Всі записи з категорії: Її Величність Муза нашептала…

У жалобі за героями

Моя Україно! Кохана моя Україно!!! Печаль моя зараз, як гори-Карпати заввиш. АТО забирає у тебе не першого сина, Доньку засудили в Ростові, та плакать – облиш. Немає в собаки ні сина, ні радника-брата. І другом…

Захисникам України

Матусе-нене, віриш, ні? Я повернуся уже скоро. Настане вже кінець війні.  Я обіцяю: згине ворог. Я бачу небо голубе… Волошки тут, у полі – сині. Хоч ворог, мамо, іще є,  Та скоро будуть лише тіні.…

“В революційні Дні Майдану” (диктувало серце)

Стоять за тебе, рідна ненько, В столиці твої діти, Вмираючи без сліз, тихенько – Нікуди правди діти. Матуся плаче у куточку – Похоронила сина, Пішов за тебе, Україно, Пішов на небо синє…

Аліна Голованова: “Прохання”

Воздай же, Господи, любові. За хибний крок усім пробач. Почуй мене у цьому слові І припини часи невдач.   Прости мені – я рідко каюсь І рідше ще судів боюсь. А, на дорозі як спіткаюсь,…

Сліпе кохання

Холодний зимовий вечір пронизував її тіло до самих кісток. Вона йшла вулицею рідного міста, наспівувала пісеньку з дитинства та задивлялася на будинки, в яких світилися вогники. Повз неї пробіг хлопчина з гітарою на плечах. Він…