НА ГРУНТІ СМІЛИВИХ ЗАЛУЧЕНЬ НОВІТНІХ ДУМОК

Підсумкові нотатки після Міжнародного конкурсу

на кращу наукову статтю з гендерної проблематики

«Чоловік і маскулінність у площині тексту»

Наприкінці травня в університеті відбувся круглий стіл, присвячений результатам Міжнародного конкурсу на кращу наукову статтю з гендерної проблематики «Чоловік і маскулінність у площині тексту». Конкурс проводився з ініціативи Центру гендерних досліджень, який очолює канд. філол. наук Марта Варикаша. Виступивши з привітальним словом, директорка розповіла про діяльність ЦГД у 2013 році, приділивши особливу увагу міжнародним відносинам. Зокрема, рік розпочався підписанням канадсько-українського договору і першою зустріччю з гендерними аналітиками на семінарі, організованому Канадським агентством міжнародного розвитку (CIDA); у березні була видана мексикано-українська збірка; на початку квітня М. Варикаша взяла участь у конференції університету Північної Кароліни; а наприкінці того ж місяця допомогла німецьким вченим укласти бібліографію до міжнародної книги «Вступ до чоловічих досліджень».

Щодо конкурсу, який тривав з лютого по квітень, то варто відзначити, що до участі запрошувалися вчені-гуманітарії, у чиє коло наукових інтересів потрапляла зазначена тема. Врешті, заявки надійшли з усіх куточків України, а також з Росії, Польщі, Республіки Білорусь та Італії. Вік конкурсантів коливався від 20 до 68, але здебільшого активність продемонструвала вікова категорія 25-40. Напрями надісланих робіт охоплювали літературознавство, лінгвістику, журналістику, соціологію, філософію, психологію, педагогіку та історію України. У конкурсі взяли участь 7 докторів наук, 19 кандидатів наук, 14 аспірантів, а також 10 магістрантів і студентів. Як бачимо, такий досить потужний науковий склад засвідчує як актуальність запропонованої теми, так і визначає добрі перспективи для майбутньої збірки, адже ЦГД найближчим часом планує опублікувати найкращі роботи.

Вихід конкурсу на новий ступінь, засвідчив і оновлений склад журі, у який увійшли такі знані науковці як:

Віталій Чернецький, доктор наук, професор Університету Маямі, президент Асоціації україністів США;

Людмила Таран, старший науковий співробітник Українського Центру культурних досліджень при Міністерстві культури України, член Наглядової ради Київського інституту гендерних досліджень, член Національної Спілки письменників України;

Володимир Федорик, кандидат філософських наук, перший проректор Бердянського державного університету;

Ольга Харлан, доктор філологічних наук, професор, директор Інституту філології та соціальних комунікацій БДПУ;

Софія Філоненко, доктор філологічних наук, директор Науково–дослідного інституту слов’янознавства та компаративістики;

І, звичайно, Марта Варикаша, кандидат філологічних наук, директор Центру гендерних досліджень.

Незважаючи на те, що в конкурсі взяли участь сильні, новаторські роботи, написані докторами наук, серед яких такі відомі, як філософ Вікторія Суковата (м. Харків), лінгвіст Валерій Єфремов (м. Санкт-Петербург), соціолог Світлана Ільїних (м. Новосибірск) та інші, одноголосним переможцем 2013 року стала стаття «Персонажная система поэмы М. И. Цветаевой «Царь-девица» в аспекте гендерной трансгрессии: лингвокогнитивное прочтение», написана канд. філол. наук Діаною Мінець у співавторстві зі студенткою Варварою Васильєвою (м. Череповець, м. Санкт-Петербург, Росія), які й посіли відповідно 1 місце у конкурсі, отримавши грошову винагороду. Їх перемозі деякою мірою сприяла нова система оцінювання наукових статей (відмінна від минулорічної), яка виключала можливість упередженого ставлення до робіт, адже члени журі не знали ані прізвищ авторів, ані їх вченого ступеня, звання чи посади.

Загалом, як зазначила Софія Філоненко, роботи російських вчених були на порядок вищі (сподіваємось, це справедливе зауваження, підштовхне українців наступного разу проявити більшу активність!). І, хоча первісно конкурсом не передбачалося друге і третє місце, керівництво ЦГД все ж таки вирішило відмітити тих науковців, чиї роботи були настільки високо оцінені, що їм не вистачало подекуди кілька десятих бала для перемоги. Тож диплом за друге місце отримали автори, чий середній бал за результатами конкурсу коливався між 4,5 та 4,9; тоді як третє місце було присуджено за середній бал 4 – 4,4.

На жаль, переможці конкурсу, що посіли перше місце, не змогли приїхати у м. Бердянськ у травні, щоб дати почесну лекцію, як планувалося, проте їх виступ було перенесено на вересень 2013 року.

Приємною несподіванкою стало те, що серед претендентів на третє місце опинилася студентка Інституту філології та соціальних комунікацій БДПУ Каріна Тєрєхова зі своєю статтею «Чоловіче начало в драмі В. Шекспіра «Отелло»», яка й представила свою роботу під час круглого столу. Цікавим у її статті видався аналіз системи персонажів. Останні в трагедії В. Шекспіра, на думку дослідниці, подаються чітко структурованими за бінарною гендерною дихотомією, де чоловікові (Яго, Отелло) приписуються ролі домінанта, агресивність і брутальність як показники мужності, феномен «володіння» жінкою та її життям. Так, чоловік представ синонімом сили і влади. Тоді як жіноче начало, втілене в образі Дездемони, є стереотипно пасивним, мазохістсько-жертовним, ніжнім, вразливим, синонімом рабства і краси. Водночас, віра Отелло у зраду Дездемони засвідчує погляд на тогочасну жінку лише у двох іпостасях – як янгола домашнього вогнища, або як зрадливої, аморальної натури. «З огляду на зрощення постколоніальних студій з гендерними, цікавою видається символіка темряви у трагедії. Традиційно уособлюючи потойбічність, гріховність, інстинкти, у творі «Отелло» вона знаходить свій вихід в образі головного героя мавра. Тож темношкірий Отелло і Дездемона в даному ракурсі являють собою величини одного порядку – вони є другорядними, маргінальними в суспільстві, а отже, автор вбиває їх як таких, що репрезентують «іншого». Почуття кохання розглядається з жіночими конотаціями, як вияв слабкості, власне чому, образ Отелло додатково наділяється жіночністю як природністю, стаючи вразливим і втілюючи пітьму».

У ході обговорення членами журі конкурсних робіт, студенти та викладачі мали змогу почути відгуки, що надійшли від Віталія Чернецького та Людмили Таран, які, власне, і пропонуються зараз Вашій увазі у дещо сконденсованому вигляді.

Віталій Чернецький:

«Статті, подані на конкурс «Чоловік і маскулінність у площині тексту», приємно вразили своєю різноманітністю. З куту зору дисциплінарної належності, вони покривають спектр від квантитативного соціологічного аналізу до філософських рефлексій і прискіпливого аналізу найрізноманітніших текстів, від літературної класики до продуктів масової культури. Попри зрозумілі і очікувані відмінності у рівні знайомства з сучасною теоретичною думкою з приводу конструювання і функціонування маскулінностей у різних прошарках культури і суспільства, більшість авторів поставилась до своєї цілі серйозно і сумлінно.

Найбільш приємно вразили ті роботи, де автори поєднували ефективне використання аналітичного апарату більш усталених наукових дисциплін зі сміливим залученням новітніх думок, водночас демонструючи здорове критичне ставлення як до домінуючих, так і до новомодних форм і напрямків наукового дискурсу і розуміння необхідності усвідомлення, що робочі гіпотези і термінологія можуть як сприяти, так і зашкоджувати проведенню ефективного наукового проекту. Я був радий вітати ідею керівництва Бердянського центру ґендерних досліджень про проведення цього конкурсу і вважаю його вкрай важливою віхою у розвитку молодої, але дуже актуальної галузі аналізу культур, суспільств і функціонування людей в них».

Людмила Таран:

«Передусім варто зазначити, що тематика, запропонована науковцям Центром ґендерних досліджень БДПУ, надзвичайно цікава й актуальна. На жаль, досі в українському суспільстві ґендерна проблематика асоціюється переважно з жіночими студіями. Натомість вивчення маскулінності опинилося на марґіналіях, що є як мінімум ані коректним, ані справедливим. Так чи так постає проблема уточнення категоріального апарату ґендерних досліджень (інакше не виникали б такі «визначення», як соціо-ґендерний статус).

Позитивними здалися мені тенденції нового відчитування класичних творів (української, зарубіжної та російської літератур) під оглядом зазначеної проблематики, переосмислення пострадянських реалій. Однак цього вже замало: дослідження парадигм маскулінності в нашій науці, власне, тільки почалося. Це – майже цілина в наших реаліях. Тим часом «криза маскулінності» триває, поглиблюється і вимагає всебічного дослідження своєї мінливої множинності. Тим-то конкурс наукових робіт із зазначеної проблематики, започаткований БДПУ, надзвичайно актуальний і потребує свого конструктивного продовження».

Завершився круглий стіл дискусією щодо теми конкурсу на наступний рік, і, хоча вона ще остаточно не сформульована, можна стверджувати, що це буде зрощення гендерних і постколоніальних студій. Тож напрям задано і до лютого 2014 року є час, щоб підготувати ґрунтовну роботу.

Олена Мухіна,

студентка Інституту філології та соціальних комунікацій

Фото автора


Поділитися:

  • Добавить ВКонтакте заметку об этой странице
  • Facebook
  • Twitter
  • LiveJournal
  • Blogger
  • Мой Мир
  • Одноклассники
  • Print
  • RSS
comments powered by HyperComments

Система OrphusЯкщо Ви знайшли помилку на сайті, просимо повідомити про це адміністратору. Виділіть текст з помилкою та натисніть комбінацію клавіш Ctrl+Enter. Дякуємо!

About Олександр Степаненко

In The Name Of The Moon!