ВІТАЄМО Й ПРОМОВЛЯЄМО: «НА ЧЕСТЬ НАШОГО АРТУРА ЩЕ ЛІПИТИМУТЬ СКУЛЬПТУРИ!»

В Запорізькій обласній державній адміністрації 15 листопада ц. р. відбулися урочистості з нагоди Міжнародного дня студента. Зі святом представників студентської молоді привітав заступник голови ОДА Ігор Шишка.

«Студентські роки – це той період, коли ви напрацьовуєте досвід та набираєтесь знань, які використовуватиме все життя. Юність – ваш привілей, коли ви маєте час, сміливість, креативність. Обов’язково скористайтесь цим вчасно та з розумом», – звернувся до учасників свята Ігор Шишка.

Традиційно до Дня студента в області підбивають підсумки конкурсів для обдарованої молоді та «Студент року». Лауреатам та їх науковим керівникам представник обласної виконавчої влади вручив подяки голови облдержадміністрації, дипломи та премії. Серед цьогорічних нагороджених – студент Бердянського державного педагогічного університету Артур Галиця, який заслужено виборов першість у номінації «Студент – суспільний діяч року»! Артур Галиця – студент 7 курсу, голова профбюро Інституту фізико-математичної та технологічної освіти, учасник форумів та конференцій, організованих Асоціацією правозахисних студентів України (дивіться:http://www.bdpu.org/21490.news.html).

«Університетське Слово»

ПРИСМАК НЕЗРІВНЯННОГО ВІДЧУТТЯ

РОЗДУМИ ПІСЛЯ 8-ГО УКРАЇНСЬКОГО СТУДЕНТСЬКОГО ФЕСТИВАЛЮ РЕКЛАМИ

…Київ о шостій ранку такий же привітний, як і в будь-який інший час. Не знаю, звідки у мене такі теплі спогади про такий холодний «листопадний ранок». Чи то від того, що ніхто (дякувати Богу чи ще комусь) мене не ображав на вокзалі, чи від того, що я перебувала в стані ейфорії від Фестивалю, на який прямувала – хтозна… Але з тим – настрій був пречудовий і вже о 10.00 я була в Палаці дітей та юнацтва, що на вулиці Івана Мазепи, 13. Якщо, колись доведеться побувати на станції метро «Арсенальна», то пройдіться  вниз вулицею, і ви зможете побачити весь Київ як на долоні (я вже не кажу про казково-гарну Києво-Печерську Лавру, хоча у мене з нею пов’язані не дуже приємні асоціації – бо перетворили осередок православ’я з часів Київської Русі на бізнес-центр, який непогано заробляє на прихожанах( це моя власна точка зору, яку, звісно, нікому не нав’язую). Враховуючи вранішню пору, я споглядала за тим, як просинається сонце. І саме сонце, а не місто, бо мегаполіс був на ногах ще з шостої ранку, а може і зовсім не засинав… Світло ласкаво поглинало кінчики багатоповерхівок – сірий ранок ставав менш похмурим, здавалося, що ось-ось заспівають пташки, дерева вскочать у зелене вбрання і відразу, після 14 листопада розпочнеться, якщо не 1 червня, то як мінімум – квітень.

Розповім  більш детально про захід, у якому я брала участь. 8-ий Український Студентський Фестиваль реклами (далі УСФР) відбувся в Палаці дітей та юнацтва. На цей фест, можна було відсилати роботи за заданими темами, починаючи ще з 15 липня ц.  р. Свої праці учасники могли відсилати як відеоролики, графічні реклами та постери, представляти фірмовий стиль чи, навіть, розробити проект рекламної кампанії. Про цей конкурс я дізналася десь в середині жовтня завдяки завідувачу кафедри соціальних комунікацій Юлії Мельніковій. Я давно не брала участі в подібних заходах, мабуть ще з далекого 2006 року, коли закінчила Бердянську дитячу художню школу. Тематика робіт була досить різноманітною: подолання бідності, проблеми гендерної рівності (на цю тему я зробила серію з 3-х робіт «Не сумнівайся – будь впевнений!» – на світлинах можна переглянути), зменшення дитячої смертності, обмеження поширення ВІЛ/СНІДу та багато інших топіків соціального забарвлення. Цікавою мені видалась тематична номінація від компанії McDonald’s «Відбір учасників для програми «Контроль якості» від МакДональдз», де я також відправила одну роботу, яка й увійшла до short-list’у, заявлених на конкурсі постерів, роликів та проектів рекламних кампаній. Як зазначила Виконавчий директор УСФР Тетяна Пирогова, на Творчий конкурс у 2012 році подано рекордну кількість робіт – близько 1500. Цього року Фестиваль «побив рекорд» за кількістю учасників – їх понад тисяча прибула до столиці, аби взяти участь у майстер-класах і отримати заслужені нагороди.

Організатором і керівником проекту є Євген Ромат, голова Спілки рекламістів України, доктор наук державного управління, професор, зав. кафедри маркетингу та реклами Київського національного торгово-економічного університету. Серед членів журі, які відбирали роботи, були компетентні фахівці PR та реклами: Максим Лазебник (Виконавчий директор Всеукраїнської рекламної коаліції, генеральний продюсер Київського Міжнародного Фестивалю Реклами, координатор EFFIE Awards Ukraine, організатор Клубу Креативних Директорів України і національної рекламної премії KAKADU Awards), Євгеній Зеленко (Координатор зі зв'язків з громадськістю та роботи зі ЗМІ Представництва Програми розвитку ООН в Україні), Ангела Піддубна (Виконавчий директор РА Publicis Visage. Більше 20 років Ангела Піддубна працювала в найбільших міжнародних корпораціях, серед них: Oriflame, Mars, McDonald's (в Україні та Великобританії), MetroGroup. За експертною оцінкою журналу «Компаньйон» була визнана одним з найкращих маркетинг-директорів України в 2008 році) та багато інших (інформація про журі – за матеріалами сайту studfestival.com.ua).

Отже, на другому поверсі будинку із самого ранку була представлена широкому загалу виставка робіт учасників.    Обійшовши експозицію, око зачепилося за знайомі малюнки, які досить недавно жили лише на моєму ноут-буці. Найрізноманітніші позитивні емоції від того, що мою роботу вибрали для друку і її побачать сотні людей, переповнювали і без того радісну мене :). Що не кажіть, а власне прізвище, рідне місто і виш, зазначені у нижньому правому кутику під роботами потішили б будь-кого так само, як і всолодили моє его. Забігаючи наперед, скажу, що отримати призове місце мені не вдалося, можливо через відсутність досвіду, можливо через брак часу, за який робився графічний дизайн постерів, а можливо так і повинно було статися, бо здобудь я перемогу зараз, хто знає, чи не задерла я би носа і не почіпляла хмарки на небі (тоді б увесь час у Бердянську йшов би дощ через дірки, що я попротикала би своїм гордовитим носом – кому того треба? ).

Досить напруженою була програма УСФР, бо перерви навіть на каву не виділили, після одного майстер-класу починався інший, нагородження переможців змінювалось презентацією книжок, або тренінгами від гуру рекламної справи. Можна тільки поспівчувати ведучій заходу, яка на відміну від гостей Фестивалю, не мала змоги вийти із залу і зігрітися чаєм чи кавою. Заходи проходили ніби на одному подиху і залиши тільки приємне враження.

На останок хочеться побажати усім творчої наснаги і відчуття того, що завжди необхідно вдосконалювати себе, прагнути до найвищої позначки за власним критерієм самооцінки і знати, що все вдається тим, хто працює. Нехай у вас за спиною ростуть потихеньку крила натхнення, бо у мене, здається, трохи виросли, і це – незрівнянне відчуття!

Ксенія Задворна ,

кореспондент газети БДПУ «Університетське Слово»

На світлинах: ейфорійні моменти столичного Фестивалю

Kiev at 6 am is as friendly as in any other time. I don’t know why I got so fond of such a cold November morning… Maybe because nobody offended me on the Station (bless God!) or because I had butterflies in my stomach because of the threshold of The Festival. Who Knows? Anyway, my mood was lifted and by 10 AM I was in The Palace of Children and Youth on Ivan Mazepa St, 13. If you visit Kiev (if you haven’t already, do it!) use Arsenalnaja Station to get to the place down the street where you can enjoy the picturesque Kyiv  at a glance and of course the breathtaking monument Kiev-Pecherska Lavra, center of Orthodoxy since Kievska Rus’. It was early morning. I was watching how the sun wakes-up, not the city, because the city had been ‘on foot’ since 6 AM already… Or even hadn’t slept … Sunlight was gently illuminating roofs of buildings so the morning seemed to be less cloudy.

I’ll try to tell you more about the arrangement I’d taken part in. The 8th Ukrainian Student Festival of Advertisement as I mentioned above occurred at The Palace of Children and Youth. To take part in such competition, you had to send your own projects on specific themes. The participants could send a video, image ads and posters, or even an advertising campaign. I found out about this contest somewhere in the middle of October through the Head of Department of Social Communications Yulia Melnikova. I have not participated in such events, perhaps since 2006, when I graduated from Berdyansk Children's Art School. Works were quite various: poverty reduction, gender equality issues (I did a series of 3-s works ‘Do not doubt – be sure!’ on this topic, – You can see it in the photos), reducing child mortality, reduce the spread of AIDS etc. It seemed to me there was another interesting thematic nomination from McDonald's ‘Quality Control’ from McDonald's’, where I also sent a poster, which also went to a short-list. The Executive Director USFR Tatiana Pirogova said that the Art Competition in 2012 had a record number of works – about 1500. This year's festival ‘broke the record’ for the number of participants.

The Organizer and Director was Eugene Romat, head of Advertisers of Ukraine, Public Administration PhD, Professor, Head of Department of Marketing and Advertising of Kiev National Trade and Economic University. Among the members of the jury that selected the works were competent professionals in PR and advertising: Maxim Lazebnik (Executive Director of the All-Ukrainian Advertising Coalition, general producer of the Kiev International Advertising Festival, coordinator EFFIE Awards Ukraine, organizer of Club Creative Directors of Ukraine and national advertising award KAKADU Awards), Eugene Zelenko (Coordinator of Public Relations and Media Representative of UNDP in Ukraine), Angela Poddubnaya (CEO RA Publicis Visage. More than 20 years Angela Poddubnaya worked for major international corporations, including: Oriflame, Mars, McDonald's (Ukraine and the United Kingdom), MetroGroup (more about jury – on the website studfestival.com.ua).

There was an exhibition presented to the public of the participants’ works on the second floor of the house in the morning. Going round the exhibition, my eye fell on familiar pictures which quite recently lived only in my note-book. A variety of positive emotions because my work was selected for printing and hundreds of people will see it filled already joyful me. Whatever you may say, having your own name, hometown and BSPU indicated in the lower right corner of the work, would give anyone a lot of joy. Looking ahead, I say that I failed my chance to get the prize, possibly due to lack of experience, perhaps due to lack of time, and perhaps it should have happened.

Finally I want to wish inspiration to all. You grow slowly behind the wings of inspiration, because it seems to me that I have grown a bit, and it is – an incomparable feeling!

Ksenia Zadvorna,

correspondent of ‘University Word’

ЗІ СВЯТОМ КОЖНОГО ІЗ ВАС!!!

17 листопада — Міжнародний день студента

Міжнародний день солідарності студентів, який відзначається у всьому світі щорічно 17-го листопада, приурочений до події, яка сталася в колись окупованій нацистами Чехословаччини.

28-го жовтня 1939-го року студенти та викладачі празьких університетів виступили на мирну демонстрацію на знак річниці утворення своєї історичного держави. Фашисти, побачивши непокору з боку народу захопленої ними території, цинічно розігнали цю мирну демонстрацію, застосовуючи властиву їм жорстокість, внаслідок чого був убитий Ян Оплетал, один із студентів медичного факультету. Його похорон переріс у відкриту і масову акцію протесту.

Почалися арешти. З ранку, 17-го листопада 1939-го року, прагнучи придушити виниклий настрій народних мас, карателі оточили празькі студентські гуртожитки і заарештували понад 1200 студентів, а також ряд представників викладацького складу, з яких дев’ятеро активістів та студентів цього руху демонстративно стратили в катівнях в’язниці празького району Рузіне без суду.

Решта були відправлені в концтабір Заксенхаузен. Побоюючись подальшого опору, за особистим наказом Гітлера всі вищі навчальні заклади Чехії були закриті до кінця війни.

Українська спільнота, відчуваючи глибоку солідарність до принципів демократії, з ініціативи студентської молоді, приєдналося до цієї міжнародної ініціативи і закріпило в своєму законодавстві День студента, що відзначається 17-го листопада додатковим Указом Президента України від 16 червня 1999 року № 659/99.

Джерело: Ділова мова

…Друже, вітаємо тебе з твоїм особистим святом – днем ​​студента! В цей день (та й в усі майбутні) щастя тобі, звісно, і здоров'я, бо ж воно ще не раз знадобиться тобі, коли святкуватимеш черговий День студента! Нехай все тобі в житті вдається – і в навчанні, і в майбутній професії, і в особистому житті…

ВІД ІДЕЇ ДО СПРАВИ

На базі Інституту соціально-педагогічної та корекційної освіти  університету пройшов регіональний науково-методичний семінар «Актуальні проблеми соціально-педагогічної роботи в системі освіти», організаторами якого виступили викладачі кафедри соціальної педагогіки. У роботі семінару взяли участь представники освітніх, соціальних та громадських організацій: Запорізького національного університету, Бердянських міського та районного відділів освіти, Приморського та Куйбишевського районних відділів освіти, Бердянського міського та районного центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, обласного притулку для дітей.

З вітальним словом до учасників семінару звернулися директор Інституту соціально-педагогічної та корекційної освіти доцент Л. І. Казанцева, завідувач кафедри соціальної педагогіки, професор В. П. Котляр (див. світлини).

Досвідом з підготовки соціального педагога в використанні методів арт-терапії в професійній діяльності з учасниками семінару поділилася доктор педагогічних наук, професор кафедри педагогіки та психології освітньої діяльності Запорізького національного університету Г. В. Локарєва. Порушена доповідачем проблематика викликала жвавий інтерес у слухачів і активне обговорення в залі, показала, що в цій сфері в Україні є ще питання, які необхідно розв’язувати на загальнодержавному рівні.

Доцент кафедри соціальної педагогіки БДПУ О. І. Гуренко звернула увагу учасників семінару на можливість застосування в практиці цілого ряду інноваційних форм соціально-педагогічної роботи (театралізованих, інтерактивних ігрових, інтелектуально-пізнавальних та художньо-творчих), що сприяють розвитку творчих здібностей дітей, їхньої уяви та набуттю вмінь знаходження нестандартних рішень у життєвих питаннях.

Полеміку в залі викликала доповідь доцента кафедри соціальної педагогіки Н. М. Захарової, присвячена актуальній соціально-педагогічній проблемі – інклюзія, адже навчання дітей з вадами розвитку в загальноосвітніх закладах дозволить їм швидше адаптуватись у соціумі, а наше суспільство зробить більш гуманним і толерантним.

Учасники семінару мали можливість виступити зі своїми коментарями з порушеної проблематики, задати питання вченим та провідним спеціалістам…

Активними учасниками семінару стали й студенти спеціальності «Соціальна педагогіка», які продемонстрували різні методи й форми соціальної роботи (тренінгові вправи, тематичні презентації, виступ агітбригади з профілактики наркотичної залежності «Життя дається тільки раз…»).

Підсумком роботи семінару стало ухвалення рекомендацій, визначення шляхів подальшої співпраці з навчальними закладами регіону щодо розвитку соціально-педагогічної діяльності. Ідеї, які були висловлені на семінарі, найближчого часу знайдуть своє втілення у спільних науково-соціальних проектах.

Анастасія Тургенєва,

викладач кафедри соціальної педагогіки Інституту соціально-педагогічної та корекційної освіти БДПУ

З ТУРЕЦЬКИХ МАНДРІВ ПОВЕРНУВШИСЬ,

ЗВІТУВАЛИ СТУДЕНТИ БДПУ? НІ, З ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ!

На календарі – листопад, і настав час звітувати нам, студентам БДПУ, які цьогоріч їздили на практику за кордон. Ох нелегка ця справа – туризм, проте яка ж цікава! І переконався в цих словах кожен, хто прийшов 14 листопада до актової зали університету. Завідуюча кафедри менеджменту готельного, курортного та туристичного сервісу, кандидат економічних наук, доцент Галина Володимирівна Казачковська зібрала на презентацію міжнародної практики керівників та викладачів університету, представників бердянських ЗМІ і, звичайно, студентів з різних факультетів. Всі прагнули дізнатися, що ж все ж таки робили наші студенти місяцями на діамантовому Анталійському узбережжі?

Першими виступили студенти Інституту філології та соціальних комунікації, які проходили практику в туристичній компанії «Санрайз Тур». Хлопці та дівчата розповіли про цікавості менталітету турків та допомогли кожному заглянути за куліси  специфіки  їхньої роботи. Одні студенти працювали супроводжуючими гідами, тобто зустрічали гостей в аеропорту та розвозили їх по готелях. По дорозі давали всю необхідну інформацію туристам для гарного відпочинку. Також, навпаки, забирали гостей, які вже відпочили та відвозили їх  до анталійського аеропорту. Інші студенти були супроводжуючими гідами на екскурсіях, тому встигли побачити чимало чого цікавого. І, звичайно, робота в готелях. Студенти-практиканти допомагали готельним гідам та працювали в клубах, займаючись з дітьми. Заключним етапом виступу практикантів «Санрайз Туру» стало відео, яке повною мірою змогло показати цікавий день із життя трансферного гіда. Зйомка велася від першої особи, і кожен присутній зміг зануритися в робочу атмосферу студентів на турецькому узбережжі.

Після виступу філологів, захоплював дивовижний танок живота студентки нашого університету:  загадкові східні рухи дівчини ще більше підкинули дров у вогонь, який горів в очах всіх присутніх.

Настала черга ділитися враженнями студентів факультету економіки та управління, які проходили практику в Туреччині вже другий рік поспіль і чудово себе зарекомендували в туристичній компанії «Нева».  Цікаві світлини на великому екрані не давали засумувати присутнім ні на мить. Під час свого виступу вони пригощали присутніх смачною турецькою «солодинкою» – рахат-лукумом. Завершили свій виступ чудовою романтичною піснею про кохання, яку виконав турецькою мовою один із студентів-практикантів.

На завершення заходу перший проректор університету, кандидат філософських наук, доцент Володимир Михайлович Федорик, доктор історичних наук, професор Ігор Ігорович Лиман, декан факультету економіки та управління  доктор економічних наук, доцент Владислав Григорович Саєнко, привітавши студентів з успішним завершенням цьогорічної практики, підкреслили, що це чудовий досвід для нашого університету і відповідні кафедри будуть впевнено рухатися у цьому напрямі. Всі присутні ще раз переконалися в тому, що наш рідний університет не стоїть на місці, а впевнено розвивається не тільки на  локальному, а й на міжнародному рівні.

Руслан Алієв,

студент, кореспондент «Університетського Слова»

ОЛЬГА КАЙДА: «МОЯ ПРОФЕСІЯ ВІДПОВІДАЄ МОЇЙ НАТУРІ»

16 листопада – День працівників радіо, телебачення та зв’язку

Журналіст і викладач в одному обличчі – Ольга Кайда – ділиться з нами своїми професійними навичками та розповідає, як все починалося: звичайна школярка, яка мріяла стати вчителем, стала розумним та досвідченим тележурналістом, цікавим і авторитетним викладачем…

– Ким ви хотіли стати, навчаючись у школі?

– Найперше – хотіла  стати вчителькою. Напевно, саме тому я й викладач кафедри соціальних комунікацій БДПУ. Коли я вже працювала на телебаченні, то хотіла поділитися своїми знаннями зі студентами через викладання. Також у школі я багато співала, тому мріяла бути й співачкою.

– Напевно, вашим улюбленим предметом у школі була література?

– Ні, мені подобались всі предмети.

– Які книжки читаєте?

– Зараз мені подобаються пригодницькі книжки, детективи з історичними моментами. Також, читаю класику: «Анну Кареніну» Льва Толстого, «Гранатовий браслет» Олександра Купріна та інших відомих авторів. Необхідно читати книжки, які зможуть навчити нас корисному та важливому.

– А чим ви керувалися під час складання іспитів при вступі в університет?

– Необхідно читати щось таке, що зможе надихнути вас. Також необхідно збирати цитати відомих людей. Твір треба писати з фактами: не просто «квітне квіточка, сонечко сяє…», а описувати та приводити конкретні приклади з життя, історії. Треба завжди завершувати думку, слідкувати за логічною послідовністю.

– Коли ви зрозуміли, що хочете стати журналістом?

– В мене не було дитячої мрії стати журналістом, сидіти у кадрі чи щось розслідувати. Я це зрозуміла тільки тоді, коли почала працювати за своїм фахом. В школі я добре писала наукові роботи, твори, брала участь у літературних конкурсах. Ця професія підходить мені не просто тому, що я добре пишу, а тому, що вона відповідає моїй натурі. Я не можу сидіти на місці, бути домогосподаркою та варити борщі. Мені необхідна самореалізація, спілкування з цікавими людьми. Журналістика відкриває широкі можливості. Можна побувати в усіх сферах життя, дізнатися, наприклад, як правильно будувати дороги, скільки є альтернативних способів зекономити тепло та багато іншого. Раніше я була сором’язливою, боялася щось спитати, дізнатися. У журналістиці такого поняття не має: боїшся, не боїшся, а йти треба. Це дуже загартовую характер, надає більшої впевненості.

– Чому ви обрали саме тележурналістику?

– Я не люблю довго думати над матеріалом. Тележурналістика не дає часу на роздуми: поїхала, розпитала, написала і видала готовий продукт в ефір. До того ж у цій галузі можна проявити себе в образі художника.

– Що найбільше подобається в журналістиці?

– Люди.

– Мрієте про карєру диктора або телеведучої?

– Я про це думала. Сподіваюсь, що у подальшому житті такий розвиток буде.

– Чому ви приїхали працювати саме до Бердянська?

– В мене завжди було відчуття, що я повернусь до Бердянська. Мені подобалось навчатися і жити в Запоріжжі, але так склалося, що я переїхала. Там я два роки працювала на телебаченні. Напружений графік дуже втомлював. У Бердянську мені запропонували посаду викладача і я вирішила, що це для мене є кращим варіантом.

– Хочете переїхати до великого міста?

– Це питання зараз актуальне для мене. Друзі кличуть до себе, кажуть, що треба розвиватися. Київ, наприклад, мені не дуже подобається, а у Бердянську для мене мало місця. Тому це питання залишається відкритим…

Кристина Корінець, Олена Тищенко,

кореспонденти газети «Університетське Слово»

РОЗКРИВАТИМУТЬ ТАЛАНТИ НОВІ НАШІ АСПІРАНТИ!

Наприкінці жовтня Міністр освіти і науки, молоді та спорту України Д. В. Табачник та Учений секретар атестаційної колегії І. А Некрасса підписати наказ «Про затвердження рішень атестаційної колегії Міністерства від 26.10. 2012 р.», згідно з яким розширюється перелік наукових спеціальностей в аспірантурі Бердянського державного педагогічного університету зі спеціальності 08.00.03 – Економіка та управління національним господарством. А це значить, що випускники наші, що виявлятимуть бажання посвятити своє майбутнє її величності Науці, отримують нагоду розкрити свій талант вченого і в цій галузі.

«Університетське Слово»

НЕ ПРОФЕСІЙНО, АЛЕ РЕЗУЛЬТАТИВНО!

Вже стало доброю традицією студентської осені проводити шахову спартакіаду серед інститутських і факультетських команд БДПУ.

У змаганнях взяли участь 6 команд, які протягом декількох днів боролися за перше місце.

У 2010 році команда факультету освітніх інженерно-педагогічних технологій вже виборола перше місце в спартакіаді. Не став винятком і цей рік – перемога по праву дісталася шахістам ФОІПТ.

Для аматорського рівня їм можна поставив вищу оцінку. Незважаючи на те, що вони цим видом спорту займаються не професійно, з кожним роком я бачу все більше успіхів. Деякі студенти грають на рівні сильного другого розряду, набуваючи знання та досвід за рахунок такого роду змагань. І видно, що для них це приємне проведення часу.

Вітаємо призерів спартакіади Олександра Бучакчійського, Анатолія Тюркеджі та Лідію Хазієву (див. світлину) і висловлюємо подяку організаторам та «солодкому» спонсору змагань! Такі ігри формують логічне мислення і є корисною формою організації дозвілля студентів.

Ганна Алексєєва,

заступник з виховної роботи факультету

освітніх інженерно-педагогічних технологій БДПУ

УКРАЇНЦЯМ – УКРАЇНСЬКЕ!

У БДПУ ШИРОКОМАСШТАБНО ВІДЗНАЧИЛИ ДЕНЬ УКРАЇНСЬКОЇ ПИСЕМНОСТІ ТА МОВИ

…У Бердянську тепла осінь: помірний вітерець тріпоче жовто-зелене листя, а в наших серцях – милі серцю спогади від святкового дійства, приуроченого Дню української писемності та мови, організованого кафедрою філологічних дисциплін Інституту філології та соціальних комунікацій під керівництвом кандидата філологічних наук, доцента Марії Греб.

Саме так відзначати свято української писемності вже стало традиційним у стінах БДПУ. Цього року актова зала головного корпусу зібрала гостей, аби привітати панство із національним торжеством і потішити гостей пізнавальною, розважальною програмою. Привітати викладачів і студентів зі «святом мови» перший проректор БДПУ, кандидат філософських наук, доцент Володимир Федорик, головний спеціаліст відділу організаційної роботи та внутрішньої політики виконкому міської ради, координатор ради з питань національно-патріотичного виховання Ігор Зубрицький, головний редактор газети БДПУ «Університетське Слово» Степан Герилів. А ще – Степан Миколайович – регіональний директор Фонду імені Катерини Ковшевич, який вже третій рік поспіль надає стипендії та сплачує за навчання активних, обдарованих українських, зокрема бердянських, студентів. Ще чотири студенти рідного вишу на святі отримали Сертифікати, якими засвідчується сплата за навчання від заокеанських колег. Степан Герилів також поздоровив усіх присутніх власним віршем, присвяченим українській мові…

На сцені усолоджували візитерів як ще зовсім юні дарування (вихованці дитячого навчального закладу № 25 «Ромашка», дошкільного навчального закладу № 37 «Пізнайко»; учні 1 класу Бердянської спеціалізованої школи № 16), так і більш досвідчені виконавці (учениця Бердянської музичної школи Софія Касьян, ансамбль народної пісні «Золотий гомін», народний ансамбль естрадного танцю «Марлен», народний інструментальний ансамбль «Барвисті музики», вихованці Центру дитячої та юнацької творчості). Ведучі запропонували гостям презентацію, завдяки якій гості змогли пригадати сторінки історії і розвитку української мови, шлях якої був нелегким і тернистим.

Без сумніву, цьогорічний День української писемності та мови   запам’ятається викладачам і студентам БДПУ, численним гостям, як тепле домашнє свято. Щиро дякуємо організаторам концерту за світлу шану рідному слову…

Ксенія Задворна,

кореспондент газети БДПУ «Університетське Слово»

ПОДІЛИЛИСЬ ДОСВІДОМ ІЗ ДРУЗЯМИ

Викладачі та студенти факультету освітніх інженерно-педагогічних технологій БДПУ 1 листопада цього року провели методичний семінар на тему «Використання інформаційно-комунікаційних технологій в педагогічній діяльності вчителя» для вчителів навчально-виховного комплексу «Єлизаветівської ЗОШ І-ІІІ ступенів-ДНЗ». Старший викладач кафедри фундаментальних та інженерно-педагогічних дисциплін Євгенія Маркова, яка є випускницею даного закладу, поділилася досвідом використання засобів ІКТ у педагогічній діяльності вчителя. Розглядалися актуальні проблеми розробки і використання друкованих і гіпертекстових посібників під час навчальної діяльності вчителя, здійснення педагогічних обчислень у ході моніторингу, використання мультимедійних посібників в навчально-виховному процесі.

Директор Ольга Миколаївна Галаніна та колектив навчально-виховного комплексу «Єлизаветівської ЗОШ І-ІІІ ступенів-ДНЗ» висловили подяку за проведений методичний семінар керівництву факультету освітніх інженерно-педагогічних технологій БДПУ та висловили сподівання на подальшу співпрацю.

Ірина Бардус,

заступник декана факультету освітніх інженерно-педагогічних технологій БДПУ

СПРАВЖНЄ СВЯТО УНІВЕРСИТЕТСЬКИХ АРХЕОЛОГІВThe Celebration of University Archaeologists

На початку листопада в актовій залі центрального корпусу нашого університету пройшли урочистості, що традиційно-святково підсумовували цьогорічну студентську археологічну практику, яка проходила в  національному історико-археологічному заповіднику «Ольвія» Інституту археології Національної Академії наук України (с. Парутино Очаківського району Миколаївської області).

Учасники експедиції разом із своїм керівником, кандидатом історичних наук, доцентом Валентиною Папановою відзвітували про проведену роботу, чим порадували «стариків» (учасників минулих експедицій), а також усіх присутніх театралізованою постановкою на Ольвійську тему. Правда, спочатку керівник експедиції  виступила з невеличкою промовою і представила тих небайдужих людей, які допомогли організувати і проводити цю поїздку, чим внесли вагомий вклад у розвиток археології в Україні. Кожному з них вручили подяку і квіти під щирі оплески глядачів.

Після усіх теплих слів глядачам представили відеохроніку експедиції, чим у вічності зафіксували незабутні краєвиди цього казкового місця – Ольвія, важку і клопітливу працю практикантів, радощі знахідок, побут і відпочинок експедиції.

Свято тривало: в гумористичному стилі представлялись пригоди грецького героя Тисея. Студенти демонстрували гарне почуття гумору і свою майстерність у танцях, вокалі, неперевершеній грі. Постановка завершилась задушевною піснею. Судячи з дзвінкого сміху і гучних аплодисментів глядачів постановка вийшла на славу.

Згодом був ще один відеозвіт про осінню польову археологічну розвідку студентів БДПУ і Муніципального ліцею в селі Обіточне Чернігівського району, під час якої команда разом з В. А. Папановою розкопувала стоянку Бронзового віку .

Валентина Анатоліївна поздоровила молодих колег із вдалим завершенням експедиції, чудовим виступом і запросила всіх учасників експедицій приєднатися до розкопок у наступному році, а також побажала їм доброго здоров’я, професійного становлення і гарного майбутнього.

…Так і хочеться побажати, щоби таких добрих, професійних і цілеспрямованих людей, як В. А. Папанова побільше було. Людей,  які все своє життя присвячують цікавій, благородній, нелегкій справі, а своїм професіоналізмом і невідступним прагненням відкриттів творять нашу історію і дають гарний приклад для наслідування майбутнім поколінням.

Ольга Шунькіна,

студентка соціально-гуманітарного факультету

СМІТТЯМ ЗАСМУЧЕНА «КУЛЬТУРА»

Хочете побачити «культуру по-бердянськи»? Спочатку гляньте на світлини. А місце добре відоме нашим студентам, адже знаходиться за декілька десятків кроків від 5 корпусу БДПУ. Ковані ліхтарі, ніби запрошують відвідати дитячий майданчик, і, коли на вулиці ясна тепла погода, дітлахи з найближчих околиць весело сміються на гойдалках…

Прогулюючись узбережжям Азовського моря, дихаючи йодованим повітрям, мої очі несвідомо зловили якийсь дисонанс у навколишній картині – за щось зачепився мій погляд, і я відразу не змогла зрозуміти за що. Підійшовши трохи ближче, побачила пластикові пляшки та інший мотлох, який вирішили залишити чи то «добродії» Бердянська, чи то гості міста між кованими прутами в середині стовбурів ліхтарів. Уже котрий рік поспіль Україна намагається вступити до ЄС. Від політиків з екранів телевізорів чи моніторів комп’ютерів увесь час чуємо про європейську культуру, високі моральні цінності, які ми, українці, звичайно ж маємо, то ж і є у нас право бути однією з європейських держав-передовиків. Тільки, як що у братній Польщі студенти збирають пластикові пляшки в одні кошики з сміттям, а кришечки від них – в інші, то у нас молодь (бо не віриться мені, що діти до 12 років, чи літні люди будуть засовувати пляшки від шампанського до кованих споруд) тішиться своєю винахідливістю, чи то, як зараз кажуть, «креативністю» у спробі позбутися відходів. У жодному випадку не хочу образити та обмовити наших студентів, бо особисто «шкідників» мені не довелося побачити. Маю надію, що вони й не причетні до таких низьких вчинків. Та необхідно пам’ятати, що чисто не там, де прибирають, а там, де не смітять. То ж будьте терпеливі, і вже, якщо вирішили поласувати цукерками чи напоєм на вулиці, будьте ласкаві, донесіть залишки, тару чи обгортки до кошика із сміттям – не будьте «трешем» самі.

Ксенія Задворна,

кореспондент газети «Університетське Слово»