Нероздільні «Розділові» у БДПУ

DSC_0247Сьогодні, 29 лютого, в головному корпусі БДПУ студенти та викладачі мали змогу поговорити з «Розділовими»: Ольгою Михайлюк, Сергієм Жаданом, Владом Креймером та Олексієм Ворсобою.  Присутні спілкувалися з гостями у формі конференції. На питання, що таке «Розділові», режисер проекту Оля Михайлюк відповіла так: «Це те, що задає інтонацію, те, що задає настрій, зона зупинки і відпочинку, це історія про любов».

Мультимедійний проект було розпочато ще в травні 2014 року. Неподалік від міста Алчевськ, в садибі Мсциховського (с. Селезнівка), де  Влад Крейммер, Олексій Ворсоба, Сергій Жадан, та Ольга Михайлюк почали працювати над музично-літературним твором «Розділові». «На сьогодні це є чимось середнім між літературним вечором та театром. Пояснювати, що це – рівноцінне тому, що намагатися пояснити прибульцю – що таке повітря. Треба самому це побачити, відчути», – пояснює Сергій Жадан.

DSC_0248 DSC_0238 DSC_0245

Влад Креймер розповів, що важлива можливість бути разом і бути усамітнено водночас, не перетинаючи кордонів один одного. Це одне зі сталих правил проекту. До таких можна віднести й відсутність плану. Олексій Ворсоба пояснив, що кожне місто надихає їх на щось нове. Сергій Жадан додав: «У виставі є моменти, які ми внесли вчора на репетиції. Можливо, їх побачить лише Бедянськ. У кожному місті ми щось змінюємо.» Студентів університету було запрошено на вечірню зустріч і до  музею ім. Бродського…

Аліна Голованова,
кореспондент
«Університетського Слова»
Світлини автора

 

Розвиваючи дослідження професора Стирова

21 лютого в Запоріжжі проходив третій тур ІІ-го (обласного) етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук (МАН) в Запорізькій області 2015-2016 н. р. Захист робіт проходив на базі Запорізького національного університету.

На відділеннях фізико-технічного профілю (відділення математики, фізики і астрономії, технічних наук, комп’ютерних наук та ін.) в Запорізькій області було представлено понад 200 учнівських наукових робіт з даної тематики.

Серед переможців – робота з напрямку експериментальна фізика учениці 11 класу Бердянської ЗОШ №16 Валерії Кравченко “Отримання наноструктур типу діод Шотткі та їх використання для перетворення хімічної енергії в електричну”.

Робота виконана під науковим керівництвом асистента кафедри фізики БДПУ Сергія Сімченка й зайняла 2-ге місце серед поданих проектів по Запорізькій області.

Безымянный

У роботі досліджується найбільш актуальна проблема сучасної фізики, а саме: що відбувається з енергією, яка вивільняється при протіканні екзотермічних реакцій на поверхні твердих тіл. Ця проблема актуальна для розуміння таких фундаментальних процесів на поверхні твердого тіла, як адсорбція, епітаксія і ріст кристалів, а також відкриває фізичну суть каталітичних процесів на поверхні твердих тіл. Багато з цих процесів мають відношення до енергетики, зокрема до водневої енергетики, тобто до прямого перетворення хімічної енергії в електричну.

2

Подібні перспективні дослідження на нашій кафедрі почали проводитись ще під керівництвом доктора фізико-математичних наук, професора Владислава Стирова, а подальший розвиток досліджень в цьому напрямку продовжує молодий вчений Сергій Володимирович. Під його керівництвом студенти та учні старших класів неодноразово ставали переможцями наукових конкурсів та займали призові місця серед науково-дослідних проектів Малої академії наук.

Науковий керівник і автори роботи висловлюють подяку за критику та корисні дискусії проректору з науково-педагогічної роботи БДПУ Ігореві Рогозіну, вчителям Вікторії Шадріній та Володимиру Шадріну за допомогу з теоретичної підготовки учнів.

Колектив кафедри бажає Сергію Сімченку та його вихованцям подальших успіхів у царині наукових досягнень.

Валерій Кідалов,
доктор фізико-математичних наук, 
професор, завідувач кафедри фізики БДПУ 
Світлини з архіву факультету

Теорію в практику

Тісна багаторічна співпраця педагогів дошкільних навчальних закладів з кафедрою дошкільної освіти забезпечує ефективну та цілеспрямовану діяльність практиків у всіх напрямах їх професійної діяльності. Одним із напрямів такої співпраці є організація методичних об’єднань.

??????????????

На черговій зустрічі з вихователями-методистами розкривалися питання використання інтерактивних методів підвищення кваліфікації вихователів. Старший викладач Леся Мороз-Рекотова провела з присутніми тренінг з використання інтерактивних технологій у методичній роботі дошкільного навчального закладу. Учасники вправлялись у застосуванні інтерактивних технологій кооперативного та колективно-групового навчання, ситуативного моделювання, опрацювання дискусійних питань.

?????????????? ????????????????????????

Основною частиною тренінгу стала робота над освоєнням методу «Case study» (кейс-стаді), суть якого полягає у використанні конкретних випадків (ситуацій, історій, тексти яких називаються «кейсом») для спільного аналізу, обговорення або вироблення рішень з певного розділу навчання дисципліни. Учасники тренінгу одразу визначили цінність кейс-методу, яка полягає в тому, що він одночасно відображає не тільки практичну проблему, а й актуалізує певний комплекс знань, який необхідно засвоїти при вирішенні цієї проблеми, а також вдало поєднує навчальну, аналітичну і виховну діяльність, що безумовно є діяльним і ефективним в реалізації сучасних завдань системи освіти та підвищення кваліфікації педагогів-практиків.

Ще одне методичне об’єднання, яким керує старший викладач Леся Мороз-Рекотова нещодавно проходило в дошкільному навчальному закладі № 27 «Сонечко». Його учасниками стали вихователі дітей 5 року життя. Цього разу темою зустрічі стало «Використання засобів логіко-емоційної виразності під час читання художніх творів дітям дошкільного віку». Леся Мороз-Рекотова розкрила теоретико-методичні аспекти засобів логіко-емоційної виразності, організувала практичне вправляння в їх застосуванні.

Леся Мороз-Рекотова,
старший викладач кафедри дошкільної освіти
Світлини з архіву кафедри

Методичне об’єднання в ДНЗ

Учити помічати й сприймати прекрасне у навколишньому, формувати інтерес до образотворчої діяльності, розвивати творчі здібності дошкільників – це лише деякі з питань, які було розглянуто на методичному об’єднаннівихователів молодших груп дошкільних навчальних закладів м. Бердянська, яке відбулося в гостинному дошкільному навчальному закладі № 40 «Калинка». Методичне об’єднання«Використання нетрадиційних технік образотворчої діяльності як засіб творчого розвитку дошкільників» розпочалося з лекції доцента кафедри дошкільної освіти Тетяни Єськової,в якій було зазначено, що нетрадиційні техніки відкривають широкі можливості для розвитку уявидітей дошкільного віку як елементу їхніх творчих здібностей. Тетяна Леонідівна ознайомила вихователів з методикою навчання нетрадиційним образотворчим технікам дітей молодшого дошкільного віку та запропоновано цікаву презентацію з цієї проблеми. Про уміння створювати атмосферу творчості під час занять з образотворчої діяльності розповіла методист ДНЗ №40 О. О. Гончар.Слухачі також переглянули фрагмент заняття з малювання піском, яке провела вихователь О. В. Зубаш.

1 3 4 2

Учасники методоб’єднання мали змогу не тільки розширити свої знання щодо використання нетрадиційних технік образотворчої діяльності, а й брати участь у майстер-класі, який провели студенти 5 курсу Г. Гладущенко, О. Нестеренко, В. Лаврієнко, які проходили інспекторсько-методичну практику саме в цьому дошкільному навчальному закладі. Залучення студентів до таких заходів сприяє вдосконаленню їхньої педагогічної майстерності  та надає можливості перевірити власні теоретичні знання. Своєрідним підсумком досягнень з цієї проблеми стала виставка виробіввихователівіз використанням нетрадиційних технік. Така спільна діяльність науковців та практиків сприяє прояву креативності, ініціативності педагогів, що спрямована на розвиток творчої особистості.

Тетяна Єськова,
доцент кафедри дошкільної освіти
Фото студентки 5 курсу Ольги Нестеренко

 

Рік англійської мови у Бердянську стартував

OLYMPUS DIGITAL CAMERAНельсон Мандела колись сказав: «If you talk to a man in a language he understands, that goes to his head. If you talk to him in his language, that goes to his heart» («Якщо ви розмовляєте з людиною мовою, яку вона розуміє, ви звертаєтесь до розуму. Якщо ви спілкуєтесь з нею її рідною мовою, тоді звертаєтесь до серця»). Складно не погодитися з цією мудрою думкою, адже знання іноземних мов і вміння ними користуватися у сучасному глобалізованому світі апріорі є ознакою високого рівня професіоналізму та культурного розвитку особистості. Тим більше зростає актуальність цих знань у нашій країні, яка впевнено інтегрується до європейського економічного, культурного і науково-освітнього простору й будує імідж інтелектуальної та духовної держави.

Кафедра іноземних мов і методики викладання є одним з найдавніших навчальних підрозділів БДПУ. Упродовж своєї понад 60-річної історії вона плекає традиції якісної філологічної освіти та популяризації професійного вивчення іноземних мов, зокрема англійської, німецької, французької. Колектив кафедри активно співпрацює з найкращими вишами України і Європи, Корпусом Миру і Regional English Language Office при Посольстві США в Україні, центром німецької культури «Freundschaft» і, звісно, з міськими загальноосвітніми закладами.

OLYMPUS DIGITAL CAMERA OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Так, з метою профорієнтації доценти кафедри іноземних мов і методики викладання БДПУ Оксана Халабузар і Богдана Салюк відвідали фестиваль англомовних країн «Англійська долає кордони», що відбувся 25 лютого 2016 року в ЗОШ №11. Цей фестиваль відкрив загальноміський проект «Рік англійської мови у Бердянську: крок за кроком!», а його організаторами виступили Відділ освіти виконавчого комітету Бердянської міської ради та Бердянська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №11. Учасники цього чудового дійства – учні всіх загальноосвітніх шкіл та гімназій нашого міста – презентували англомовні країни світу через їхні культурні традиції, історію, географію. Завдяки головним героям фестивалю – найкращому детективу світу Шерлоку Холмсу та його вірному товаришу доктору Ватсону – гості змогли помандрувати таким країнами, як Великобританія (ЗОШ №11), США (ЗОШ №2, ЗОШ №7), Канада (гімназії №2 і №3), Австралія (ЗОШ №1, НОК №1), Індія (гімназія №1 «Надія», БМЛ), ПАР (БСШ №16, ЗОШ №6), Шрі-Ланка (ЗОШ №9), Ямайка (ЗОШ №20), Філіппіни (ЗОШ №3, ЗОШ №13), Сінгапур (ЗОШ №4), Ірландія (ЗОШ №5).

Маленькі ірландські лепрекони, ковбої з Дикого Заходу, Шекспірівські Ромео і Джульєтта, південноафриканське левенятко, актори індійського Боллівуду своїми виступами ніби перенесли глядачів фестивалю до рідних країн, заворожили піснями і танцями. Австралійці та канадці принадили всіх присутніх розповідями про прекрасну і життєдайну природу країн кенгуру і кленового листочка. Нікого не залишила байдужим і чарівна та, водночас, трагічна легенда про походження Островів Сестер у Сінгапурі. А от поринути в екзотичні краєвиди і культуру Шрі-Ланки, Ямайки та Філіппін допомогли завжди гостинні острів’яни.

Тож, завдяки талановитим учням, їхнім педагогам і організаторам фестивалю переконуємося, що володіння англійською мовою дійсно здатне подолати кордони між націями і державами, допоможе представити і поділитися культурною та історичною спадщиною власної країни з цілим світом, адже насправді лише розмаїття об’єднує.

Богдана Салюк,
доцент кафедри іноземних мов
і методики викладання

Геній тендітної незламності

До 145-річчя від дня народження Лесі Українки

14256437332267

Коли Іван Франко на зламі ХІХ та ХХ сторіч назвав Лесю Українку «мало не єдиним чоловіком в українській літературі», тоді декому це могло видатись не більш ніж красивою «фігурою мови», навмисним перебільшенням. Проте за час, що відтоді минув, стало цілком очевидним: це — лише констатація реального факту, не більше. На тлі отої «м’якої сентиментальності» (якщо не сльозливості), дитинячого, інфантильно-пестливого ставлення до життя, що його Лариса Петрівна Косач з гіркотою бачила у багатьох сучасників-малоросів за своїм світоглядом, творчість, доля й вчинки нашої Лесі були, є зараз й надовго залишаться вражаючим прикладом геніальної тендітної незламності. Вражаючим прикладом перемоги сили духу над важкими життєвими обставинами, над «природним» прагненням жити спокійно та говорити людям те, що їм приємно чути, те, чого від тебе чекають, але що є, по суті, рабською брехнею.

Чого може нас навчити сьогодні Леся? Коротко означимо головне. Бути рабом — це найбільша ницість, найглибша моральна прірва, це — вирок, без надії, людині й нації в цілому. (Так, Леся закликала: «Без надії таки сподіватись!» — але це були слова абсолютно внутрішньо вільної людини, до рабів вони не мають жодного стосунку.) Що треба, аби зробити перший крок до звільнення? Зрозуміти, що ти, твій народ є «несвободним», є скутим — політичними, духовними або соціальними путами або часто усім цим разом, — як це з ранніх років відчула Леся, з гнівом написавши вогняні рядки: «slavus-sclavus» («слов’янин-раб»). Леся Українка довела, що голосні промови про волю самі по собі нічого не важать — починати треба особисто з себе, і важливі конкретні вчинки, справи, дії, а не скигління, скрушні зітхання, сльози (що змінять сльози там, «де навіть крові мало»? Ось питання питань).

леся-українка-200-1 1lesya51

   «Хто звільниться сам — той вільним буде; як звільнить хтось кого — в неволю забере». Нам всім конче потрібно буквально напам’ять вивчити цей Лесин вислів — воістину змістовніший, аніж сотні формул «мудрих» політиків. Свобода виборюється (не декларується!) лише власними силами; сподіватися на щось інше — то, в кращому разі, наївна ілюзія. Не можна не згадати й про те, що Лариса Петрівна ніколи не вірила (і цілком справедливо) у «визвольні» можливості озлобленого, люмпенізованого натовпу (не плутати з народом!), воліючи писати й думати про справжніх «аристократів духу». Вона й сама абсолютно повною мірою була такою аристократкою; важливо, що гранично ясно усвідомлюючи свою національну ідентичність (обраний нею творчий псевдонім був цілком органічним), ця дворянка за походженням (!) свідомо присвятила життя справі політичного, культурного та соціального звільнення рідного народу. Народу, який знала краще, аніж легіон «реєстрових патріотів». Народу, який вона йменувала так: «Дитя сліпеє зроду» — і понад усе хотіла, щоб він став зрячим, а отже, і мужнім. Народу, історію якого вона блискуче й досі неперевершено вписала в контекст всесвітньої історії.

Ларисі Петрівні доля відвела лише 42 роки життя. Але про таких людей важко сказати «була…». Знамените гасло Майдану Гідності «Рабів до раю не пускають» є, поза сумнівом, Лесиним за своїм духом.

Ігор СЮНДЮКОВ,
«День»
(із сайту:?http://www.day.kiev.ua/uk/
article/kultura/geniy-tenditnoyi-nezlamnosti).
 

Експонати – переїхали…

25 лютого  Бердянському краєзнавчому музею археологічна експедиція Бердянського державного педагогічного університету передала на постійне зберігання артефакти, розкопані в курганах №6 і №7 епохи бронзи – курганний могильник №2701 біля с. Дмитрівка Бердянського району Запорізької області. Начальник експедиції – кандидат історичних наук, доцент БДПУ  Валентина Папанова, заступник начальника – аспірант кафедри історії України БДПУ Арсеній Голик.

Ф1 Ф2 Ф7

Музейна колекція в кількості 54 одиниць поповнилася цікавими знахідками: ліпні судини, намисто з кістяними прокладками, бронзові підвіски, кам'яна сокира-молоток, астрагали, кам'яні розтиральники… різних культур.

Ф4 Ф5 Ф6 Ф8

 Курганний могильник №2701 досліджувався протягом трьох років і на сьогоднішній день повністю розкопаний. Всі ці роки розкопки проводилися на кошти орендаря землі приватного підприємця Леоніда Клещунова.

Розкопані раніше знахідки взято на державний облік і зберігаються в фондах музею. Після наукової обробки та державної реєстрації прийняті сьогодні музейні експонати жителі й гості міста зможуть побачити на спільній (БДПУ і краєзнавчий музей) стаціонарній виставці.

«Університетське Слово»
(за матеріалами та світлинами зі сторінкив Facebook:

https://www.facebook.com/Бердянский-Краеведческий-Музей-835665773153311/).

Для дітей з особливими потребами

Учора, 24 лютого ц. р., представники волонтерського загону «Крок на зустріч» ІСПКО під керівництвом асистента кафедри прикладної психології та логопедії БДПУ Ганни Мицик  відвідали КУ «Центр соціальної реабілітації дітей-інвалідів» з театральною виставою «Свято казки» та створили захоплюючу атмосферу радості для дітей з особливими потребами.

IMG_2951

Герої різних казок («Колобок», «Червоний Капелюшок», «Малюк і Карлсон» та ін.) пропонували цікаві конкурси вихованцям закладу, співали пісні та  танцювали разом з ними, а в кінці свята пригостили дітей смачними солодощами. Для деяких студентів це був перший досвід співпраці з такими дітьми.

IMG_2906 IMG_2911 IMG_2923 IMG_2941

Діти – це квіти нашого життя! І коли ти починаєш працювати з дітьми, які мають особливі потреби, то розумієш, що наше життя є контрастним, але всі, не дивлячись на свої особливості, мають право на існування, на розвиток та особистісне зростання. Вони такі ж троянди, тюльпани й ромашки, яким теж потрібне Сонце.

IMG_2945 IMG_2887

Так хочеться, щоб люди, які бояться таких дітей або не знають про існування такого роду волонтерства, змінили своє ставлення. Адже гуманність по відношенню один до одного – це те, що зараз конче необхідно Мені, Тобі, мій любий читачу, усьому Світові!

Тетяна Чумак,
студентка 4 курсу ІСПКО
Світлини автора 

Атестати професорів та доцентів

вручала сьогодні на початку чергової вівторкової наради ректор БДПУ, професор Вікторія Зарва університетським науковцям: Ірині Глазковій, Ларисі Лісіній, Аллі Крамаренко, Софії Філоненко, Оксані Каліберді, Ілоні Ладунці, Ганні Лопатіній, Лілії Павленко, Катерині Петровській, Яні Сичиковій, Катерині Степанюк, Ганні Табаковій, Юрію Федорику та Олені Чернєзі (див. світлини).

IMG_9102 IMG_9100 IMG_9097 IMG_9096

IMG_9095 IMG_9094 IMG_9091 IMG_9090

 IMG_9086 IMG_9084

Багато заслужено-теплих слів звучало нині на їхню адресу, а також побажань нових наукових звершень.

Кожний «новеспечений» професор та доцент отримав й квіти від профкому БДПУ (голова – Віталій Лола).

«Університетське Слово»
Світлини редакції

Цікава зустріч у бібліотеці

Сьогодні, 22 лютого, редактор газети БДПУ «Університетське Слово», один із засновників університетської волонтерської організації «Наші Атланти» Степан Герилів з ініціативи завідувачки бібліотеки-філії № 4 Бердянської централізованої бібліотеки Ганни Проценко мав більш як годинну зустріч із учнями-старшокласниками та вчителями Бердянської ЗОШ №9 (див. світлини).

IMG_9062 IMG_9079

По-дружньому тепло, невимушено Степан Миколайович зумів зацікавити дітей розповідями про свої майже 15-літні поневіряння чужими землями, про університет, про бердянське й університетське волонтерство, про поїздки «нашоатлантівців» у зону АТО, дарував з автографами читачам міської та шкільної бібліотек власні книжки…

IMG_9082 IMG_9061 IMG_9069 IMG_9070

До речі, відео сюжет про цю зустріч уже появився в Facebook: https://www.facebook.com/Відділ-культури-Бердянська-944196932296371/?fref=ts.

«Університетське Слово»
Світлини редакції

На прикладі Запорізької області

На підставі конкурсного відбору проектів наукових досліджень і розробок, виконання яких розпочнеться у 2016 році за рахунок коштів державного бюджету, проект прикладного дослідження «Розробка Концепції регіону, що навчається, як підґрунтя ефективної регіональної освітньої політики (на прикладі Запорізької області)» отримав схвальну оцінку Наукової ради Міністерства освіти і науки України. Реалізація проекту запланована на лютий 2016 р. – грудень 2017 р.

DSCN8547

У результаті виконання проекту планується теоретично обґрунтувати та розробити концептуальні засади регіональної освітньої політики України в сучасних соціально-економічних умовах на прикладі Запорізької області як регіону, що навчається.

DSCN8580 DSCN8344

До складу виконавців проекту входять досвідчені науковці Мелітопольського державного педагогічного університету ім. Б. Хмельницького, Бердянського державного педагогічного університету, Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної  освіти та Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України (м. Київ).

Бердянський державний педагогічний університет представляють доктор педагогічних наук, професор Лариса Олександрівна Лісіна та кандидат педагогічних наук, доцент Павло Георгійович Буянов.

«Університетське Слово»
(за матеріалами та світлинами
Павла Буянова)