Наш календар

ВІХИ  ІСТОРІЇ  УКРАЇНИ      1 Грудень 2019 рік.

В холодні землі взулися гаї / І стали біля неба, як стояли. (Микола Вінграновський)

 ВІХИ  ІСТОРІЇ  УКРАЇНИ            Грудень 2019 рік.

1 ч. –  минає 110 років від народження Кос-Анатольського Анатолія Йосиповича (1909-1983), композитора, педагога. Народився у м.Коломиї в Галичині, здобув мистецьку і правничу освіту. Невичерпним джерелом різножанрової творчості композитора було пісенне багатство Прикарпаття. Співпрацював з поетами П.Вороньком, М.Рильським, В.Сосюрою. Створив майже 500 музичних творів, сам писав вірші. В останні роки життя збирав матеріали про вітчизняних діячів культури, зокрема, знайшов могилу композитора С.Воробкевича, зібрав речі композитора М.Лисенка тощо. Є автором пісні-романсу на слова І.Франка «Ой ти, дівчино, з горіха зерня».

1 ч. ‒ 100 років тому народився Сосновський Михайло Іванович (1919-1975), журналіст, публіцист, суспільно-політичний діяч. Народився у с.Великі Гаї на Тернопільщині, вивчав теологію і історію у закладах Львова, вчителював. Під час німецько-радянської війни потрапив до німецького полону, пережив «марш смерті». У 1944р. виїхав до Німеччини, здобув ступінь магістра права в Українському вільному університеті у Мюнхені (1949). Далі перебрався до Канади, де продовжив навчання і став співзасновником Ліги Визволення України, діячем Світового Конгресу Вільних Українців та Конгресу Українців Канади, є автором праць «Нариси історії української політичної думки», «Дмитро Донцов ‒ політичний портрет» і ін.

1 ч. ‒ 240 років від дня народження Турчанинова Петра Івановича (1779-1856), композитора, хорового диригента, педагога, духівника. Народився у м.Києві, навчався мистецтву в італійського композитора Д.Сарті  та українського ‒ А.Веделя, співпрацював із Д.Бортнянським, з яким створив класичні зразки оранжування давньоруських церковних мелодій. Загалом своєю творчістю справив значний вплив на розвиток української хорової музики ХІХ-ХХ століть.

5 ч. ‒ минає 100 років від народження Миколаєнка Миколи Антоновича (1919-2019), письменника, поета, драматурга, перекладача. Народився у с.Мар’янівка на Січеславщині, освіту здобув у Запорізькому педінституті, вчителював,відбув німецько-радянську війну. Став співзасновником Запорізького літоб’єднання, у доробку митця оповідання, повісті, п’єси та понад 40 поетичних збірок, це «На лінії вогню», «Береги твого щастя», «Вишиванка від євшану», «Сад кохання» і ін. З часів Голодомору полишив такі рядки: «Поетом був, коли жував макуху й напарену нежальну кропиву».

6 ч. ‒ Свято Велеса. Велес ‒ один з найстаріших богів і вважається Богом достатку. Він сходить по сонячному променю на Землю і приносить зародки багатства, врожаю, приплоду. На зв’язок  Велеса з родом вказує звичай останнього снопа ‒ дідуха, якого урочисто вносять у світлицю на Різдво і ставлять на покуть.

6 ч. ‒ 120 років тому народився Оглоблин Олександр Петрович (1899-1992), історик, політичний діяч. Народився у м.Києві, студіював історію у Київському ун-ті, вчителював, став першим доктором історії української культури. Серед дослідницьких матеріалів використовував і «Історію русів». На початку 1930-их років арештовувався московсько=більшовицькою охранкою. У 1944р. виїхав на Захід, викладав в Українському вільному університеті. З 1951р. ‒ в США, де заснував Українське історичне товариство, став професором з історії у Гарвардському ун-ті, очолював Українську вільну академію. Є автором праці «Гетьман Іван Мазепа та його доба» і ін.

 6 ч. ‒ 1919р. частини  армії Української Народної Республіки (УНР) під проводом генералів М.Омеляновича-Павленка і Ю.Тютюнника з Поділля вирушили у перший «Зимовий похід» у запілля червоних і білих банд Московії. Це вже були партизанські дії відступаючого уряду УНР, який програвав у першу чергу – ідеологічно, агітаційно, а не багнетно, бо вже всюди панувала облудна більшовицька брехня: від гасла «Земля селянам, фабрики робітникам!» і до «Хай живе Совєтська незалежна Україна!». Становище також ускладнювало і загарбництво поляків. Пересторога українських діячів того часу М.Міхновського, Д.Донцова, В.Липинського, С.Єфремова і ін., а найперше ‒ попередження І.Франка ще в кінці ХІХст. про небезпеку жахливих наслідків  від будівництва соціалізму-комунізму… залишилися поза увагою збуреного, кострубатого українського суспільства.

9 ч. ‒ 120 років від дня народження Косовського Якова Петровича (1899-1975), культурно-громадського діяча, письменника, етнографа. Народився у с.Чернихів в Галичині, здобув фах вчителя, володів німецькою, англійською, польською, грецькою та латиною. Став засновником кооперативних і спортивних товариств, творчих гуртків, а також співзасновником товариства «Просвіта», від 1917р. перебував у Легіоні Українських Січових Стрільців. У 1944р. емігрував до Австрії, згодом ‒ до Канади. Є автором побутових п’єс «Заклятий Яр», «Довбуш», «Стрілецька слава», «Під Крутами перли впали», збірки «Шляхами Золотого Поділля» і ін.

11 ч. – минає 120 років від народження Чубатого Миколи Дмитровича (1889-1975), історика права та церкви, філософа, педагога. Народився в м.Тернополі, освіту здобув у Львівському і Віденському ун-тах. У період визвольних змагань 1917-1921рр.перебував у складі уряду Західно-Української Народної Республіки, потім була науково-викладацька діяльність. В 1939р. емігрував до США, заснував у Нью-Йорку «Дом Української Культури», з 1963р. став деканом в Українському Католицькому ун-ті в Римі. Є авторм праць «До питання про початок української нації», «Хто і коли заснував місто Київ» і ін.

15 ч. ‒ 120 років тому народився Громницький Павло Антонович (1889-1977), живописець. Народився у с.Громниця на Січеславщині, мистецтву навчався у Петербурзькій академії мистецтв у класі І.Рєпіна. Брав участь в українському державотворенні в 1918-1922рр. У міжвоєння здійснив творчі поїздки до Італії, Тібету, США, Японії, на запрошення короля працював у Норвегії. Написав портрети І.Франка, Т.Шевченка, О.Олеся, а також пейзажі і натюрморти в імпресіоністському стилі. Твори П.Громницького експонуються у музеях України, Франції, Норвегії і США,

19 ч. ‒ 100 років від дня народження Лукаша Миколи Олексійовича (1919-1988), мовознавця, перекладача, поліглота. Народився у м.Кролевець на Сіверщині, у ранньому віці засвоїв їдиш, а також французьку, німецьку та англійську мови, навчався у Київському ун-ті, вчителював, викладав у вишах, редагував видання. Здійснив переклади з майже 20-ти мов твори класиків світової літератури, підготував збірню лексико-фразеологічних матеріалів для майбутніх словників української мови тощо. Зазнав гонінь від комуністичного московства: неодноразово виключався із творчих спілок, понад 10 років був повністю відсторонений від літературного процесу, натомість у підрадянській Україні панували московські переклади світових надбань.

21 ч. – минає 210 років від народження Лебединцева Петра Гавриловича (1819-1896), історика, археолога, фольклориста, священика, громадського діяча. Походить з с.Зелене на Київщині, закінчив Київську Духовну Академію. Був спершу священиком у м.Біла Церква, збирав народний фольклор, опікувався охороною старовини. Заснував цілу низку шкіл для селянських дітей, його почин було розповсюджено по всій Київщині, Волині. Темою його історичних праць були монастирі, церкви, а також селянський рух і ін.

21 ч. ‒ 130 років тому народився Таранушенко Стефан Андрійович (1889-1976), мистецтвознавець, музейник. Народився у м.Лебедині на Слобожанщині, студіював філологію у Харківському ун-ті, став науковцем у царині мистецтвознавства. У 1935р. московською охранкою відправлений на 5 років до комуністичного концтабору, дозвіл повернутися в Україну отримав лише у 1953р., реабілітований у 1958р., але наукові звання йому не повернуто. Вчений досліджував народне будівництво, дерев’яні храми, кам’яну архітектуру, прикладне мистецтво.

25 ч. ‒ 1949 року постала Ліги Визволення України ‒ у м.Торонто Канади відбулася установча конференція, метою якої було об’єднання українців і інших громадян країни довкруги боротьби за визволення України з московсько-комуністичного поневолення, поборення комуністичної ідеології на теренах Канади. Продовженням цього процесу стало заснування Світового Конгресу Вільних Українців в1967р. у США і ін.

26 ч. – 150 років від дня народження Кобилянського Юліана Юліановича (1859-1922), мовознавця-лексиколога, педагога, перекладача, брата письменниці О.Кобилянської. Родом з с.Гура-Гумора (нині територія Румунії). Був одним з перших в Україні дослідників латинської, української та грецько-української лексикографії. Є автором підручників з латинської мови, словників, йому належить праця «Естетичне виховання в гімназії».

26 ч. ‒ минає 120 років від народження  Зятика Івана (1899-1952), священослужителя. Народився у с.Одрехова на Посянні ‒ нині у складі Польщі, після закінчення богословських студій був висвячений на священика Української Греко-Католицької Церкви, у 1935р. вступив до Чину Найсвятішого Ізбавителя. Під час німецько-радянської війни став ігуменом монастиря у м.Тернополі. В січні 1952р. арештований комуністичною охранкою і вивезений до «озерлагу» в Іркутську область, де після чергових катувань загинув 17 травня 1952 р. У 2001 році беатифікований у числі 25-ти мучеників Церкви.

120 років тому народився Державин Володимир Миколайович (1899-1964), літературознавець, критик, поет, перекладач. Народився у               м.С.-Петербурзі, освіту здобув у Харківському ун-ті, став науковцем, написав працю «Панщина в римському колонаті». В кінці ІІ Світової війни потрапив до Німеччини, де став активним учасником Мистецького українського руху, був професором Українського вільного ун-ту у Мюнхені. Є автором праці «Українська поезія і її національна чинність». В усіх анкетах про свою національність вказував ‒ «українець за переконанням».

Цього року збігає 410 літ з часу друку Часослова (1609), церковно-богшослужбової книги, що містила молитви щоденних церковних служб і призначався для священиків, читців і співаків. Часослов або Молитвосло був найпопулярнішою книгою у середньовіччі України, часто вживаного і як читанку при навчанні грамоті. Перше видання Часослова кирилицею з’явилося у 1491р. у Кракові.

О.Змієвський, В Пилипенко, тов. «Просвіта», м.Бердянськ, Запорізький край, Україна, /proberdyansk.wordpress.com/

 


Поділитися:

  • Facebook
  • Twitter
  • LiveJournal
  • Print

Один коментар до “Наш календар”

  1. Добрий вечір, дорогий друже Степане! У Тебе виходить не газета, а лялечка. Ще не все перечитав, але, поза всяким сумнівом, це – найкраща українська студентська (вишівська) газета!!!

Коментарі закриті.