Місяць: листопада 2015

«Учора. Ще вчора наші думки й бажання були всього лише фантазіями. Але хто як не ми, вміє втілювати їх у реальність» – під таким слоганом студенти факультету фізико-математичної і технологічної освіти БДПУ та Благодійний Фонд «Humans CF» провели  ряд майстер-класів з оріґамі.

6 листопада проходив перший майстер-класі під гаслом «Ми –  рівні». Голова Фонду «Humans CF» – студент 2 курсу факультету ФМТО Анатолій Іванов зазначив: «Наша головна мета – це збір коштів для допомоги дитячому реабілітаційному центру «Турбота». Всі вироби будуть реалізовані  серед викладачів і студентів університету, а кошти ми передамо до «Турботи» для  придбання необхідних речей дітям-вихованцям.

   

Ярослава Іванова – заступник голови Фонду та староста 21 групи ФФМТО висловила своє враження: «Ми були дуже раді, коли на наш майстер-клас прийшли студенти БДПУ, а також викладач кафедри математики Катерина Пастирєва. У веселій та дружній атмосфері, з посмішками на обличчях, найгарнішими та найдобрішими думками ми зробили понад сотню квітів».

26 листопада було проведений другий майстер-клас за підтримки голови фундації «Humans CF», деканату факультету фізико-математичної освіти, старост академічних груп.

Активісти Фонду так охарактеризували цю подію: «Незважаючи на те, що сьогодні погода – дуже похмура, ллє дощ, але, в  усіх студентів та організаторів – гарний настрій, щирі посмішки й чисті думки. Дякуємо старості 21-А групи Ярославі Івановій та студентам її групи, які підтримали нашу ініціативу».

Тепер уже точно відомо, що 9 грудня в актовій залі головного корпусу БДПУ, о 12:00 розпочинається благодійний концерт, присвячений збору коштів для допомоги дитячому реабілітаційному центру «Турбота». А з восьмої ранку в фойє головного університетського корпусу стартуватиме наша  виставка-ярмарок, на якій кожен зможе придбати вироби з оригамі й таким способом допомогти Центру «Турбота».

Запрошуємо студентство університету, викладачів, співробітників, спонсорів, меценатів, усіх небайдужих відвідати цю подію. Будемо раді бачити усіх бажаючих!

Яна Сичікова,
заступник декана факультету з соціально-виховної роботи,
наукової та міжнародної діяльності
Світлини з архіву факультету

10 грудня – 195 років тому народився Бахматюк Олекса Петрович (1820-1882), майстер декоративного розпису на кахлях. Народився у м. Косові, нині Івано-Франківщина, промислу навчався у майстра кераміки П. Баранюка. У розписах переважали зображення людей Гуцульщини, Покуття, а також світ флори і фауни. На виставці в Коломиї 1880р. отримав золоту нагороду, на замовлення зробив піч для імператора Франца Йосифа. Плоди праці митця зберігаються у музеях міст Косова, Коломиї, Відня, Торонто та приватно, він вважається творцем гуцульської кераміки.

 

12 грудня – 125 років від дня народження Мельника Андрія Атанасовича (1890-1964), військового і політичного діяча. Народився в с.Воля Якубова, нині Дрогобицького р-ну на Львівщині, навчався у Вищому Земельному навчальному закладі у Відні, у 1 Світовій війні очолював сотню Українських Січових Стрільців на австрійсько-російському фронті. У період становлення Української Народної Республіки брав участь у розбудові Армії УНР, у бойових діях. З 1922 р перебував у Галичині, став співзасновником Української Військової Організації, а з 1938 р. очолив Провід Українських Націоналістів (ПУН). У роки німецької окупації України відстоював ідею створення української незалежної держави, за що був ув’язнений в концлагері. По закінченні війни проживав у Німеччині та Люксембурзі, в 1947р. був обраний довічним головою ПУН. В 1957р., в цілях консолідації емігрантських сил, висунув ідею створення світового конгресу українців та союзу українців, що було зреалізовано вже після його смерті з поставанням в 1967р. Світового Конгресу Вільних українців, який нині має назву Світовий Конгрес Українців і представляє інтереси понад 20 млн. співвітчизників у діаспорі. 

14 грудня – 170 років тому Т. Г. Шевченко створив поетичний твір «І мертвим, і живим, і ненарожденним…» (1845) – звернення до українців в усьому світі і в усі часи. Упродовж того ж місяця ним написані «Три літа», «Давидові псалми», «Холодний яр», «Минають дні, минають ночі…» та «Маленькій Мар’яні» – під час перебування у с. В’юнище  Переяславського повіту на Київщині, яке відобразив у малюнку-сепії «У В’юнищі». Саме село до нашого часу не збереглося, бо в результаті «господарювання» кремлівських перетворювачів природи в 1975 р. в числі 20-ти сіл опинилося на дні Канівського водосховища. 

18 грудня – 125 років тому помер Данилевський Григорій Петрович (1829-1890), письменник, публіцист, етнограф, історик, автор численних романів і наукових розвідок про минуле України. Народився в с. Данилівці, нині Барвінського р-ну на Харківщині. Похований у с.Пришиб, нині Балаклавського р-ну також Харківщини. Бібліотека письменника у 3000 томів зберігається у Харківській науковій бібліотеці, у рідній Данилівці Г.Данилевському встановлено пам’ятник.

 

 

 

25 грудня – 120 років від народження Григорія Гурійовича Верьовки (1895-1964), композитора, хорового диригента, педагога. Народився в м.Березно, нині на Чернігівщині, закінчив Київський музично-драматичний інститут ім. М.Лисенка, займався викладацькою діяльністю, з 1947р. професор Київської консерваторії. В 1943р. організував Український державний народний хор, до 1964р. був його незмінним керівником і диригентом, а по смерті – хору надано його ім’я. Є автором пісень «Ой, як стало зелено», «Ой чому ти, земле, молодіти стала» і ін. 

 

 

31 грудня – 110 років тому розпочалося  повстання селян села Великі Сорочинці на Полтавщині (1905). Безпосереднім приводом став арешт активіста села Г. Безвіконного. Селяни обрали повстанський комітет, створили загони самооборони, арештували представників місцевої імперської влади і підняли прапор з написом віковічних прагнень українського народу – «Земля і воля». Двома збройними рейдами московсько-імперська влада жорстоко розправилася з беззбройними повстанцями: 25 забито, близька ста осіб поранено, велику кількість катовано з азійською люттю. Події в Сорочинцях набули широкого розголосу завдяки письменнику В.Короленку.

 

У грудні – 150 років тому народився Онацький Дометій Григорович (~1865-1921), Історик, краєзнавець, педагог. Народився на хуторі Хоменківський (біля с. Бірки), нині Гадяцького р-ну на Полтавщині, освіту здобув у Глухівському  учительському ін-ті, працював учителем, викладав спершу російську мову, потім – історію,  згодом очолював початковий навчальний заклад у м. Кам’янець-Подільському. Уклав підручника з географії, який видавався двічі, написав вагому працю про історію Поділля. В умовах московсько- імперського гніту змушений був старанно приховувати свою українськість, козацький родовід, видавав себе за лояльного службовця і, як   всі вчителі, отримував спеціальний додаток до платні за участь «в обрусєніі края», тяжко переживав свій моральний трагічний конфлікт. Мабуть,.тому таємно розробив підручника з арифметичних задач з надією для майбутніх українських шкіл. У період революційної відлиги 1905р. узяв участь у творенні «Просвіти» у м. Кам’янці. Помер від голоду в с.Трипіллі на Київщині, організованого більшовицькою Московщиною. Затиснуте в лещатах азійського ординства – українство Д.Онацького вирвалося на світ, попри набуття Московщиною режиму відвертого комуно-більшовицького людоїдства, – у його сина Євгена, який став членом Центральної Ради УНР, а згодом – провідним діячем Організації Українських Націоналістів.

У  грудні – минає 510 років від народження Анастасії Лісовської – Роксолани (Хюррем Хасекі Султан) (1505-1558), уродженки зі священицької родини з м. Рогатин, нині Івано-Франківщина (за ін. даними з м. Чемерівці, що на Поділлі), яка стала дружиною одного з найвідоміших султанів Османської імперії Сулеймана І Пишного. З ім’ям Роксолани пов’язано багато історичних пам’яток в містах сучасної Туреччини, доброчинностей. З її сходженням на вершину імперії  бере початок період правління  ”привілейованих жінок“.

 

 

О. Змієвський, В. Пилипенко,
товариство «Просвіта», м. Бердянськ

Нещодавно повернулася з Польщі група студентів та викладачів нашого університету – учасників 3-ої Міжнародної наукової конференції «Сучасні проблеми управління: економіка, освіта та охорона здоров’я». Ця конференція вже втретє організується та проводиться спільними зусиллями Вищої школи управління та адміністрації в Ополє (Польща) та Бердянським державним педагогічним університетом (Україна). В конференції брали участь науковці з Польщі, Словаччини, Казахстану та України.

Наукові роботи бердянських учасників було присвячено актуальним проблемам економіки, управління та охорони здоров’я. Особливий інтерес викликали роботи на теми «Етичність та раціональність в бізнесі» (Бачурський Олександр, студент факультету економіки та управління, Несторенко Тетяна Петрівна, к.е.н., доцент), «Модель формування індивідуального попиту» (Несторенко Олександр Васильович, к.е.н., доцент, БДПУ, Пеліова Яна, PhD, доцент, Економічний університет в Братиславі), «Проблеми формування місцевих бюджетів» (Ставицька Аліна, Куранда Анастасія, студенти факультету економіки на управління), «Здоров`я сучасної людини в контексті екологічної безпеки» (Кравченко Людмила Миколаївна, к.б.н., доцент, Кравченко Наталя Володимирівна, к.ф.-м.н., доцент).

 

Студенти та викладачі БДПУ – учасники конференції – щиро вдячні польським колегам за організацію ознайомчого візиту до ще одного партнера БДПУ – Вищої технічної школи в Катовіцах. Декан факультету архітектури, будівництва та прикладного мистецтва Олександр Остенда розповів про особливості організації навчання в країнах Європейського Союзу та о можливостях співпраці польських та українських вишів.

У студентів та викладачів БДПУ була можливість не тільки представити результати своїх наукових досліджень на конференції, але і відвідати Відень та Братиславу – дві європейськи столиці та побачити, як Європа готується до Різдвяних свят.

«Університетське Слово»
(за матеріалами учасниці конференції
Тетяни Несторенко)
Фото Валерія Кравченка 

Сьогодні, 28 листопада, у День пам’яті жертв голодомору, біля пам’ятного знаку Жертвам Голодомору в Бердянську (територія паркової зони перехресть вулиць Кірова-Морозова) щойно пройшов мітинг-реквієм «Забуттю не підлягає».

«Геноцид-Голодомор став одним з найжахливіших злочинів у людській історії. Цей кримінал проти українського народу вчинив радянський комуністичний тоталітарний режим, в який тоді переформатувалася Російська імперія. Вона неодноразово міняла прапори, але її ненависть до України залишалася. Голодомор намагалися забрехати, замовчати. Хотіли знищити навіть рештки пам’яті про нього. І нічого у них не вийшло!» – такими словами розпочали мітинг ведучі. З їх допомогою учасники мітингу перегорнули деякі сторінки історії голодомору 1932-1933р.р., який закарбував себе глибокою раною й забрав за собою близько 10 млн. життів українців. Помирав кожен третій українець. Цей геноцид щодо українського народу був завчасно продуманий московськими більшовиками. Пам`ятаємо і невинних жертв голодоморів 1921-1922,  1946-1947 років в Україні…

   

Знати правду – значить знати себе. Для поневолення людини достатньо забрати її пам'ять про своє минуле, минуле своїх батьків, дідів. Лише правда про минуле робить людину вільною та готовою до майбутнього.

…Неможливо забути про мільйони людей, замордованих голодом у мирний час на землі, яку весь світ називав не інакше, як «житницею Європи». Смерть мільйонів українців на початку 30-х років минулого століття не була наслідком природних катаклізмів чи епідемій. Ці страшні «жнива скорботи» стали результатом нелюдської жорстокості тоталітарного режиму.

Про це на мітингу говорили: Бердянський міський голова Володимир Чепурний, депутат Бердянської міської ради Віктор Цуканов, науковий співробітник Бердянського  краєзнавчого музею Христина Петрина, кандидат історичних наук Бердянського державного педагогічного університету Юрій Федорик, начальник штабу міської організації “Цивільний корпус Азов” Галина Кубик.

     

Запаливши свічки, учасники мітингу-реквієму хвилиною мовчання вшанували пам'ять жертв сталінських голодоморів, щоби для всіх людей доброї волі ця хвилина скорботи стала актом поминання й перестороги. Хай подібне не повториться ніколи.

 

«Шановна бердянська громадо!  – говорили на завершення ведучі. – Ми з вами переконані в тому, що, як і понад 80 років тому, ніяка зла московська сила не здатна поставити українців на коліна, змусити нас відмовитися від Свободи, Незалежності, Гідності та Соборності.

Закликаю сьогодні о 16-ій годині кожному приєднатися до Всеукраїнської хвилини пам'яті за загиблими,  запалити свічки і помолитися за невинними душами  наших предків! Поклянемося ніколи не забути й не зрадити їх.

Слава Україні!».

Степан Герилів,
редактор «Університетського Слова»
Світлини автора

P.S. Не так давно на мою електронну адресу з Америки надійшов лист від справжньої патріотки рідної України в діаспорі, яка тривалий час займається й проблемами Голодомору в Україні, в якому містилися деякі матеріали «Гарвардського проекту досліджень Голодомору». Із ними можна ознайомитися (ТУТ).

Нещодавно побачила світ книга працівників освіти Запорізької та Дніпропетровської областей – «Вища освіта та Європейський освітній простір», презентація якої пройшла нещодавно в БДПУ.  Над створенням цього наукового видання працювали педагоги нашого та Мелітопольського університетів і Жовтоводського педагогічного училища Криворізького національного університету. У книзі представлені розробки, що дозволять студентам, майбутнім педагогам зрозуміти сутність вищої школи в її сучасному європейському тлумаченні.

Кафедра педагогіки вищої школи та управління освітніми закладами БДПУ регулярно видає навчальну літературу – нестачі в авторів університет не відчуває, а значні труднощі виникають лише з фінансуванням. Розробники видання, займаючись підготовкою до друку, були приємно здивовані тим, що бердянські книговидавці сьогодні досягли такого високого рівня. «Щоб отримати подібну якість друку, раніше доводилося звертатися до столичних видавничих центрів, – розповідає завідувач кафедри педагогіки вищої школи та управління освітніми закладами БДПУ Василь Крижко. Від імені адміністрації університету висловлюю вдячність бердянським меценатам, завдяки яким вдалося видати книгу – народному депутату України Олександру Пономарьову та депутату обласної ради Сергію Ткаченку.

«Університетське Слово»
(за матеріалами сайту http://pro.berdyansk.biz/)

Учора, 26 листопада, в Бердянському центрі дитячої та юнацької творчості відбувся щорічний фестиваль «Прес-хвиля» для молодих журналістів. Участь у заході взяли 14 загальноосвітніх навчальних закладів міста. Традиційно до складу журі були запрошені й викладачі кафедри соціальних комунікацій Бердянського державного педагогічного університету. Цього року оцінювали роботи початківців-медійників кандидат наук із соціальних комунікацій, старший викладач Руслан Вербовий та старший викладач кафедри Ксенія Лукач.

 

Захід відбувався у два етапи: заочно учасники підготували відео та експрес-газети про шкільне життя, а під час другого, очного етапу, необхідно було розрекламувати місто Бердянськ, зробити спецвипуск газети та написати цікаву статтю.

Найкращі команди були нагороджені призами, свій підготувала й кафедра соціальних комунікацій – Сертифікат на проведення майстер-класу «Робота у радіо-продакшн» від викладача кафедри соціальних комунікацій, директора Української недержавної музичної інтернет-радіостанції «ALOНA» – Тімура Камаєва, який отримала команда Бердянського муніципального ліцею. Викладачі університету скористалися нагодою й запросили випускників шкіл, які брали участь у фестивалі, на навчання за спеціальністю журналістика до Бердянського державного педагогічного університету.

Дякуємо організатору, ідейному натхненнику «Прес-хвилі», керівнику гуртка «Юн-Прес» ЦДЮТ Анжеліці Бабіч за професійність та багаторічну плідну співпрацю й теплі людські взаємини!

Кафедра соціальних комунікацій ІФСК БДПУ
Світлини Лесі Сухомлин
Телесюжет із сайту:
http://pro.berdyansk.biz/content.php?id=33127

Сьогодні, 26 листопада, в університетській конференц-залі проходило чергове засідання Вченої ради БДПУ. Але розпочалась воно не як завжди –  з розгляду запланованих питань, а зі щирих привітань. Першою їх отримувала Людмила Коваль – доктор педагогічних наук, професор, директор Інституту психолого-педагогічної освіти та мистецтв із присвоєнням почесного звання «ЗАСЛУЖЕНИЙ ПРАЦІВНИК ОСВІТИ УКРАЇНИ»! Отримуючи відповідні документ та відзнаку, вітання від ректора університету, професора Вікторії Зарви та членів Вченої ради, Людмила Вікторівна розцінила це як здобуток її рідного інституту та університету в цілому.

                

Другим привітань удостоївся  професор порівняльного мовознавства Фрайбурзького університету імені Альберта Людвіга Атанасіус Маустакас (Німеччина), отримавши заслужене звання «Почесний професор» БДПУ. У вересні ц. р. кафедра іноземних мов і методики викладання ІФСК БДПУ запросила пана професора для проведення практичних занять та читання лекцій з курсів «Країнознавство Німеччини», «Практична граматика німецької мови», «Порівняльна граматика німецької мови», «Історія німецької мови», «Діалектологія німецької мови» для студентів філологічних та нефілологічних спеціальностей БДПУ. Вікторія Зарва та присутні  на засіданні щиро привітали нашого зарубіжного друга, запросивши до України та Бердянська ще раз.  Наша співпраця з професором триває з 2006 року. За цей час Атанасіус Маустакас неодноразово виступав з доповідями на науково-практичних семінарах та конференціях. Особливо актуальними були розвідки професора з порівняльного мовознавства, оскільки на базі Маріупольського державного університету вчений займається дослідженнями у сфері вивчення грецьких діалектів Приазов’я.

Дар’я Калюжна,
студентка-журналістка БДПУ
Світлини автора

Щойно в актовій залі Бердянського машино-будівного коледжу завершилася зустріч студентського активу із редактором газети БДПУ "Університетське Слово", одним із засновників університетської волонтерської організації "Наші Атланти", автором книги "НАШІ АТЛАНТИ: жертовність во ім`я спасіння" Степаном Герилівим.

Гість розповідав студентам про нелегкі будні воїнів у зоні АТО, про широкомасштабність волонтерської допомоги, закликав присутніх активно долучитися до "нашоатлантівського" руху, ознайомив молодих патріотів із деякими героями своєї книги, а під час спілкування переконався, що в колективі панує патріотична атмосфера.

Степан Миколайович також красномовно агітував випускників коледжу ставати студентами Бердянського державного педагогічного уніерситету, а на завершення зустрічі подарував колективу коледжу  екземплір своєї книги з автографом.

Іван Коляка,
заступник редактора газети БДПУ
"Університетське Слово"
Світлини автора

 

ШАНОВНІ ВИКЛАДАЧІ ТА СТУДЕНТИ!
ІНСТИТУТ СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ТА КОРЕКЦІЙНОЇ ОСВІТИ
КАФЕДРА СОЦІАЛЬНОЇ ПЕДАГОГІКИ
разом із
БЕРДЯНСЬКОЮ МІСЬКОЮ ОРГАНІЗАЦІЄЮ ТОВАРИСТВА ЧЕРВОНОГО ХРЕСТА
1 грудня
проводять

      ІНФОРМАЦІЙНО-ПРОСВІТНИЦЬКІ ЗАХОДИ,

присвячені Всесвітньому Дню пам'яті померлих від СНІДу
 

Запрошуємо інститути та факультети взяти участь у таких заходах:

Учора, 25 листопада, о 19 годині в актовій залі гуртожитку №2 БДПУ відбувся концерт, присвячений Міжнародному Дню студента.

Ведучою концерту, як завжди, була неперевершена Дар’я Калюжна. Розпочали святковий вечір студенти 8 поверху з піснею «Потому что студент я», Катерина Рубанова та Артур Філінов виконали пісню «А він мені хап». Гумору та позитиву додали студенти 8 поверху зі сценкою «Викладачі на кафедрі». Ірина Гутира та Владислав Глазунов виконали пісню «Нехай прийде світанок», завдяки чому бажання зустрічати світанок стало ще сильнішим.

Комендант гуртожитку Володимир Столярчук привітав усіх зі святом й такими словами: «Студентські роки – найкращі роки у вашому житті. Хочеться побажати вам гарної здачі сесії, великого взаємного кохання та щоб мрії кожного здійснювалися.»

Концерт продовжувався: хлопці з 5 поверху виконали авторську пісню, що змусила кожного не лишень посміхнутися, а від душі посміятися. Пісня «Вахтёрам» пролунала у виконанні Каріни Шатило, а Станіслав Кривузяк під супровід гітари виконав пісню «Запишу своё сердце».

Згодом чекала маленька несподіванка: під час співу Вікторії Султанової вимкнули світло. У залі, як ніколи, царила тиша, адже дівчина співала під музику, що лунала лише з ноутбуку. Як підкреслила Дар’я Калюжна, це зайвий раз довело, що гуртожиток – це команда, адже всі радо підспівували Вікторії . Коли звучали останні акорди пісні «Любви точка нет», світло увімкнули, що супроводжувалося  бурними оваціями студентів.

Запальним танцем порадував Лев Мелконян-Севада. А ось нотки романтизму додали Євген Крупін та Олексій Бойко з піснею «Shape of my heart», що була присвячена улюбленій дівчині одного з виконавців – можна сміливо сказати, що це був найніжніший виступ вечора. Змусила нас посміхнутися Анастасія Євдокімова з піснею «Smile». А ось те, що все в житті простіше, аніж ви собі уявляєте, довела нам Кристина Лисенко піснею «Это песня простая».

Завершальним номером стала пісня «Show must go on» у виконанні Анастасії Юр’євої. А за традицією, всіх мешканців гуртожитку по закінченні концерту чекала запальна дискотека.                                               

Юлія Коверга,
голова інформаційного сектору гуртожитку БДПУ
Світлини Ірини Дєдушевої,
студентки ІФСК

Сьогодні, 25 листопада, з ініціативи профспілкового комітету університету  о 12 годині відбулась зустріч голови профкому БДПУ  Віталія  Лоли, профспілкового активу університету, начальника навчального відділу Ольги Шубіної, бухгалтера Євгенії Плут із студентами університету.

Першим виступив Віталій Лола, який розповів про мету даної зустрічі та підкреслив те, що прохання та звернення студентів до нього з питань виплати стипендій будуть розглянутими і студенти отримають повні та ґрунтовні відповіді.

Із виступу начальника навчального відділу Ольги Шубіної студенти отримали вичерпну інформацію стосовно нарахування та виплати стипендії, а також про те, якими документами потрібно керуватись під час нарахування стипендій і де їх знайти.

Студенти різних спеціальностей та курсів дізналися про види стипендій, та те, що впливає на їх отримання. Бухгалтер університету Євгенія Плут розповіла про розміри стипендій, про порядок її перерахування та індексацію, саме про те, що дуже цікавило присутніх на зустрічі.

Загалом зустріч проходила у вигляді постійного діалогу та завершилась на позитивній ноті.

Юлія Хаматгораєва,
заступник голови профкому університету
по роботі зі студентами
Світлини автора

…Ще не минуло й двох місяців, як регіональний директор Фонду ім. Катерини Ковшевич, редактор газети БДПУ «Університетське Слово» Степан Герилів вручив від імені Фонду кошти тринадцяти студентам для оплати за навчання в цьому навчальному році, як визначилися нові стипендіати! Завдяки доброті та безкорисливості засновниці Фонду пані Христини Ковшевич-Дурбак виникла можливість ощасливити ще шістьох наших студентів оплатою за навчання в другому півріччі.

Наприкінці минулого тижня Степан Миколайович вручив кошти студенту факультету комп`ютерних та енергозберігаючих технологій Денису Кривильову в присутності декана Віталія Хоменка та матері студента Олени Анатоліївни (див. світлину).

А сьогодні кошти отримали студенти Інституту психолого-педагогічної освіти та мистецтв Дарія Гладушко, Марія Бєлодєд, Ангеліна Перкова, Ілона Савран та студентка факультету економіки та управління Дарія Худолєєва.

Іван Коляка,
 заступник редактора «Університетського Слова»
Світлини редакції