!

…З нагоди 70-річчя визволення Бердянська від німецько-фашистських загарбників у парку Шмідта було влаштовано ходу та покладання квітів і вінків громадськістю міста до могили морякам-десантникам.  Багатолюдна колона, в якій крокували викладачі та студенти БДПУ, брала участь у цьому заході. По-одному підходили до пам’ятника керівники міста, ветерани Великої Вітчизняної війни, представники трудових колективів та клали квіти під звуки воєнних мелодій оркестру «Азовська чайка». Школярі у воєнно-морській формі тримали прапори України та міста Бердянська.

…Вечірній святковий Бердянськ зібрав сотні його жителів до міського Палацу культури на міський урочистий концерт, присвячений 70-ій річниці визволення Бердянська від німецько-фашистських загарбників та Дню міста. До розмаїття та величі воєнних пісень, танців, щирих вітальних слів ведучих органічно долучився виступ міського голови Олексія Бакая та вручення ним високих нагород. Приємно було, коли на сцену виходила ректор нашого університету, професор Вікторія Зарва для отримання Грамоти Верховної Ради України колективу Бердянського державного педагогічного університету за заслуги перед українським народом.

…А завершилося сьогоднішнє святкування на Приморській площі молодіжною акцією „Зірка пам’яті”, що влаштувала бердянцям студентська, безумовно, й наша, університетська, молодь міста…

Олена Тищенко, Дар’я Калюжна,

Олександр Степаненко, Денис Величко (фото),

студенти БДПУ

ОГОЛОШЕННЯ:

Шановні учні та студенти!

Кафедра української літератури та компаративістики Інституту філології та соціальних комунікацій Бердянського державного педагогічного університету до 200-річчя з Дня народження Тараса Григоровича Шевченка оголошує Конкурс на кращий твір:

«Не дуріте самі себе,

Учітесь, читайте,

І чужому научайтесь,

Й свого не цурайтесь» (Т.Г.Шевченко)

Роботи обсягом до 3-х сторінок подавати на кафедру української літератури та компаративістики (вул.Горького, 19, ауд.5б204) до 1.01.2014 року. Телефон кафедри 7-07-53, ел. адреса: ulk_bdpu@ukr.net

Переможці будуть нагороджені грошовими призами, кращі роботи опубліковані в альманасі «Слово».

Положення про проведення конкурсу на кращий твір за творчістю Тараса Шевченка

Оргкомітет конкурсу

З 11 по 14 вересня ц. р. в Запорізькому виставковому центрі «Козак-Палац» пройшла X спеціалізована виставка енергетичних технологій, промислової електроніки та електротехніки «Енергія-2013»

У рамках виставки пройшов конкурс новітніх енергоефективних та енергозберігаючих технологій та обладнання.

Організатори заходу виступили: Торгово-промислова палата України, Запорізька торгово-промислова палата за підтримки Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ, Запорізької обласної державної адміністрації, Європейсько-українського енергетичного агентства.

Цього року учасники виставки на розсуд конкурсної комісії представили 85 проектів різноманітної спрямованості , а, зокрема, від Запорізької – 13 проектів різноманітної спрямованості: енергозберігаючі технології в галузі промислового виробництва, ЖКГ, утилізації твердих побутових відходів. Поряд з підприємствами в конкурсі брали участь і вищі навчальні заклади – Бердянський державний педагогічний університет, Запорізька державна інженерна академія…

На конкурс були представлені новітні технології, інноваційні рішення, обладнання для виробництва та використання альтернативного палива, енергозберігаючі технології в будівництві та житлово-комунальному господарстві.

Переможцями конкурсу X спеціалізованої виставки енергетичних технологій, промислової електроніки та електротехніки «Енергія-2013» стали:

• 1 місце – АТ «Мотор Січ»;
• 2 місце – Бердянський державний педагогічний університет,
• 3 місце – Інститут технічної теплофізики НАН України.

Валерій Кідалов,

доктор фізико-математичних наук, професор БДПУ

На світлинах: незабутні виставкові моменти

Світлини з архіву кафедри прикладної фізики та математичного моделювання факультету фізико-математичної і технологічної освіти БДПУ

Організація "CAMPUS BERDYANSK" минулої середи влаштовувала для молоді нашого міста Student QUEST. Квест – це інтелектуально-екстремальний вид командних ігор на вулицях міста, в якому змагаються декілька команд з виконання різного роду завдань. Перемагає та команда, що фінішує першою. Серед учасників квесту були також студенти БДПУ з різних факультетів та різного віку. Всього брало участь дев'ять команд. Сам квест складався з одинадцяти зовсім різних завдань: учасники продавали повітряні кульки з "Бердянським повітрям", дарували квіти та присвячували вірші незнайомцям, їздили в громадському транспорті, перевдягненими у "бабусю" , пропонували добрі вчинки звичайним перехожим. Всі завдання поєднував один сенс:"Не будь переможений злом, але перемагай зло добром!". Очікувалось, що весь квест буде тривати декілька годин, тому стало приємною несподіванкою те, що перша команда фінішувала всього за годину від початку, а останні прийшли через сорок хвилин після них. Переможців нагороджували солодкими презентами та щирими привітаннями. Але головне не перемога, а участь.

Варто також сказати кілька слів про саму організацію "CAMPUS BERDYANSK". Слово Кемпус – це абревіатура зі слів: "Клуб Енергійних, Мислячих По-новому, Успішних Студентів". Цей рух вже об'єднує молодь із 200 країн світу, а в Україні свою діяльність веде зі старту її незалежності. Головна мета – створити співтовариство активної молоді, яка зможе просувати як етичні цінності, так і активний аспект життя. Іншими словами – корисне пов'язати з приємним. Одне з завдань Кемпусу – ознайомити людей з християнськими цінностями. У різних країнах це представники різних церков, в Бердянську ж (і загалом, в Україні) Кемпус представлений євангельськими християнами баптистами.

Катерина Калініченко,

студентка І курсу кафедри соціальних комунікацій БДПУ

(Інформацію про Кемпус надав представник організації Артем Перков)

У БК «СОФІТ» СЬОГОДНІ, 14-ГО ВЕРЕСНЯ, ДЛЯ СВЯТКОВО-УРОЧИСТОЇ ПРЕЗЕНТАЦІЇ ДВОТОМНОЇ АНТОЛОГІЇ ТВОРІВ БЕРДЯНСЬКИХ ЛІТЕРАТОРІВ «ВІТРИЛА НАТХНЕННЯ»

Цілком закономірно, заслужено та цікаво розпочинали та провели це нинішнє урочистя, що проходило в рамках Днів міста, поетеса, арт-директор Центральної літературно-творчої організації «Бердянськ літературний» Раїса Чабан зі своєю дочкою поетесою Ларисою Абросимовою. Бо саме вони майже п’ять років тому задумали це видання, доклали неймовірних зусиль до пошуку авторів, зібрання творів, спонсорів, видавців…

«Виявилося, що Бердянщина багата на літераторів, серед яких є талановита молодь, – зазначає, зокрема, у вступному слові до першого тому Раїса Павлівна. – Моїм бажанням було не тільки заявити про того чи іншого митця, а ще й презентувати його різнобічну творчість, аби у читача склалося цілковите враження про нього». 142 творчі, талановиті бердянці вмістили на більш як 700 сторінках двотомника вірші, прозові твори, пісні, есе тощо.

На сцену «Софіту» виходили спонсори, поети, виконавці пісень, представники творчих об’єднань міста, звучали правдиві слова вдячності всім, хто долучився до появи на світ «Вітрил натхнення», декламувались вірші, лунали мелодії…

Приємно, звичайно, що двотомнику антології вміщено твори представників нашого університету: уривки з книги професорів Ігоря Лимана та Вікторії Константінової «Бердянський літописець» Василь Крижанівський», поетичні доробки студентів – членів літературно-мистецького об’єднання «Вітрила» Миколи Антощака, Ілони Бабенко, Ольги Бондаренко, Данила Гелла, Юлії Губи, Івана Давиденка, Вадима Мульченка, Юрія Обломія, Наталії Піскун, Вікторії Подолянчук, Юлії Русакової, Антона Сиващенка, Валерії Терехової; редактора газети БДПУ «Університетське Слово» Степана Гериліва. Тому не випадково виходила на святкову сцену та виступала з привітаннями заступник директора Інституту філології та соціальних комунікацій Вікторія Коркішко – для бібліотеки кафедри української літератури та компаративістики їй вручили примірник альманаху.

«Університетське Слово»

На світлинах: цікаві моменти з сьогоднішнього презентаційного дійства в «Софіті»

Світлини Олександра Степаненка

Цими теплими вересневими днями святкує свій ювілейний День народження старший викладач кафедри дошкільної освіти, заступник директора з навчальної роботи Інституту соціально-педагогічної та корекційної освіти Олена Панасівна Тельчарова.

…Ось уже двадцять дев’ятий рік працює Олена Панасівна в нашому університеті. Всі ці роки вона викладала дисципліни, які мають ключове значення у фаховій підготовці педагогів дошкільної освіти: «Вступ до спеціальності», «Дошкільна педагогіка», «Організація педагогічного процесу у малокомплектному дитячому  садку».

«Підставляючи плече» колегам, на період їх навчання в аспірантурі, вона на кілька років бралась викладати «чужі» предмети. При цьому Олена Панасівна завжди забезпечувала високий рівень викладання, бо її життєве кредо – все завжди робити якісно! До речі, у Олени Панасівни на кафедрі одне з кращих навчально-методичних забезпечень. Перейняти її досвід приходять викладачі навіть з інших інститутів.

Олена Панасівна – ідеальний заступник декана (директора) з навчальної роботи. Цю посаду вона обіймає багато років, хоча за різних обставин декілька разів залишала її. Але, як жартують колеги: «від цього крісла, шановна Олено Панасівно, вам нікуди не дітися!».

Про таких, як Олена Панасівна, кажуть: «людина на своєму місці». Здається, що вона народилася бути заступником директора саме з навчальної роботи. З яким задоволенням вона складає розклад занять, графіки навчального процесу, готує семестрові звіти! Як світиться її обличчя, коли розпочинається робота над новими навчальними планами. А скільки за ці роки вона розробила різноманітних варіантів цих навчальних планів? Безліч!

Олена Панасівна доклала багато зусиль щодо впровадження в навчальний процес положень Болонської конвенції, поетапно роз’яснюючи колегам спочатку переваги кредитно-модульної, а пізніше – кредитно-трансферної системи.

На жаль, з причини притаманного їй загостреного почуття обов’язку, відповідальності перед колективом, Олена Панасівна поки що не змогла завершити практично зробленого дисертаційного дослідження, бо вона завжди інтереси факультету ставила вище за власні. Тому, коли треба було призупинити роботу над дисертацією заради чергового навчального плану, підготовки пакету документів, вона робила це не вагаючись, бо це треба було для кафедри, для факультету, інституту. Сьогодні їй навіть дорікають за те, що вона свого часу «не захистилась», забуваючи, що у той час саме вона «захищала» нашу спільну справу…

У стосунках з колегами та студентами проявляються її строгість, вимогливість, принциповість, і, разом з тим, –  небайдужість, щирість, готовність прийти на допомогу. Вона завжди вислухає, дасть мудру пораду. За це її поважають, цінують, люблять…

У Олени Панасівни – чудова родина: чоловік, з яким вона більше 30 років йде разом по життю, який підтримує та допомагає їй у всьому;  діти – син Дмитро та донька Наталя. За прикладом матусі вони також обрали професію педагога. На радість бабусі підростає її улюблена онучка Ксюша, якій вона повсякденно дарує своє добре, щире серце, наповнене теплом, увагою, безмежною любов’ю та щастям.

Колектив Інституту соціально-педагогічної та корекційної освіти

На світлинах із архіву інституту: ювілярка Олена Панасівна Тельчарова 

11-13 ВЕРЕСНЯ Ц. Р. В БДПУ ПРОЙШЛА ВСЕУКРАЇНСЬКА НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ «РОЗВИТОК ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ НА ЗАСАДАХ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ»

Конференцію організували: Міністерство освіти і науки України, Бердянський державний педагогічний університет, Українська інженерно-педагогічна академія, Інститут професійно-технічної освіти НАПН України. Її відкрив кандидат технічних наук, доцент, декан факультету комп’ютерних та енергозберігаючих технологій Віталій Хоменко. Учасників конференції вітали: Микола Лазарєв – доктор педагогічних наук, професор, проректор з наукової роботи Української інженерно-педагогічної академії; Хосе Італо Кортес – доктор, професор, завідувач лабораторії цифрових систем і поновлюваних джерел енергії Заслуженого Автономного університету міста Пуебла (Мексика), Анатолій Шевченко – доктор технічних наук, доктор богослов'я, професор, ректор Державного університету інформатики і штучного інтелекту, член-кореспондент НАН України (м. Донецьк); Анатолій Літинський – кандидат технічних наук, член кореспондент Академії Інформатизації Освіти (Росія), директор Регіонального Центру Інформатизації Освіти (РЦ НІТ) Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» (м. Харків); Віталій Межуєв – доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри інформатики та програмної інженерії Бердянського державного педагогічного університету; Наталія Брюханова – доктор педагогічних наук, професор кафедри педагогіки та методики професійного навчання Української інженерно-педагогічної академії (м. Харків).

Більше десятка відомих науковців України та гість із Мексики взяли очну участь у роботі конференції, яка пройшла в робочій, дружній обстановці, і спостерігалася висока активність учасників.

За результатами роботи конференції прийняті рекомендації щодо подальшого розвитку інженерно-педагогічної освіти на засадах компетентнісного підходу в напрямку підвищення її якості шляхом удосконалення планування та організації навчального процесу, використання сучасних технологій навчання, підвищення педагогічної майстерності викладачів.

«Університетське Слово»

На світлинах із архіву факультету: учасники конференції та окремі робочі моменти

Сьогодні, 12-го вересня, до нас, першокурсників, завітали редактор газети БДПУ «Університетське Слово» Степан Герилів та редактор її інтернет-версії Олександр Степаненко. Я думаю, кожен із нас залишився задоволеним від цього знайомства та зустрічі! Адже нам дійсно було цікаво слухати про студентську газету, в якій може проявити себе кожен із нас, розкрити себе та свої таланти.

Ми впевнені, що незабаром у нашій студентській газеті з’являться нові обличчя та імена, адже багато кого надихнуло запрошення Степана Миколайовича приєднатися до їхньої дружньої творчої родини, і багато хто із нас виявив бажання написати свої перші статті до свого тепер уже рідного «Університетського Слова». А для тих, хто ще сумнівається в цьому, сьогодні стаємо прикладом, запропонувавши для публікації свій перший матеріал. А ще: нам хочеться подякувати за цю приємну зустріч і знайомство, а також повідомити, що скоро в редакційному колективі газети очікуйте поповнення із числа першокурсників-журналістів!

…Цього року, як і кожного, багато колишніх одинадцятикласників перетворилися на студентів-першокурсників. Тож тепер прийшла і наша черга входити в курс справи.

Офіційна посвята в студенти пройшла ще 1 вересня, але нині,12 вересня, відбулася уже традиційна на кафедрі соціальних комунікацій посвята в журналісти, що стало для нас важливою подією. Вона пройшла в «тісному сімейному колі», адже була проведена лише в присутності викладачів кафедри та старшокурсників із нашої спеціальності. Офіційна частина полягала в тому, що в цілому нічого особливо офіційного й не було. Це, безумовно, всім неймовірно сподобалось. Тепер уже другокурсники привітали нас із вступом, розповіли жартівливі, або й не дуже, правила поведінки в університеті, вручили цікаві презенти. Звичайно не могло обійтись і без зачитування присяги, у якій ми дружньо пообіцяли стати в майбутньому добрими фахівцями – справжніми журналістами!

…Опісля ми пішли до краєзнавчого музею Бердянська. Саме таким цікавим та наповненим подіями виявився цей день. Бажано, щоби у Вас таких у нас було побільше.

Ірина Шепєлєва, Ірина Дєдушева,

студентки-першокурсниці кафедри

соціальних комунікацій БДПУ

На світлинах із архіву редакції: кілька цікавих сьогоденних моментів

З ініціативи Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, Запорізької обласної громадської організації «Русский культурный центр» та відділу освіти виконавчого комітету Бердянської міської ради 6­–8 вересня ц. р. проходила Міжрегіональна майстер-школа вчителів-словесників, присвячена 1150-річчю слов’янської писемності.

Гостинно зустрічали призерів Всеукраїнського конкурсу «Вчитель року – 2013» та вчителів нашого регіону Бердянський муніципальний ліцей (директор – І. О. Тверітінов) та гімназія № 1 «Надія» (директор – В. П. Сергієнко).

Свою педагогічну майстерність демонстрували переможниця конкурсу в номінації «Російська мова» Тетяна Єпіхіна (Запорізький ліцей «Перспектива») та призери конкурсу: Ірина Симонова (Донецька ЗОШ № 58), Наталія Пастушенко (м. Дніпропетровськ, НВО № 28), Оксана Целіковська (м. Донецьк, ЗОШ № 4), Юлія Лозенко (м. Іванків, Київська область, ЗОШ № 1), Світлана Ільчук (м. Орджонікідзе, ЗОШ № 8).

Учителі російської мови ділилися досвідом щодо впровадження сучасних педагогічних технологій, зокрема, інформаційних, проектних, інтерактивних, текстоцентричних. Особливу зацікавленість учасників майстер-школи викликала робота вчителів з інтерактивною дошкою.

У роботі майстер-школи учителів-словесників узяли активну участь й викладачі Інституту філології та соціальних комунікацій БДПУ Олена Харіна – старший викладач кафедри української літератури та компаративістики та Ірина Співак – доцент кафедри зарубіжної літератури та теорії літератури.

«Університетське Слово»

На світлинах з фотоархіву Інституту:

університетські Ірина Співак, Ольга Харіна та інші учасники Міжрегіональної майстер-школи вчителів-словесників

АБО УНІВЕРСИТЕТСЬКИЙ ГУРТОЖИТОК №2: БЕЗПЕКА ЧИ НЕБЕЗПЕКА?

Запрошуємо до розмови*

Щороку в гуртожитку № 2 БДПУ мешкає велика кількість студентів із різних міст регіонів України. Безсумнівно, для кожного з батьків умови проживання та безпека рідної дитини є чи не найважливішими вимогами перед керівництвом університету. То ж постійно постає важливе завдання в забезпеченні як комфорту, так і надійності кожного, хто поселяється в нас. Тільки в минулому навчальному році на установку сигналізації пожарної безпеки університет витратив близько 300 тисяч гривень, постійно оновлюються меблі, є гаряча вода, майже в кожній кімнаті – холодильник, тобто створені всі умови для повноцінного проживання та навчання студентів.

Нещодавно на сайті телерадіокомпанії «ЮГ» http://pro.berdyansk.biz/content.php?id=16883 був показаний репортаж, який викликав жваву дискусію. Автора телевізійного сюжету, невідомо з якої причини, чомусь зацікавила тільки пропускна система в згаданому гуртожитку. І мене це зацікавило.

То ж почнемо все спочатку. У 2011 році надійшов лист від міністра освіти і науки України Дмитра Табачника (№1/9-705 від 14 вересня 2011 року), що й стало підґрунтям для внесення коректив до правил проживання. 6 червня 2012 року Положення про студентський гуртожиток та Правила проживання в студентському гуртожитку було прийняте та затверджене на Вченій Раді БДПУ. Ним й до сьогодні користується адміністрація университету та комендант гуртожитку. Студент може заходити до своєї оселі до 24-ї години, а якщо у мешканця виникає потреба затриматися, в цьому йому ніхто не перешкоджає, як стверджують установлені правила. Для цього досить повідомити коменданту, вказавши приблизний час входу до гуртожитку. Мене також зацікавило: якої думки з цього приводу студенти? Чи згідні вони, що це забезпечує їм спокійне життя? Чи не обмежує це інтереси жильців гуртожитку та їх гостей? Для вияснення цього ми за невеликий проміжок часу опитали 57 мешканців і виявилося, що тільки один із мешканців вважає, що цілодобовий вхід до гуртожитку, без попередніх повідомлень, не створить додаткових проблем з безпечністю, відпочинком та самопідготовкою до занять.

Правда, перед опитуванням ми звернулися за коментарем згаданого телевізійного сюжету до провідного фахівця з виховної роботи університету Анетти Омельченко. «Комфорт і безпека проживання студентів у гуртожитку – це головне, про що ми не забуваємо ніколи. – говорить Анетта Іванівна. – У гуртожитку – скляні двері, і чергова завжди бачить, хто саме проситься до свого помешкання після 24-ї години . За останні три роки не було жодної скарги студентів щодо входу в гуртожиток після опівночі. Гуртожиток знаходиться біля моря, порту та двох нічних клубів, тому адміністрація переживає за те, де знаходиться студент у нічний час, щоби сторонні люди не завадили студентам повноцінно відпочивати в нічний час…

… А ось деякі зміркувань опитаних студентів:

Нуне Мікаілова, 1 курс (ІФСК): – Гуртожиток на даний момент є нашою другою домівкою. І як в будь-якому будинку, ти повинен себе почувати повністю захищеним. Вхід до 24-ї години є великим плюсом, який дозволяє почувати себе комфортно, захищено і практично, як удома. Про яке обмеження прав йде мова?

Ірина Дедушева, 1 курс (ІФСК): – Я знаю, якщо в людини не виходить вийти раніше або вона затрималась на роботі чи є інші причини, то можна тільки попередити про це коменданта чи чергову. Це тільки захищає нас від усякого роду неприємностей. Я ставлюсь до цього позитивно.

Ганна Коваленко, 3 курс (ІСПКО): – У мене неодноразово була необхідність у тому, щоб прийти пізніше. Жодного разу не виникало ніяких проблем щодо входу до гуртожитку.

Анастасія Кошляк, 1 курс (ІСПКО): – Я згодна, оскільки в нас є можливість у тиші та спокої підготуватись до пар. Якщо комусь потрібно чи просто забаглося помилуватися нічним Бердянськом, немає проблем: повідомляй адміністрацію гуртожитку і заходь пізніше.

Владислав Шилер, 5 курс (ФЕУ): – Зайти до гуртожитку мені ніхто жодного разу не відмовляв. Це – аж ніяк не проблема!

Олександр Купін, 4 курс (ФКЕТ): – Безпека в цьому є. Декілька разів повідомляв коменданта про пізніший прихід до гуртожитку. Невже так важко второпати, що це не просто чиясь забаганка, а робиться для нашої ж безпеки?

Вікторія Каліберда, голова студради БДПУ, мешканка гуртожитку: – Я бачила цей репортаж і з цього приводу в мене виникла своя точка зору. І вона, як кажуть, асоціюється з тим, що «чую дзвін, не знаю де він». Типове положення про студентський гуртожиток, яке вийшло в 2011 році з приводу пропускної системи наголошує на тому, що студент може заходити до помешкання в нічний час, якщо він працює в нічну зміну та у нього є довідка з роботи чи той, хто працює в наукових бібліотеках, науково-дослідницьких центрах. У нашому місті таких закладів немає, тому вважаю, що вхід мешканцям у будь-який час не може бути повністю задовільним. 6 червня на Вченій Раді, членом якої я є, було підписано та затверджено положення нашого університету, до якого внесені відповідні правила. Оскільки в нас відсутні такі заклади, вхід до гуртожитку відбувається з 6 ранку до 24 години вечора. На мою думку, вхід до опівночі є повністю задовільним для того, щоб вирішити всі свої справи, відпочити. І якщо треба комусь затриматись, ще жодного разу не було відмовлено. Завжди комендант попередньо давав дозвіл, і нікого ні в яких правах не обмежував. В цьому році я допомагала в поселенні студентів. Батьки мешканців були задоволені тим, що в гуртожитку чітко діє пропускна система, а вхід до нього в нічний час регулюється…

Дмитро Саранчук, голова студради гуртожитку № 2 БДПУ: – І я переглядав цей репортаж, і мене засмутила однобокість видуманої з нічого проблеми. Кожен зі студентів, який проживає в нас, повинен бути впевнений в тому, що жодна стороння людина не буде йому заважати відпочивати чи готуватись до занять. До речі, за останні роки значно підвищилась дисципліна. Стали кращі умови для проживання. Студенти довіряють керівництву, бо звертаються за допомогою з будь-яких питань (в тому числі й з особистих). Ми впевнені в своїй безпеці, ми вдячні керівництву університету та гуртожитку за постійну чуйну увагу до мешканців нашої другої домівки.

Вікторія Лутчак,

студентка Інституту філології та соціальних комунікацій БДПУ, багаторічна мешканка гуртожитку

Світлини з архіву Студентського клубу