Вшанували ювіляра

a (1)

Щойно в університетській конференц-залі завершилася урочиста церемонія відзначення ювілею декана факультету фізичного виховання, професора Сергія Кушнірюка. На святкування до ювіляра прибули із Запоріжжя: начальник управління молоді, фізичної культури та спорту облдержадміністрації Наталія Власова, голова обласного відділення Національного олімпійського комітету Володимир Лобанов, старший тренер збірної команди з гандболу Міністерства молоді та спорту України Ірина Цвєткова, голова обласного відділення асоціації спортивних журналістів України Аркадій Копелович, голова Ради ректорів, депутат обласної ради, професор Сергій Бєліков, директор Запорізького електротехнічного коледжу ЗНТУ Євген Рябенко.  

  a (2) a (11) a (4) a (6)

Виступаючи, гості відзначали вагомий внесок Сергія Георгійовича в загальнонаціональні спортивні досягнення, дарували відзнаки, квіти, бажали довгих років здорового життя.

a (7) a (12) a (8) a (5)

Ювіляра такою вітали: ректор університету, професор Вікторія Зарва, заступник міського голови Юлія Дойнова, голова комітету профспілки БДПУ, депутат міської ради Віталій Лола, директори інститутутів, декани факультетів, представники колективу факультету фізичного виховання багато інших…

a (9) a (10) a (13) a (3)

«Університетське Слово»
Світлини Степана Гериліва

Із ювілеєм Вас, пане чемпіоне!

9M93N5ABWAkJYc8-mXsRaaXYFjSLYlTN

Сьогодні, 15 березня, декану факультету фізичного виховання, Олімпійському чемпіону, заслуженому майстру спорту СРСР, академіку академії спорту України, кандидату наук з фізичного виховання і спорту, професору БДПУ Сергію Георгійовичу Кушнірюку   (https://uk.wikipedia.org) виповнюється – 60!

Приєднуючись до багато численних привітань, надсилаємо ювілярові такі поетичні рядки: 

Юнацьких мрій чудовий сад –
Плоди дарує в 60!
А в цих плодах – знання і вміння,
І серця щире стукотіння,
Подяка й шана від людей,
Від друзів, рідних, від дітей!
І хоч на скронях сивина,
В душі – хай теплиться весна…
А у життєвому садочку
Хай пробиваються росточки
Майбутніх олімпійських див,
Що приклад Ваш нагородив
Ваших студентів, вихованців…
… А у життя бурхливім танці
Тримайте першість в елементах,
Щоб довго ми у компліменти
Вплітали щире: «Чемпіоне!
Давай хутчіш – на перегони!!!».
Живіть у щасті довгий вік,
Бо Ви – файний чоловік!!!

Від «Університетського Слова»:
Степан Герилів та Іван Коляка

З історією в серці

Сьогодні, 14 березня, о 12-ій годині в стінах нашого університету проходив історичний турнір серед студентів соціально-гуманітарного факультету. Ініціаторами проведення турніру виступили студентське самоврядування факультету.  

mKxwvkSDIXo

У турнірі взяли участь три команди студентів І-ІІІ курсів, та це не завадило їм бути згуртованими та активними в боротьбі на першість.

 Питання турніру були досить складними, бо вони поєднали в собі багато різних аспектів: історичні, культурологічні, політологічні тощо. Але складність питань не стала на перешкоді студентам поборотися за перемогу в турнірі.

IaONWKPgtaY rDxuxbTMpO0

Найкращою стала команда Ірини Прокопенко (Денис Перун, Олексій Короткий); друге місце посіли дівчата-першокурсниці: Єлизавета Середа, Олена Сорокіна, Діана Чегринець; третє місце лишилось за командою ІІ курсу: Дмитром Кіосовим , Іваном Ванжою та Іллею Юшиним.

Кожна команда учасників  отримала солодкі рулети від профкому університету (голова – депутат міської ради Віталій Лола) – для підтримки гарного настрою та грамоти від деканату.

Соціально-гуманітарний факультет поновлює традицію проведення історичних турнірів та історичних брейн-рингів.

Запрошуємо всіх, хто цікавиться історією, до участі в подібних змаганнях.

Юлія Хаматгораєва,
студентка БДПУ,
кореспондент «Університетського Слова»
Світлини автора

Фольклорні надбання Запорізького краю очима студентів-музикантів

В Інституті психолого-педагогічної освіти та мистецтв 12 березня  ц. р. відбулася звітна конференція з фольклорної практики студентів 25-а групи напряму підготовки «Музичне мистецтво».

ZFXjuVrreNw

Діяльність студентів під час практики складалась із чотирьох видів роботи: навчальної (закріплення уміння розпізнавати та оцінювати автентичні форми фольклорної культури); педагогічної (навчання спілкуванню з людьми, оволодіння навичками ведення бесіди, проведення суспільно-пропагандистської роботи); виховної (пробудження інтересу  студентів до історії людства, його культури, побуту); наукової (накопичення матеріалів для дослідження процесів, що визначають еволюцію сучасного українського фольклору і можуть бути згодом підготовлені до публікації, стати основою для написання наукової роботи).

eG6UWChDXiI

За час збирацької діяльності студенти здійснили комплексне вивчення сучасного стану побутування духовної культури Запорізького краю, ознайомилися з його фольклорними надбаннями та підвели підсумки  фольклорної практики під час звітної конференції.

На підсумковій конференції студенти продемонстрували відео і фотоматеріали, магнітофонні та комп’ютерні записи, зібрані в процесі проходження фольклорної практики; інсценізували фольклорні твори, записані від носіїв фольклору; розшифрували, проаналізували їх репертуар.

Найбільше практиканти зібрали календарно-обрядових та ліричних пісень, серед яких виявилося чимало своєрідних, автентичних, поширених тільки у межах певного населеного пункту. Збирацька діяльність сприяє збереженню, популяризації скарбів народної пам’яті, формуванню національного світогляду та педагогічної компетентності  майбутнього фахівця. Саме для цього студенти та керівник практики – кандидат педагогічних наук, доцент Інна Пащенко прийняли рішення укласти збірку фольклорно-етнографічних матеріалів Запорізького краю.

«Університетське Слово»
(за матеріалами та світлинами І. Пащенко)

Післясмак тріумфу

Інтерв`ю


2 (1)

Четвертого березня в актовій залі головного корпусу БДПУ відбувся конкурс «Міс Університет 2016». Минуло трохи більше тижня. Світло, наведене на учасниць, згасло, зала спорожніла, емоції повернулись у помірний лад, і тепер прийшов час дізнатись про відчуття після перемоги, і які зміни відбулись у житті переможниці. І ось мені випала честь порозмовляти для «УС» із володаркою першого місця конкурсу краси нашого університету, студенткою ІІІ курсу соціально-гуманітарного факультету Аліною Поповою.

2 (3) 2 (2) 1 (1) 

– Аліно, дякую, що погодилась на інтерв’ю. Ще раз вітаю з перемогою!

 Дякую! Перемога – це велика несподіванка для мене! Я дуже вдячна своїм батькам, які мене підтримували і вірили в мене. Хочу сказати велике дякую своїй групі і всім, хто вболівав за мене на концерті. Це давало мені багато енергії. Окремо вдячна викладачам соціально-гуманітарного факультету, які всебічно мені допомагали. Це наша спільна перемога, я рада, що СГФ кращий!!!               

– Чи ти уявляла колись, що, вступаючи до БДПУ, ти станеш головною красунею університету?

– Взагалі, конкурс – це не моя стихія. Я звикла бачити себе у спорті й ніколи не пробувала себе у подібному амплуа. Мені допоміг деканат, який висунув мене від факультету і надав мені подібну можливість. Чесно, коли вперше прийшла до студентського клубу, то не знала, що буду колись брати участь у подібних заходах. Я просто старанно ходила на всі репетиції, виходила на сцену, отримуючи задоволення.

 – Як особисто для тебе проходила підготовка до конкурсу, зважаючи на зміни в форматі, порівняно з минулим роком?

– Минулого року участь в конкурсі була в деякому сенсі авантюрою. Взагалі, я була занурена в навчання, лише надіслала світлини, особливо не переймаючись результатом. А цього разу я підійшла до конкурсу серйозно і робила це з задоволенням. Крім того, завжди приємно спробувати себе в чомусь новому, подивитись, як люди сприймають тебе в новій ролі. Я намагалась не пропускати жодної репетиції, прислухалась до нашого організатора – Насті. Безмежно вдячна їй за те, що вона допомагала, і всі ми (учасниці) виступили так чудово саме завдяки їй, бо серед нас нема ні акторів, ні танцюристів. Кожна з нас – звичайна дівчина.

– Аліно, який з етапів конкурсу тобі був до вподоби більше за всіх?

– Мабуть, виступ в стилі «Чикаго», бо ми спробували себе в доволі своєрідному образі – жінки-вбивці, жінки, яку зрадили, тому відкриття такої нової грані мені дуже сподобалась. Всі номери були цікавими, але не можу не згадати окремо про вихід у французькому стилі, бо це було для мене незабутньо, а також, звичайно, в українському національному одязі. Він – близький моїй душі. Вихід у вечірній сукні взагалі викликав відчуття, що ти на справжньому балу. Найбільше ж хвилювання викликав мій власний номер, оскільки я виступала з баскетбольними м’ячами. Якщо порівнювати з іншими учасницями, наприклад, танці, то в танці забутий рух можна замінити іншим, а з м’ячами кожен рух повинен бути відточений. Переймалась тим, що можу помилитись під час концерту, бо це доволі непередбачувано.

– Якщо ми вже торкнулися теми баскетболу, то скажи, що важче: перемогти в баскетболі, навчанні чи на сцені?

– В спорті я звикла перемагати, завжди наша команда, зокрема,  і я ставили за мету перемогу. Баскетбол дає можливість контролювати процес матчу. Ти бачиш рахунок, знаєш, скільки ти закинув, що ти можеш зробити і які в тебе помилки. Щодо навчання, коли я перемагала в конкурсах, програмах, грантах, то в деякому сенсі успіх залежить і від удачі, фортуни… Наприклад, польський навчальний грант я виборола лише з другої спроби. Стосовно конкурсу, я з самого початку не думала про перемогу, для мене думка журі – це п’ять суб’єктивних поглядів, тому, якби навіть не перемогла в конкурсі, то й дуже вже й не переймалась б, оскільки кожен має свою точку зору. На відміну від баскетболу, не відчуваєш контролю над ситуацію, тобто я не знала, які оцінки вони ставлять мені, наскільки майстерно виступаю, що подобається, а що – ні, можливо, щось треба було змінити. Взагалі, це важке відчуття, коли виходила на сцену, то задавалось, що я навіть не дихаю. Подібні емоції я ніколи не відчувала і в цьому є щось надзвичайне.

– Ти, безумовно, маєш багато досягнень в спорті та навчанні. Яке місце серед твоїх звитяг посяде перемога в «Міс Університет-2016»?

– Напевно, я розглядаю спорт, навчання та перемогу на конкурсі, як три окремі ланки. Не можу поєднувати. Я по життю – максималістка, тому звикла отримувати те, що дає мені задоволення. Перемога і є цим задоволенням. Перше місце в  цьому конкурсі – те, що не можу порівнювати ані зі спортивними змаганнями, тому що це теж велика робота, ані з навчанням, тому що в досягненні успіхів у ньому мені допомагають викладачі. Цей виграш – це дуже приємно, несподівано. Я не можу порівнювати ці три ланки.

– Аліно, що змінилось у твоєму житті після перемоги?

– Насправді, нічого не змінилося. Знову почались навчальні будні. Безумовно, приємно, що всі викладачі мене вітають, мною пишається моя група, яка дуже мені допомагала на конкурсі, я відчувала їх підтримку. Також я знайшла подруг. Це – інші учасниці конкурсу. Мені подобається наш колектив, ми ніколи не сварились, після конкурсу ми підтримуємо дружні стосунки. Це – чудово! Моє життя докорінно не змінилось, бо це були нові емоції, заряд енергії, досвід, який я запам’ятаю на все життя.

– Бажаю тобі нових звершень як у спорті, так і навчанні, захистити титул, якщо дозволять правила у наступному році. Окремо дякую за дуже цікаву і вельми змістовну бесіду.

– Дякую, я дуже вдячна за спілкування! Сподіваюсь, що такі «красиві» заходи будуть проводитись ще не раз у стінах нашого університету.

Із Аліною Поповою за завданням редакції
розмовляв Сергій Біленький,
студент-журналіст БДПУ

Наші агітатори – в Гуляйполі

Саме з візиту до міста Гуляйполе учора, 11 березня,  розпочався цикл профорієнтаційних виїзних заходів під загальною назвою «Абітурієнт-2016».

DSCI2098

Наші, університетські, агітатори – Василь Крижко, Людмила Костенко, Юлія Семеняко та Валентина Ектова були присутні на зустрічі випускників Гуляйпільського району з навчальними закладами області. Розповідаючи про наш університет, серед  переваг зазначили про якість навчання, про широкий спектр спеціальностей, про можливість проходження різноманітних закордонних практик, про наявність програми «подвійний диплом» та інше. Діти з зацікавленістю слухали наших представників, ставили питання, які їх дуже цікавлять. В допомозі майбутнім абітурієнтам стали рекламні матеріали про наш університет, які зацікавлено отримали. Тож сподіваємось побачити випускників Гуляйпільського району в лавах наших майбутніх студентів.

DSCI2089 DSCI2096 DSCI2101 DSCI2103

Друга частина зустрічі з Гуляйполем проходила в місцевому краєзнавчому музеї. З цікавої екскурсії залами цього музею ми довідалися про історію цього славного міста, починаючи з давнини. Неабиякий інтерес викликали артифакти, присвячені Нестору Махно, який народився та жив в Гуляйполі.

Людмила Костенко,
завідувач підготовчого відділення БДПУ
Світлини автора

Наші – на ярмарку…

Сьогодні, 11 березня, в Бердянському Центрі культури і творчості «Софіт» проходив «Волонтерський ярмарок», де представники громадських організацій міста презентували свою діяльність, а також провели майстер-класи з різних волонтерських напрямків.

Ф1

Зокрема, директор благодійної організації «Helper.Ua» Олена Однолько прийшла не тільки, щоб розповісти про діяльність свого об'єднання, а й познайомитися з іншими небайдужими жителями Бердянська, які готові зробити місто краще.

ЯЯ

Один із засновників університетської волонтерської організації «Наші Атланти», редактор газети БДПУ «Університетське Слово» Степан Герилів, в свою чергу, демонструючи на екрані майже сотню свіжих світлин із поїздок у зону АТО, розповідаючи не тільки про історію створення організації, причини написання книги «НАШІ АТЛАНТИ: жертовність во ім`я спасіння», а й закликав бердянців активніше долучатися до університетського волонтерського руху, оскільки війна триває, а захисникам нашим дуже вже потрібні наша підтримка, увага, допомога…

Секретар міської ради Олексій Холод і керуюча справами виконкому Олена Фойт, які також взяли участь у відкритті ярмарку, в неформальній обстановці спілкувалися з волонтерами, котрі, в свою чергу, діоиоися проблемами, у вирішенні яких могла б посприяти місцева влада.

«Волонтерський ярмарок» тривав до 14-ї години. Він є частиною проекту «Зміцнення спроможності та мереж громадських організацій Запорізької області» в рамках Української ініціативи щодо підвищення впевненості (UCBI) при фінансуванні Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).

«Університетське Слово»
Світлини  Ігоря Хижняка

Із засідання Літературної вітальні

Кожний пересічний українець знає, що 9 березня  це не просто дата у календарі, це ще й день народження українського Кобзаря – Тараса Григоровича Шевченка.

_DSC8161 _DSC8152 

До цієї дати працівники бібліотеки підготували та провели засідання Літературної вітальні, присвячене величному сину України, поету, прозаїку, драматургу та художнику.

Гостями вітальні стали затяті шевченкознавці – доктори  філологічних наук, професор  Вікторія Зарва та Ольга Новик, які розказували про вплив творчості генія на їх розвиток як науковців, про добрі зміни в історії та культурі сьогодення.

Прекрасно вписались в атмосферу розмови і відеоматеріали та музика, яку підібрали фахівці медіацентру.

Студенти Інституту філології та соціальних комунікацій, факультету фізико-математичних дисциплін також були активними учасниками засідання Літературної вітальні. Юні поціновувачі зачитували вірші та уривки з творчості Шевченка.

Тетяна Шилова,
бібліотекар І категорії
Світлини з архіву бібліотеки БДПУ

Приєднуйтеся до конкурсу!

До річниці святкування Дня незалежності Греції голова Бердянського товариства Ірина Нагай та старший викладач кафедри початкової освіти ІППОМ Тетяна Володько організували Загально-університетський конкурс  малюнків на тему: «Греція: міфи, реальність, сьогодення», в якому виявили бажання взяти участь студенти всіх факультетів та інститутів БДПУ. На нашому сайті викладаємо пронумеровані світлини робіт, виконаних у різних техніках, для ознайомлення, а он-лайн голосування проходитиме з 10.03.16 по 23.03.16 (для визначення переможця глядацьких симпатій). Основного переможця конкурсу визначить журі в складі: провідного фахівця з виховної роботи БДПУ Омельченко А.І, голови Бердянського товариства Нагай І. Д., доцента кафедри політології і права Папанової В. А., доцента кафедри початкової освіти ІППОМ Малицької О. В., старшого викладача кафедри початкової освіти ІППОМ Володько Т. К., редактора газети БДПУ «Університетське Слово» Гериліва С.М.. Відкриття виставки учасників Загально-університетського конкурсу «Греція: міфи, реальність, сьогодення» та нагородження переможців відбудеться на Святкуванні Дня незалежності Греції 24 березня в Бердянському художньому музеї ім. Бродського о 16.00. Запрошуємо всіх підтримати наших талановитих студентів.

к (1) к (2) к (3) к (4)

к (5) к (6) к (7) к (8)

к (9) к (10) к (11) к (12)

к (13) к (14)

P.S. Якщо виникає проблема з голосуванням, просимо перейти за таким посиланням: goo.gl/forms/UQzCVadWBb

«Університетське Слово»

Брейн-ринг

Із нагоди 202-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка на факультеті фізико-математичної і технологічної освіти БДПУ організували літературний брейн-ринг! Тематикою цього заходу стала творчість великого митця та письменника – Кобзаря. У цій грі брали участь команди 1-го, 2-го, 5-го та 6-го курсів.  

IMG_20160310_134425 IMG_20160310_134154

«Слава Шевченкова – слава України!» – з таких слів розпочалася літературно-інтелектуальна гра брейн-ринг під назвою «Світова велич Шевченка». Гра проходила під пильним наглядом членів журі (голова журі – декан факультету к. п. н., доцент Андрій Малихін, члени журі – заступник декана з соціально-виховної роботи, наукової та міжнародної діяльності к. ф.-м .н., доцент Яна Сичікова, к. п. н., доцент Юрій Єфименко, старший викладач Дмитро Вертипорох, завідувач лабораторії Любов  Валентирова).

 IMG_20160310_123254 IMG_20160310_133610

У літературному брейн-ринзі недостатньо знати правильну відповідь, тут потрібні швидкість мислення, реакція, швидкий аналіз пропонованих партнерами по команді варіантів відповіді, правильний вибір найбільш підходящого з них. Всі учасники з цим непогано впоралися. Приємно, що наша молодь цікавиться історією видатних людей, а юних інтелектуалів з кожним роком стає все більше.

Із великим задоволенням гравці команд брали участь у цій грі. Кожна з команд хотіла вибороти перемогу, але це було не так вже й легко. Протягом трьох конкурсів лідером була команда 6-го курсу «Кактуси Шевченка», але далі почали розігріватися й наздоганяти студенти молодших курсів. Організатори цього заходу підібрали непрості завдання та запитання, які складали не тільки знання біографії письменника, але і його творчості. Учасникам було цікаво пригадати те, що вивчалося ще в школі.

Основною метою заходу з літературно-інтелектуальної гри брейн-ринг є підтримка талановитої молоді, популяризація та подальший розвиток руху інтелектуальних ігор серед підлітків і молоді.

IMG_20160310_133521 IMG_20160310_133546 IMG_20160310_133603 IMG_20160310_133631

Перемогу отримали гравці команди «Тарасичі» – наші першокурсники. Їх привітали декан та представники деканату факультету фізико-математичної і технологічної освіти. Всі команди були нагороджені дипломами: за 1-е місце – команда «Тарасичі» 1-го курсу, 2-е місце – команда «Тарасовці» 1-го курсу, 3-є місце – команда «Юні Кобзарі» 2-го курсу, 4-е місце – команда «Кактуси Шевченка» 6-го курсу. А присутні викладачі та запрошенні гості отримали задоволення від гри, за якою із задоволенням спостерігали.

У рамках відзначення 202-річчя Т. Г. Шевченка на факультеті фізико-математичної і технологічної освіти студентка 12-ї групи Наталя Корзун підготувала малюнки, пов’язані з життям та творчістю славетного Кобзаря.

Сергій Онищенко,
асистент кафедри технічних дисциплін
Світлини з архіву факультету 

 

Біографія Шевченка як сплав геніальності, таланту та надзвичайної працелюбності

У Центрі перепідготовки та підвищення кваліфікації БДПУ сьогодні, 10 березня, відбулась дискусія за книгою Олеся Бузини «Вурдалак Тарас Шевченко». Було піддано обґрунтованій критиці погляди журналіста Олеся Бузини на життя та творчість українського поета, художника, письменника.

20160310_144634 20160310_144609 20160310_144620

Під час дискусії студенти-першокурсники фаху «журналістика» разом із куратором – кандидатом  філологічних наук, доцентом Людмилою Кондаковою обговорили теми, які стосувалися таких питань: сучасні трактування особистості Тараса Григоровича; біографія Тараса Шевченка як сплав геніальності, таланту та надзвичайної працелюбності; Тарас Шевченко – націоналіст чи справжній патріот? Після закінчення полеміки студенти зробили висновки, що Олесь Бузина не мав етичних підстав спотворювати дійсність, факти, фабрикувати інформацію щодо Великого Кобзаря – гордості української нації.

Колектив кафедри соціальних комунікацій
Інституту філології та соціальних комунікацій
Світлини з архіву кафедри

Нова книга бердянців про італійців у Північному Приазов’ї

Передняя обложкаНещодавно англійською та українською мовами опублікована книга Вікторії Константінової, Ігоря Лимана та Анастасії Ігнатової «Європейське спрямування Північного Приазов’я в імперську добу: британські консульські рапорти про італійське судноплавство».

Книга присвячена контактам Північного Приазов’я з європейськими країнами в період між Східною (Кримською) та Першою світовою війнами. Слідуючи історіографічній традиції, автори відрізняють Північне, українське, Приазов’я з портовими містами Бердянськом і Маріуполем від Східного, російського, з його містами-портами Таганрогом і Ростовом-на-Дону. У центрі уваги знаходяться дві європейські нації, які брали активну участь у торгівлі на Азовському морі – італійці та британці. Увага зосереджена на висвітленні італійського судноплавства консулами Великої Британії. Окрім авторських досліджень і статистичних таблиць, книга включає витяги з рапортів британських консулів другої половини ХІХ – початку ХХ століття.

Автори книги зазначають, що італійцям вдалося досить ефективно “вписатись” у контекст економічних пріоритетів Російської імперії у регіоні, згідно з якими міста-порти Північного Приазов’я мали служити такими собі “вікнами у Європу”, головною спеціалізацією яких мав бути експорт зерна на європейські ринки.

Як статистичні дані, що наводились у консульських документах, так і спостереження самих консулів засвідчували, що саме італійці виступали одними з головних конкурентів британців у торгівлі через порти Північного Приазов’я, які тривалий час суттєво випереджали підданих Сполученого Королівства як за кількістю суден, що заходили до Бердянська та Маріуполя, так і за обсягами перевезених ними вантажів. У 1860-х – 1870-х рр. причини програвання своїх співвітчизників у цій конкурентній боротьбі британські консули вбачали у більш енергійному характері капітанів італійських суден, у їхньому кращому піклуванні про вантажі, у використанні італійської як мови спілкування торговців з різних країн, а, головне, в можливостях італійців пропонувати більш дешеві фрахти. Такі можливості, в свою чергу, забезпечувались завдяки меншій собівартості італійських суден; нижчій заробітній платні їхніх команд; меншій собівартості харчування останніх, гіршого за якістю від харчування британських екіпажів; більш гнучким режимом роботи італійців.

У 1860-х рр. італійцям належало від 49,6% до 57,6% від всіх суден, що заходили до Бердянська, у 1870-х рр. – від 39,2% до 66,1%. Тільки з початком 1880-х рр. цей відсоток почав знижуватись, що було пов’язано у тому числі і зі зростаючою конкуренцією з боку британців, які стали робити ставку на використання не вітрильників, а пароплавів. Тим не менш, чисельність суден під прапором Італії у Бердянському порту і надалі перевищувала чисельність суден під прапором Великої Британії, хоча упродовж 1884 і 1897 рр. цей розрив рідко перевищував 10%. У останні роки ХІХ ст. роль італійців у торгівлі Бердянська знов суттєво зросла, і у 1898-1911 рр. їм належало від 30,3% до 48,5% відсотків суден.

З тією обставиною, що з поміж всіх портів Азовського моря першість за репрезентованістю італійських суден і часткою перевезених ними вантажів належала Бердянську, була тісно взаємопов’язана активна діяльність у цьому місті італійського консульства, головним пріоритетом діяльності якого було сприяння веденню торгівлі співвітчизниками. З поміж всіх іноземних представництв, які діяли у Бердянську (а їх було більше десяти) тільки консульство Італії мало в своєму підпорядкуванні консульську установу, яка діяла у іншому місті: від італійського консульства в Бердянську залежало віце-консульство у Керчі. При цьому тільки два іноземні представники у Бердянську мали привілейований статус не торгових консулів. І ними були саме консули Італії та Великої Британії. Порівняння їхнього статусу та функцій давало британським офіційним представникам підстави писати про переваги італійських колег.

Актуальності зверненню саме до англомовних джерел з історії українського Приазов’я додає та обставина, що 2016 р. проголошений роком англійської мови в Україні.

Книга вже розіслана до центральних, обласних і університетських бібліотек України. А з її електронною версією можна ознайомитись у розділі «Бібліотека» сайту науково-дослідного інституту історичної урбаністики (http://ri-urbanhistory.org.ua/library-archive/libra).

«Університетське Слово»
(за матеріалами Анастасії Ігнатової)