«Посібник» та «Пособие» Ганни Вусик

З-під пера кандидата філологічних наук, доцента кафедри загального мовознавства та слов’янської філології Інституту філології та соціальних комунікацій БДПУ Ганни Вусик щойно вийшли друком два навчальних посібники. Продовжити читання “«Посібник» та «Пособие» Ганни Вусик”

Презентація четвертої «Конвалії»

Уже вчетверте презентувала сьогодні своє творче «дітище» кандидат філологічних наук, доцент БДПУ Марія Михайлівна Греб – студентський літературний альманах «Конвалія».

Продовжити читання “Презентація четвертої «Конвалії»”

«Буду я навчатись мови золотої» –

саме так назвали конкурс знавців рідної мови його організатори – кафедра української мови та методики викладання фахових дисциплін Інституту філології та соціальних комунікацій БДПУ, зокрема, кандидат філологічних наук, доцент Еліна Олійник.

Продовжити читання “«Буду я навчатись мови золотої» –”

ГОРДІСТЬ НАША

Указом Президента України від 30 вересня 2010 року  започатковано проведення Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка, мета якого – вшанування творчості Великого Кобзаря, а також підвищення престижу української мови і літератури серед молодого покоління, підвищення рівня загальної мовної культури й освіти в Україні та за її межами.

13 грудня ц. р. відбувся обласний етап конкурсу, участь в якому взяла студентка третього курсу Інституту фізико-математичної та технологічної освіти Вікторія Палій (науковий керівник – кандидат філологічних наук, доцент кафедри філологічних дисциплін М. М. Греб). За результатами конкурсу студентка посіла 3 місце, з чим ми її щиро вітаємо та бажаємо подальших творчих і наукових успіхів!

Колектив кафедри філологічних дисциплін, «УС»

На фото: Вікторія Палій

ІЗ ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ, «ВІТРИЛА»!

Чарівний «корабель поезії» «Вітрила» знову завітав до студентів і викладачів БДПУ. Уже не перший рік він припливає до берегів Інституту філології та соціальних комунікацій і сьогодні, 19 грудня 2012 року, у День Святого Миколая, святкує свій десятий День народження!

Цьогорічний захід приурочено 125-ій річниці з дня народження російського письменника «Срібного століття» Ігоря Сєверяніна. Ігор Лотарєв (справжнє ім’я поета) на початку ХХ століття був широко відомий своїми «поезоконцертами», на яких заворожував слухачів своєю манерою декламування віршів. Тому Інститут філології та соціальних комунікацій запросив нас поринути в літературну атмосферу одного з таких концертів поезії. Цього року організацією свята студентського альманаху «Вітрила» займалася заступник Директора з виховної роботи Інституту філології та соціальних комунікацій, канд. філол. наук, доц.  Вікторія Коркішко разом із студентами ІФСК і, потрібно зауважити, що свято, не дивлячись на буревій за вікном, вийшло «теплим» і «по-домашньому добрим».

Захід розпочався з декламації поезій Ігоря Сєверянина. Вітальне слово сказала директор Інституту філології та соціальних комунікацій, доктор філол. наук, проф. Ольга Харлан, яка поздоровила гостей свята із ювілейною річницею публікації альманаху «Вітрила». Юлія Бондаренко, Ольга Трюхан, Юлія Нехайчук – студенти-магістри ІФСК – виступили в ролі літературних критиків, проаналізувавши твори авторів альманаху. Ведучі оголосили Конкурс глядацьких симпатій і запропонували візитерам заходу написати, на попередньо-розданих аркушах паперу, ім’я та прізвище тих поетів, виступи яких найбільше сподобалися і запам’яталися. Серед тих, хто пропонував свою поезію аудиторії і зачаровував слухачів магією слова, були: Дар’я Беседа, Катерина Забєліна, Кристина Квітко, Вадим Мульченко, Анна Назаренко, Даниїл Хабаров (наймолодший учасник заходу, поет, учень 6 класу Бердянської спеціалізованої школи № 16), Олег Чадаєв, Анастасія Щербакова. Поезії молодих поетів і поетес присвячені дитинству, батьківству, коханню, мріям – охоплюють теми, які хвилюють серця талановитих студентів. Кожний виступ юних поетів супроводжувався ліричною музикою чи цікавими атрибутами, які переносили глядачів в окремий чарівний світ думок і переживань авторів. Публіка жадібно смакувала поетичним словом і вдячно аплодувала талановитим студентам. Крім оплесків шановних гостей, виступаючі були нагороджені солодкими подарунками від ІФСК (а може – від Святого Миколая – хто зна…).

То ж сьогодні, у дев’ятнадцятий день зими, ми не тільки знаходили смачні даруночки від Миколая під своїми подушками, а й мали можливість насолодитися вишуканим поетичним словом наших студентів. Вітаємо всіх зі святом і бажаємо читачам різдвяного настрою напередодні вже таких близьких торжеств!

Ксенія Задворна,

кореспондент «Університетського Слова»

Чарівниця зі скандинавських берегів

«Андерсеном наших днів» назвали Астрід Ліндґрен сучасники. Таке почесне порівняння шведська дитяча письменниця отримала небезпідставно. Продовжуючи традицію Г.К. Андерсена і С. Лагерльоф, своєю творчістю Астрід Ліндґрен розширила жанрові межі дитячої літератури, утвердила дитину як провідного персонажа. Проза авторки увійшла до класики літератури для дітей, і не здає своїх позицій і досі, оскільки ці твори читають наступні покоління маленьких читачів.

14 листопада 2012 року Астрід Ліндґрен виповнилося б 105 років. Із цієї нагоди 11 грудня на базі БДПУ відбулися науково-літературні читання «Чарівниця зі скандинавських берегів: Астрід Ліндґрен», які підготували викладачі кафедри філологічних дисциплін кандидат філологічних наук, доцент Колінько О.П. та кандидат філологічних наук, старший викладач Салюк Б.А. У заході взяли участь студенти Інституту філології та соціальних комунікацій, Інституту соціально-педагогічної та корекційної освіти, Інституту психолого-педагогічної освіти та мистецтв, соціального-гуманітарного факультету, факультету економіки та управління, а також запрошені гості з БСШ № 16, ЗОШ № 6 та гімназії № 3 «Сузір’я».

Учасники науково-літературних читань дізналися про цікаві факти життя та творчості письменниці, познайомилася з ліндґренівськими героями – Пеппі Довгапанчохою, Малюком і Карлсоном, Калле Блюмквістом, Міо, братами Левове серце і багатьма іншими.

Найцікавішими були доповіді Костирка Богдана (вчителя англійської мови ЗОШ № 6), Івко Уляни (учениці гімназії № 3 «Сузір’я»), Мельникової Катерини (магістрантки ІФСК), Давиденко Ольги (студентки ІСПКО).

Друга частина читань пройшла у вигляді інтерактивної гри, яку провели найвідоміші герої творів письменниці – Пеппі Довгапанчоха, Малюк і Карлсон, в яких перевтілилися студенти ІППОМ Романець Ірина, Коваленко Маргарита, Ведмідь Роман.

Багатогранність творчості шведської письменниці спонукає по-новому перечитувати твори, замислюватися над сенсом життя та відчувати себе хоч інколи дитиною…

Світлана Глазова,

доцент кафедри філологічних дисциплін

СПІЛКУЮЧИСЬ ІЗ ВОЛТОМ ВІТМЕНОМ

Волт Вітмен продекламував свій вірш в аудиторії БДПУ! А пройшло це наприкінці листопада під час літературно-наукових читань «Добрий сивий поет з берегів Поменока…», де студенти та викладачі університету прослухали аудіо-запис письменника й на власні очі побачили його рукописи.

Захід організували викладачі кафедри романо-германської філології Інституту філології та соціальних комунікацій доценти Валерій Богдан, Оксана Дуброва та Тетяна Розумна. До обговорення творчої спадщини письменника долучилися, звісно, студенти, а також учні спеціалізованої школи з поглибленим вивченням англійської мови №16. Учасників об’єднав спільний інтерес – складна, глибока та неординарна творчість барда американської літератури Волта Вітмена.

Присутні вирушили в літературну подорож до такої далекої й водночас близької Америки. Кожен поринав у національні надбання її творчої скарбниці.

У читаннях студенти висвітлили новаторство версифікації Волта Вітмена, репрезентоване в його збірці «Листя трави». Усього цим питанням було присвячено 54 доповіді. Особливо цікавими були роботи Оксани Собіної (35 гр.), Ольги Кумалагової (22 гр.), Кристини Калько (35 гр.), Катерини Тарасенко (43 гр.) та інш.

Учасники підготували вірші барда, підкріплені мультимедійними презентаціями, представили доповіді, присвячені біографії та творам письменника. Родзинкою дійства став архів рукописів Вітмена та аудіозапис. Мужній чоловічий голос американця з характерною хрипотою не залишив байдужим нікого!

Можливо тому студенти стверджували, що їх серця забились у ритмі верлібру. Творчість Волта Вітмена лишається нескінченним об’єктом літературних досліджень та причиною гарячих дискусій, інтерпретацій, які тривають навколо нього.

Ганна Сластіна,

студентка Інституту філології та соціальних комунікацій БДПУ

МАЙСТЕР ЧИСТОТИ РІДНОГО СЛОВА

З когорти видатних мовознавців

mch1.У жовтні 2012 року нашому земляку, уродженцю села Андріївка Бердянського району, Олексі Наумовичу Синявському виповнилося б 125 років. Після закінчення Харківського університету з 1920 по 1928 рр. працював професором української мови Харківського інституту народної освіти, з 1928 р. – очолював Діалектологічну комісію ВУАН, із 1930 р. – завідував відділом діалектології Інституту мовознавства ВУАН, одночасно (1932-37 рр.) – обіймав посаду професора київських університету та педагогічного інституту.

На пошану славетного земляка викладачі кафедри філологічних дисциплін (завідувач – доцент  М. М. Греб) провели наукові читання «З когорти видатних мовознавців», мета яких – розглянути роль лінгвіста у становленні норм сучасної української літературної мови, його внесок у розвиток фонетики та діалектології.

До участі у наукових читаннях було залучено студентів ІІ курсу  Інституту психолого-педагогічної освіти та мистецтв, які підготували стіннівки та доповіді про життєвий шлях і науковий доробок мовознавця. Під час заходу учасники наголосили, що наш земляк належав до славної когорти талановитих, патріотично налаштованих українських філологів.

Близько 10 років Олекса Наумович працював у мовознавчих установах Академії Наук Києва. Усю творчу енергію, талант віддавав дослідженню рідного слова, безкомпромісній боротьбі за його чистоту та розквіт, рішуче виступав проти вживання архаїчних слів, іноземних термінів.

Праці Олекси Синявського «Короткий нарис української мови», «Порадник української мови» в 20-ті роки ХХ ст. були настільними книгами у школах. Він є редактором остаточного варіанта «Українського правопису», ухваленого на Правописній конференції у Харкові 1927 р., автором книги «Норми української літературної мови» (1931 р.), які вплинули на стандартизацію  мови,  стали  видатною  подією  в  історії українського мовознавства.

Сьогодні актуально звучить думка Олекси Синявського про те, що «єдність будь-якого народу виявляється насамперед в єдності його літературної мови, цієї найголовнішої ознаки нації».

Світлана Глазова,

доцент кафедри філологічних дисциплін

На світлинах: учасники наукових читань

«ЩО ВОДИТЬ СОНЦЕ Й ЗОРНІ СТЕЛІ»: ПОЕТИКА ЛЮБОВІ В ХУДОЖНІЙ ЛІТЕРАТУРІ» –

під такою назвою університетські філологи вперше в Україні провели Міжнародну наукову конференцію

Конференція проходила 20-21 вересня 2012 року з ініціативи кафедри української літератури та компаративістики, кафедри зарубіжної літератури та теорії літератури Інституту філології та соціальних комунікацій Бердянського державного педагогічного університету (директор – професор Ольга Дмитрівна Харлан), яку радо підтримали  Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка, Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Центр гендерних досліджень БДПУ під егідою Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України та Національної академії наук України.

Назва конференції (перша частина) – це цитата із «Божественної комедії» великого італійського гуманіста Данте Аліг’єрі, власне, фінальний рядок цього твору, що утверджує космічну силу любові. Як і задумувалось, науковий захід сприяв піднесенню вічних цінностей у теперішньому суспільстві, нагадав про кохання як незнищенне та гуманізуюче почуття у світі, сповненому хаосу й апокаліптичних настроїв. Художня література – класична і сучасна, вітчизняна й зарубіжна – надзвичайно багата творами, в яких мовиться про любов у різних її проявах, де оспівується велика сила кохання.

«Важко назвати такого автора, який би не торкнувся любовної тематики у своїй творчості, – говорила, відкриваючи конференцію, заступник з наукової-дослідної роботи та міжнародної діяльності, кандидат філологічних наук, доцент Софія Олегівна Філоненко, Спитайте навіть студента-першокурсника – і він умить згадає любовні історії Ромео і Джульєтти, Трістана та Ізольди, Тетяни Ларіної і Євгенія Онєгіна, Мавки і Лукаша, Марусі Чурай і зрадливого Гриця…Кожен із нас легко зацитує напам’ять не один рядок любовної лірики…

Нам запраглося відживити оте первинне хвилювання, те   піднесення, що ми переживаємо, коли читаємо книжки про кохання – сумне й радісне, щасливе і трагічне, скороминуще і вічне. Другим мотивом обрання теми для наукової розмови стала, як не дивно, втома. Втома від того потоку негативної інформації,

в якому борсаємося щодня, який ллється на наші бідні голови і нема на те ради…

Тому вважаємо актуальним і вкрай потрібним розпочати розмову про любов у найрізноманітніших аспектах – і філософському, і психологічному, і релігійному, і гендерному, і суто естетичному…».

На конференції працювало десять секцій, присвячених відображенню любовної тематики у творах різних періодів, стилів і жанрів, метафізиці та аксіології кохання, його відтінкам, традиційним образам закоханих у літературі, гендерним та релігійним аспектам любовної теми. 

Заявки на участь у конференції подали більше 350 вчених, які представляли практично всі регіони України: міста Київ, Харків, Львів, Одесу, Дніпропетровськ, Донецьк, Дрогобич, Запоріжжя, Івано-Франківськ, Луганськ, Кам’янець-Подільський, Миколаїв, Рівне, Суми, Слов’янськ, Тернопіль, Луцьк, Переяслав-Хмельницький, Житомир, Херсон тощо.

Обговорити проблеми літератури і повсякдення виявили бажання філологи з Польщі, Білорусі та Російської Федерації, а в заочній формі – також із Грузії, Сербії, Франції, Албанії (вони представили стендові доповіді). До участі в конференції зголосилося близько 30 докторів наук, які представили провідні наукові й вищі навчальні заклади України та зарубіжжя. Серед них – авторитетні науковці: професори Анатолій Ткаченко, Юрій Пелешенко, Тетяна Михед, Ярослав Поліщук (Київ), Любов Хавкіна (Харків), Фелікс Штейнбук (Ялта), Оксана Філатова (Миколаїв), Іван Штейнер (Гомель, Білорусь), Олександр Єременко (Луганськ) та інші.

Учасники конференції та студенти зустрічалися з київською письменницею, журналісткою та культурологом Людмилою Таран.

Під час конференції традиційно проходила презентація найновішої наукової, методичної та навчальної літератури з актуальних проблем філології. 

Міжнародна наукова конференція, безумовно, посприяла піднесенню престижу нашого університету, згуртуванню науковців України та зарубіжжя, залученню студентів до наукової роботи.

«Університетське Слово»