«Деревопад у Бердянську – трагедія глобального рівня?» –

з таким основним запитанням ми звернулися до спеціаліста – старшого викладача кафедри біології, екології та БЖД Бердянського державного педагогічного університету, кандидата біологічних наук, еколога Віталія Гнатюка.
Ось що написав нам вчений. Нам цікаво. А Вам?

За період проходження бурі (а не урагану чи шторму, як пишуть газети та інтернет-пости), що тривала з 4.00 ранку і до 12.00 дня з сильними поривами вітру 20-33 м/с, спричинено чималу шкоду місту та району зокрема, не говорячи про збитки в межах інших районів, областей та держави в цілому. Для скептиків наведемо наукове визначення бурі – це тривалий, дуже сильний вітер зі швидкістю, яка більша 20 м/с, що спостерігається при проходженні циклону й супроводжується сильним хвилюванням на морі, озерах, річках та руйнуваннями на суші. Отже, те, що було у Бердянську, це все ж таки буря під час проходження циклону. З фотографії нижче видно, що нас лише зачепило, чого не скажеш про територію Російської федерації.

Циклон Україна 24.09.2014

Деревопад у бердянську 1Цікаво те, що певні повідомлення по телебаченню були, про нібито штормове попередження, але детальне пояснення серед населення не проводилося. Адже при можливій бурі слід дотримуватися певних правил, таких, як: зміцнити дах, пічні й вентиляційні труби, забити вікна у горищних приміщеннях (ставнями, щитами з дощок або фанери); звільнити балкони і території двору від пожежонебезпечних та інших предметів, які можуть загрожувати життю та здоров’ю мешканців; підготувати запаси продуктів і води на 2-3 доби на випадок евакуації в безпечний район чи при перечікуванні вдома, а також автономні джерела освітлення (ліхтарі, гасові лампи, свічки, по можливості генератори та ін.); перейти з легких будівель у більш міцні будинки або в захисні спорудження цивільної оборони (але майже всі вони за часи незалежності через недолугість влади зруйновані або ж передані у користування підприємцям). Якби ці умови були забезпечені, багатьох руйнувань та збитків від них вдалося б уникнути. Але мова піде не про недоречності серед ЗМІ та влади.

Найбільша шкода місту була завдана саме деревопадом. Важко оцінити на теперішній час, скільки саме дерев було повалено, вирвано з корінням чи поламано, адже рахунок іде близько тисячі.

Деревопад у бердянську 3 Деревопад у Бердянську 4

Для багатьох мешканців міста це трагедія, для багатьох – засіб для збагачення на деревині чи масовій заготівлі дров на зиму в умовах тотальної дорожнечі та економії енергії. Слід зазначити, що така заготівля для різних мешканців та організацій, таких, як кафе чи щеподробилки проводилися і раніше спеціалізованою організацією КП «Зеленхоз». Під виглядом санітарних обрізок та зрізів масово знищувалися дерева. За різними оцінками знищено близько 4500 дерев за період «планової» обрізки, зокрема і в парку-пам’ятнику садово-паркового мистецтва ім. П. П. Шмідта, де було сконцентровано 38 видів різних деревних рослин (на 2013 р.). Згідно зі ст. 38 Закону України Про природно-заповідний фонд України чітко прописано, що «На території парків-пам'яток садово-паркового мистецтва забезпечується проведення екскурсій та масовий відпочинок населення, здійснюється догляд за насадженнями, включаючи санітарні рубки, рубки реконструкції та догляду з підсадкою дерев і чагарників ідентичного видового складу, замість загиблих та ін..». Чомусь, жодного разу не спостерігалось та не було виявлено підсадки дерев ідентичного видового складу на місці санітарної рубки. Чому? Складне питання з багатьма складовими та багатьма невідомими. Але природа завжди чинить по-своєму, що і показала нам минула буря.

Для всіх нас сотні загиблих дерев – це великі, непоправні втрати в подальшому існуванні, життєдіяльності та екологічному стані міста, які можуть впливати і на здоров’я населення. Спробуємо детальніше у цьому розібратися.

Усім відомий той факт, що зелені рослини, зокрема деревна рослинність, забезпечують атмосферу Землі в процесі фотосинтезу необхідним для життєдіяльності багатьох організмів газом (без кольору та запаху) – киснем (О2). Також дерева своєю кореневою системою ущільнюють ґрунт та укріплюють берегову смугу водних масивів. Крім того, деревна рослинність забезпечує очищення повітря в результаті зменшення концентрації шкідливих газів у повітрі, зокрема СО2, пилу, дерева виявляють антимікробну дію завдяки виділенню фітонцидів (біологічно активних речовин). Не говорячи, звісно ж, про цінну деревину та застосування у медицині.

Серед повалених дерев наявні представники кільканадцяти видів, але переважає саме вид з родини вербових – Тополя біла (Populus alba L.) та Тополя чорна (Populus nigra L.). В давнину греки вважали, що тополя благотворно впливає на самопочуття людини, на її настрій. Вони обсаджували тополями місця, де відбувалися багатолюдні народні збори, а також саджали це дерево поблизу житла. Тому з легкої руки вченого Карла Ліннея за цим деревом і закріпилася наукова назва Populus «популюс», що грецькою мовою означає «народна».

Після такого «тополепаду» були й такі мешканці міста, які одразу зітхнули з полегшенням через сильну дію алергенна – тополиного пуху.

Тополиний пух 1

Тополиний пух 2Але не слід забувати істинну природу виникнення багатьох алергічних реакцій, які в подальшому посилюють саме природні алергени. Мається на увазі харчові барвники, добавки «Е» та особливо побутова хімія у більшості випадків. Зайдіть у будь-який супермаркет чи магазин та спробуйте тривалий час постояти біля різноманіття хімічних побутових засобів. У середньо статистичної людини це триватиме від кількох секунд до кількох хвилин, не більше, адже починає крутити у носі, з’являється задуха, виділення мокротиння та сліз та багато інших проявів. А їх, побутові хімічні засоби, ми використовуємо щодня в процесі нашої життєдіяльності!

Побутова хымыя симптомы-аллергии-на-стиральный-порошок

Не слід забувати і про значення повалених дерев. Спробуємо розібратися на прикладі більшості – Тополя біла (Populus alba L.) та Тополя чорна (Populus nigra L.). Цей вид є лікарською деревинною, медоносною, танідоносною (великий вміст танінів, що мають дубильні властивості, тобто проявляють в'яжучу, протизапальну, антигеморагічну, дещо анестезуючу, протимікробну та протипроносну дію), фарбувальною, ефіроолійною, волокнистою, декоративною, фітомеліоративною і кормовою рослиною.

У медицині використовують листкові бруньки і кору тополі чорної. Бруньки її містять ефірну олію (до 0,7% ), глікозиди саліцин і популін, яблучну й галову кислоти, значну кількість смоли, камідь, мінеральні речовини, які мають протизапальні, антимікробні, болезаспокійливі й кровоспинні властивості. Їх використовують для лікування ран, порізів, виразок, забитих місць. З кори добувають саліцин, який в організмі людини при розщепленні дає салігеніт, що має жарознижуючі властивості.

У народній медицині бруньки використовують зовнішньо при геморої, ревматизмі, подагрі, опіках, для поліпшення росту волосся, молоді листочки – для заспокійливих ванн. Свіжий сік, вижатий з листків тополі, вживають при зубному болю і дзвоні у вухах. Тополеве вугілля вживається іноді при здутті кишечника.

Недарма тополя – один з українських народних символів. Вона оспівана в ряді художніх творів, народних казках та бувальщинах. Зокрема, у творах Шевченка та народних піснях, де є символом дівчини, часто дівчини-сироти.

Крім того, тополя за поглинанням вуглекислого газу перевищує липу та ін. види в кілька раз, тобто одна тополя може бути еквівалентною 10 вічнозеленим деревам. Вона активно зволожує повітря, зменшуючи спеку і за цим показником перевершує ялину майже в 10 разів, дубу в 4 рази та ін. Листя 400 тополь здатні за літній період абсорбувати до 500 кг пилу. Фітонциди тополі вбивають збудників дизентерії та на відміну від інших дерев, менше вражаються блискавками і являють собою природний блискавковідвід.

Таким чином, значення цих та інших повалених видів досить велике і така масова втрата великої кількості дерев може суттєво вплинути на екологію міста. Справа у тому, що ми не відчуємо цього відразу, все це проявиться лише згодом у вигляді загального стану забрудненості повітря, погіршенню здоров’я населення, загострення епідемічних спалахів та інших факторах прояву.

Тепер слід розкрити значення у забезпеченні кисню, адже на якість повітря у місті згодом таки вплине його зменшення у повітрі у вигляді загазованості. Скептики скажуть, що нічого страшного не відбудеться, адже існує загальна циркуляція газів у атмосфері. Проте концентрація газів у атмосфері може суттєво відрізнятися від локальної концентрації газів, внаслідок зменшення кількості зелених масивів, які очищували від оксидів та збагачували киснем повітря міста.

Уся справа в тому, що у кожної людини, як в усіх живих істот, відбувається процес дихання. Фізіологами доведено, що без повітря людина здатна прожити 3-7 хв., далі відбувається незворотний процес відмирання клітин, зокрема мозку. У стані спокою людина здійснює за хвилину 12-16 дихальних циклів, під час сну 10-12, а при фізичному навантаженні, тяжкій хворобі – 30-35. У немовлят та осіб похилого віку частота дихання у спокої 20-25. У спокійному стані до легень надходить 500 мл повітря і стільки ж виходить під час видиху. При чергуванні вдиху і видиху вентилюються легені та підтримується в альвеолах відносно постійний газовий склад. Склад повітря, що видихається відрізняється збільшеним вмістом вуглекислого газу та водяної пари. Слід зазначити, що склад атмосферного повітря становить: кисень (О2) – 20,95 %, азот (N2) – 78,08 %, вуглекислий газ (СО2) – 0,03 %, невелика кількість водяної пари та інертних газів (благородні гази та забруднювачі), що разом складають 0,94 %. Цікаво те, що кожна людина в середньому здійснює 22 дихальних циклів на хвилину, 1320 на годину, 31680 на добу, 11563200 на рік і до 1 млрд, а той більше, за життя. Тобто фізіологи підрахували, що в стані спокою людині потрібно 250 – 300 мл. кисню за хвилину, а при фізичному навантаженні та стресі до 400 мл. Отже, на годину людині потрібно 15 – 24 л., на добу 360 – 576 л., на рік 130 – 200 тис. л., а за життя майже 11 млн. л. кисню. Цифри вражаючі.

Слід з’ясувати, яку кількість кисню продукують рослини. Біологами встановлено, що внаслідок процесу фотосинтезу за рік 1 га рослин, зокрема деревних насаджень, в атмосферу виділяється до 7 тон кисню, який може забезпечити процес дихання до 200 людей протягом року та поглинути до 10 тон вуглекислого газу. Скептики скажуть, що цього повністю вистачить людям для процесів дихання. Але не забуваємо, що кисень потрібен як тваринам, так і рослинам у процесі життєдіяльності. Крім того, процеси горіння теж відбуваються за участю кисню тощо.

За міжнародними нормами на одного міського мешканця має припадати не менше, ніж 20 м² зелених насаджень, тобто 2 га на 1000 людей, для України цей показник сягає 16 м² та менше. Отже, насаджень на душу населення все ж таки не вистачає. Це в цілому, а тільки частина зелених насаджень припадає на північ та захід України. А ми, мешканці півдня і сходу відчуваємо певну нестачу.

Дивлячись на наслідок бурі, важко вирахувати скільки зараз припадає на одного бердянця гектарів зелених насаджень. Враховуючи масовий деревопад, ця цифра буде коливатися в межах соток, а не гектарів.

Чи можливо було уникнути трагедії? На перший погляд ні, адже крона дерев, яка може бути доволі крислата, при сильному пориві вітру виконує функцію затримання, як вітрило. Крім того, наші ґрунти є досить рихлими, бо в них наявний певний відсоток піску, тобто у більшості випадків міцне утримання кореневою системою деревної рослинності не відбувається. Тополі ж можуть бути заввишки 15-25 метрів, досягаючи інколи до 45 метрів, тобто вони є першими, що відіграють функцію затримання вітрів, а під час поривів більше 20 м/с утримання кореневою системою слабшає, аж до повного падіння дерева.

З іншого боку, якби спеціалізованими організаціями належним чином та вчасно проводились санітарні підрізки дерев, то масштаби трагедії були б набагато меншими. Кількість повалених дерев могла б нараховуватися десятками, а не сотнями й тисячами по усьому місту. Адже там, де дерева були підрізані, дерева й прилеглі території суттєвих уражень не зазнали, вони стоять і до нині.

Як бути далі? Людина не владна над силами природи, але ми навчилися виживати і прилаштовуватись до них. Тим самим ми можемо зберігати, примножувати, охороняти та насаджувати зелені масиви у нашому місті та проводити вчасно їх санітарний підріз при потребі. Причому, робити це можуть не тільки спеціалізовані організації, але й і мешканці міста, стежачи та повідомляючи про порушення і несанкціоновані «лісоповали» у відповідні органи. Звісно ж на благородну справу потрібні чималі кошти, але здоров’я людей та майбутнє української нації – безцінне. Тим самим кожен із нас може посадити та доглянути деревце. Нас у місті близько 120 тисяч, тобто, якщо бодай половина посадить хоча б одне дерево, місто, фактично, буде відновлене у плані зелених насаджень. Але реалії сьогодення не завжди дозволяють нам це зробити.

Багато хто може запитати, які дерева краще насаджувати. Тут варто консультуватися з ландшафтними дизайнерами, враховуючи кліматичні особливості Бердянська.

Потрібно також користуватися і чинним законодавством України стосовно насаджень у населених пунктах. Згідно з наказом від 10.04.2006р. №105 «Про затвердження Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України», розділу 8, пункту 8.12., підпункту 8.12.2. де прописано особливості насадженням дерев на вулицях, «слід підбирати стійкі до загазованості, задимленості, пилу породи дерев (клен гостролистий і сріблястий, липа дрібнолиста і широколиста тощо). Хвойні найменш стійкі в складних екологічних умовах», тому їх краще використовувати у скверах та парках. У підпункті 8.12.5 чітко прописано, що «не допускається садіння деревних порід із низько опущеною кроною та низько звисаючими гілками (плакучі форми верби, шовковиці, ясена, горобини тощо), таких, які засмічують пішохідні доріжки плодами (робінія, шовковиця та ін.), дають кореневі відгалуження (тополя канадська, біла, чорна тощо), таких, що мають неприємний запах (бархат амурський)». Тобто, ці види дерев краще висаджувати по околицях, та за межами міста. Щодо тополі, то цей вид краще висаджувати теж за межами міста у задимлених чи загазованих територіях, зокрема, обабіч трас та підприємств, насамперед для очищення повітря. Якщо ж цей вид висаджений у самому місті, то за ним має бути нагляд у формі вчасної санітарної підрізки.

Отже, треба відновлювати деревні насадження в місті, це факт. Слід згадати те, що у світі вже давно проводять акції по відновленню дерев, які успішно реалізуються в багатьох країнах, зокрема Африка, Бразилія, Індія, Австралія, Мексика та інших країнах світу, де задіяні різні організації на чолі із Всесвітнім фондом дикої природи (World Wide Fund for Nature).

всесвітній фонд дикої природи Посади дерево 1 Посади дерево

Саме тому, студенти БДПУ планують провести акцію «Посади дерево – віднови рідне місто», під час якої на території університету будутьвисаджені різні види дерев.

Ініціаторами акцій стали студенти Інституту соціально-педагогічної та корекційної освіти на чолі із директором інституту Казанцевою Ларисою Іванівною. Другий рік вони беруть участь у реалізації міжнародної програми ЮНЕСКО «Мільярд дерев». В цьому «мільярді» вже шумить молодими зеленими листочками алея берізок, яку висаджено біля корпусу №5 Бердянського державного педагогічного університету.

До акцій можуть долучитися всі охочі та небайдужі до свого міста. Посадивши і доглянувши хоча б одне деревце на своїй території, ви принесете неоціненний вклад у відбудову, покращення власного здоров’я та екологічного стану не тільки Бердянська, але й всієї планети.

Старший викладач
кафедри біології,

4. Гнатюк Віталій Васильович
екології та БЖД
Бердянського державного педагогічного університету,
кандидат біологічних наук, еколог Віталій Гнатюк


Поділитися:

  • Добавить ВКонтакте заметку об этой странице
  • Facebook
  • Twitter
  • LiveJournal
  • Blogger
  • Мой Мир
  • Одноклассники
  • Print
  • RSS
comments powered by HyperComments

Система OrphusЯкщо Ви знайшли помилку на сайті, просимо повідомити про це адміністратору. Виділіть текст з помилкою та натисніть комбінацію клавіш Ctrl+Enter. Дякуємо!

About Олександр Степаненко

In The Name Of The Moon!

beylikdüzü escort
2016-06-03 22:24:43
<strong>findachef.net...</strong> http://findachef.net/...