Нові eкспонати

Час не стоїть на місці. Усе розвивається, змінюється, оновлюється… Не залишається без змін й експозиція навчальної археологічної лабораторії нашого університету. Сьогодні вона поповнилась новими експонатами крейдового періоду, які датуються 145-66 млн. р. до н. е. А саме: два скам’янілих морських їжаки (Echinoidea Leske), турріліт (Turrilites), камінь з відтисками панцирів молюсків і ніжок хітонів (chiton elegans) та фрагмент скам’янілого дерева.

Морські їжаки – колючі істоти круглої форми, скам'янілості яких зазвичай можна знайти біля узбережжя. Вони відносяться до групи тварин під назвою «голкошкірі». Ці істоти мешкають на нашій планеті сотні мільйонів років, а їхні далекі предки залишили після себе масу скам'янілостей. Хоча у стародавніх морських їжаків багато спільного з сучасними видами, їх скам'янілості довгий час приймали зовсім за інших істот.

В Англії вважалося, що це були надприродні корони, буханки священного хліба або магічні зміїні яйця. У Данії вважали, що це "грозові" камені: вважалося, що вони починають виділяти вологу перед штормами, що допомагало людям пророкувати негоду. П'ять ліній, знайдені на скам'янілостях багатьох морських їжаків , вважалися хорошим знаком, в Індії їх зберігали, як талісман до удачі. Магічні сили, пов'язані з морськими їжаками, відбивали те, як кожна культура їх інтерпретувала. Вважалося, що вони здатні вилікувати укус змії, допомагали готувати хліб, захищали від шторму і приносили удачу.

Черевоногі молюски або – найбільш численний клас типу молюсків, до нього відносяться майже 100 тисяч видів – вимерлих і сучасних. Тіло поділяється на тулуб, голову й ногу. В основному це бентосні організми, морські та прісноводні, хоча є і наземні форми. Раковини черевоногих молюсків, як правило, спірально закручені, іноді з шипами, горбиками і різними виступами. Але спіраль більшості їхніх раковин закручується не в площині, як у амонітів і наутилусів, а з підйомом, приклад того – наземні равлики.

Боконервові молюски (Amphineura) – підтип безхребетних тварин типу молюсків. Раковина у частині складається з 8 лежачих на спині рухомо-зчленованих, налягаючих черепицеподібно одна на одну пластинок, в інших вона відсутня. Відносяться до класу панцирних. Це рослиноїдні морські форми, що живуть найчастіше в прибережній зоні; вони щільно присмоктуються ногою до каменів.

Арсеній Голик,

аспірант кафедри історії України,
старший лаборант навчальної
археологічної лабораторії БДПУ

Фото автора

Що знайшли – не заховали…

…Здається, ще зовсім недавно, з метою вдосконалення навчального процесу та науково-дослідницької роботи на соціально-гуманітарному факультеті БДПУ було створено навчальну археологічну лабораторію. Основна мета її роботи – створення моделі історико-культурного розвитку Північного Приазов'я в найдавніші часи, отримання, обробка та інтерпретація археологічних матеріалів; просвітницька діяльність серед широких верств населення, насамперед учнів та студентів. А функції – польові та теоретичні археологічні дослідження; проведення археологічної студентської практики на місці археологічних досліджень; виконання організаційних і адміністративних заходів, які пов'язані з проведенням науково-дослідних робіт за профілем лабораторії. Завдання, що ставилися перед лабораторією – підготовка та проведення археологічної практики студентів соціально-гуманітарного факультету; проведення охоронних археологічних робіт на об'єктах, що руйнуються внаслідок сил природи та діяльності «скарбошукачів»; проведення пошукових робіт та розкопок стародавніх пам'яток, курганів, поселень тощо; публікація археологічних матеріалів, звітів, монографій та інших матеріалів лабораторії; поширення інформації про діяльність лабораторії та сприяння обізнаності громадськості про найдавніше минуле краю; співпраця лабораторії з археологічними центрами України та зарубіжжя; надання консультативних послуг організаціям та особам, на землях яких знаходяться археологічні об'єкти.

Завідувач навчальною археологічною лабораторією, кандидат історичних наук, доцент Валентина Папанова та старший лаборант навчальної археологічної лабораторії, магістр історії Арсеній Голик влаштували сьогодні в конференц-залі університету звіт про підсумки науково-рятувальних розкопок поблизу с. Дмитрівка Бердянського району та відкриття експозиції, що розмістилася в лабораторії (див. світлини). Археологічні роботи в цій місцевості проходили з 23 вересня по 10 жовтня ц. р., в яких брали участь студенти, магістранти, випускники БДПУ та учні Бердянського муніципального ліцею (директор – Ігор Тверітінов).

Відкрила урочисту частину декан соціально-гуманітарного факультету, професор Ірина Алєксєєнко, а ректор університету, професор Вікторія Зарва висловила щирі слова подяки Валентині Папановій за багатолітню невтомну працю в сфері археології, завдяки якій гордість та слава про наш університет лине не тільки Україною, а й далеко за її межами… Вікторія Анатоліївна також вручила учасникам розкопок грамоти та подяки.

Запрошені та присутні мали можливість не тільки почути цікаву розповідь В. Папанової про хід розкопок та цікаві знахідки ще з минулих століть до нашої ери, а й переглянути на екрані підтверджуючі світлини, а на завершення в приміщенні лабораторії й доторкнутися (в переносному та й прямому розумінні цього слова) до неоціненних скарбів минувшини (див. світлини).

«Університетське Слово»

Світлини Олександра Степаненка

СПРАВЖНЄ СВЯТО УНІВЕРСИТЕТСЬКИХ АРХЕОЛОГІВThe Celebration of University Archaeologists

На початку листопада в актовій залі центрального корпусу нашого університету пройшли урочистості, що традиційно-святково підсумовували цьогорічну студентську археологічну практику, яка проходила в  національному історико-археологічному заповіднику «Ольвія» Інституту археології Національної Академії наук України (с. Парутино Очаківського району Миколаївської області).

Учасники експедиції разом із своїм керівником, кандидатом історичних наук, доцентом Валентиною Папановою відзвітували про проведену роботу, чим порадували «стариків» (учасників минулих експедицій), а також усіх присутніх театралізованою постановкою на Ольвійську тему. Правда, спочатку керівник експедиції  виступила з невеличкою промовою і представила тих небайдужих людей, які допомогли організувати і проводити цю поїздку, чим внесли вагомий вклад у розвиток археології в Україні. Кожному з них вручили подяку і квіти під щирі оплески глядачів.

Після усіх теплих слів глядачам представили відеохроніку експедиції, чим у вічності зафіксували незабутні краєвиди цього казкового місця – Ольвія, важку і клопітливу працю практикантів, радощі знахідок, побут і відпочинок експедиції.

Свято тривало: в гумористичному стилі представлялись пригоди грецького героя Тисея. Студенти демонстрували гарне почуття гумору і свою майстерність у танцях, вокалі, неперевершеній грі. Постановка завершилась задушевною піснею. Судячи з дзвінкого сміху і гучних аплодисментів глядачів постановка вийшла на славу.

Згодом був ще один відеозвіт про осінню польову археологічну розвідку студентів БДПУ і Муніципального ліцею в селі Обіточне Чернігівського району, під час якої команда разом з В. А. Папановою розкопувала стоянку Бронзового віку .

Валентина Анатоліївна поздоровила молодих колег із вдалим завершенням експедиції, чудовим виступом і запросила всіх учасників експедицій приєднатися до розкопок у наступному році, а також побажала їм доброго здоров’я, професійного становлення і гарного майбутнього.

…Так і хочеться побажати, щоби таких добрих, професійних і цілеспрямованих людей, як В. А. Папанова побільше було. Людей,  які все своє життя присвячують цікавій, благородній, нелегкій справі, а своїм професіоналізмом і невідступним прагненням відкриттів творять нашу історію і дають гарний приклад для наслідування майбутнім поколінням.

Ольга Шунькіна,

студентка соціально-гуманітарного факультету

ВІТАЄМО!!!

На офіційному сайті президента України вміщено:

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 582/2012

Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня працівників освіти

За значний особистий внесок у розвиток національної освіти, підготовку кваліфікованих фахівців, багаторічну плідну педагогічну діяльність, високий професіоналізм постановляю:

Присвоїти почесне звання:

«ЗАСЛУЖЕНИЙ ПРАЦІВНИК ОСВІТИ УКРАЇНИ»

ПАПАНОВІЙ Валентині Анатоліївні – доцентові кафедри, завідувачу лабораторії Бердянського державного педагогічного університету, Запорізька область

Президент України Віктор ЯНУКОВИЧ

5 жовтня 2012 року

…Щиро здоровимо Валентину Анатоліївну із заслуженою високою державною відзнакою, бажаємо їй плідного творчого довголіття, нових наукових здобутків.

ЦЬОГОРІЧ І З ЛІЦЕЇСТАМИ ВИРУШАЮТЬ У ЧЕРГОВУ АРХЕОЛОГІЧНУ ЕКСПЕДИЦІЮ СТУДЕНТИ БДПУ

Археологічна лабораторія Бердянського державного педагогічного університету функціонує більше двох років і стала відомою не тільки в Бердянську, а й далеко за його межами.

Протягом декількох років об’єктом досліджень студентів-істориків на чолі з кандидатом історичних наук, доцентом кафедри політології та правознавства, Валентиною Папановою був Національний заповідник «Ольвія». Одним із нових напрямків діяльності лабораторії стало дослідження Приазов’я.

Нині, згідно із наказом ректора університету, місцем початку експедиції, до складу якої входять студенти соціально-гуманітарного факультету не тільки історичного напрямку, але й нової спеціальності – «Правознавство», стало село Обіточне Чернігівського району. Результатом цієї експедиції стане значне поповнення археологічних знахідок часів Бронзової епохи.

Цьогорічне вступне слово на прес-конференції, яку вела кандидат історичних наук, старший викладач кафедри політології та правознавства Тамара Макаренко, що проходила в конференц-залі БДПУ, Валентина Папанова почала з розповіді про цілі та перспективи дослідження на новому місці розкопок.

Про значні досягнення та здобутки археологічної лабораторії за часи її існування повідала доктор політичних наук, професор, декан соціально-гуманітарного факультету Ірина Алєксєєнко: «Якщо розглядати з наукових позицій, то я хочу сказати, що далеко не в кожному, навіть закордонному виші, можна знайти щось подібне. Це є своєрідною родзинкою нашого університету, і я сподіваюся, що за роки існування лабораторії ми отримаємо вагомий досвід та значно покращимо рівень знань та практичних навичок наших студентів, що дасть нам змогу в майбутньому мати не просто звичайну лабораторію, а можливо відкрити повноцінний інститут археологічних досліджень».

Слід зазначити, що значну підтримку в своїй роботі археологічна лабораторія отримує зі сторони керівництва університету, профспілкового комітету університету та місцевої влади. Також лабораторія не вперше отримує практичну допомогу від регіонального директора фонду ім. Катерини Ковшевич (США), головного редактора газети «Університетське Слово» Степана Гериліва. «На сьогоднішній день, – зокрема, сказав Степан Миколайович, –  близько п’ятдесяти студентів отримали оплату за навчання в Україні. Окрім цього, час від часу, пані Христина Дурбак (засновниця Фонду) висилала деякі речі, як матеріальну допомогу, наприклад, комп’ютери, котрі я дарував дітям у школах у якості призів на різних конкурсах. І раптом, коли  прийшла чергова посилка, я помітив в ній деяку кількість «специфічних» речей, котрі б могли стати вам у нагоді під час експедиції».

Голова профспілкового комітету БДПУ Віталій Лола привітав учасників експедиції з початком нових досліджень і пообіцяв, що дуже шкодує про те, що не зміг взяти участі в попередніх поїздках, але до свого рідного Чернігівського району він ще завітає…

До складу членів цьогорічної експедиції входитимуть не тільки студенти соціально-гуманітарного факультету, а й учні Бердянського муніципального ліцею. Тому виникла потреба юридично закріпити відносини між Навчальною археологічною лабораторією БДПУ та муніципальним ліцеєм Бердянської міської ради Запорізької області для подальшої співпраці. Договір підписали завідуюча лабораторією Валентина Папанова та директор Бердянського муніципального ліцею Ігор Тверітінов.

…Швидко промайнуть тиждень-два і на полицях університетської лабораторії та краєзнавчого музею з’являться нові експонати – свідки цікавої древньої історії нашого краю.

Олександр Степаненко,

студент, кореспондент «Університетського Слова»

На світлинах: саме так «благословляли» сьогодні в нелегку дорогу  молодих археологів…

Світлини автора