"Університетське Слово"

Шановна Ірино Яківно!

Вітаємо Вас із Днем народження!
Ваша наукова, педагогічна, методична і громадська діяльність на благо
нашого університету викликає глибоку повагу. Ви проявили себе як
досвідчений і авторитетний керівник, маєте глибокі різносторонні знання,
величезну енергію, високий професіоналізм – і все це Ви віддаєте служінню
університету. Великий внесок Ви робите у підготовку нового покоління
педагогів: Ваші учні працюють в усіх регіонах України, країнах ближнього і
далекого зарубіжжя.
У ці чудові літні дні сердечно бажаємо Вам, Ірино Яківно, здійснення
світлих мрій! Нехай кожен ранок починається з посмішки та солодкого
натхнення, день приносить щастя та велику вдачу у справах, а вечір дарує
душевний спокій та тепло. Бажаємо, щоби Ваше життя було доброю казкою
та чудовою історією.
Будьте щасливою, радійте життю, насолоджуйтесь кожною хвилиною,
мрійте! Нехай паморочиться голова від надлишку позитивних емоцій, енергії
та щастя. Бажаємо, щоби Вас завжди оточували радісні й щирі посмішки
рідних та друзів. Залишайтеся завжди такою ж молодою, світлою, доброю,
веселою та усміхненою!

З повагою,
колектив факультету
дошкільної, спеціальної та соціальної освіти

Шановна Ірино Яківно!

Викладачі, співробітники та студенти гуманітарно-економічного
факультету від щирого серця вітають Вас із Днем народження!
Ви – справжній професіонал своєї справи, відмінний фахівець, якому по
плечу нездійсненні завдання. Ви завжди сповнені ідей та енергії для втілення
їх у життя.
Від усього серця бажаємо й надалі залишатися такою енергійною і
невтомною, завзятою і неспокійною душею, щирою і турботливою, щедрою
на добро. Нехай Господь Бог щедро дарує Вам щастя, здоров’я, світлу
радість та родинні гаразди.
Нехай доля буде до Вас привітною, життєва дорога буде чистою і на ній
зустрічаються вірні друзі та колеги! Бажаємо міцного здоров’я, вдачі, щастя,
здійснення всіх мрій та задумів, творчої наснаги.

З повагою,
колектив і студенти
гуманітарно-економічного факультету

Шановна Ірино Яківно!

У день Вашого Дня народження приміть щирі й теплі вітання та
найкращі побажання! Ваша невичерпна енергія, шановна колего, є неабияким
стимулом до праці і для нас, а відкрите щире серце дарує людям тепло
спілкування. Зичимо світла, добра та радості в житті! Нехай Вас завжди
надихає любов Ваших рідних і близьких, розуміння і підтримка оточуючих,
віра у здійснення найкращих задумів та планів.
Бажаємо Вам міцного здоров’я, добра і злагоди, яскравих успіхів та
здійснення найзаповітніших мрій. Нехай кожен день буде осяяний високим
злетом душі, а добре самопочуття і гарний настрій стануть запорукою
Вашого процвітання. Миру, злагоди, шани, любові та достатку у Вашому
домі!

З повагою,
колектив факультету фізико-математичної,
комп’ютерної та технологічної освіти

Шановна Ірино Яківно!
Щиро вітаємо Вас із Днем народження!
Працюючи з Вами пліч-о- пліч, ми можемо з упевненістю сказати, що
немає на світі більш впевненої і водночас більш щирої та доброї жінки.
Нехай усі справи проходять на ура, а всі проблеми розчиняються на
світанку наступного дня. Нехай для Вас будуть відкриті всі простори для
досягнення успіху, нехай в житті буде безліч перспективних можливостей
для реалізації ідей.
Ви, Ірино Яківно, і справжня леді, бо Вашому смаку і зовнішньому
вигляду може позаздрити не одна жінка. Тож у Вашому житті нехай все буде
відмінно, нехай душа живе щастям, а серце б’ється в такт з любов’ю і
натхненням!

Ми любим Вас за відданість і щирість,
За теплі та розрадливі слова.
Тож хай Господь пошле Вам з неба милість,
Пречиста Діва хай в житті допомога!
Від Бога ласки Вам бажаєм,
Здоров’я Вам – на всі літа!
Хай сонце Вам яскраво сяє,
І в серці квітне доброта!

З повагою,
викладачі кафедри загального мовознавства

та слов’янської філології

Шановна Ірино Яківно!

Колектив рідної кафедри іноземних мої і методики викладання сердечно
вітає Вас із Днем народження!
Невтомний дослідник, мудрий керівник, красива жінка і добрий друг –
усі ці іпостасі доповнюють одна одну і творять образ неповторної
особистості. Скільки в небі неосяжним зірок, а в морях і океанах безкрайніх
піску, стільки й енергії, щедрості, доброти і чуйності Ви даруєте оточуючим.
Бажаємо Вам від усього нашого серця ще безліч перемог, геніальних
ідей, сонячних і радісних днів, ореолу кохання та підтримки!

Якби вдалось впіймати дві зорі,
Веселки обв’язати перевеслом,
Тоді б, напевно, подарунки ці
Сьогодні б в свято Вам принесли.
Але по нашій немочі людській
Нам, на жаль, таке не вдасться,
Тому бажаєм щиро, від душі,
Кохання вічного, здоров’я й щастя!
Нехай волошками цвітуть літа прекрасні,
Нехай здійсняться тисячі бажань.
Щоб доля дарувала тільки щастя,
Ні грама бід, ні крапельки страждань.
Життя хай квітне, мов вишневий сад,
І кожен день усміхнено радіє,
А доля подарує зорепад
Здоров’я, миру, успіхів надії,
Усмішок глибоких, як дно океану,
І міцного кохання – без меж і обману.

З повагою,
колектив кафедри іноземних мов
і методики викладання

23-29 липня ц. р. проходила Літня школа Verba Magistri, організована Українським науково-дослідним та освітнім центром вивчення Голодомору «HREC in Ukraine» за сприяння Міністерства освіти і науки України, у місті Чорноморську. З усіх куточків України зібралися науковці й молоді вчителі, щоб розкрити нові підходи у дослідженні та викладанні проблем Голодомору в Україні.

До роботи у школі були залучені  й викладачі БДПУ. Професор кафедри педагогіки вищої школи, управління навчальним закладом та методики викладання суспільствознавчих дисциплін Костянтин Баханов виступив з лекцією «Реалізація сучасних підходів до історичної освіти в процесі вивчення теми «Голодомор 1923-1933 рр. в Україні», надав корисні методичні поради учасникам школи щодо вдосконалення їх проектної діяльності та використання фільму «Гіркі жнива» у процесі навчання історії в школі, виступив модератором дискусії щодо нових навчальних програм з історичних дисциплін. Доцент кафедри історії та філософії Світлана Баханова виступила з лекцією «Як у сучасній українській школі викладають історію Голодомору: результати моніторингу шкільних підручників» та провела практичне заняття «Вибір підручників та адаптація навчального матеріалу при вивченні Голодомору у пропедевтичному курсі «Вступ до історії»».

   

Один з учасників школи О. Чучаєв зазначив: «Лише здається, що тема Голодомору є розкритою більш ніж достатньо (а подібна теза має місце серед педагогів), викладацький склад школи довів, що це не так. Доки ми дивимося на проблему Голодомору як елементу комуністичного минулого, науковці сприймають проблему більш глибоко, досліджуючи її з позиції імперіалізму та механізму поводження «метрополія – колонія». І хто хоч раз нам раніше сказав, що голодотворчі процеси розпочалися не в 1932 році, а раніше – в 1927 році? А тепер очі немов відкрилися на дану проблему й народжується тисяча нових питань. Ідеально підібраний викладацький склад, перегляд та обговорення фільму «Гіркі жнива», цікаві екскурсії, незабутні обряди на українському полі, лекції на природі, ранкові походи на море, групові форми роботи, презентації книг… Все це створило неймовірний коктейль з академічних знань, педагогічного креативу, методичних порад та неймовірних знайомств».

«Університетське Слово»
(за матеріалами та світлини Світлани Баханової)

Не відаю, як кому, а мені завжди приємно дарувати зворушливі  хвилини інколи зовсім незнайомим людям, особливо тим, хто цього потребує вже тепер, коли годі сподіватися на допомогу й опіку держави… В принципі, для цього й була створена в нашому університеті (БДПУ) ще задовго до неоголошеної теперішньої війни Благодійна Скриня «ДоброДій». Щоби допомагати, в першу чергу, малозабезпеченим студентам, але згодом наша доброчинна місія переросла в загальноміську. Завдяки чудово наладженим стосункам із кількома американськими благодійними організаціями та приватними особами (особливо – парафіяльна громада церкви св. Івана Хрестителя м. Нюарку, де багато літ організовує різні волонтерські акції пані Ксеня Гапій; американка українського походження пані Христина Ковшевич-Дурбак) ми протягом кількох останніх років зуміли роздати потребуючим бердянцям уже сотні інвалідних візків, ходунків, біотуалетів, розмовних годинників тощо.

Ось і сьогодні, 27 липня, ми разом із координатором проекту Соціально-медичного кабінету релігійної  Місії "Карітас-Спес-Бердянськ" Харківсько-Запорізької Дієцезїї  Римсько-Католицької Церкви Ярославою Пилипенко відвідали Андріївську центральну районну лікарню, де нашого приїзду з нетерпінням очікував мешканець с. Новопетрівки Григорій Зінченко. Чоловік – інвалід, і як розповіла нам соціальний працівник, який ним опікується, потребує різних медикаментів та відповідного засобу для пересування. Ми й привезли нині Григорію Павловичу багато чого цінного, в т. ч. й ходунки від наших американських друзів…

Степан Герилів,
журналіст,
редактор газети БДПУ «Університетське Слово»

 

Минулого тижня університетські «нашоатлантівці» на чолі з невтомною Анеттою Омельченко знову побували в зоні бойових дій. Анетта Іванівна ділиться враженнями: «Цього разу ми побували в трьох підрозділах і бачили усю картину отого нещасного"перемир'я". Насправді війна продовжується. За якихось неповних сто кілометрів  від нашого міста гинуть молоді хлопці, і дуже важливо, щоби захисники рідної України відчували нашу з вами підтримку.

 

Ми дуже вдячні за допомогу Аллі Сердюк, Марині Гудзь, Наталії Турків, Юлії Камінській, Тетяні Калині, Олі Август, Світлані Степаненко, Олександру Брехову, Тетяні Шиловій, Тетяні Подумей, Любов Кардаполовій, Любові Мойсеєнко, п. Анжелі,Тетяні Петренко, Ларисі Кайді та її родині, Ірині Нагай, Андрію Редьку, Надії Невзоровій, Людмилі Борисовій, Юлії Паценталюк, Ірині Шуміловій, Світлані Ушановій, Олені Кожановій, Раїсі Гусиній, Зореславу Кумпану, Володимиру Фуклєву та багатьом іншим. Бо саме завдяки підтримці багатьох небайдужих патріотів ми змогли закупити все, що замовляли хлопці і привезти такі довгоочікувані маскувальні сітки. Хлопці дуже дякували також Інессі Скорик, Антоніні Перковій, Ользі  Удаловій та Ірині Долі за смачну випічку, а овочі та фрукти – це завжди для них "делікатес".

  

Головне їм наше побажання – щоб усі залишилися живими, а ми з вами продовжуємо і надалі робити усе для перемоги.

Приходьте плести маскувальні сітки, будемо вдячні за будь-яку допомогу во ім`я Великої Перемоги!

 «Університетське Слово»
(за матеріалами та світлинами «НАШИХ АТЛАНТІВ»)

З нагоди 80-річного ювілею професора Чулкової Людмили Опанасівни

20 липня 2017 року – це справді знакова дата для Бердянського державного педагогічного університету. У цей день святкує свій 80-річний ювілей доктор педагогічних наук, професор кафедри іноземних мов і методики викладання факультету філології та соціальних комунікацій БДПУ Чулкова Людмила Опанасівна.

Кажуть, що ювілей – можливість озирнутися назад і згадати усі здобутки й перемоги. Тому і ми сьогодні хочемо долучитися до сердечних вітань Людмилі Опанасівні та пригадати її життєвий та професійний шлях, який так тісно переплетений із життям нашого університету.

Формування людини як особистості починається у дитинстві, у батьківському домі, в оточенні найрідніших та найближчих людей. Родина Людмили Опанасівни походить із Волгоградської області, з мальовничого селища Солодча. Першими вчителями маленької Людмили стали саме батьки – Ганна Матвіївна, яка передала дочці власну витримку і терпіння, уміння гідно виходити з будь-якої ситуації, і Опанас Іванович, від якого вона успадкувала шляхетність і витонченість справжнього поляка. Загалом родина мала п'ятеро дітей, але незважаючи на складні часи, їх дитинство було спокійним та щасливим. Батьки намагались дати кожній дитині найкраще, виховати в них щирість та людяність, а ще мали заповітну мрію, аби колись Людмила стала вчителькою. Тож сьогодні професор Людмила Опанасівна завдячує особистими і професійними здобутками саме родині, яка дала віру в себе та підтримувала у важкі часи.

Шкільні роки були сповнені численними подіями. Людмила Опанасівна завжди була активною в житті класу і школи, успішною спортсменкою, працелюбною, наполегливою та мала неабиякі організаторські здібності. Беручи участь у комсомольській організації та спортивній секції, все ж найбільшим захопленням стала німецька мова, любов до якої з’явилася саме у школі та не згасла і дотепер. Власне початок свого професійного розвитку Людмила Опанасівна пов’язала з Харковом, де вступила до університету імені М. Каразіна і з часом отримала кваліфікацію вчителя німецької мови.

В університетські роки відбулася й найважливіша зустріч – з майбутнім чоловіком Олексієм Івановичем. Студентська романтика стала першим кроком до щасливого подружнього життя, а Людмила та Олексій стали взірцем для своїх дітей і зберегли почуття один до одного крізь роки. Важко переоцінити, наскільки важливо мати поруч із собою опору та підтримку. Олексій Іванович – люблячий, вишуканий та усміхнений – завжди поряд, готовий щомиті вислухати, порадити і підтримати.

Наступним пунктом призначення стало місто Архангельськ, куди Людмила Опанасівна переїхала у зв'язку зі службою чоловіка. Потім була живописна Феодосія, де майбутня професорка працювала шкільною вчителькою німецької мови. Саме тут і згодилися риси характеру, від дитинства притаманні Людмилі, – витримка, терпіння, весела вдача та вміння на все дивитися з позитивом.

У 1966 році молода родина переїжджає до маленького містечка на березі Азовського моря, де починається непростий, але цікавий шлях творчого та професійного розвитку. Знайомство з Бердянським державним педагогічним інститутом імені П.Д. Осипенко сталося в 1976 році. Саме в стінах нашого рідного вишу Людмила Опанасівна, викладаючи на кафедрі іноземних мов, зацікавилася проблемою формування комунікативних умінь майбутнього вчителя.

Під час дослідження цієї теми Людмила Опанасівна вивчала досвід передових вітчизняних і зарубіжних педагогів та методистів, що дозволило їй створити власну методику викладання німецької мови. У 1981 відбулася важлива та, певною мірою, доленосна зустріч із Оленою Іванівною Киричук, кандидатом педагогічних наук, доцентом кафедри іноземних мов Київського лінгвістичного університету, яка стала її науковим керівником. Відтак у 1984 році Людмила Опанасівна блискуче захищає кандидатську дисертацію на тему «Формування комунікативних та організаторських умінь майбутнього вчителя в процесі суспільно-політичної практики» у Київському національному університеті імені Т.Г. Шевченка і отримує ступінь кандидата педагогічних наук.

Робота у БДПІ дала можливість Людмилі Опанасивні застосувати свої організаторські здібності та невичерпний творчий потенціал у науковій та педагогічній діяльності. Вона пройшла довгий професійний шлях від викладача кафедри іноземних мов до її завідувача і професора, кандидата наук. Та праця в університеті для Людмили Опанасівни завжди була надважливою. Вона переймалася кожною проблемою, щиро раділа успіхам та вболівала за розбудову університету. Саме Людмила Опанасівна ініціювала відкриття спеціалізації "Іноземна мова і література (англійська, німецька)" одразу на трьох факультетах: дошкільному, факультеті підготовки вчителів початкових класів та філологічному.

Творчий пошук цієї непересічної особистості не припинявся ні на мить, а професійна діяльність премежовувалась з різноманітними науковими стажуваннями в закордонних університетах (1987р. м. Ерфуртт, 1992р. м. Роттенбург, 2005р. м. Нюрнберг), численними науковими конференціями та круглими столами. Людмила Опанасівна розширювала й коло своїх наукових інтересів, захопившись комунікативною педагогікою, зокрема історико-педагогічним аналізом феномену педагогічного спілкування. Саме ця тема й стала основою нового наукового дослідження. У травні 2010р. Людмила Опанасівна успішно захищає першу в історії кафедри докторську дисертацію на тему «Теорія і практика підготовки вчителя до педагогічного спілкування у вищих навчальних закладах Німеччини» в Інституті педагогічної освіти і освіти дорослих Національної Академії педагогічних наук України. Її науковим консультантом була провідний вчений України, доктор педагогічних наук, професор Абашкіна Неля Володимирівна. Такий непростий, але важливий для науковця крок відбувся насамперед завдяки наполегливості, працелюбності та рішучості Людмили Опанасівни.

Сьогодні Людмила Чулкова – професор кафедри іноземних мов і методики викладання БДПУ, автор понад 80 наукових праць, серед них 2 монографії «Проблемы общения учителя в педагогике Германии» (2006), «Подготовка учителя к педагогическому общению в университетах Германии: теория и практика» (2010) та навчальні  посібники. Водночас вона активно співпрацює з Гете-Інститутом у Німеччині, бере активну участь у різноманітних міжнародних та всеукраїнських конференціях, а також керує науковою роботою студентів, магістрантів, аспірантів, опонує кандидатські дисертації.

Що ж є секретом такого наукового довголіття і дивовижної професійної успішності? Відповідь насправді проста – наполеглива самоосвіта. Адже Людмила Опанасівна вирізняється педагогічною майстерністю та високим фаховим рівнем, комунікативною компетентністю, яку вона змогла розвинути в собі та яку впевнено формує у майбутніх учителів.

Не можна оминути й численні нагороди та відзнаки, якими неодноразово відзначали професіоналізм Людмили Опанасівни. За вагомий внесок у розвиток вищої школи, підготовку висококваліфікованих спеціалістів, плідну науково-педагогічну діяльність та багаторічну сумлінну працю Л.О.Чулкова була нагороджена срібним знаком «За зміцнення й розвиток німецько-радянської дружби» і нагрудним знаком «Антон Макаренко», також має численні нагороди і подяки від Міністерства освіти і науки України, Запорізької облдержадміністрації, міської ради та ректора БДПУ.

Але не тільки професійні та наукові здобутки складаються у життєвий шлях. Людмила Опанасівна не лише вчений і педагог, вдома вона – гарна господиня, турботлива дружина, ніжна мама, весела і енергійна бабуся п’ятьох онучок. Вона справедливо може пишатися своїми синами Ігорем та Олегом. Молодший син Олег гідно продовжив науково-педагогічну естафету, захистивши кандидатську дисертацію і отримавши науковий ступінь кандидата філософських наук. Сьогодні він – доцент, завідувач кафедри культурології, декан соціально-гуманітарного факультету Національної академії водного транспорту в м.Санкт-Петербург. А старший син Ігор пішов батьківським шляхом і присвятив своє професійне життя морю.

Дивовижно, але окрім роботи та родини, лишається й час на себе! Людмила Опанасівна має хобі, якому приділяє весь свій вільний час, це – вирощування квітів. Кожного літа, коли на дачу приїжджають родичі, друзі чи колеги, вона радісно і привітно зустрічає гостей та захоплено розповідає про кожну випестувану нею квіточку. Неспішні хвилини життя на землі і творіння краси надають Людмилі Опанасівні енергії та наснаги, дарують їй душевний спокій, рівновагу, і, за словами самої господині, у таку мить всі життєві проблеми зникають, а залишається сама краса.

Дорога Людмило Опанасівно, щиро вітаємо Вас із ювілеєм, бажаємо і надалі лишатися невід’ємною частинкою нашої університетської родини, зичимо невичерпної енергії, професійних успіхів та подальших творчих злетів.

Колектив кафедри іноземних мов і методики викладання
факультету філології та соціальних комунікацій
Бердянського державного педагогічного університету

 

Майже тиждень у період з 9 по 14 липня 2017 року мені пощастило провести в мальовничому місті Познані, що знаходиться у центрі західної частини Польщі. Мета поїздки – навчання та освіта в Університеті Адама Міцкевича за програмою «News Literacy» («Новинна Грамотність»), хоча, звісно, було і трохи туризму…

За щасливим збігом обставин, або, можливо, через якісь інші причини, перелічені в аплікаційній формі і озвучені під час інтерв’ю, мене вибрали з-поміж 200 учасників, і я разом із іншими 14 представниками із України, Польщі, Грузії, Вірменії, Казахстану, Киргизстану, Македонії, Білорусі вирушила у Познань. Літня Школа Новинної Грамотності (News Literacy Summer Institute) проводиться на базі Факультету Політичних наук і Журналістики в Університеті імені Адама Міцкевича в Познані. У кооперації із Stony Brook University (Нью Йорк, США) в 2017 році відбулись навчання вже втретє – перша школа була проведена 2015 року.

Основні завдання, які ставлять перед собою організатори школи – допомогти учасникам стати свідомими споживачами новин, застосовуючи свої навички критичного мислення та працюючи з поточними прикладами з засобів масової інформації та поділитися власним досвідом викладання курсу «Новинна Грамотність». Базові питання, які хвилюють науковців і дослідників означеної теми стосуються вивчення ключових елементів стандартів журналістського діяльності (баланс думок, надійність і використання належних джерел інформації); редакційного циклу та правил вибору інформації для публікації; подолання упередженості аудиторії тощо.

Сказати, що програма була насичена – нічого не сказати, заняття розпочинались о 900 ранку і тривали до 1730, а іноді і до 2000. Але, не зважаючи на щільний графік і шалений темп, втома майже не відчувалась, адже поряд були щирі, відкриті люди, а головне – однодумці. Воркшопи проводили викладачі Університету Стоні Брук в Нью Йорку проф. Річард Хорнік, лектори Університету Адама Міцкевича: проф. Дорота Піонтек, PhD Рафал Віщневскі, PhD Еліза Каніа, PhD-студентка Агнєшка Філіпіак. Засновники і організатори школи відкриті до співпраці і готові ділитися своїм досвідом у впровадженні курсу «Новинної Грамотності».

Перший день у Познані (неділя) в учасників був вихідним, тому був час помилуватися краєвидами, захопитися атмосферою вільного, творчого міста – так би мовити, відчути себе туристом перед робочим тижнем. Увечері була інтеграційна зустріч в одному із кафетеріїв, де всі познайомилися, поспілкувалися і розтопили кригу. А потім, з понеділка, ви вже напевно, зрозуміли, що розпочалися цікаві і корисні лекції і воркшопи. Чесно кажучи, я в захваті від організації школи, практичних порад, поєднання навчання із відпочинком і неформальною комунікацією. Раджу всім, хто цікавиться питаннями медіаосвіти, медіа- і новинної грамотності, і функціонування журналістики в еру інформаційних технологій заповнювати аплікаційну форму і відсилати для участі в програмі – не пожалкуєте, даю гарантію J. На четверту школу поки що відбір не відкрито, проте вже восени на сайті має з’явитись попередня інформація. Тож бажаю всім успіхів!

Замість післямови – фотографії, які мені вдалося зробити у подорожі, і пам’ятайте, що ефект від них необхідно помножити на 100 мінімум, адже всієї палітри відчуттів, нажаль ними не передати!

 

 

 

З повагою,
Ксенія Лукач
ст. викладач кафедри соціальних комунікацій
факультету філології та соціальних комунікацій
Бердянського державного педагогічного Університету

Минулої суботи, 15-го липня, на сцені бердянської Приморської площі проходив традиційний літній конкурс краси «Перлина Азовського узбережжя».  Впевнену перемогу в конкурсі здобула студентка факультету фізико-математичної, комп'ютерної та технологічної освіти БДПУ Олеся Щербина! А першою віце-міс стала студентка цього ж факультету – Лоліта Богуш!

Упродовж трьох годин 10 конкурсанток змагались за звання найкрасивішої дівчини Азовського узбережжя. Окрім дефіле у карнавальних костюмах, купальниках, вечірніх сукнях дівчата продемонстрували почуття гумору та вміння з гідністю виходити зі стресових ситуацій під час конкурсу імпровізації.

У перервах між виступами конкурсанток глядачів розважали шоу-балет «Azov Review», «Fusion», народний ансамбль танцю «Вербиченька», виступи вокалістів, серед яких – і наш, університетський,  Миколи Мурашова.

Завершився вечір яскравим шоу барабанщиків «RHYTHMMEN».

«Університетське Слово»
(за матеріалами та світлинами сайту http://www.brd24.com/news/a-58079.html).

 

…Приємно знову побувати в скверику, де так цікаво спостерігати за новими лицями тих, хто вже у вересні пишатиметься поважним званням студента БДПУ, та таких зосереджених й трохи стривожених супроводжуючих їх осіб… Цікаво погомоніти з кожним, розповісти про переваги навчання саме в нашому університеті, відвідати кабінети приймальної комісії й щиро утішитися стрімко зростаючим списком нових прізвищ  бажаючих вступити до БДПУ!

       

        

Ласкаво просимо до нашої дружньої та щасливої університетської родини!

Степан Герилів,
журналіст, «УС»

Світлини автора
   

Тільки-но стало відомо, що Бердянський державний педагогічний університет відібраний для участі у Програмі Еразмус+ за напрямом КА1: Навчальна (академічна) мобільність. «Спрацювала» спільна заявка БДПУ із Шауляйським університетом (Литва).

Участь у напрямку КА1 дає можливість вищим навчальним закладам вдосконалити навички управління міжнародними проектами, покращити свій організаційний потенціал, відкрити нові горизонти для інтернаціоналізації вищої освіти як на організаційному, так і на індивідуальному рівнях для свого навчального закладу та своїх студентів, викладачів та працівників задля подальшої участі в майбутніх міжнародних проектах з партнерами з усього світу.

Тепер в рамках Програми у 2017-2018 навчальному році до Бердянського державного педагогічного університету приїде науковець із Шауляйського університету, який буде викладати нашим студентам. Кандидатура цього науковця буде відібрана спеціально створеною комісією.

Нагадаймо, що БДПУ наразі вже бере участь у проекті «Система забезпечення якості освіти в Україні: розвиток на основі європейських стандартів та рекомендацій» (QUAERE) Програми Еразмус+ за напрямом КА 2: Розвиток потенціалу вищої освіти (http://ri-urbanhistory.org.ua/erazmus-home).

Ще раніше БДПУ в складі міжнародного консорціуму успішно реалізував проект «Підготовка педагогів і освітніх менеджерів до роботи з гетерогенними групами й організаціями» (http://tempus.zzz.com.ua/) Програми ТЕМПУС (попередниці Еразмус+).

Проекти Програми Еразмус+ фінансуються Європейським Союзом.

Ігор Лиман, координатор міжнародної діяльності БДПУ

Сьогодні, 13 липня, другий день, як майбутні філологи, психологи, юристи, журналісти та ще десятки претендентів на здобуття інших спеціальностей разом із своїми батьками-бабусями-друзями-коханими приємно «штурмують» кабінети та аудиторії приймальної комісії та її працівників (див. світлини).

А вся теперішня університетська родина ласкаво запрошує абітурієнтів впевнено й сміливо вливатися в наші ряди, бо разом із нами кожному з вас буде цікаво вчитися, відпочивати й розважатися, звичайно…

«Університетське Слово»
Світлини  редакції   

Сьогодні, 12 липня, о дев'ятій ранку в Україні стартувала вступна кампанія до вищих навчальних закладів, в тому числі й до БДПУ (див. світлини). Абітурієнти розпочали подавати свої заявки на вступ до вишів на бакалаврів.

       

 

        

Цьогоріч цей процес також відбувається в режимі онлайн, а ті, в кого вдома проблеми з інтернетом, можуть подати електронні заяви в приймальних комісіях будь-якого вишу.

Подача документів триватиме два тижні. У Міністерстві освіти і науки запевняли, що онлайн-система витримає навантаження, переконуючи, що минулорічна історія, коли сайт "ліг" і подати заяви можна було лише вночі, не повториться.  

Документи від абітурієнтів, які хочуть продовжити навчання на магістратурі, почнуть приймати від 17 липня. Цей процес триватиме тиждень. Документи ці вступники повинні принести до приймальної комісії особисто, в паперовому вигляді.

 

«Університетське Слово»
Світлини редакції

Протягом 3–7 липня ц. р. відбулися Літні студії для вчителів історії «Вивчення історії Другої світової війни та Голокосту: методика та практика», організовані Українським інститутом вивчення Голокосту «Ткума» та Музеєм «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні». Учасниками літніх студій, які цього року проходили у Львові, Дрогобичі та Жовкві, стали вчителі історії зі всієї України. Перед ними з доповіддю «Реалізація сучасних підходів до шкільної історичної освіти у процесі вивчення теми «Друга світова війна» виступив професор кафедри педагогіки вищої школи, управління навчальним закладом та методики викладання суспільствознавчих дисциплін БДПУ Костянтин Баханов.

У роботі Літніх студій взяла участь доцент кафедри історії та філософії БДПУ Світлана Баханова. Досить цікавою і насиченою стала  відкрита дискусія «Викладання контроверсійних питань історії Другої світової війни та Голокосту та залучення учнів до дискусії». Практичні заняття відбувалися на базі музейних комплексів Львова, Дрогобича і Жовкви.

«Університетське Слово»
(за матеріалами та світлинами кафедри)