Рік: 2017

…Приємно знову побувати в скверику, де так цікаво спостерігати за новими лицями тих, хто вже у вересні пишатиметься поважним званням студента БДПУ, та таких зосереджених й трохи стривожених супроводжуючих їх осіб… Цікаво погомоніти з кожним, розповісти про переваги навчання саме в нашому університеті, відвідати кабінети приймальної комісії й щиро утішитися стрімко зростаючим списком нових прізвищ  бажаючих вступити до БДПУ!

       

        

Ласкаво просимо до нашої дружньої та щасливої університетської родини!

Степан Герилів,
журналіст, «УС»

Світлини автора
   

Тільки-но стало відомо, що Бердянський державний педагогічний університет відібраний для участі у Програмі Еразмус+ за напрямом КА1: Навчальна (академічна) мобільність. «Спрацювала» спільна заявка БДПУ із Шауляйським університетом (Литва).

Участь у напрямку КА1 дає можливість вищим навчальним закладам вдосконалити навички управління міжнародними проектами, покращити свій організаційний потенціал, відкрити нові горизонти для інтернаціоналізації вищої освіти як на організаційному, так і на індивідуальному рівнях для свого навчального закладу та своїх студентів, викладачів та працівників задля подальшої участі в майбутніх міжнародних проектах з партнерами з усього світу.

Тепер в рамках Програми у 2017-2018 навчальному році до Бердянського державного педагогічного університету приїде науковець із Шауляйського університету, який буде викладати нашим студентам. Кандидатура цього науковця буде відібрана спеціально створеною комісією.

Нагадаймо, що БДПУ наразі вже бере участь у проекті «Система забезпечення якості освіти в Україні: розвиток на основі європейських стандартів та рекомендацій» (QUAERE) Програми Еразмус+ за напрямом КА 2: Розвиток потенціалу вищої освіти (http://ri-urbanhistory.org.ua/erazmus-home).

Ще раніше БДПУ в складі міжнародного консорціуму успішно реалізував проект «Підготовка педагогів і освітніх менеджерів до роботи з гетерогенними групами й організаціями» (http://tempus.zzz.com.ua/) Програми ТЕМПУС (попередниці Еразмус+).

Проекти Програми Еразмус+ фінансуються Європейським Союзом.

Ігор Лиман, координатор міжнародної діяльності БДПУ

Сьогодні, 13 липня, другий день, як майбутні філологи, психологи, юристи, журналісти та ще десятки претендентів на здобуття інших спеціальностей разом із своїми батьками-бабусями-друзями-коханими приємно «штурмують» кабінети та аудиторії приймальної комісії та її працівників (див. світлини).

А вся теперішня університетська родина ласкаво запрошує абітурієнтів впевнено й сміливо вливатися в наші ряди, бо разом із нами кожному з вас буде цікаво вчитися, відпочивати й розважатися, звичайно…

«Університетське Слово»
Світлини  редакції   

Сьогодні, 12 липня, о дев'ятій ранку в Україні стартувала вступна кампанія до вищих навчальних закладів, в тому числі й до БДПУ (див. світлини). Абітурієнти розпочали подавати свої заявки на вступ до вишів на бакалаврів.

       

 

        

Цьогоріч цей процес також відбувається в режимі онлайн, а ті, в кого вдома проблеми з інтернетом, можуть подати електронні заяви в приймальних комісіях будь-якого вишу.

Подача документів триватиме два тижні. У Міністерстві освіти і науки запевняли, що онлайн-система витримає навантаження, переконуючи, що минулорічна історія, коли сайт "ліг" і подати заяви можна було лише вночі, не повториться.  

Документи від абітурієнтів, які хочуть продовжити навчання на магістратурі, почнуть приймати від 17 липня. Цей процес триватиме тиждень. Документи ці вступники повинні принести до приймальної комісії особисто, в паперовому вигляді.

 

«Університетське Слово»
Світлини редакції

Протягом 3–7 липня ц. р. відбулися Літні студії для вчителів історії «Вивчення історії Другої світової війни та Голокосту: методика та практика», організовані Українським інститутом вивчення Голокосту «Ткума» та Музеєм «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні». Учасниками літніх студій, які цього року проходили у Львові, Дрогобичі та Жовкві, стали вчителі історії зі всієї України. Перед ними з доповіддю «Реалізація сучасних підходів до шкільної історичної освіти у процесі вивчення теми «Друга світова війна» виступив професор кафедри педагогіки вищої школи, управління навчальним закладом та методики викладання суспільствознавчих дисциплін БДПУ Костянтин Баханов.

У роботі Літніх студій взяла участь доцент кафедри історії та філософії БДПУ Світлана Баханова. Досить цікавою і насиченою стала  відкрита дискусія «Викладання контроверсійних питань історії Другої світової війни та Голокосту та залучення учнів до дискусії». Практичні заняття відбувалися на базі музейних комплексів Львова, Дрогобича і Жовкви.

«Університетське Слово»
(за матеріалами та світлинами кафедри)

 

Із 25 по 30 червня ц. р. в Очакові (Миколаївська область) проходив Міжнародний Освітній семінар-школа з історії Голокосту в Україні та викладання цієї тематики в школах України, в якому мав можливість взяти участь студент 4 курсу гуманітарно-економічного факультету – Роман Летягін. Організатори семінару – Український центр вивчення історії Голокосту (УЦВІГ) у співпраці з Меморіалом «Яд Вашем» (Єрусалим) та за підтримки Євразійського єврейського конгресу та посольства Держави Ізраїль в Україні.

Протягом шести днів роботи семінару-школи з учасниками працювали компетентні, прогресивні та позитивн:і Анатолій Подольський – к. і. н., директор УЦВІГ (м. Київ), Ноа Сігал – викладач Міжнародної школи вивчення та викладання історії Голокосту при «Яд Вашем» (м. Єрусалим), Жанна Подольська та Неля Ющенко – адміністратори УЦВІГ,  Віталій Бобров, Надія Уфімцева та Світлана Осіпчук – координатори освітніх програм УЦВІГ, Михайло Тяглий – редактор часопису «Голокост і сучасність» УЦВІГ, Олександра Козорог – координатор з формальної освіти Української Гельсінської спілки з прав людини, Андрій Усач –  незалежний дослідник, історик (м. Львів), Олена Гриневич – к. і. н., краєзнавець (м. Миколаїв), Наум Резніченко – учитель російської та всесвітньої літератури Олександрійської гімназії м. Києва, Микола Тімков – учитель історії (м. Хмельницький).

У семінарі-школі взяли участь 26 вчителів історії та інших суспільних дисциплін середніх та професійних навчальних закладів України, музейних працівників України та Республіки Білорусь, які активно й творчо співпрацювали. Кожен учасник семінар-школи поділився враженнями про навчання та робочими планами щодо втілення здобутих знань з історії Голокосту в Україні на наступний рік. Усім слухачам було вручено сертифікати та комплект навчально-методичних матеріалів.

  

 

«Університетське Слово»
(за матеріалами та світлинами факультету)

У столиці Сербії – місті Белграді наприкінці цьогорічного червня проходив 12 чемпіонат світу з карате WKC. До складу національної збірної команди України увійшло п'ять бердянських вихованців, три представники Дніпропетровської області і один – Одеської. Всього на чемпіонат прибуло близько п'ятиста  спортсменів із вісімнадцяти країн Європи та Азії.

Найвдалішим був виступ майстра спорту міжнародного класу, студента факультету фізичного виховання Бердянського державного педагогічного університету Олега Бондаренка. В категорії юніори (18-20 років) він зумів перемогти в двох розділах програми: ката і куміте.

Ставши абсолютним чемпіоном світу, Олег змусив організаторів чемпіонату двічі вмикати гімн України на церемонії нагородження.   Такий чудовий результат на чемпіонаті світу гідний похвали й відповідної оцінки внеску студента в розвиток спорту в нашій країні і популяризацію держави на міжнародному рівні.
 

Бланк-спартак досягнення Бондаренко

«Університетське Слово»
(за матеріалами та світлинами
Петра Касьяненка,
національного директора міжнародної федерації шотокан-карате в Україні).

Звертаюся до тих студентів БДПУ, що вже мали можливість ставати стипендіатами американського Фонду ім. Катерини Ковшевич і до тих, хто мріє в майбутньому отримувати піврічну чи річну оплату за навчання в університеті: участь в оголошеному конкурсі «Я – УКРАЇНКА!», «Я – УКРАЇНЕЦЬ!» є одним із пріоритетних у здобутті  права бути стипендіатом  Фонду. Нагадую, що конкурсні роботи на мою ел. адресу приймаються до 1 вересня ц. р. (про все інше дізнавайтеся на сайті «Університетського Слова»).

…Учора засновниця Фонду та ініціаторка проведення конкурсу пані Христина Ковшевич-Дурбак надіслала досить цікаву історичну публікацію, із якою можна  ознайомитися ТУТ, яка спонукає кожного пишатися рідною мовою, рідним словом, рідним корінням… Та й, в принципі, стане в пригоді тим, хто ще не наважився написати есе.

Чекаємо ваших цікавих роздумів про особисте бачення своєї причетності до незламної нації – український народ…

Степан Герилів,
журналіст, редактор «УС»,
регіональний директор Фонду ім. К. Ковшевич

 

 

Проректор з науково-педагогічної роботи Вікторія Миколаївна Ліпич та співробітники наукового відділу щиро вітають завідувача аспірантури, докторантури Пінчук Валентину Юріївну з ювілейним Днем народження!!!

Дорога Валентино Юріївно, хочеться привітати Вас з цим чудовим святом — Днем Народження – і побажати Вам тільки гарного настрою, щоб робота приносила лише задоволення. Щиро бажаємо здійснення бажань, поваги дітей і онуків, найяскравіших днів.

Бажаємо Вам міцного здоров’я, щастя, благополуччя, подальших успіхів у будь-яких починанням, щоденних справах, сміливих планах та сподіваннях.

Хай Вас підтримують та надихають рідні люди, розуміють та допомагають колеги, минають негаразди та непорозуміння.

Хай доля збагачує Вас життєвою мудрістю, енергією, натхненням та радістю сьогодення!!!

Хай поруч з Вами завжди йдуть віра, надія, оптимізм і впевненість, а доля береже від негараздів та бід, додає сил та натхнення!

 

 

З повагою – Ваш «найнауковіший» відділ (Вікторія Миколаївна, Катя, Анжеліка, Яна)

 

Колектив університету щиро вітає завідувача аспірантури, докторантури Пінчук Валентину Юріївну з ювілейним Днем народження!!!

Дозвольте в цей прекрасний день побажати Вам міцного здоров'я й життєвих сил, радісних подій і звершень, бадьорості духу й краси! Нехай на Вашому життєвому шляху будуть тільки приємні події, а оточуючі приділятимуть належну увагу Вашій прекрасній душі, красі й жіночності.

Вже 50 років Вам зозуля накувала.

Біжать, біжать невпинно так роки.

І нас чудова днина ця зібрала –

Зі святом Вас вітаєм залюбки.

Хай доля Вам насипле ще сповна

Радості, наснаги і здоров’я.

Нехай завжди в душі цвіте весна

І серце зігрівається любов’ю.

Хай квітнуть дні яскравим цвітом

І буде в них сердечність і тепло,

Щоб у житті було чому радіти,

І смутку у душі ніколи не було.

Хай Бог боронить від хвороб і бід,

Ріка здоров’я щоб ніколи не зміліла,

Життя нехай дарує щедро многа літ

У мирі, спокої, у радості, надії.

У викладачів кафедри психології вже стало доброю традицію відзначати кінець навчального року екскурсією по рідному краю. Цього разу ми відвідали історико-культурний музейний комплекс «Вершина Друга», до складу якого входять залишки церкви Успіння Святої Богородиці, пам’ятний знак жертвам сталінських репресій, музей історії села, зал новітньої історії. Експонати музею зібрані зусиллями мешканців громади і мають неабияку історичну цінність. У музеї ми переконалися, що минуле та сьогодення тісно пов'язані між собою та впливають на наше майбутнє.

Не менше вразили нас і інші перлини Смирновської громади: автомобіль пам’яті учасників АТО, відкритий на день захисника Вітчизни (2015 р.), музей «Радіо» (2017 р.). Все це створено та функціонує зусиллями активістів Громадського об’єднання «Берда», керівником якого є активний громадський діяч, поціновувач історії Скрибець Василь Іванович, який провів надзвичайно захопливу екскурсію.

 

Василь Іванович познайомив нас з історією Громадського об’єднання «Берда» Смирновської об’єднаної територіальної громади, що згуртувало громадян, небайдужих до долі народу, країни, малої батьківщини. Основними напрямками роботи ГО є допомога Збройним силам України, відродження культурно-історичної спадщини краю.

Яскраві враження та позитивні емоції ми отримали від мальовничих пейзажів й природних ландшафтів Запорізького степу та річки Берда. Ми переконалися, що наш рідний край непересічно чудовий, насичений гарними природними місцями й історичними пам’ятками.

Колектив кафедри психології
факультету психолого-педагогічної освіти та мистецтв
Фото Володимира Малихіна,
фотографа студії SimpleView

Університетські «нашоатлантівці», очолювані й Анеттою Омельченко,  щойно повернулися від наших дорогих фронтових хлопців, які, немов, діти, так раділи фруктам, пиріжкам, печиву, маскувальним сіткам, «кікіморам» та іншим бердянським подарункам. Павло Порохня привіз бійцям цінні речі, які конче необхідні їм в умовах війни.

Розповідає А. Омельченко: «Я дуже переживала, що фрукти, які ми вручили хлопцям, немиті. Але вони мені сказали: " Зараз ось по одному абрикосу і не буде коробки…" Багато разів нагадували мені, щоб ми передали слова величезної подяки всім людям, хто пам`ятає про них. Мені завжди якось не по собі від цих слів. Я дивилася на них і на душі було так гірко… Вони такі молоді, радіють абрикосам та черешні, як діти, але залишаються на війні – захищати нас від московської навали…

Дякую всім, хто допоміг у цій поїздці: Олені Шишкіній, Світлані Степаненко, Наталії Іванченко, Володимиру Фуклєву, Любові Кардаполовій, Олені Кожановій, Олені Рашидовій, Андрію Редьку, Ользі Удаловій, Олегу Зінченку, Ірині Шуміловій, Галині Аннєнковій, Аллі Сердюк та багатьом іншим бердянцям, які й цього разу долучилися до «фронтового вантажу». Окремо хочу сказати про наших дівчат, що плетуть маскувальні засоби. Ви – найкращі! Без вас я взагалі не знаю, як би жила весь цей час. Сьогодні ви допомогли мені зібратися в дорогу і провели. На жаль, війна не закінчується. І якщо у вас є можливість і бажання допомогти, ми дуже вас чекаємо. Будемо разом підтримувати наших хлопців. Потрібні вологі серветки, питна вода, «мівіна», засоби від комарів… І дуже хочеться нашим захисникам свіжих овочів та фруктів, пиріжечків домашніх…».

«Університетське Слово»
(за матеріалами «НАШИХ АТЛАНТІВ»)

Учора, 5 липня, мешканці Бердянського геріатричного пансіонату знову запросили до себе університетських волонтерів із групи «Наші Атланти» та гостей, щоби  передати бійцям бердянського прикордонного загону маскувальну сітку, та не звичайну, а «ювілейну» – 25-у!

Майже два роки більше десятка мешканців пансіонату стали волонтерами, об`єднавшись у групу «Бравий сектор»,  вкладають у  кожну виготовлену сіточку частинку своєї душі. Недавно  вони сплели із тканин для маскувальних сіток барвисту картину, яка була представлена на столичній Виставці досягнень народного господарства в Києві. Мистецький витвір – це карта України, де кожна область виділена окремим кольором.

Майстрині, добре вдосконаливши вміння в цьому благочинному ремеслі, сьогодні можуть вже виготовляти сітку вдвоє швидше. До речі, за скромними підрахунками, бійці на різних ділянках фронту тільки від бердянських «бравосекторівців» вже отримали майже тисячу квадратних метрів маскувальних сіток!

Університетські «нашоатлантівці» Степан Герилів та Наталя Іванченко подякували рукодільницям за їх кропітку працю і велику самовіддачу. А головний редактор газети «Університетське слово», волонтер Степан Герилів вручив «Бравому сектору» тритомник  авторських видань про волонтерів і бійців АТО. Мешканці геріатричного пансіонату отримали також традиційні гостинці.

НАШІ АТЛАНТИ