Місяць: листопада 2013

Із здобуттям Україною незалежності одним із найважливіших завдань, що постало перед державою, було створення всебічних умов для розвитку й утвердження української мови як державної. Задля підтримки державної мови, привернення уваги світової спільноти до проблем її вивчення та розвитку, пропаганди і популяризації та водночас вияву її краси й багатства, літературної довершеності Указом Президента України 1997 року було встановлено День української писемності та мови, який щорічно відзначається 9 листопада.

З нагоди свята кафедра української мови та методики викладання фахових дисциплін ІФСК БДПУ для студентів другого – четвертого курсів і магістрантів провела усний журнал «СВЯТО УКРАЇНСЬКОГО СЛОВА» (відповідальні за проведення заходу – канд. філол. наук, доценти Е. В. Олійник та Н. В. Павлик).

Мета заходу: виховувати інтерес до рідного слова як неоціненного духовного багатства, в якому живе народ, передає з покоління в покоління мудрість і славу, культуру і традиції.

Ведучими дійства були студенти 21групи Інституту філології та соціальних комунікацій Анна Назаренко, Анжела Корхова, Марина Михайлик, Любов Споденюк, Олена Скудар, Лілія Пилипенко.

Були представлені такі сторінки журналу:

1. 9 листопада – День української писемності та мови.
2. З історії походження української мови.
3. З історії виникнення української писемності.
4. Кирило та Мефодій – слов’янські вчителі та просвітителі.
5. Нестор Літописець – батько української історії та словесності.
6. Українська мова – державна мова України.
7. Сучасна українська літературна мова.
8. Петро Яцик – щирий цінитель українського слова.

Увага студентів була акцентована на думці, що мова – своєрідна візитна картка кожної людини, за якою судять про її освіченість, ерудицію, начитаність. Знання мови потрібні кожній людині в її повсякденному житті – без них не можна глибоко збагнути почуте або прочитане, вправно користуватися рідним словом.

На святі учасники повідомили про історію виникнення свята – Дня української писемності та мови; вшанували пам’ять славнозвісних просвітителів слов’ян – Кирила та Мефодія; розповіли про видатного давньоруського письменника-літописця Нестора; познайомили присутніх з історією виникнення письма; з’ясували витоки нашої мови, її місце серед інших слов’янських мов та статус української мови як державної в сучасному комунікативному середовищі та ін. Розповідь супроводжувалася мультимедійною презентацією.

У цей день у нашому університеті традиційно стартував ІІ етап ХІV Міжнародного конкурсу імені Петра Яцика.

Родзинкою свята стали виступи ансамблю народної пісні «Золотий гомін», які виконали кілька музичних композицій та козацький гімн, а також студентки 11-ї групи Ярослави Головко, яка продекламувала вірш Тараса Шевченка «Лілея».

Еліна Олійник,

кандидат філологічних наук, доцент

Світлини з архіву кафедри

На ім`я ректора БДПУ, професора Вікторії Зарви надійшло письмове повідомлення від виконавчого директора Федерації футболу України М. Бондарева, в якому, зокрема, зазначено: «Згідно з проектом Державної цільової соціальної програми «Футбол України: здоров`я, престиж та єдність нації» на 2014-2018 роки запланована побудова футбольного майданчика зі штучним покриттям 60х40м. на спортивному майданчику БДПУ в 2014-2014 рр.».

Є надія, що в нашому університеті з`явиться ще одне гарне місце для активного відпочинку молоді, як це сталося в Уманському державному педагогічному університеті ім. Павла Тичини, коли в липні ц. р. було урочисто відкрито подібний спортивний майданчик для міні-футболу (див. світлину).

Світлина з сайту http://umanfootball.com.ua

«Творити величне просто – разом! Твори хвилю єдності!» під таким гаслом 11 листопада 2013 року на Українському радіо пройде Всеукраїнський диктант національної єдності.

Це унікальна акція, яку Національна радіокомпанія України започаткувала ще 2000 року. Відтоді щороку українці – від великого до малого – можуть взяти участь у написанні радіодиктанту та з’ясувати, наскільки добре знають рідну мову, а ще – продемонструвати солідарність з усіма, хто любить і шанує рідне слово, хто хоче, щоб українці спілкувалися українською мовою і зберегли її для нащадків. Щороку Національна радіокомпанія отримує понад 15 тисяч листів з радіодиктантом. Кількість учасників Диктанту національної єдності постійно зростає, а географія – поширюється… Цьогорічний диктант проведе доцент Київського університету ім. Б. Грінченка, автор шкільних підручників з української мови та літератури Олександр Авраменко. Ті, хто напише його без помилок, будуть відзначені призами. Приєднуйтеся і ви, бо творити величне просто – разом! Чекаємо на вас 11 листопада 2013 року о 13.00 в прес-центрі Національної радіокомпанії України (м. Київ, вул. Хрещатик, 26)».

…Ознайомившись з цією інформацією з офіційного сайту Національної радіокомпанії України «Українське радіо», в редакції газети БДПУ виникла ідея: організувати колективне написання диктанту й керівниками, викладачами, студентами нашого університету. Ідею радо підтримала ректор університету, професор Вікторія Зарва, і ми взялися за втілення в життя ідеї. До конференц-зали був запрошений професорсько-викладацький колектив, а до 145-ї аудиторії – студентський. Спеціалісти факультету комп’ютерних та енергозберігаючих технологій, Студентського клубу, редакції зробили все, щоб забезпечити транслювання диктанту (див. фото). Проте, перед першою годиною – початком трансляції – сайт радіокомпанії настільки перезавантажився, що, на жаль, як сама ідея, сайт зависнули в інтернетному павутинному просторі… Трансляція виявилася неможливою.

Взявши ініціативу в свої руки, ректор Вікторія Зарва запропонувала диктант все-таки писати! Присутня в конференц-залі кандидат філологічних наук, доцент кафедри соціальних комунікацій Людмила Кондакова швидко віднайшла потрібний патріотичний текст диктанту й професійно провела «цікавий урок» (див. фото).

«Університетське Слово»

Світлини Олександра Степаненка та з архіву редакції

Щире слово колег про ювілярку

Наталія Леонідівна Сосницька – випускниця нашого університету 1991 року (педагогічного інституту ім. П. Д. Осипенко). Впевнена, активна, небайдужа до того, що робить: на «відмінно” закінчивши факультет загальнотехнічних дисциплін та отримавши диплом за спеціальністю “Загальнотехнічні дисципліни і фізика”, впевнено розпочала свій шлях у науку та педагогіку, послідовно долаючи всі професійні сходинки: учитель фізики ЗОШ №2 Бердянська, старший лаборант, асистент, старший викладач кафедри фізики.

Чи було цього достатньо амбітній молодій викладачці – звичайно ж ні. Вона вступає до цільової аспірантури БДПІ та в 1998 р. успішно захищає кандидатську дисертацію в НПУ ім. М. П. Драгоманова “Удосконалення навчального експерименту з хвильової оптики засобами нових інформаційних технологій” за спеціальністю 13.00.02 – теорія і методика навчання фізики.

Такий важливий крок став не лише підтвердженням чималих заслуг, а й стимулом для подальшого розвитку. З 1999 р. Наталя Леонідівна працює на посаді доцента кафедри фізики та методики її викладання. Вона завжди творчо підходить до справи, на високому науково-методичному рівні викладає фундаментальний курс загальної фізики та розробляє нові навчальні дисципліни в системі професійної підготовки майбутніх учителів фізики (застосування нових інформаційних технологій у навчальному процесі з фізики; методологія і методи наукових досліджень; фізика як навчальний предмет у загальноосвітній школі України), плідно керує курсовими й дипломними роботами, педагогічною практикою студентів. Однак справжній педагог не лише вчить інших, а й сам завжди відкритий для нового досвіду. Саме тому, Наталя Леонідівна продовжує працювати над собою, проводить відкриті заняття та бере до уваги досвід старших колег: проф. М. Б. Котляревського, доц. В. Г. Афоніна, Г. О. Шишкіна, П. П. Федоренко.

У 2000 р. Н. Л. Сосницька за результатами наукової роботи виборює за конкурсом стипендію Кабінету Міністрів України для молодих учених. Саме це досягнення спонукає її продовжувати свій науковий шлях. У 2002 р. вступає до цільової докторантури Запорізького національного університету, після закінчення якої в 2008 р. успішно захищає докторську дисертацію в НПУ ім. М. П. Драгоманова “Формування і розвиток змісту шкільної фізичної освіти в Україні (історико-методологічний контекст)” за спеціальністю 13.00.02 – теорія і методика навчання фізики. Саме палке бажання, впевненість у собі та кропітка праця дозволяють Наталі Леонідівні досягти такого високого наукового та професійного рівня. З 2009 р. вона – професор кафедри фізики та методики її викладання. З 2010 р. – завідувач кафедри методики викладання фізико-математичних дисциплін та інформаційних технологій у навчанні.

Значний досвід і вміння працювати з людьми дозволяють їй бути затребуваним спеціалістом в галузі теорії та методики навчання фізики, зокрема, з проблем формування й системного прогнозування змісту шкільного фізичної освіти України, використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчальному процесі з фізики та ін. За цими науковими напрямами Наталя Леонідівна має близько 150 публікацій, серед яких 3 монографії, 8 навчальних посібників (5 з Грифом МОН України). Вона є учасником понад 50 міжнародних і Всеукраїнських науково-методичних конференцій.

Як компетентний науковець і фахівець з питань фізико-математичної освіти, вона проводить активну науково-методичну роботу не тільки в багатьох вищих навчальних закладах України, але й далеко за її межами: у жовтні минулого року Наталя Леонідівна читала лекції з актуальних питань методики навчання фізики для студентів і магістрів Інституту фізики Заслуженого Автономного Університету Пуебла (Мексика). Завдяки співпраці, взаєморозумінню й творчому підходу до справи, налагоджені тісні зв’язки з науковцями одного з провідних університетів Мексики.

Наталя Леонідівна – член спеціалізованої вченої ради в БДПУ із захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальностями: 13.00.02 – “теорія та методика навчання (фізика)” та 13.00.04 – “теорія та методика професійної освіти”; керує міжкафедральним семінаром і семінаром для молодих викладачів БДПУ, є опонентом докторських і кандидатських дисертацій і на сьогоднішній день – науковим керівником 5 аспірантів кафедри.

Протягом 2012-2013 рр. Наталя Леонідівна була членом комісії МОН України ІІ туру Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт зі спеціальності “теорія і методика професійної освіти”. Досвід та значна практика дозволяють їй гідно оцінити студентські роботи, підказати, якщо треба, вправно скерувати й досягти справді високих результатів. Під її керівництвом студенти займають призові місця на Всеукраїнських і міжнародних конкурсах наукових робіт у напрямку застосування інформаційно-комунікаційних технологій навчання фізики.

Н. Л. Сосницька зробила значний внесок у розбудову кафедри методики викладання фізико-математичних дисциплін та інформаційних технологій у навчанні. Вона докладає максимум зусиль до вдосконалення матеріальних і організаційно-методичних засад освітньої діяльності з підготовки фахівців в галузі фізико-математичної освіти, приділяє увагу підвищенню якості науково-педагогічного складу кафедри, активізації наукової діяльності викладацького та студентського колективів. Саме під її керівництвом у БДПУ стало традицією проведення Всеукраїнської науково-практичної конференції з актуальних проблем фізико-математичної та технологічної освіти. У вересні цього року відбулася вже четверта за рахунком конференція “Науково-дослідна робота в системі підготовки фахівців-педагогів в природничій та технологічній галузях”.

З 2010 року Н. Л. Сосницька очолює методичну раду університету, а з 2011 р. вона – головний редактор збірника наукових праць БДПУ “Теорія та практика навчання фізико-математичних та технологічних дисциплін”. Можна сміливо стверджувати, що під керівництвом Наталі Леонідівни в БДПУ формується потужний науково-методичний центр з фізики, який вже відомий своїми досягненнями не лише в Україні, але й далеко за її межами. Вона не тільки невтомний генератор ідей та чудовий організатор, а й критик, і перш за все, для самої себе. Багато років Наталя Леонідівна користується заслуженою повагою викладачів і студентів; до неї прислухаються, йдуть за порадою.

Визначальну роль у становленні Наталі Леонідівни як науковця, педагога, учителя відіграли відомі вітчизняні вчені, методисти-фізики – доктор фізико-математичних наук, професор М. Б. Котляревський; доктор педагогічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України О. І. Бугайов; академік міжнародної педагогічної академії доктор педагогічних наук, професор О. В. Сергєєв; доктор педагогічних наук, професор П. С. Атаманчук; доктор педагогічних наук, професор П. І. Самойленко (Росія). Наталія Леонідівна неодноразово нагороджувалася грамотами (БДПУ, управління освіти і науки Запорізької обласної державної адміністрації, МОН України, НАПН України, знаком “За наукові досягнення”).

Іноді говорять, що робота – це другий дім, друга сім’я. У нашому випадку це дійсно так, оскільки атмосфера взаємної підтримки, оптимізму, творчості й натхнення, яка панує на кафедрі, є запорукою здобутків та майбутніх успіхів її колективу. І в цьому велика заслуга її керівника – високопорядної, щирої й доброзичливої людини.

Наталя Леонідівна – молода, енергійна, сучасна й креативна. Залишайтесь такою, шановна ювілярко, на довгі роки.

Колектив кафедри методики викладання фізико-математичних дисциплін та інформаційних технологій у навчанні БДПУ

І все ж таки: в началі було — Слово.

І все ж таки: начальний дух — Любов!

Євген Маланюк

Євангеліє починається так: «Споконвіку було Слово, а Слово в Бога було, і Бог було Слово». А це значить, що допоки в нас є слово, перед нами є славне минуле, є майбутнє, є сподівання і мрії, які можуть здійснитися. Горять у вогні часу храми й фортеці, пергаменти літописів, розсипається на порох матеріальна культура, іржавіють знаряддя праці. Та залишається єдине в первозданному вигляді — рідне слово.

Слово відчиняє нам двері до краси світу, радості життя. Коли воно входить у духовний світ людини, то торкається до ніжних струн серця, найпотаємніших глибин душі… Безсмертний дотик до душі. Дотик до краси й мелодійності рідного слова відчули гості урочистя «Височінь досягається мовою», що традиційно проходив у стінах Бердянського державного педагогічного університету.

Захід був приурочений до Дня української писемності та мови, який традиційно відзначають 9 листопада. За православним календарем – це день ушанування пам'яті Преподобного Нестора Літописця.

За підготовку урочистя відповідав колектив кафедри філологічних дисциплін. Віддати шану рідній мові зібралися викладачі та студенти університету, вчителі та учні шкіл. Приємною «родзинкою» свята став символічний календарик «Пам’ятай своє коріння!», який отримав у подарунок кожен глядач.

Ведучі свята – Дімітрова Діана та Ротарєв Михайло – провели екскурсію сторінками історії української мови. Усі присутні згадали скорботні дати на тернистому шляху її розвитку.

На заході пригадали крилаті вислови відомих майстрів художнього слова, декламували вірші таких визначних поетів, як Тараса Шевченка, Лесі Українки, Віктора Геращенка, Віктора Баранова, а самі учасники заходу виконували власні поетичні твори. Непідробне захоплення викликала інсценізація гумористичних мініатюр із творів Павла Глазового на злободенну тематику «Суржик». Тут майстерності студентів Інституту психолого-педагогічної освіти та мистецтв Аджі Марії, Жильцова Дениса, Бондарчука Валентина, Яворської Катерини, Абрашкіна Єгора не було меж.

На урочисті лунали мелодійні та запальні пісні, які всім присутнім подарували вокальний ансамбль «Феєрія» (керівник – О.В. Матвєєва), ансамбль народної пісні «Хуртовина» (керівник – І.М. Пащенко), учасники зразкового ансамблю естрадної пісні «Овація» (керівник – С.Ф. Дворнікова).

Переконана, що такі творчі заходи дають можливість талановитій молоді не лише проявляти творчі здібності, але й зберігати пам’ять про історичне коріння, культуру та мову рідного народу, адже ще Вольтер писав, що всі основні європейські мови можна вивчити за шість років, а свою рідну мову треба вивчати все життя.

Насамкінець хочеться згадати слова великої поетеси Ліни Костенко: «Жодна нація не вмирає від інфаркту. Спочатку їй відбирає мову». Бажаю всім нам пронести й утвердити українське слово, збережене нашими предками, адже саме воно створює індивідуальне обличчя країни і нації.

Марія Греб,

кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри філологічних дисциплін БДПУ

…Завершальним етапом цьогорічного традиційного студентського фестивалю «Дебют першокурсника» став виступ на головній університетські сцені наймолодших з Інституту соціально-педагогічної та корекційної освіти.

Майже двохгодинне співочо-танцювально-театральне дійство потішало кожного, хто завітав цього дня та о першій годині до актової зали (див. світлини).

Вітали дебютантів керівники інституту, профкому, а глядачі винагороджували щедрими оплесками та оваціями.

Світлини Олександра Степаненка

Сьогодні в Бердянському державному педагогічної університеті пройшли заняття для студентів першого курсу в рамках обласної школи профспілкового лідера. Відкриваючи школу, перший проректор університету Володимир Федорик, голова комітету профспілки Віталій Лола та провідний фахівець з виховної роботи Анетта Омельченко вітали учасників навчань, розповідали, як в нашому університеті формується підґрунтя профспілкового молодіжного лідерства (див. світлини).

Основними організаторами Школи виступили профспілкові активісти профкому нашого університету. Крім того, чималий вклад в організацію заходу вніс голова профкому студентів, аспірантів, докторантів Запорізького національного технічного університету А. В. Іванченко. Як зазначив заступник голови профкому БДПУ Сергій Семікопенко: "Завдяки високому рівню підготовки школи та активній роботі студентів, все пройшло краще, ніж очікувалось".

В роботі школи також брали участь студенти Мелітопольського ДПУ та Запорізького НТУ.

Учасники школи отримали відповідні сертифікати.

«Університетське Слово»

Світлини Олександра Лазукіна та Руслана Меджидова

В актовій залі економіко-гуманітарного коледжу БДПУ минулої середи пройшов виховний захід до Дня української писемності та мови на тему: «До мови доторкнемось серцем». Під час заходу з вуст учнів та викладачів коледжу звучали щирі слова про величну та просту, давню та вічно молоду українську мову (див. світлини).

Для зацікавлення молоді та більш детального й глибокого сприйняття матеріалу під час заходу використовувалися інноваційні методи, надання інформації з застосуванням технічних засобів: перегляд слайдів та відеороликів, презентація викладача Г. А. Іванченко на тему « Із слова починається людина, із мови починається мій рід». Цікавою була також книжкова виставка «Кришталеві краплини слова».

Любов до рідної мови через поетичне слово озвучили учні груп КК-32, КО-18, ОБ-9, КК -31, а декламація гуморески Павла Глазового «Кухлик » учнями групи КПД-5 отримала бурхливі аплодисменти присутніх…

Завершальним акордом свята прозвучала пісня «Перлина» у виконанні Олександра Старостіна.

«Університетське Слово»

Світлини з архіву коледжу

Наприкінці 2011 року в Парижі відбулось засідання ХХХVІ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, на якому до двохсотлітнього офіційного календаря Світового культурного співтовариства було додано й 250-річчя створення «Історії слов’яноболгарської» Паїсія Хилендарського, і було прийнято рішення відзначити справу Паїсія в усіх країнах-учасницях Організації.

6 листопада 2013 року з метою вшанування видатного болгарського історика та письменника до Бердянського державного педагогічного університету завітала викладач Пловдивського університету імені Паїсія Хилендарського Антоанета Джельова із лекцією на тему «Паїсій Хилендарський та його «Історія слов’яноболгарська» у Болгарії та за її межами: Списки. Опрацювання. Дослідження».

Зі словами привітання виступили координатор міжнародної діяльності БДПУ, доктор історичних наук, професор Ігор Лиман, директор Інституту філології та соціальних комунікацій БДПУ, доктор філологічних наук, професор Ольга Харлан та завідувач кафедри загального мовознавства та слов’янської філології, кандидат філологічних наук, доцент Алла Сердюк.

Велике зацікавлення в слухачів викликала доповідь пані Антоанети, яка звернула увагу на те, що «Історія слов’яноболгарська» – книга, яка є еманацією духовного буття болгарської нації. Вийшовши за межі першочергового задуму монаха Паїсія Хилендарського – зібрання матеріалів та фактів про минуле болгарського народу – «Історія слов’яноболгарська» стала поштовхом для відродження, цілісності болгарського народу та кожної особистості зокрема.

Слухачі знайомились із історією створення книги, її розповсюдженням, перекладами, а також із переліком російських та українських вчених, які працювали з «Історією слов’яноболгарською» (див. світлини).

З упевненістю можемо сказати, що кожен із присутніх отримав нові знання та занурився у захопливий світ визначного творіння.

Бажаємо пані Антоанеті нових досліджень та з великою радістю чекаємо нових її цікавих лекції.

Тетяна Нікішина,

асистент кафедри загального мовознавства та слов’янської філології

Світлини з архіву кафедри

1 листопада наш університет було запрошено на традиційну інформаційно-профорієнтаційну акцію «Випускник-2014», організовану Чернігівською районною державною адміністрацією.

Серед запрошених навчальних закладів Запорізької області були присутні: Бердянський державний педагогічний університет, Запорізький національний університет, Запорізький приватний університет, Мелітопольська аграрна академія, Мелітопольський педагогічний університет, Запорізький національний технічний університет та декілька коледжів.

Акція проводилась для учнів 9-х та 11-х класів шкіл Чернігівського району. Майбутні випускники мали можливість отримати одночасно інформацію про більшість навчальних закладів Запорізької області.

Цього разу випускників 11-х класів агітували вступати до нашого університету представники факультету економіки та управління (Олена Балабанова), соціально-гуманітарного факультету (Станіслав Захаревич).

Заступник директора з виховної роботи економіко-гуманітраного коледжу БДПУ Олена Ліпанова, в свою чергу, запрошувала учнів 9-х класів на навчання до коледжу.

Людмила Костенко,

завідувач підготовчого відділення БДПУ

Світлини Станіслава Захаревича

Свій ювілейний день народження відзначає доктор економічних наук, професор факультету економіки та управління БДПУ Марина Вікторівна Ґудзь

…Перед тим, як привітати ювілярку, давайте познайомимося з найзнаменнішими моментами з її життєпису:

«Народилася в Сумах у сім’ї військовослужбовця. Батько, Віктор Якович, родом із полтавських хліборобів. Мати – Людмила Іванівна, із сім’і робітників, рано втратила батька, що прийшов з війни зраненим. На шкільному балу мама-випускниця і молодий курсант артилерійського військового училища познайомилися, а через два роки і побралися.

Батька – молодого лейтенанта, направляють проходити службу до Кавказького військового округу: у Грузію, у військовий гарнізон Авчала на окраїні Тбілісі, потім Душеті, потім Ленінакан у Вірменії, де я прийшла на Землю. Двома роками раніше у Тбілісі народилася моя старша сестра – Галина. Ото і вся наша родина. І так до моїх 14 років ми проживали в умовах справжньої «дружби народів», де разом із гарнізонними дітьми гралися із вірменами та дітьми інших національностей.

У 1970 р. пішла до першого класу і до п’ятого класу навчалася у вірменській школі. З дитинства запам’яталося: гори-гори, а найбільш ласим делікатесом для мене, що надворі майже весь час проводила в іграх, був змащений олією та посипаний сіллю шматочок житнього хліба. Смакота…

Далі за місцем проходження служби батька був переїзд до Польщі, де назви польських містечок Свідніца, Свінтошів, Лєгніца стали близькими. У Лєгніці була школа-інтернат, де я навчалася 7-9 класи, і привчалася до самостійності: у навчанні, в організації дозвілля, власного бюджету і часу. За три роки перебування у Польщі я вивчила польську мову, перейнялася культурою цих людей, закохалася у мальовничу природу, яку поляки уміють берегти.

Випусковий рік навчалася у Сумах, звідки родом мама, у рідної тітки. Закінчивши середню школу, у 1981 р. вступила до Сумського педагогічного інституту імені А. С. Макаренка за спеціальністю історія та педагогіка, а в 1986 р. успішно його закінчила з дипломом з відзнакою. Три роки обиралася депутатом міської ради народних депутатів м. Суми, що й визначило надалі вибір теми дисертаційного дослідження "Ради народних депутатів трудящих в період хрущовської «відлиги»"…

Прозрівала разом зі своїми учнями. У самий розпал горбачовської відлиги мала щастя працювати у школі – із старшокласниками – вела історію – так, що усі мої вихованці вступили до провідних вузів Москви, Києва, Ленінграду, Харкова, що стало визнанням педагогічної майстерності, підтвердженням правильності обраної професії за покликанням.

У 1986 р. була запрошена на роботу на свій факультет, спочатку лаборантом кафедри, а через рік була запропонована ставка асистента і ще з більшою наснагою взялася до роботи.

З 1989 по 1991 рр. проходила стажування в Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка, де підвищувала свій кваліфікаційний рівень, здала екзамени кандидатського мінімуму, захистила кандидатську дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук.

Починається бердянський відлік моєї життєдіяльності – переїхала на постійне місце проживання до м. Бердянська, де працювала з 1992 по 1997 р. на посадах старшого викладача, доцента кафедри історичних та економічних дисциплін.

Протягом 1997-2003 рр. працювала доцентом кафедри управління та соціальних технологій Азовського регіонального інституту управління. У 2001 р. закінчила Азовський регіональний інститут управління при Запорізькому державному університеті за спеціальністю «менеджмент організацій» та отримала кваліфікацію економіста-менеджера, що стало ключовою подією у зміні моєї професійної орієнтації.

У 2002 р. – слухач ХІІ Східної літньої школи Варшавського державного університету.

Знаменною подією у моєму житті стало прийняття рішення про необхідність і доцільність науково-освітнього стажування у Польщі. У 2001-2002 рр. – стипендіатка Програми ім. Лейна Кіркланда при підтримці польсько-американського фонду свободи та польсько-американської Комісії ім. Фулбрайта (Республіка Польща). Закінчила післядипломну Студію Адміністрації та Управління для управлінських кадрів місцевих органів влади Інституту муніципального менеджменту (CSSA) у Любліні (Республіка Польща).

Наукова активність споріднилася з потребою розвитку особистості, громадянської позиції, що втілилося у цілу низку міжнародних проектів, а також започаткування організованої громадської діяльності. 5 вересня 2002 р. Бердянським виконкомом Запорізької області (Україна) видане за № 519 свідоцтво про реєстрацію громадської організації "Асоціація "Європейський шлях". Упродовж років активної діяльності очолювана мною громадська організація Асоціація «Європейський шлях» реалізувала понад 30 міжнародних проектів у сфері муніципального управління, молодіжного підприємництва, соціальної політики.

З 2003 року починається новий етап професійної кар’єри, освячений запрошенням до роботи (поверненням) до Бердянського державного педагогічного університету у якості завідувача новоствореної кафедри менеджменту організацій та правового забезпечення господарської діяльності. За рейтингами діяльності науково-освітніх підрозділів очолювана мною кафедра займала 5-6 місця по університету, що свідчило про працездатність колективу.

Протягом 01.09.2007 – 31.08.2010 р. навчалася в докторантурі Інституту економіко-правових досліджень НАН України, м. Донецк, де 13 травня 2011 року на засіданні спеціалізованої вченої ради успішно захистила докторську дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук.

Є автором (співавтором) понад 130 наукових праць з проблем регіональної економіки та управління, економіки рекреації і природокористування.

Маю низку свідоцтв та інших підтверджень, що засвідчують моє зростання у освітній та професійній діяльності.

…Дякую своїм батькам – Людмилі Іванівні та Віктору Яковичу, дітям – Олені й Анастасії, зятю Івану, внукам Павлові і Марії за науку і Божий дар бути та усвідомлювати себе люблячою донькою, відчувати материнське щастя від вдячних дітей, бачити лукаві оченята радісних онуків!

Доля звела з моїм чоловіком – Ґудзем Петром Васильовичем, прізвище якого давно вже стало й моїм. Вдячна йому: як моєму коханню, батькові моїх дітей, моєму другові і натхненнику, моїй опорі у житті, у святах і буднях.

Низький уклін моїм учителям по життю – шкільним педагогам, науковцям Корогод Галині Іванівній, Горбулу Олександру Дмитровичу, Василенку Валерію Миколайовичу, організаторам науки і освіти Котляревському Марку Борисовичу, Зарві Вікторії Анатоліївні,Крижку Василю Васильовичу і особливо – другу нашої сім’ї, нашому лікареві, моєму духовному наставнику Олегу Миколайовичу Фаттахову».

Вітання шлють Вам нині всі –

І друзі, й рідні, і знайомі:

Тримайтесь завжди у красі

В життя свого багатім домі…

«Університетське Слово»

МИНУЛОЇ П'ЯТНИЦІ В СТІНАХ ХУДОЖНЬОГО МУЗЕЮ ІМ. І. І. БРОДСЬКОГО ОТРИМУВАВ ТЕПЛІ ПРИВІТАННЯ Й ВІД ВИКЛАДАЧІВ І СТУДЕНТІВ БДПУ

…Про те, що в музеї відкриється персональна виставка іронічної графіки члена Національної спілки художників України, члена Асоціації карикатуристів України, члена Міжнародного Клубу карикатуристів, лауреата премії ім. В. Зелінського за публікації в українській пресі Сергія Семендяєва, знали чимало бердянців, що прийшли привітати його з 60-літнім ювілеєм і насолодитися виставковими експонатами – привабливими плодами його творчої натури. А про те, що ювіляр цього дня став ще й орденоносцем, дізналися з виступу на святі заступниці міського голови Людмили Шаповал, яка й вручила художнику за його заслуги Почесний орден Бердянська.

Не змогли стояти осторонь цієї події й університетські шанувальники творчості Сергія Семендяєва: на свято прийшли й вітали ювіляра переший проректор БДПУ Володимир Федорик, старший викладач кафедри початкової освіти БДПУ Тетяна Володько, творчі роботи якої неодноразово ставали експонатами музею ім. І. І. Бродського, журналіст, редактор газети БДПУ «Університетське Слово» Степан Герилів, студенти…

«Університетське Слово»

На світлинах: моменти вшанування ювіляра Сергія Семендяєва в Бердянському художньому музеї ім. І. І. Бродського

Світлини Олександра Степаненка