Коли музика розкриває своє обличчя

Фахівцю у галузі музичної освіти важливо не лише любити музику та емоційно її сприймати, але й, дивлячись глибше, розуміти, як окремі музичні звуки, поєднуючись у поступовому чи одночасному звучанні, перетворюються на різні елементи музичної мови.

Орієнтуючись у тому, як ці «елементи» – уособлено чи в поєднанні, у порівнянні чи протиставленні, доповнюючи один одне, або контрастно відтіняючи – утворюють те, що більшість з нас називає просто «музикою», майбутній вчитель зможе і грамотно виконати музичний твір, і змістовно розповісти про нього, і зуміти звернути увагу на ті виражальні засоби, які здатні зацікавити юного слухача, збудити його фантазію, спонукати до творчості.

Набуттю таких умінь сприяє викладання навчального курсу «Аналіз музичних творів». З цієї дисципліни 9 жовтня 2020 року кандидатом педагогічних наук, доцентом кафедри теорії та методики навчання мистецьких дисциплін Павлом Косенком було проведено відкриту онлайн лекцію в режимі Zoom-конференції для студентів заочної форми навчання 304ММ-групи спеціальності 014 Середня освіта (Музичне мистецтво).

На онлайн конференції були присутні науково-педагогічні працівники кафедри: доцентки Анетта Омельченко, Вікторія Григор’єва, Віра Бурназова та викладачка Уляна Єгорова.

Під час лекції було здійснено усебічний аналіз сонатної форми – музичної форми, яка у творчості композиторів класиків вважається однією з найскладніших і розвинутих, багатогранних і універсальних.

Завдяки використанню аудіовізуальних демонстрацій з прикладами творів Вольфганга Амадея Моцарта студенти, долучаючись до обговорення, змогли наочно переконатись – якщо орієнтуватись у будові творів сонатної форми, то слухати їх не просто приємно, а й дуже цікаво, захоплююче. Музика починає нагадувати театральне дійство, де окремі мелодії перетворюються на «дійових осіб», виникає сюжет, в якому є і зачин, і насичений подіями розвиток, і розв’язка. Музика немов розкриває своє обличчя, з-під формальних кадансів проступають образи, які можна не тільки почути, але й побачити.

Павло Косенко, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри теорії та методики навчання мистецьких дисциплін


Поділитися:

  • Facebook
  • Twitter
  • LiveJournal
  • Print