Методика Професійної освіти. Погляд у майбутнє

26 лютого 2020 року відбулася лекція «Методика  Професійної освіти» для студентів 1-4 курсів спеціальності 015 Професійна освіта (Комп’ютерні технології). Це була зустріч студентів та адміністрації і викладачів ФФМКТО  із представниками Гімназії №2, ЗСО І-ІІІ ст. №9, Державного навчального закладу «Бердянський машинобудівельний професійний ліцей» та Державного навчального закладу «Бердянський центр професійно-технічної освіти».

Відкрили лекцію привітанням та вступним словом декан факультету Вікторія ЖИГІРЬ і завідувач кафедри КТУНІ Віталій ХОМЕНКО.

Продовжила зустріч викладач Державного навчального закладу «Бердянський машинобудівельний професійний ліцей», випускниця БДПУ, Олена ДАНИЛОВА.

Її виступ викликав багато питань студентів, які планують пов’язати своє життя з професійною освітою.

Одним із пріоритетних напрямів освітньої політики є вивчення проблеми удосконалення системи організації професійної освіти завдяки впровадженню компетентнісного підходу.

У словнику «Професійна освіта» компетентність (від лат. competens – належний, відповідальний) визначено як сукупність знань та умінь, необхідних для ефективної професійної діяльності: уміння аналізувати, передбачати наслідки професійної діяльності, використовувати інформацію. Європейські експерти пропонують таку структуру компетентності: знання, пізнавальні навички, практичні навички, ставлення, емоції, цінності, етика, мотивація.

Нова українська школа пропонує компетентності, яких набуватимуть здобувачі освіти, що закріплено законом «Про освіту». Він створювався з урахуванням «Рекомендації Європейського Парламенту та Ради Європи щодо формування ключових компетентностей освіти впродовж життя: вільне володіння державною мовою; (ведення документації, уроки, спілкування); здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами; ( в кожній професії Англійська мова за професійним спрямуванням); математична компетентність; компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій; інноваційність; екологічна компетентність; інформаційно-комунікаційна компетентність; навчання впродовж життя; громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей; культурна компетентність; підприємливість та фінансова грамотність.

Відповідно до нового закону про освіту Викладач (вчитель) творча особистість і він може вносити свої зміни в програму навчання, розробляти власні програми, методики навчання, обирати та комбінувати різні технології проведення уроків.

Реалізація особистісно орієнтованого професійного навчання з його індивідуалізованими формами сприятиме переходу від масово репродуктивної до індивідуально-творчої моделі підготовки майбутніх фахівців. Отже, формування компетентності входить до загального контексту формування особистості. Тому важливим аспектом розуміння компетентності є її оцінювально-світоглядна спрямованість, що характеризує людину як суб’єкта спеціалізованої діяльності в системі суспільного розвитку

Майбутній фахівець професійної освіти (комп’ютерні технології) повинен знати: структурні елементи персонального комп’ютера, принципи побудови сімейств операційних систем; принципи алгоритмізації та складання програм на мовах процедурного, об’єктно-орієнтованої і Web-програмування; принципи практичного застосування технологій програмування; принципи роботи з інтерактивними засобами створення інтелектуальних продуктів, методи і засоби представлення результатів інтелектуальної діяльності; теорію реляційних баз даних; структуру інформаційних систем і систем автоматизованого проектування і принципи роботи з ними; принципи і засоби організації інформаційних мереж, засоби телекомунікації для обміну інформацією та спільної інтелектуальної діяльності; принципи і технології комп’ютерної графіки, особливості інструментальних програмних засобів для комп’ютерної графіки і мультимедіа; сучасні можливості комп’ютерної анімації, способи побудови 3D об’єктів і середовищ; можливості і обмеження систем створення, моделювання та підтримки 3D середовищ.

вміти: складати алгоритми і використовувати їх для вирішення поставлених завдань з програмування; використовувати мови Web-програмування для створення Web- сайтів, виконувати їх обслуговування і просування; створювати системи захисту інформації, виконувати їх аудит та моніторинг у сфері безпеки і захисту цілісності інформації; розробляти програми для реалізації різних процесів в середовищі об’єктно-орієнтованого програмування за фахом на рівні «Junior Software Engineer»; розробляти Web-сайти за допомогою клієнтських і серверних мов Web-програмування на рівні «Junior Software Engineer»; розробляти прикладні бази даних і комп’ютерні системи навчального призначення та з їх допомогою вирішувати завдання щодо організації та планування навчального процесу.

Дуже слушними були поради фахівця щодо професійної підготовки студентів: викладачі та майстри повинні розробляти власні блоги, засобами електронних сервісів та модулві: Word Art, Learning Aps, Powtoon. Майбутнім фахівцям професійної освіти слід більшу увагу приділити практичним навичкам тобто розвивати свої професійні компетентності від знаю до можу зробити.

Потім виступила викладач інформатики, методист-викладач вищої категорії   Державного навчального закладу «Бердянський центр професійно-технічної освіти» Вікторія КОВАЛЕНКО. Вона теж є випускницею БДПУ – вчитель математики та інформатики.

 У сучасному інформаційному  суспільстві дуже актуальними є професії, пов’язані з інформаційно-комунікаційними технологіями. Спеціальність 015 Професійна освіта (Комп’ютерні технології) дозволяє поєднати професію програміста та професію педагога, вона поєднує інженерну підготовку з напряму комп’ютерних технологій та фундаментальні психолого-педагогічні знання.

Якими же компетенціями повинен володіти сучасний вчитель інформатики, який зацікавить учнів та представить їм безмежні можливості інформаційного простору? Звичайно, головною якістю кожного вчителя є терплячість та любов до дітей. Саме вміння поступово пояснювати навчальний матеріал з урахуванням індивідуальних особливостей кожної особистості, у разі потреби повертатися до незрозумілих моментів на уроці, дозволить отримати позитивний ефект на уроці. Також вчитель повинен бути лояльним до учнів, позитивно оцінюючи їх старання та успіхи на уроці, підтримувати у разі невдачі при вирішенні завдань.

Оскільки інформаційне суспільство постійно змінюється у бік збільшення обсягів інформації та швидкого розвитку технологій для їх обробки, вчитель інформатики повинен постійно оновлювати свій багаж знань. Сьогодні можна спостерігати випадки, коли учні у певних питаннях, пов’язаних з комп’ютерною технікою, знають набагато більше, ніж вчитель. І якщо таких питань буде багато, то вчитель втратить свій авторитет серед учнів. Тому для забезпечення власного професійного зростання вчителю інформатики слід бути обізнаним у сучасних тенденціях, пов’язаних з програмуванням, застосуванням ІКТ, е-навчанням тощо.

Звісно, учитель інформатики повинен бути оратором, володіти гарною дикцією та вміти «тримати» аудиторію. Це можна досягти, якщо він вільно володіє навчальним матеріалом, знає цікаві факти стосовно теми уроку, може донести інформацію до учнів та надати консультацію у разі виникнення проблемних питань у межах курсу інформатики. Безсумнівно, використання різноманітних інформаційно-комунікаційних технологій (мобільних пристроїв, Інтернету, соціальних мереж, електронної комерції) дозволить отримати багато переваг в освіті, економіці, спілкуванні, дозвіллі. Водночас, вчитель інформатики повинен сприяти уникненню аддикції (залежності) в учнів від комп’ютера. Саме він на уроках може розповісти про негативні наслідки Інтернет- та ігрової залежності, шкоду постійного знаходження в соціальних мережах, гри в онлайн казино на реальні гроші тощо. Саме учитель інформатики може пояснити, де закінчується межа захоплення інформаційним простором та починається небезпечна лінія залежності від чогось, що може спричинити шкоду психологічному або навіть фізичному здоров’ю підростаючого покоління.

Одним із важливих напрямків фахової підготовки майбутнього вчителя інформатики, є застосування медіа, навчальних інтернет-ресурсів у майбутній педагогічній діяльності. Завдяки спеціальності 015 Професійна освіта (Комп’ютерні технології) можна стати поважною людиною серед учнів, батьків, педагогів, водночас створювати програмні засоби та інформаційні ресурси різного призначення.

Директорка Бердянської багатопрофільної представниками Гімназії №2 Наталія ДАНИЛОВА (учитель української мови та літератури, старший учитель, методист) зі своїми колегами учителем англійської мови Романом ДЗЮБОЮ  (вища категорія, старший учитель) та заступником директора з навчально-виховної роботи Людмилою КУВАТОВОЮ учитель російської мови та літератури, вища категорія, методист) виступила перед аудиторією з проблемами методики професійної освіти щодо підготовки фахівців у закладах середньої освіти.

Стрімкий технологічний прогрес є визначальною рисою сьогодення. Молоде покоління працюватиме в умовах такого ринку праці, з яким старші покоління вже абсолютно не знайомі. Підготовка дітей вимагатиме від вчителів поєднання навичок, які традиційно вважалися рисами хорошого педагога, з новими, необхідними для того, щоб сприяти покращенню життя учнів у XXI столітті. Розповідаємо про 5 навичок, які знадобляться кожному вчителю в майбутньому.

  1. Глибоке знання предмета

Найкращі вчителі завжди мали не тільки високу зацікавленість, а й глибоке знання предмета, який вони викладають. Ця риса стає дедалі нагальнішою в часи, коли в класах є комп’ютери і пошукові системи. Адже вчителі повинні допомагати учням зрозуміти і проаналізувати інформацію, яку вони звідти беруть.

Але вчитель — це не просто людина, яка може переказати факти і правила. Це має бути той, хто знає свій предмет достатньо добре, і розуміє, що саме учні можуть вивчити самостійно, а для чого їм необхідна допомога для глибшого розуміння суті предмета.

Обов’язковим завданням для вчителя майбутнього буде навчити учнів саморозвиватися — досліджувати факти і вчитися їх використовувати.

Це на все життя сформує в дітей навички правильного засвоєння інформації, яких вони потребуватимуть під час працевлаштування.

  • Вміння бути посередником

Роль вчителя як фасилітатора визначена в освітніх системах багатьох розвинених країн. Сприяння навчальному процесу є важливим не лише для того, щоб заохотити молодь до освіти, а й для розвитку навичок, які зроблять учнів успішними працівниками в майбутньому.

Національна освітня асоціація СІЛА зазначає, що за останні 20 років вимоги до кваліфікації працівників кардинально змінилися. Спостерігаємо різкий спад попиту на рутинну автоматичну працю.

Окрім класичних і досі важливих трьох «китів» обов’язкової освіти (читання, письмо, арифметика), школи повинні давати дітям ще й чотири «стовпи»: критичне мислення, комунікативні навики, здатність до співпраці та креативність.

Необхідність цих навичок, цілком імовірно, зростатиме в міру того, як рутинна праця поступово замінюється автоматизацією завдяки технологіям.

Цим навичкам не завжди можна легко навчити. Однак учителі, які використовують такі методики, як, наприклад, групові проекти, можуть зробити значний внесок у вирішення глобальних світових проблем.

  • Розвинені суспільні навички

У XXI столітті бути успішним означає вдосконалювати навички роботи з людьми, такі як комунікація і співпраця.

Ці навички комп’ютер повністю відтворити не може, отже, виходить, що вчителі в майбутньому мають бути експертами в сприянні соціальній складовій навчального процесу. Суспільні навички вже стали характеристиками, яких вимагає більшість працедавців.

Дослідження, проведене Національною асоціацією коледжів та працедавців США у 2015 році, показало, що замість вимог, пов’язаних з рівнем знань, три найпоширеніші навики, необхідні під час прийняття на роботу, це: – здатність працювати в команді;

  • здатність приймати рішення та вирішувати проблеми;
  • здатність ефективно спілкуватися з іншими співробітниками та з людьми, що не належать до персоналу організації.
    • Зовнішній фокус

Щоб розвинути бажані риси і навички, вчителям необхідно буде зробити акцент на навчанні поза межами класної кімнати.

Ключової ідеєю тут є застосування вивченого матеріалу в реальних життєвих ситуаціях, щоб учні могли зрозуміти, що саме відбувається на робочому місці, адже це часто виходить за рамки того, що вони знають про це з навчання.

Наприклад, вчителька з Індії Кіран Бір Сеті, одна з 10 фіналістів Global Teacher Prize 2015, винайшла новий спосіб викладання, який допомагає її учням вивчати світ креативно.

Вона розробила підхід з використанням методики дизайн-мислення, який змушує учнів сприймати інформацію на рівні відчуттів, а не когнітивних здібностей. І дає змогу перевірити набуті знання в контексті реального світу.

Дев’ятикласники, яких навчає Кіран, отримують знання про необхідність фільтрування води, перевіряючи її якість у бідних кварталах. Потім за допомогою цих знань вони будують фільтри для жителів цих районів.

Навчання поза межами школи може цілком трансформувати те, як мають проходити заняття.

У концепції flipped classroom сам процес навчання відбувається поза навчальним закладом, а домашні завдання — навпаки, у класі.

Згідно з цією моделлю, інструкції для учнів надаються у відео-матеріалі, який необхідно проглянути перед уроком, що звільняє час для аналізу в класі.

  • Аналіз даних

Технології вже допомагають багатьом бізнес-діячам перевіряти та поліпшувати ефективність своєї діяльності, надаючи кращі та більш розгорнуті дані. Важливість цього процесу в освіті теж зростає. Одне з досліджень виявило, що глобальні витрати на використання технологій в освіті до 2019 року перевищать $19 млрд. Так само як і бізнесменам, вчителям необхідно буде проводити аналіз даних, щоб помітити, із чим в учнів виникають труднощі, і допомогти їм втілити свій потенціал. У міру того, як дедалі більша частка навчання (від написання творів до проходження тестів) переходитиме в цифровий формат, вчителі стикатимуться з колосальною кількістю показників успішності учнів. І ці дані лише зростатимуть. Тож вчителям доведеться пристосуватися до використання інструментів аналізу такої кількості інформації.

Закінчили лекцію керівник міського методичного об’єднання вчителів інформатики, учитель інформатики загальноосвітньої  школи І-ІІІ ст. №9 Олена КОТОВА (вища кваліфікаційна категорія, старший учитель) та к.пед.н. доцент кафедри КТУНІ Ганна АЛЄКСЄЄВА.

Колектив і адміністрація факультету ФМКТО дякують всім нашим колегам за проведену лекцію та сподіваються на плідну наукову співпрацю!!!

к.пед.н. доцент кафедри КТУНІ Ганна АЛЄКСЄЄВА

світлини кафедри


Поділитися:

  • Facebook
  • Twitter
  • LiveJournal
  • Print