Місяць: вересня 2016

Сьогодні, 16 вересня, в 5-Б корпусі БДПУ відкрився фотоконкурс робіт «Моє місто – Бердянськ!», присвячений 17 вересня – Дню міста. Свої фотографії для участі в конкурсі представили студенти-журналісти 1-ого і 3-ого курсів факультету філології та соціальних комунікацій. Запрошуємо студентів і викладачів насолодитись краєвидами міста і віддати свій голос за роботу, яка найбільше сподобалась.

Оцінити світлини учасників конкурсу можна впродовж наступного навчального тижня, а в п’ятницю, 23 вересня, оголосимо переможця.

 

Кафедра соціальних комунікацій ФФСК

14 вересня ц. р. київська агенція «АртПоле» та Науково-дослідний інститут історичної урбаністики БДПУ презентували перші результати свого спільного проекту «Культурна мапа Бердянська», на першому етапі підтриманого Гете-інститутом в Україні.

О 13.00 в актовій залі БДПУ від «АртПоля» проект представляли Мирослава Ганюшкіна, Тетяна Манзюк і Аліна Букіна, від Науково-дослідного інституту історичної урбаністики – Ігор Лиман і Юлія Королевська.

Як сформулювала медіа-координатор «АртПоля» Тетяна Манзюк, «Ми шукали траєкторію, рухаючись за якою можна познайомитися з Бердянськом. Занурювалися в історію й виринали на площі та узбережжя, щоб дізнатися, як формувалася його ідентичність з перших років існування й до сьогодні. Місто-порт, місто-курорт, вулиці якого зберегли пам’ять про перших мешканців – купців і градоначальників, консулів і фабрикантів, вчених і революціонерів, махновських повстанців, гімназистів, рибалок, садівників. Про українців,болгар, німців, греків, євреїв, росіян, поляків, караїмів. Місто, в якомув море врізається 18-кілометрова коса. В якому привидами стоять спустошені будівлі колишніх промислових гігантів. Місто, значну частину населення якого складають переселенці з окупованих територій. Яке влітку приймає близько півмільйона туристів. З яким взимку припиняється пасажирське залізничне сполучення. Якими маршрутами водять своїх гостей бердянці? Що треба знати про місто, аби зрозуміти його характер? Ми намагалися знайти провідників, мапи і маяки. Настав час поділитися знахідками і разом обговорити, яким є культурний простір Бердянська і яким хотілося б його бачити».

Зі свого боку представники Науково-дослідного інституту історичної урбаністики повідомили, що на початку, коли «АртПоле» підготувало плани  проекту, там реально були тільки дві ключові складові: складання мапи (без конкретизації, якої саме і що на ній має бути відображено) і широке залучення до цього бердянських студентів. НДІ Історичної урбаністики одразу запропонував доповнити ці плани пунктом про анкетування, яке і мало стати ключовим при складанні мапи.

Вже коли команда проекту зібралась у БДПУ на початку серпня, той вельми схематичний план набув конкретизації. Науковці одразу відмовились від наміру обмежитись виключно pdf картою, натомість запропонувавши зосередитись на складанні інтерактивної карти, яка би була багатошаровою. Причому кількість цих шарів можна було би згодом збільшувати. Фактично, карта могла б акумулювати як всі наукові наробки з історії Бердянська, так і інформацію про сучасність міста. Крім того, що вкрай важливо, карта відбивала б «образ міста» – тут то і стає незамінним якомога ширше анкетування. Іншими словами, «Культурна мапа Бердянська» може стати тією формою, зміст якої буде фактично безмежним і постійно трансформованим.

Була розроблена анкета. За місяць її заповнили 774 респонденти. Саме ці перші анкети і використані при складанні того варіанту «Культурної мапи Бердянська», який презентувався 14 вересня.

При цьому станом на день презентації таких анкет нараховувалось вже більше 900. Надзвичайно важливо, що анкетування після 14 вересня не закривається.

З першими результатами проекту можна ознайомитись за посиланням: http://berdianskculturalmap.tilda.ws/

О 14.20 вже в конференц-залі БДПУ відбувся круглий стіл «Культурна мапа Бердянська», де до обговорення перших результатів, а головне – можливих перспектив розвитку проекту, крім його безпосередніх виконавців, приєднались представниця Гете-інституту в Україні Ілона Демченко, ще одна представниця «АртПоля» Ольга Михайлюк, директор Науково-дослідного інституту історичної урбаністики Вікторія Константінова, очільниця наукового відділу БДПУ Вікторія Ліпич, представники бердянських закладів культури і студенти.

О 17.30 у внутрішньому дворі університету відбувся концерт гурту «Mashala Doza», приїзд якої був організований «АртПолем» за підтримки Програми національних обмінів, що фінансується Європейським Союзом та Національним фондом підтримки демократії. Концерт чудово вписався в концепцію презентації «Культурної мапи Бердянська», адже стиль гурту визначається як «османський фолк», а для Бердянська «Mashala Doza» підготувала спеціальну програму з акцентом на музиці народів Північного Приазов’я.

Ігор Лиман, професор БДПУ,
координатор міжнародної діяльності університету
Світлини з архіву Науково-дослідного
інституту історичної урбаністики БДПУ 

 

Сьогодні, 16 вересня, об 11 годині на подвір’ї І-А корпусу БДПУ відбувся мітинг, присвячений 73-й річниці з Дня визволення Бердянська від нацистських окупантів та з нагоди Дня міста.

Відкриття мітингу розпочалось із гімну України. Слова привітання висловили заступник міського голови Ірина Плющій та  доктор історичних наук, професор Ігор Лиман, які згадували загиблих викладачів та студентів, всіх співвітчизників, які віддали свої життя у роки Другої світової війни, побажали новому поколінню триматися разом та активно долучатися до перемоги над нинішнім ворогом…

На захід був запрошений Микола Філімонов – голова міської організації інвалідів війни та Збройних Сил України, полковник, який під час свого виступу розповів в хронологічному порядку воєнну історію нашого міста, висловив своє «Дякую!» всім волонтерам, а особливо університетським «Нашим Атлантам», які вже третій рік допомагають солдатам на фронті наближувати довгоочікувані моменти перемоги над кремлівським окупантом.

Голова студентського самоврядування університету, студент 3-го курсу гуманітарно-економічного факультету Дмитро Кіосов від імені студентів присягнувся пам’ятати про героїв, які віддали своє життя заради нашого майбутнього.

Учасника мітингу вшанували пам’ять загиблих у роки Другої світової війни хвилиною мовчання та поклали квіти до пам’ятника викладачам та студентам, загиблим у роки Другої світової війни.

Юлія Хаматгораєва,
студентка БДПУ,
кореспондент «Університетського Слова»
Світлини Павла Тєлькі
(Студклуб)

 

Війна принесла в долі людей свої, жорстко обкреслені коректування, найстрашніше з яких – це втрата близьких чи інвалідизація.

Через це перед українським суспільством реально виник практичний запит соціально-психологічної допомоги і реабілітації інвалідів війни, підтримки сімей цих категорій громадян.

Цією проблемою глибоко переймаються й бердянці. Так,  минулими вихідними (10-11 вересня) з ініціативи ГО «Суспільства ветеранів АТО. Бердянськ» і під патронатом нардепів України А. Пономарьова і С. Валентирова на базі ДОЦ "Червона гвоздика" був організований «Перший регіональний з'їзд родин інвалідів війни та родин загиблих бійців в АТО».

Із вітальними словами підтримки перед учасниками, що зібралися з Куйбишевського, Бердянського, Веселівського, Акимівського і Токмацького районів, виступили: голова ОО «Суспільства ветеранів АТО. Бердянськ» Д. Зубович, міський голова В. Чепурной, депутати міськради В. Безверхий та В. Цуканов.

Програму заходів роботи з'їзду складали: відпочинок на березі Азовського моря, екскурсія містом, відвідини зоопарку «Сафарі», круглий стіл «У колі друзів», різнопланові майстер-класи, консультації практичних психологів – доцента М. Кідалової (БДПУ, «Південно-східна українська асоціація практичних психологів та арт-терапевтів») і магістра психології О. Коновалової (ГО «Переселенці та громаді разом») та інше, що сприяло оздоровленню, релаксації та реабілітації 48 учасників.

Крім того, яскравою подією для дітей цих сімей стали відвідини центру «Хутору розваг» : – хуторів Коваля, Свічкарства, Знахарки і Оберегів. Там вони разом зі своїми близькими дізналися багато цікавого про народні ремесла, навчилися робити свічки, ліпити вареники, кувати сердечко із залізного прута та інше, одержали задоволення від прогулянки «з вітерцем» у запряженій кіньми кареті.

Підбиваючи підсумки заходу, Д. Зубович разом із учасниками з'їзду родин інвалідів війни та родин загиблих бійців в АТО вирішили зробити його щорічною подією. Зі свого боку, ми, як психологи, залучені до цього проекту, постараємося розробити й утілити програму соціально-психологічної підтримки та реабілітації сімей цих категорій громадян, знайти помічників-волонтерів.

Члени сімей інвалідів війни і сімей загиблих бійців в АТО – відкриті й добрі люди, і, попри всі очікування, контактні. Отже, наше громадянське завдання – протягнути їм руку допомоги, дати можливість реально відчути, що вони не наодинці зі своєю бідою, допомогти полегшити біль утрати.

 

Марина Кідалова,
Олена Коновалова,
учасники Першиого регіонального з'їзду родин
інвалідів війни та родин загиблих бійців в АТО

Трішки більш як годину тому в фойє 5-го університетського корпусу стартував наш Благодійний ярмарок під чітким і незмінним керівництвом професора БДПУ Софії Філоненко.

На прилавках – сотні примірників найрізноманітніших видань, принесених, привезених чи присланих від знайомих і незнайомих небайдужих патріотів.

Окремо представлені для реалізації цікаві вироби, біжутерія, сувеніри, зокрема, й від засновниці американського Фонду ім. Катерини Ковшевич – пані Христини Дурбак.

Отримані кошти підуть на допомогу морським піхотинцям, що дислокуються в Бердянську.

Ярмарок триває. Поспішайте!!!

«Університетське Слово»
Світлини редакції.

Ще й як вигідно! У цьому мали змогу переконатися майже дві сотні студентів нашого університету, котрі за останні п`ять років вже отримували стипендії з американського Фонду імені Катерини Ковшевич. Адже кошти на оплату за навчання дістають тільки успішні та обдаровані студенти!

Сьогодні в конференц-залі БДПУ регіональний директор Фонду, редактор газети БДПУ Степан Герилів черговій групі студентів нашого вишу вручав кошти для оплати за річне чи піврічне навчання. Стипендіатів Фонду щиро вітав ректор університету, професор Ігор Богданов. Похвал заслужили студенти різних факультетів: Сергій Біленький, Денис Кривильов, Антон Абакумов, Людмила Нєсвєтаєва, Артем Бойко та ще з десяток інших.

«Університетське Слово»
Світлини Павла Тєлькі
(Студклуб) 

Сьогодні,13 вересня, студенти-філологи та студенти-журналісти першого курсу відвідали музей Історії міста Бердянська. 

Пропонуємо Вашій увазі світлини до перегляду.

   

Дякуємо профспілці Бердянського державного педагогічного університету за можливість безкоштовно насолодитись експозиціями, а також співробітникам музею за цікавий екскурс в історію міста!

Кафедра соціальних комунікацій ФФСК БДПУ

На початку кожного навчального року, після посвяти в студенти, першокурсники вирушають у свій традиційний похід. Маршрут пролягає уздовж берегів Азовської затоки й досягає пункту призначення – сонячного пляжу дитячого оздоровчого комплексу біля в’їзду на Бердянську косу.

Організатором походу виступає факультет фізичного виховання, захід має на меті пропагування здорового способу життя і складається з виховної та розважальної програм.

Після доволі тривалої подорожі пішою ходою на студентів чекали змагання між командами факультетів університету. Хлопці й дівчата випробовували себе в естафеті у різних вправах: з великими надувними кулями, тенісними і футбольними м’ячами, гімнастичними обручами тощо.

 

І хоч не вдалося команді нашого факультету зірвати лаври переможця змагань, проте молодість, завзяття, взаємна підтримка з’єднала студентів у дружнє коло, подарувавши добрий настрій і незабутні враження.

Павло Косенко,
куратор 1-го курсу ФППОМ,
доцент кафедри музичного виховання БДПУ
Світлини автора

Кожного літа студенти БДПУ проходять мовну практику за кордоном.  Цей рік не став винятком. На початку серпня ц. р.  ми вирушили до Болгарії. Впродовж двох тижнів ми мали змогу познайомитися зі столицею Болгарії – дивовижним містом Софія. Кожен день – був відкриттям чогось нового і цікавого, але щоб повністю осягнути глибину країни – її культуру, традиції, потрібне знання болгарської мови. Із цим нам допомогли впоратися висококваліфіковані викладачі Департаменту інформації та вдосконалення вчителів Софійського університету ім. Св. Климента Охридського: Росиця Пєнкова, Габріела Камєнова, Мірена Легурська, Світлана Янкова, Пламен Дьонєв, Даніела Ангелова та Маріетта Савчева, які на високому науково-педагогічному рівні провели низку занять з болгарської мови, культури, фольклору, географії, образотворчого мистецтва та історії. За час перебування в Болгарії, окрім мовної практики, ми мали можливість відвідати найвидатніші місця столиці та південно-західного регіону країни такі, як Базиліка Святої Софії та Некрополь, музей історії Софії, національний історичний музей, храм-пам’ятник Св. Олександра Невського, Боянська церква Св. Миколая й Пантелеймона, Драгілевський та Рильський монастирі, музей мінералів, етнологічний музей, зоопарк.

У Софії, одному з найдавніших міст Європи, безліч чудових зразків церковної та історичної архітектури. Просто захоплює подих від собору Олександра Невського, побудованого на честь 200 тис. російських солдатів, полеглих у боротьбі за звільнення Болгарії від турецького панування. Це найбільший собор Болгарії (площа– 2600 кв. м, висота – 52 м, на дзвіниці собору встановлено 12 позолочених дзвонів, найбільший з яких важить 11 758 кг.) і найбільший православний храм на Балканах. У склепі собору знаходиться Музей ікон, а інтерʼєр храму вражає багатством архітектурних форм, величним розписом, іконами і мозаїкою.

Незабутнє враження на нас справила Боянська церква, яка внесена до списку світової спадщини ЮНЕСКО з чудовими настінними розписами XIII ст.

Однією із найзахоплюючих екскурсій була подорож до комплексу Ванги в селі Рупіте недалеко від м. Петричі. Ця легендарна жінка врятувала життя багатьом людям, навіки ввійшла в історію Болгарії і стала її символом. В наш час комплекс відвідує велика кількість прихильників Ванги, щоб уклонитися їй і отримати заряд позитивної енергії. І це дійсно не перебільшення, адже коли ми тільки зайшли на територію комплексу стало навіть легше дихати, захотілося звернути гори.

Ще одна яскрава екскурсія – це підйом на гору Вітоша. Ви тільки уявіть собі більше 2 км пішки стрімко вгору, але це ніщо порівняно з тією красою, яку ми побачили, піднявшись на вершину. Уся Софія була під нашими ногами.

Болгарські землі з давніх часів розташовувалися на історичних та культурних перехрестях і це звичайно наклало свій відбиток: архетипна пам’ять зберігає генетичний зв’язок із стародавніми цивілізаціями, які залишили незабутній відбиток на культурі болгарського народу.

Болгари – дуже привітний і доброзичливі. Вони пишаються своєю культурою та національною спадщиною. Історія та фольклор є не лише об’єктом гордості кожного болгарина, а й важливою частиною його життя, адже народні легенди й традиції передаються тут із покоління в покоління, таким чином кожен сучасник відчуває свою приналежність до Великої нації та її Великої історії.

Ми вдячні організаторам заходу – рідному БДПУ та товариству болгарської історії та культури «Родолюбіє», його очільку – Ларисі Іванівні Савченко за ці два тижні щастя та життєвого досвіду, який ми отримали в Болгарії.

Марія Терещенко, Марія Кальма,
студентки 2 курсу факультету
філології та соціальних комунікацій БДПУ
Світлина Ольги Малінки,
студентки 3 курсу ФФСК  

 

У липні-серпні я, студентка-журналістка вже 4 курсу, принесла новий для нашого університету досвід роботи – впродовж трьох змін я була керівником гуртка «Юні журналісти» у дитячому оздоровчому комплексі «Райский уголок».

Спланувати свою роботу мені допомогли викладачі кафедри соціальних комунікацій, які надали необхідну для мене інформаційну базу та цінні поради, які знадобились мені у подальшій роботі з дітьми.

Працювала я з хлопцями та дівчатами різних вікових категорій – від 6 до 17 років, які були розділені на групи та виконували різні завдання. Під час занять вони отримували інформацію про професію журналіста, вивчали основні принципи журналістики, Кодекс журналістської етики, жанри журналістських творів. Окрім отримання теоретичних знань, діти брали активну участь у створенні газети: фотографували всі заходи, брали інтерв’ю у вихователів та одне в одного, писали інформаційні замітки, вигадували казки, легенди, гороскопи, вірші, створювали кросворди та просто ділилися своїми враженнями щодо їх відпочинку у літньому таборі.

 

Кожен юний журналіст у гуртку переслідував свою ціль: хтось хотів навчитися фотографувати, хтось гарно викладати свої думки, хтось просто захотів спробувати себе у новому виді діяльності. В середньому, впродовж однієї зміни на гурток до мене приходило близько 40-50 дітей, які дійсно хотіли дізнатися щось нове. Захоплювали фантазії молодших дітей, які вигадували цікаві історії, дехто навіть спробував себе у жанрі драми. Надихала серйозність та відповідальність старших дітей, на яких завжди можна було покластися і які були справжніми помічниками у створенні «райської» газети.

Хлопці та дівчата дуже плідно працювали, професія журналіста їх дуже захоплювала. Доказом цього є 9 випусків газети під назвою «Жизнь в «Райском»».

Після закінчення моєї редакторської практики, директор ДОК «Райский уголок» Олена Бакай подякувала за плідну роботу та запросила співпрацювати у наступному році.

Ірина Дєдушева,
студентка-журналістка БДПУ
Світлини автора

Завдяки ініціативі патріотичних сил Бердянська минулої п’ятниці активісти міста займалися облаштуванням скверу «Небесної сотні». 

На місці майбутнього скверу зібралися небайдужі люди, яким важлива доля рідного краю, які прагнуть бути активними громадянами рідного Бердянська. Серед них були й студентки-історики БДПУ, представники «Unicef», студенти Бердянського медичного коледжу та волонтери (див. світлини). Учасників заходу забезпечили знаряддями праці, а також необхідними матеріалами (фарбою, пензликами, рукавичками та інш.). Дівчата прибирали листя, траву, фарбували, збирали сміття тощо. Сподіваємося, що наступного разу буде більша кількість охочих допомогти в цій важливій справі.

Олена Сорокіна,
студентка 21-ї групи
гуманітарно-економічного факультету БДПУ
Світлини автора

Люди звикли все ділити на частини. І тільки небо розділити неможливо. Ось тому ці слова стали девізом проекту «Блакитне небо». Об’єднання всіх людей під голубим чистим та вільним небом – головна мета ініціативної групи проекту. Він діє з червня 2016 р. та спрямований на допомогу дітям з особливими потребами м. Бердянська та Бердянського району проявити свої безмежні можливості й таланти з метою їх подальшого розвитку та адаптації в соціумі; залучення викладачів вокалу, хореографії, прикладного мистецтва тощо до питань творчого розвитку цих дітей; створення умов для спілкування «особливих» дітей з творчими колективами міста.

11 вересня ц.р. волонтерські загони кафедри соціальної педагогіки «Палітра добра» (керівники: Катерина Петровська, Анастасія Тургенєва) й кафедри прикладної психології та логопедії «Крок на зустріч» (керівник: Ганна Мицик) мали можливість долучитися до реалізації проекту «Блакитне небо». На базі ДЮСШ студенти-волонтери в якості аніматорів допомогли організувати спортивне свято «Золотий атлант» для дітей з особливими потребами. Таким чином, активні учасники волонтерського руху демонструють своє небайдуже ставлення до проблеми інклюзії; отримують досвід роботи з «особливими» дітьми.

Дякуємо організатором за надану можливість долучитися до проекту, допомогти дітям з особливими потребами та їх батькам повірити у власні творчі здібності й свою значущість у майбутньому країни. А волонтерам – за їх активну життєву позицію!

          Катерина Петровська,
Анастасія Тургенєва,
викладачі кафедри соціальної педагогіки
На фото: цікаві моменти свята