ДО МУЗЕЮ КНИЖКУ ПРИНЕСІМО

Наприкінці минулого року, а точніше, 27-го грудня, ми повідомляли, що в першому корпусі університету пройшла визначна подія: урочисто відкрито Фонд рідкісної та цінної книги – перший в Запорізькій області своєрідний музей цікавих історичних видань древнього минулого. Під час церемонії відкриття завідувач бібліотеки Світлана Білокінь, зокрема, зазначала: «Хочу подякувати нашому ректору Вікторії Зарві за всебічну підтримку і надане нам окреме приміщення, також велике спасибі за допомогу директорам інститутів і деканам факультетів, без яких було б немислиме відкриття музею». А закінчували ми цей фоторепортаж такими словами: «Не в одній нашій оселі припадають пилом цікаві старовинні видання, місце котрим – на полицях університетського музейного Фонду рідкісної та цінної книги, щоби кожен студент чи викладач, будь-який відвідувач музею зміг насолодитися незабутніми моментами втаємничення з таким багатим і таким цінним минулим нашим».

Сьогодні ж знову звертаємося до кожного, в кого в домашній бібліотеці є будь-який екземпляр рідкісної книги: подаруйте університетському музею, це потрібно майбутнім поколінням наших студентів, викладачів, відвідувачів музейного Фонду.

«Університетське Слово»

На світлині: завідувач університетської бібліотеки Світлана Білокінь отримує перші подарунки для Фонду рідкісної та цінної книги

ХТОСЬ ІЗ КРИМУ, ЄВГЕН – З РИМУ!

14 молодих науковців та священиків з різних регіонів України, серед яких і співробітник науково-дослідного інституту Історичної Урбаністики, аспірант кафедри історії України Бердянського державного педагогічного університету Євген Гнибіда, 4-11 липня 2013 року пройшли курс Літньої школи в Римі «Патріярх Йосип Сліпий: до 50-ліття звільнення, прибуття до Риму та заснування УКУ». Впродовж тижня учасники представили свої наукові доробки, присвячені життю Блаженнійшого Патріарха Йосипа Сліпого (тема доповіді Євгена Гнибіди — «Доля мільйонів кріз призму одиниць»), а також прослухали лекції визнаних науковців-істориків та богословів. Серед них: о. Андрій Михайленко (Айштетт, Німеччина), Юрій Волошин (Полтава, Україна), Олег Турій (Львів, Україна). Зокрема, Олег Турій представив учасникам унікальні фонди з особистої бібліотеки митрополита Андрея Шептицького, документи періоду національно-визвольних змагань, а також матеріали діяльності Блаженнійшого Патріарха Йосипа Сліпого, які зібрані в архіві тов. Святої Софії.

Учасники Літньої школи в аббатстві св. Ніло (Гратоферата)

Крім того, завдяки організаторам та особисто голові релігійного товариства «Свята Софія» о. Івану Дацьку учасники Літньої школи здійснили екскурсію в аббатство св. Ніло в Гратофераті, де, після звільнення з концентраційних таборів СРСР, провів перші дні свого перебування в Італії Патріарх Йосип Сліпий.

Ігор Лиман,

доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії України, координатор міжнародної діяльності БДПУ

На світлині: учасники Літньої школи в аббатстві св. Ніло (Гратоферата)

ПОПОВНИЛАСЬ КОГОРТА УНІВЕРСИТЕТСЬКИХ МАЙСТРІВ СПОРТУ!

Алла Вікторівна Хатько – старший викладач кафедри інформатики та програмної інженерії факультету освітніх інженерно-педагогічних технологій БДПУ. А ще вона – заступник голови Науково-методичної Колегії Української Федерації Хортингу. Щойно надійшла приємна звістка: згідно з Наказом Державної служби молоді та спорту України їй присвоєно почесне звання МАЙСТЕР СПОРТУ УКРАЇНИ з хортингу. До щирих привітань Президії УФХ та побажань подальших спортивних досягнень, успіхів у справі розвитку та популяризації національного виду спорту України долучається кожний, хто знає Аллу Вікторівну та щиро радий за її вагомі спортивні досягнення!

«Університетське Слово»

УСМІХНУЛАСЬ ДОЛЯ АСПІРАНТЦІ ОЛІ?

…Спочатку, після чотирьох заголовкових слів, поставив знак оклику – ! Потім – ще два. Але, коли призадумався, то замінив на запитальний знак. Бо коли, з невідомих причин, знаходиш на тротуарі двадцятку чи виграєш у лотереї, скажімо, сто тисяч гривень, знайомишся з хорошою людиною чи раптово втішаєшся, просто починаєш насолоджуватися чудовим днем, то це, безперечно, так гарно і приємно усміхається доля…

А тут зовсім інший приклад: згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 3 липня 2013 р. № 474-р аспірантці другого року навчання Бердянського державного педагогічного університету Богдановій Ользі Іванівні призначено академічну стипендію Кабінету Міністрів України на 2013-2014 навчальний рік! А за цим сухим, але яким приємним, офіційним повідомленням спочатку йдуть роки напружено-цікавої роботи, ночі над підручниками в студентські роки, а тепер в аспірантурі (спеціальність – порівняльне літературознавство), перші впевнені кроки в викладацькій діяльності… Збагачення вантажу досвіду, плюс зростання авторитету, плюс рекомендаційні листи ректорату директорату Інституту філології та соціальних комунікацій, наукового відділу БДПУ. А вже потім, мабуть, – усмішка долі?

Богданова Ольга Іванівна

Офіційний сайт університету повідомляє про Ольгу Іванівну ось таке: «…народилась у смт Приазовському. У 2007р. закінчила навчання у БДПУ на філологічному факультеті. З 01.09.2005 по 26.08.2006 – працювала викладачем німецької мови у ВСП «Бердянський технікум харчової промисловості ТДАТА». Проходила практику з 14.02.2007 по 05.03.2007 у Німеччині в університеті ім. Олександра Фрідріха м. Нюрнберг. З 29.09.2007 по 22.08.2008 працювала у Німеччині. З 25.09.2007 по 07.11.2007 проходила курси німецької мови у м. Ерланген. З 04.05.2009 по 15.05.2009 пройшла інтенсивні курси німецької мови в Херсоні. З вересня 2009 року працює викладачем німецької мови на кафедрі романо-германської філології». А це все, разом узяте, й дало можливість гарній та мудрій дівчині Олі для усмішки її щасливої долі.

Степан Герилів,

редактор газети БДПУ «Університетське Слово»

На фото: стипендіатка Кабінету Міністрів України на наступний навчальний рік Ольга Богданова

ТВОРЧІ КОНКУРСИ: ДЕНЬ ДРУГИЙ – ХОРЕОГРАФИ

…Як виявилося, майбутні хореографи Інституту психолого-педагогічної освіти та мистецтв ще й сьогодні демонстрували відповідні навички та вміння згідно з вимогами до кожної спеціалізації (див. фото). Абітурієнти, основному дівчата, демонстрували виконавські професійні вміння та навички з сценічного танцю, створювали танцювальні етюди завершеної музично-хореографічної форми. Також демонстрували належний рівень володіння хореографічною технікою: виконання вправ, комбінацій, віртуозних елементів сценічного танцю, виявляли здатність до творчого вирішення хореографічно-постановчих завдань, виявляли розуміння художньо-образного змісту виконуваних хореографічних творів.

Дуже шкода, що свіжим мистецтвом цьогорічних абітурієнтів могли насолоджуватися лише члени конкурсної комісії (див. фото).

«Університетське Слово»

Світлина Степана Гериліва

ЛИПНЯ ДВАДЦЯТЬ ПЕРШЕ – ДЕНЬ ДЛЯ ТВОРЧИХ ЗВЕРШЕНЬ!

Саме так: сьогодні абітурієнти вишів України, в тому числі й нашого університету, розпочали нелегкі змагання умами, талантами, творчістю, щоби довести правильність обраної майбутньої професії.

278

Скажімо, для журналістів – це професійно зорієнтований іспит, на якому вступники демонструють знання й навички, що засвідчують його здатність до журналістської та редакційної роботи, діяльності, пов’язаної зі зв’язками із громадськістю. Абітурієнт також демонструє загальну ерудицію, фахову зацікавленість, розуміння загальнополітичної ситуації в країні, здатність аналізувати й коментувати ті чи інші суспільно-історичні, суспільно-політичні події, духовно-культурну ситуацію, висловлювати власні судження на основі фактів. Заздалегідь ознайомившись із орієнтовним переліком тем, протягом двох годин вступники пишуть творчі роботи на одну із запропонованих комісією тем у жанрі статті, коментаря, есе, інтерв’ю тощо.

Також фахове вступне випробування проходять, окрім майбутніх журналістів, абітурієнти факультету фізичного виховання – з обраного виду спорту, загальної фізичної підготовленості за напрямами «Фізичне виховання» та «Здоров’я людини», Інституту психолого-педагогічної освіти та мистецтв – з майбутніх спеціальностей «хореограф» та «музичне мистецтво».

«Університетське Слово»

На світлинах Степана Гериліва: так сьогодні проходили творчі конкурси в БДПУ

ІРИНА НАГАЙ: «Η Ελλάδα είναι πάντα στην καρδιά μου»

Коли зринають з вуст заступника декана факультету економіки та управління з виховної роботи БДПУ, голови Бердянського Грецького товариства «Еллада» Ірини Давидівни Нагай словосполучення «Греція завжди в моєму серці», то в нікого не виникає сумніву. Бо бачиш її очі, наповнені радістю, перемішаною з неприхованими нотками якогось внутрішнього смутку, чуєш в кожному словечку таку душевну піднесеність, що мимоволі заздриш її глибокому патріотизму. Нещодавно пані Ірина повернулася зі своєї чергової поїздки до такої дорогої її серцю Греції і на прохання «Університетського Слова» ділиться враженнями.

277

Моя подорож до Криту була довгоочікуваною та по-справжньому цікавою. Це – не перший мій візит до історичної батьківщини. Але кожного разу завмирає серце. Я люблю Грецію і відчуваю себе частиною великого грецького народу. Звичайно, і цього разу із задоволенням відвідала історичні пам’ятки Криту: Кноський палас, печеру Зевса, плоскогір’я Ласіті, величні собори Св.Міни та Св.Тіта в Іракліоні, надзвичайної краси вулканічний острів Санторіні (острів Святої Ірини).

Але найбільшу радість мені принесло блукання вузенькими вуличками старої частини міст Ханьїя, Ретимні та Агіос Ніколас, відвідування маленьких лавочок, куштування оливок, горішків та сиру на місцевих риночках, спілкування зі старожилами маленьких селищ, що мешкають високо в горах, і які так схожі на моїх бабусю та дідуся. Моєї скромної грецької мови було достатньо. Щирі, доброзичливі, гостинні критяни із задоволенням спілкувалися з нами, дивувалися і раділи, дізнавшись про своїх співвітчизників з далекої України.

Справжнім відкриттям цього разу для мене була Греція християнська. Такої кількості храмів, монастирів, маленьких церквиць та такого щирого, справжнього ставлення до віри я більше ніде не зустрічала. Ми побували в багатьох монастирях Крита. У кожного своя цікава, іноді трагічна історія. Я щаслива, що знайшла та відвідала маленький монастир Святої Ірини високо в горах, далеко від туристичних маршрутів. Не знайшла українського слова, але російське «умиротворение» цілком підходить, щоб описати наші почуття («УС»: «Є й в українській мові таке слово – «умиротворення»)…

Важко сказати, багато чи мало ми встигли побачити на Криті. Але я точно знаю, що я обов’язково повернусь до Греції ще не один раз.

Софія Філоненко: «Спішу поділитися радістю з друзями,

хоча сама до кінця не можу повірити:). Щиро дякую всім, хто підтримував і допомагав!»

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАКАЗ № 892

Про затвердження рішень Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки, молоді та спорту щодо присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань від 4 липня 2013 року

1. Затвердити: рішення спеціалізованих вчених рад про присудження наукового ступеня доктора наук з галузей науки та за науковими спеціальностями і видати дипломи доктора наук здобувачам наукового ступеня відповідно до списку:

…Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України

Філоненко Софія Олегівна, 10.01.06 «Теорія літератури», 10.01.01 «Українська література».

…Не встигла Софія Олегівна вмістити учора на своїй сторінці в «фейсбуці» оцей прояв першої радості, як одразу ж посипалися вітання із хорошими, теплими коментарями – лише за якихось шість годин їх назбиралося два десятки. А в творців «Університетського Слова» навіть Муза серед ночі проснулася:

Сказати хочеться так «много»:

Про те, що вчений Ви – від Бога,

Про Вашу людяність, красу,

Про світло-ніжну полосу,

Що виполіскується з серця…

…Здоров’я Вам, відваги, терпцю

У подоланні тих вершин,

Що світлий ум не завершив…

СТОЯЛИ БЕРДЯНЦІ НА БОЛГАРСЬКІЙ ЛОПАТІ

Словосполучення «стояти на лопаті» не один раз звучало сьогодні, 19-го липня, в конференц-залі університету, куди покликала керівництво університету та соціально-гуманітарного факультету, журналістів завідувач навчальною археологічною лабораторією, кандидат історичних наук, доцент Валентина Папанова разом із своїми п’ятнадцятьма «бойовими помічниками», що повернулися кілька днів тому з сонячної Болгарії. Але спочатку пропонуємо вашій увазі витяг із недавнього повідомлення Укрінформу: «У Болгарії при розкопках на мисі Святого Атанаса (Варненська область) археологи виявили золоті монети середини шостого століття. Про це повідомив керівник археологічної експедиції Валерій Йотов. "Сім монет ми випадково знайшли в керамічній посудині з кришкою. Одну з них викарбовано за часів правління візантійського імператора Юстиніана I Великого (527-565 рр.), а інші – його попередника на троні і рідного дядька Юстина Першого (518-527 рр.). У Візантії ці монети називалися солідами", – розповів керівник археологічної експедиції Валерій Йотов. За словами Валерія Йотова, золоті монети зберігатимуться в музеї міста Бяла (Варненська область), а експедиція продовжить розкопки на мисі Святого Атанаса до кінця жовтня. Мер міста Бяла Атанас Трендафилов повідомив журналістам, що цього року почнеться реставрація і консервація археологічного об'єкту з тим, щоб сюди не проникли мисливці за скарбами. За його словами, восени у м. Бяла почнеться будівництво нового музею, що є складовою частиною проекту за Програмою розвитку сільських районів, який виграла громада. На будівництво музею муніципалітет витратить близько 2 млн левів (1 млн євро), які виділяється з фондів Європейського союзу».

Саме там працювали університетські археологи, та працювали так, що керівник болгарського проекту Валерій Йотов зазначив, що наші хлопці та дівчата за три дні виконували такий обсяг робіт, з яким місцеві (оплачувані) за тиждень справляються. А мер міста Бяла Атанас Трендафилов, приймаючи в себе нашу працьовиту делегацію, вручив цінні Грамоту, подарунки, премії і запросив до подальшої співпраці. Багато розповідала Валентина Анатоліївна та студенти про гостинність болгар, чудово створені умови для роботи та відпочинку, про знахідки під час розкопок… Ректор університету, професор Вікторія Зарва зазначила, що це вперше наші університетські археологи брали участь у міжнародній археологічній експедиції і приємно, що з гідністю витримали цю «першопрохідність». Декан соціально-гуманітарного факультету, професор Ірина Алєксєєнко подякувала Валентині Папановій за організацію та цієї експедиції, а керівник університетського благодійного Фонду «ДоброДій» від імені американського Фонду ім. Катерини Ковшевич Степан Герилів вручив керівнику лабораторії та її вихованцям комплекти спеціального одягу для роботи в польових умовах.

22-го липня група університетських археологів знову відправляється в свою Ольвію, щоби «стати на лопату», свою вже, не болгарську, в пошуках нових експонатів такого цікавого нашого минулого. А «стати на лопату» – це ніби так просто: бери лопату в руки та й рий землицю рідну – скільки заманеться. А насправді – це ціла наука, це свого роду мистецтво, що потребує і сил, і знань, і відданості цікавій справі, до якої долучаються все більше та більше студентів БДПУ.

Степан Герилів,

журналіст

На світлинах спеціального кореспондента «УС» в Болгарії Дмитра Гуленка та автора: університетські археологи під час болгарської міжнародної експедиції та в конференц-залі БДПУ

КРІЗЬ ПРИЗМУ СПРИЙНЯТТЯ: ХТО ЗАДОВОЛЕНИЙ ЖИТТЯМ?

Щодо Міжнародного проекту «Щастя, багатство, бідність і задоволеність життям в матеріальному і духовному вимірах: погляд студентів «пострадянського» простору (за матеріалами студентськихесе)»

Впродовж 2012-2013 навчального року було реалізовано Міжнародний проект «Щастя, багатство, бідність і задоволеність життям в матеріальному і духовному вимірах: погляд студентів «пострадянського» простору (за матеріалами студентських есе)» (координатор – І. Кодіна), що здійснено в рамках більш широкого проекту HESP ReSET «Wealth, Poverty and Life Satisfaction in Transition Societies» (директор – С. Якубовський), який реалізує Інститут Відкритого Суспільства та Центрально-Європейський Університет (Будапешт).

Цей проект став можливим завдяки зусиллям десятка дослідників і їх 275 студентів з Киргизстану, Росії та України. Мета проекту – дослідити уявлення студентської спільноти країн пострадянського простору про щастя, задоволеність життям, багатство і бідність. Студенти різних курсів, спеціальностей і форм навчання мали можливість викласти свої думки з 4 блоків тем, що зачіпали пояснювальні і описові аспекти. У результаті обробки отриманих есе дослідники мали безцінну можливість не тільки обґрунтувати метод есе як науковий метод збору якісних даних, виявити його переваги та недоліки, а й розкрити глибинний контекст досліджуваної проблематики. В обробці есе використовувалася програма NVivo 10.

Проект реалізовано у «міському просторі» Бішкека (Киргизстан), Іваново (Росія), Києва, Львова, Харкова та Бердянська (Україна). Від Бердянська в проекті брали участь професори Вікторія Константінова та Ігор Лиман, студенти соціально-гуманітарного факультету БДПУ.

З матеріалами проекту можна ознайомитись на сайті Науково-дослідного інституту історичної урбаністики: http://ri-urbanhistory.org.ua/projects/112-mizhnarodnij-proekt-shchastya-bagatstvo-bidnist-i-zadovolenist-zhittya .

«Університетське Слово»

На світлині: учасники проекту

ШІСТНАДЦЯТЕ ЛИПНЯ – ЩЕ РАЗОЧОК ГЛИПНІТЬ

НА МІРІАДИ НИНІШНІХ РЕДАКЦІЙНИХ СВІТЛИНОК ТА ПОРИНЬТЕ В АТМОСФЕРУ ЦЬОГОРІЧНОГО АБІТУРІЄНТСЬКОГО НЕСПОКОЮ

 

…Приємного, звичайно, неспокою, бо за кілька днів ще дехто із них пробуватиме сили в творчих конкурсах, а більшість відшуковуватиме своє прізвище в списках студентів БДПУ… А поки що потік абітурієнтів стає все більш вируючим, робота приймальної комісії більш напруженою, батьківські хвилювання – набагато гострішими… Ми ж, теперішні викладачі, працівники та студенти БДПУ з надією та з нетерпінням очікуємо свіжого, молодого поповнення такої згуртованої, працьовитої, прославленої хорошими справами університетської родини…

«Університетське Слово»

ПІД ІМАГОЛОГІЧНИМ КУТОМ ЗОРУ

У п’ятницю, 12 червня, в конференц-залі головного корпусу БДПУ відбулося урочисте закриття Першої літньої наукової школи «Порівняльні студії в літературознавстві: імагологічний аспект». Школа вперше проводилася бердянськими філологами і працювала впродовж двох тижнів. За цей час її слухачі: магістранти, аспіранти й кандидати наук із Києва, Харкова, Луганська, Маріуполя, Житомира і польської Познані – встигли опанувати значний науковий матеріал, пов’язаний із проблемами репрезентації Свого і Чужого в художній літературі, етнонаціональними стереотипами і проблемами міжкультурної взаємодії. Під час лекцій і семінарів, воркшопів та індивідуальних консультацій із професорами під імагологічним кутом зору переглядалася література класична і сучасна, українська і зарубіжна, елітарна і масова. У більш глобальному сенсі провідна наукова ідея школи – це заклик до взаємного розуміння, злагоди, творчого діалогу між різними націями, культурами і літературами, це спроба подолати конфронтації, які, на жаль, досі існують у сучасному мультикультурному світі.

Проект Літньої наукової школи здійснився і є успішним – до такого загального висновку дійшли і слухачі, і лектори під час підсумкової конференції. Заняття спонукали молодих учених до творчого пошуку і скерували їх у світі новітніх літературознавчих методик і практик. Викладачі: професори Юрій Ковалів, Євгенія Волощук, Володимир Єршов, Ольга Харлан, доценти Ольга Новик, Борис Бігун, Софія Філоненко – одноголосно відзначили високий рівень підготовки слухачів школи, їх відкритість до наукового діалогу, активність і креативність. Насамкінець молоді літературознавці презентували власні проекти, виконані в рамках навчання в літній школі, які охопили цілий спектр сучасних підходів до мистецтва слова – від постколоніального, гендерного до герменевтичного і порівняльно-типологічного.

Учасники школи висловили щиру вдячність організаторам і особливо ректору БДПУ професору Вікторії Зарві та директору ІФСК професору Ользі Харлан – за гостинність, чудові умови для навчання й відпочинку, насичену наукову і культурну програму. Проведена школа стала ще одною ланкою, яка зв’язує два українські заклади – Бердянський педагогічний університет та Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка Національної академії наук України. Сподіваємося, що це плідне співробітництво буде продовжене і в наступні роки. Адже, підсумовуючи результати, філологи накреслили шляхи для подальшого пошуку в царині літературознавчої компаративістики, запланували тему наступної школи, яка буде проходити влітку 2014 року.

Софія Філоненко,

доктор філологічних наук, директор Науково–дослідного інституту слов’янознавства та компаративістики БДПУ

На світлинах Степана Гериліва: деякі миттєвості останнього дня університетської літньої школи