Для професійного розвитку і самовдосконалення

Учора, 30 березня, в конференц-залі БДПУ відбулося чергове засідання  семінару педагогічної майстерності для молодих викладачів "Цілісний науково-педагогічний процес у вищій школі". Це було друге в цьому навчальному році засідання, що мало назву "Інформаційно-комунікаційні методи викладання у вищій школі".

 3 4

В. о. ректора університету, доктор філологічних наук, професор Вікторія Зарва, вітаючи учасників семінару, нагадала відомий вислів українського майстра педагогічної справи Василя Сухомлинського "Учитель готується до хорошого уроку все життя". Вікторія Анатоліївна підкреслила, що саме така духовна і філософська основа нашої професії і технологія нашої праці: "щоб дати учням іскорку знань, вчителеві треба ввібрати ціле море світла". Продовжуючи цю думку Вікторія Зарва наголосила, що зміни, які відбуваються в сучасній системі освіти, ставлять перед педагогами завдання постійного підвищення професійної майстерності. На сьогодні різко зріс запит на кваліфіковану, творчо мислячу, конкурентоспроможну особистість педагога. Час висуває до нього дедалі вищі вимоги. Постійне вдосконалення методів навчання молодого покоління – це об’єктивна необхідність розвитку суспільства, його поступального руху вперед. Бути з віком нарівні, працювати, думати, шукати – головні напрями педагогічної діяльності. Усе це вимагає від викладачів ВНЗ постійної роботи над підвищенням своєї педагогічної майстерності.

 1 2

Відкриваючи засідання, голова методичної ради університету, доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри методики викладання фізико-математичних дисциплін та інформаційних технологій у навчанні Наталя Сосницька зазначила, що  інформатизація освіти спрямована на формування і розвиток інтелектуального потенціалу нації, удосконалення форм і змісту навчального процесу, впровадження комп'ютерних методів  навчання.  Вона підкреслила, що інформаційно-комунікаційні методи пов'язані із збиранням, нагромадженням, продукуванням, обробкою, зберіганням, передаванням і використанням інформації.  Їх активне й ефективне впровадження в освітню практику є важливим чинником створення нової системи освіти. Водночас Наталя Леонідівна наголосила, що використання інформаційно-комунікаційних методів  у практиці викладання вимагає не тільки багато часу, а й спеціальних знань та вмінь.

5

Продовжуючи думку колеги, голова методичного семінару доктор педагогічних наук Ірина Глазкова зазначила, що нинішня освітня практика породжує суперечливе розмаїття методів навчання, проте методично неправильно, а практично неможливо взяти їх усі на озброєння. І нині зберігає актуальність думка, висловлена К. Ушинським про те, що передавати готові поради, незалежні від умов виховання і навчання, неможливо, оскільки передається ідея, виведена з досвіду, а не сам досвід. Тому метою  семінару є не навчити складати ментальні карти, оскільки це довготривалий і складний процес, а ознайомити із їх суттю, дати корисні посилання, продемонструвати переваги, тобто зацікавити і стимулювати молодих викладачів до власного професійного розвитку і самовдосконалення.

Ірина Яківна наголосила, що вже стало гарною традицією семінару до слова запрошувати молодих викладачів. Цього разу доповідачем був старший викладач кафедри інформатики і комп’ютерної інженерії Олексій Генов-Стешенко, випускник фізико-математичного факультету, який володіє сучасними  інформаційно-комунікаційними методами, має власні здобутки і готовий ними поділитися.

  Його виступ був присвячений практиці використання ментальних карт для ефективної роботи з інформацією. Вже на початку свого виступу Олексій Вікторович вказав, що сьогодні наше життя переповнене  інформацією, необхідною нам для роботи, навчання, хобі, організації побуту тощо. Запам'ятати  величезний обсяг відомостей практично нереально, саме тому ми заводимо собі різні блокнотики-щоденники, щоб хоч якимось чином впорядкувати дані. Проте мало хто знає, що для складання планів та впорядкування уявного хаосу набагато ефективніше використовувати метод ментальних карт.  Звернувся доповідач і до витоків проблеми, вказавши, що термін "ментальна карта" був уведений англійським психологом Тоні Бьюзеном і з англійської мови дослівно перекладається, як "карта розуму, думки", а означає метод, завдяки якому можливо обробляти великі обсяги інформації.  

Особливу увагу доповідач приділив правилам створення ментальних карт, при цьому продемонструвавши власні їх приклади, зокрема: для організації навчального процесу,  ефективного розподілу часу, прийняття рішень, написання наукових праць тощо. Зупинився Олексій Вікторович і на перевагах використання ментальних карт, зокрема їх використання  дозволяє: поліпшити пам'ять; генерувати ідеї; продемонструвати   діаграми; аналізувати результати або події; структурувати наукові праці.

«Університетське Слово»
(за матеріалами методичної ради БДПУ)


Поділитися:

  • Добавить ВКонтакте заметку об этой странице
  • Facebook
  • Twitter
  • LiveJournal
  • Blogger
  • Мой Мир
  • Одноклассники
  • Print
  • RSS
comments powered by HyperComments

Система OrphusЯкщо Ви знайшли помилку на сайті, просимо повідомити про це адміністратору. Виділіть текст з помилкою та натисніть комбінацію клавіш Ctrl+Enter. Дякуємо!