Відчули дух сучасного й минулого Бердянська

IMAG1051

В останній день зими студенти третього курсу спеціальності «Соціальна педагогіка» Інституту соціально-педагогічної та корекційної освіти разом із заступниками директора Інституту Продовжити читання “Відчули дух сучасного й минулого Бердянська”

Було це чверть століття тому…

З метою гідного вшанування мужності, самовідданості, вірності військовому обов’язку воїнів-інтернаціоналістів, призваних до лав Радянської Армії з України, Верховна Рада України постановила у 2014 році урочисто відзначити на державному рівні 25-у річницю виведення радянських військ з Афганістану. Передбачалося підготувати та видати серії вибраних спогадів учасників бойових дій в Афганістані, а Міністерству оборони України з метою патріотичного виховання молоді провести у військових підрозділах і навчальних закладах рекомендувалося проведення науково-практичних конференції, круглих столів тощо. Державному комітету телебачення і радіомовлення України рекомендовано організувати тематичні теле- і радіопередачі, присвячені життю і подвигу воїнів-афганців…

Не залишився осторонь цієї події й наш університет. Сьогодні в конференц-залі БДПУ пройшла урочиста зустріч молоді міста з учасниками бойових дій: комісаром Бердянського об’єднаного міського військкомату Сергієм Волковим, Героєм Радянського Союзу Віктором Синицьким, заступником голови Бердянської територіальної організації спілки ветеранів Афганістану «ШУРАВІ» Володимиром Мякоткіним; художнім керівником творчого колективу «Шураві» Іллею Голубєвим, який виконував пісні афганської тематики; а також з членами Бердянської територіальної організації спілки ветеранів Афганістану «ШУРАВІ». В заході взяли активну участь і виступили головний спеціаліст відділу організаційної роботи та внутрішньої політики міськвиконкому Ігор Зубрицький та провідний фахівець з виховної роботи БДПУ Анетта Омельченко.

Ця війна навіки залишиться в людській пам'яті, тому що її історія написана кров'ю солдатів і сльозами матерів. Війна обірвала життя 3660 синам України та 14453 воїнам колишньої радянської держави. Із Запорізької області в Афганське пекло пішло 5550 осіб. Вони вирушали захищати чужу землю, вирушали, будучи вірними присязі, даній своїй Батьківщині. Наші воїни дивились на війну своїми очима, бачили кров і біль, горе і страждання.

Про все це вели мову гості, і про те, що Афганістан чорним клеймом врізався, як постріл, у мирне життя наших громадян. Всього ж 395 бердянців пройшли через це пекло. Багатьом родинам чорним крилом вдарила у вікна похоронка. 21 військовослужбовець з Бердянська загинув на війні в Афганістані.

Ніколи не зможе відболіти це горе, ніколи не виплачеться воно на нашій землі, поки житимуть батьки, брати, сестри, вдови і діти загиблих в Афганістані синів України.

А молодь наша, університетська та міська, повинна пам'ятати людей та події, які були обпалені цією жорстокою війною та берегти мир на нашій українській землі.

…Були квіти, були пісні в виконання студентів БДПУ Руслана Меджидова, Ігоря Тюхти та Вадима Петрика; було щире «дякуємо» всім тим, хто зміг прийти і разом з нами згадати події, що назавжди залишаться у наших серцях…

Степан Герилів,
журналіст

На світлинах: цікаві моменти
з сьогоднішньої урочистої зустрічі

Світлини журналіста Олександра Степаненка

Нові eкспонати

Час не стоїть на місці. Усе розвивається, змінюється, оновлюється… Не залишається без змін й експозиція навчальної археологічної лабораторії нашого університету. Сьогодні вона поповнилась новими експонатами крейдового періоду, які датуються 145-66 млн. р. до н. е. А саме: два скам’янілих морських їжаки (Echinoidea Leske), турріліт (Turrilites), камінь з відтисками панцирів молюсків і ніжок хітонів (chiton elegans) та фрагмент скам’янілого дерева.

Морські їжаки – колючі істоти круглої форми, скам'янілості яких зазвичай можна знайти біля узбережжя. Вони відносяться до групи тварин під назвою «голкошкірі». Ці істоти мешкають на нашій планеті сотні мільйонів років, а їхні далекі предки залишили після себе масу скам'янілостей. Хоча у стародавніх морських їжаків багато спільного з сучасними видами, їх скам'янілості довгий час приймали зовсім за інших істот.

В Англії вважалося, що це були надприродні корони, буханки священного хліба або магічні зміїні яйця. У Данії вважали, що це "грозові" камені: вважалося, що вони починають виділяти вологу перед штормами, що допомагало людям пророкувати негоду. П'ять ліній, знайдені на скам'янілостях багатьох морських їжаків , вважалися хорошим знаком, в Індії їх зберігали, як талісман до удачі. Магічні сили, пов'язані з морськими їжаками, відбивали те, як кожна культура їх інтерпретувала. Вважалося, що вони здатні вилікувати укус змії, допомагали готувати хліб, захищали від шторму і приносили удачу.

Черевоногі молюски або – найбільш численний клас типу молюсків, до нього відносяться майже 100 тисяч видів – вимерлих і сучасних. Тіло поділяється на тулуб, голову й ногу. В основному це бентосні організми, морські та прісноводні, хоча є і наземні форми. Раковини черевоногих молюсків, як правило, спірально закручені, іноді з шипами, горбиками і різними виступами. Але спіраль більшості їхніх раковин закручується не в площині, як у амонітів і наутилусів, а з підйомом, приклад того – наземні равлики.

Боконервові молюски (Amphineura) – підтип безхребетних тварин типу молюсків. Раковина у частині складається з 8 лежачих на спині рухомо-зчленованих, налягаючих черепицеподібно одна на одну пластинок, в інших вона відсутня. Відносяться до класу панцирних. Це рослиноїдні морські форми, що живуть найчастіше в прибережній зоні; вони щільно присмоктуються ногою до каменів.

Арсеній Голик,

аспірант кафедри історії України,
старший лаборант навчальної
археологічної лабораторії БДПУ

Фото автора

Що знайшли – не заховали…

…Здається, ще зовсім недавно, з метою вдосконалення навчального процесу та науково-дослідницької роботи на соціально-гуманітарному факультеті БДПУ було створено навчальну археологічну лабораторію. Основна мета її роботи – створення моделі історико-культурного розвитку Північного Приазов'я в найдавніші часи, отримання, обробка та інтерпретація археологічних матеріалів; просвітницька діяльність серед широких верств населення, насамперед учнів та студентів. А функції – польові та теоретичні археологічні дослідження; проведення археологічної студентської практики на місці археологічних досліджень; виконання організаційних і адміністративних заходів, які пов'язані з проведенням науково-дослідних робіт за профілем лабораторії. Завдання, що ставилися перед лабораторією – підготовка та проведення археологічної практики студентів соціально-гуманітарного факультету; проведення охоронних археологічних робіт на об'єктах, що руйнуються внаслідок сил природи та діяльності «скарбошукачів»; проведення пошукових робіт та розкопок стародавніх пам'яток, курганів, поселень тощо; публікація археологічних матеріалів, звітів, монографій та інших матеріалів лабораторії; поширення інформації про діяльність лабораторії та сприяння обізнаності громадськості про найдавніше минуле краю; співпраця лабораторії з археологічними центрами України та зарубіжжя; надання консультативних послуг організаціям та особам, на землях яких знаходяться археологічні об'єкти.

Завідувач навчальною археологічною лабораторією, кандидат історичних наук, доцент Валентина Папанова та старший лаборант навчальної археологічної лабораторії, магістр історії Арсеній Голик влаштували сьогодні в конференц-залі університету звіт про підсумки науково-рятувальних розкопок поблизу с. Дмитрівка Бердянського району та відкриття експозиції, що розмістилася в лабораторії (див. світлини). Археологічні роботи в цій місцевості проходили з 23 вересня по 10 жовтня ц. р., в яких брали участь студенти, магістранти, випускники БДПУ та учні Бердянського муніципального ліцею (директор – Ігор Тверітінов).

Відкрила урочисту частину декан соціально-гуманітарного факультету, професор Ірина Алєксєєнко, а ректор університету, професор Вікторія Зарва висловила щирі слова подяки Валентині Папановій за багатолітню невтомну працю в сфері археології, завдяки якій гордість та слава про наш університет лине не тільки Україною, а й далеко за її межами… Вікторія Анатоліївна також вручила учасникам розкопок грамоти та подяки.

Запрошені та присутні мали можливість не тільки почути цікаву розповідь В. Папанової про хід розкопок та цікаві знахідки ще з минулих століть до нашої ери, а й переглянути на екрані підтверджуючі світлини, а на завершення в приміщенні лабораторії й доторкнутися (в переносному та й прямому розумінні цього слова) до неоціненних скарбів минувшини (див. світлини).

«Університетське Слово»

Світлини Олександра Степаненка

П’ятнадцятирічна співпраця з Радою Європи

Понад 15 років фахівці з методики навчання історії в школі – викладачі БДПУ – активно співпрацюють з відділом  історичної освіти Директорату з освіти та мов Ради Європи (Страсбург), беручи участь в майже всіх освітніх програмах та заходах, що організуються ним на теренах України. Останнім таким заходом став Міжнародний науково-практичний семінар «Професійний портрет вчителя історії ХХ ст.», що відбувся у Києві за участю заступника голови Відділу історичної освіти Ради Європи Т. Мінкіної-Мілко, професора Віденського університету А. Екерта, королівського консультанта з питань освіти Великої Британії Д. Хамера та професора  Белградського університету  М. Шуйца. Модерував груповою роботою та головував на пленарному засіданні семінару професор БДПУ К. Баханов.

На семінарі обговорювалися проблеми розробки ефективних методів і прийомів викладання історії в сучасному багатокультурному суспільстві, професійних компетентностей сучасного вчителя історії, критерії та технології оцінювання професійної компетентності вчителів, методика формування знань, умінь і навичок вчителів історії по розкриттю складних і чутливих питань на уроках історії в мультикультурному середовищі.

Катерина Гунченко,

лаборант кафедри педагогіки вищої школи, управління навчальним закладом та методики навчання суспільствознавчих дисциплін

КОЗАЦЬКИЙ ДУХ ПРОФЕСОРА ЛИМАНА

За участю секретаря координаційної ради козацьких організацій І. Зубрицького, начальника адміністративного відділу С. Кузьменка, проректора  БДПУ з міжнародних зв’язків, доктора історичних наук, професора І. Лимана, представників Бердянського МВ ГУМВС України у Запорізькій області 15 листопада ц. р. пройшло чергове засідання координаційної ради козацьких громадських організацій при Бердянському міському голові. Основна мета координаційної ради козацьких організацій, яка діє з 2008 року, – створення ефективного механізму взаємодії виконкому та козацьких громадських організацій щодо розвитку історичних, патріотичних, духовних та культурних традицій козацтва; забезпечення реалізації потенціалу козацької ідеї для консолідації громадськості міста, залучення міських козацьких громадських організацій до охорони громадського порядку. Розглянуті питання: про ініціативи та досвід діяльності окремих козацьких організацій; про підсумки спільної діяльності у поточному 2012 році Бердянського МВ ГУМВС з громадськими формуваннями з охорони громадського порядку, які створені на базі козацьких організацій; про виконання плану роботи координаційної ради у поточному 2012 році; про проведення щорічного V фестивалю  бойового мистецтва і спортивних єдиноборств в Бердянську 8 грудня 2012 року.

Професор БДПУ Ігор Ігорович Лиман не пропускає жодного заходу в Бердянську, пов’язаного з козацьким рухом (дивіться світлини), а на засіданнях координаційної ради козацьких організацій з наукової точки зору розповідає про історію розвитку козацтва, козацькі традиції на Бердянщині, узагальнює досвід роботи козацьких організацій, який розповсюджує на міжнародних наукових семінарах та зустрічах в Україні та за кордоном. Тут найдоречнішими будуть слова: «Козацькому роду нема переводу»!

«Університетське Слово»

ВІТАЄМО!!!

На офіційному сайті президента України вміщено:

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 582/2012

Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня працівників освіти

За значний особистий внесок у розвиток національної освіти, підготовку кваліфікованих фахівців, багаторічну плідну педагогічну діяльність, високий професіоналізм постановляю:

Присвоїти почесне звання:

«ЗАСЛУЖЕНИЙ ПРАЦІВНИК ОСВІТИ УКРАЇНИ»

ПАПАНОВІЙ Валентині Анатоліївні – доцентові кафедри, завідувачу лабораторії Бердянського державного педагогічного університету, Запорізька область

Президент України Віктор ЯНУКОВИЧ

5 жовтня 2012 року

…Щиро здоровимо Валентину Анатоліївну із заслуженою високою державною відзнакою, бажаємо їй плідного творчого довголіття, нових наукових здобутків.

ПЕРЕГОРНУЛИ СТОРІНКИ ІСТОРІЇ БЕРДЯНСЬКА

17 вересня 2012р. студенти першого та другого курсів спеціальності «Соціальна педагогіка» ІСПКО, під керівництвом кураторів старшого викладача Ірини Горошнікової та асистента кафедри соціальної педагогіки Ольги Величко, відвідали музей історії міста Бердянська. Соціальні педагоги побували в чотирьох залах, в яких відображена історія міста, починаючи з 19 сторіччя та до наших днів. Гордістю музею є діорама «Бердянськ у минулому», де відтворено вид міста на кінець 19 століття. Щоб відчути дух сучасного Бердянська, було зібрано для експозиції музею інформацію про політичне, культурне, соціальне життя міста. Захід було приурочено до Дня визволення Бердянська, Дня міста та 80-ліття рідного БДПУ.

Ольга Величко,

асистент кафедри

соціальної педагогіки ІСПКО

На світлинах: студенти першого та другого курсів спеціальності «Соціальна педагогіка» ІСПКО під час екскурсії до музею історії Бердянська.

ВІДКРИТТЯ СЕЗОНУ НАУКИ ТА ТВОРЧОГО СПІЛКУВАННЯ

Нотатки з Бердянської сесії I Всеукраїнської науково-практичної конференції «Придніпровські соціально-гуманітарні читання»

Соціально-гуманітарний факультет Бердянського державного педагогічного університету спільно з вузами-партнерами Дніпропетровським національним університетом ім. Олеся Гончара, Запорізьким національним університетом, Кіровоградським державним педагогічним університетом ім. Володимира Винниченка, а також за сприяння Придніпровського наукового центру НАН України і МОНМС України провів у контексті святкування 80-річчя БДПУ Бердянську сесію I Всеукраїнської науково-практичної конференції «Придніпровські соціально-гуманітарні читання», присвячені проблемам розвитку соціально-гуманітарних наук в Україні і світі.

Вже встоявся формат читань, що включив у себе різноманітну за формами, темами та змістом кампанію. Разом з тим, саме традиційність свідчить про його ефективність, передбачуваність, і в той же час, гнучкість та демократичність.Місія Бердянської сесії читань – в організації сезону, або краще, семестру науки і творчого спілкування вузівської, академічної інтелігенції, дослідників сфери науки, культури, бізнесу, державних, громадських структур один з одним з одного боку і одночасно з вузівської молоддю, з іншого.

У рамках Читань дослідники вищої школи та академічних інститутів отримали можливість зустрітися і в плідній дискусії за такими напрямками:

  • Зовнішня політика України і міжнародні відносини;
  • Політичні науки в Україні та світі;
  • Регіонознавства і краєзнавчі дослідження;
  • Соціологія і соціальна робота;
  • Сучасна освіта: методологія, теорія і практика;
  • Теорія і методика навчання та виховання;
  • Історія педагогіки та освіти;
  • Філософія і культурологія;
  • Процеси та тренди світової історії;
  • Історичний досвід Укратни: держава, економіка, люди…

Кожен зміг розповісти про результати своїх досліджень, почути конструктивну критику і рекомендації, а також почути слова підтримки в подальшій роботі.Читання-2012 традиційно привернули широку увагу наукової і культурної громадськості, завдяки чому виявилися досить масовими. У них в різних формах взяли участь 365 осіб.

Високий науковий рівень Читань забезпечений активною участю в їх роботі співробітників 9 університетів України та зарубіжжя.У виступах  авторитетних учених та дослідників були наведено цікаві дані і висловлені оригінальні концепції, розроблені вітчизняним і зарубіжним науковим співтовариством. У рамках читань велася напружена, але коректна дискусія з широкого кола проблем, що турбують населення і громадськість регіону.

Крім організації вільної наукової дискусії, читання дають ще один дуже важливий продукт – матеріали виступів їх учасників. Це важливо, виходячи з широкої географії їх читачів у нашій країні, а тепер і за її межами. Беручи до уваги, що матеріали відправляються, крім обов"язкової розсилки, в бібліотеки більшості провідних вузів країни, вони перетворилися на своєрідну антологію робіт регіональних дослідників соціально-політичних, економічних, культурологічних і освітніх процесів України.

Говорячи про підсумки Бердянської сесії читань, хочеться відзначити, що фактор часу і безперервності дуже важливий при організації подібних заходів. Навіть у разовому форматі науковий захід приносить свої плоди, але для характеристики його, як традиційного, потрібна багаторічна практика. Тому організатори даних читань, аналізуючи результати і досягнутий рівень, розуміють, як багато ще належить зробити.

Бердянська сесія I Всеукраїнської науково-практичної конференції «Придніпровські соціально-гуманітарні читання» пройшла, а це означає, що почалася підготовка до чергових читань. Більшість постійних організаторів та учасників підтвердила свою готовність продовжити роботу по їх проведенню. Багато чого може статися в майбутньому, але ми налаштовані на роботу, ми готуємося до вирішення завдань і сподіваємося на успіх наступних міжнародних читань.

Станьте і Ви їх учасниками та організаторами!

 

Ірина Алєксєєнко,

доктор політичних наук, професор, член-кореспондент Академії політичних наук України, декан соціально-гуманітарного факультету БДПУ

На фото: окремі моменти з Бердянських читань, організованих соціально-гуманітарним факультетом БДПУ

ЦЬОГОРІЧ І З ЛІЦЕЇСТАМИ ВИРУШАЮТЬ У ЧЕРГОВУ АРХЕОЛОГІЧНУ ЕКСПЕДИЦІЮ СТУДЕНТИ БДПУ

Археологічна лабораторія Бердянського державного педагогічного університету функціонує більше двох років і стала відомою не тільки в Бердянську, а й далеко за його межами.

Протягом декількох років об’єктом досліджень студентів-істориків на чолі з кандидатом історичних наук, доцентом кафедри політології та правознавства, Валентиною Папановою був Національний заповідник «Ольвія». Одним із нових напрямків діяльності лабораторії стало дослідження Приазов’я.

Нині, згідно із наказом ректора університету, місцем початку експедиції, до складу якої входять студенти соціально-гуманітарного факультету не тільки історичного напрямку, але й нової спеціальності – «Правознавство», стало село Обіточне Чернігівського району. Результатом цієї експедиції стане значне поповнення археологічних знахідок часів Бронзової епохи.

Цьогорічне вступне слово на прес-конференції, яку вела кандидат історичних наук, старший викладач кафедри політології та правознавства Тамара Макаренко, що проходила в конференц-залі БДПУ, Валентина Папанова почала з розповіді про цілі та перспективи дослідження на новому місці розкопок.

Про значні досягнення та здобутки археологічної лабораторії за часи її існування повідала доктор політичних наук, професор, декан соціально-гуманітарного факультету Ірина Алєксєєнко: «Якщо розглядати з наукових позицій, то я хочу сказати, що далеко не в кожному, навіть закордонному виші, можна знайти щось подібне. Це є своєрідною родзинкою нашого університету, і я сподіваюся, що за роки існування лабораторії ми отримаємо вагомий досвід та значно покращимо рівень знань та практичних навичок наших студентів, що дасть нам змогу в майбутньому мати не просто звичайну лабораторію, а можливо відкрити повноцінний інститут археологічних досліджень».

Слід зазначити, що значну підтримку в своїй роботі археологічна лабораторія отримує зі сторони керівництва університету, профспілкового комітету університету та місцевої влади. Також лабораторія не вперше отримує практичну допомогу від регіонального директора фонду ім. Катерини Ковшевич (США), головного редактора газети «Університетське Слово» Степана Гериліва. «На сьогоднішній день, – зокрема, сказав Степан Миколайович, –  близько п’ятдесяти студентів отримали оплату за навчання в Україні. Окрім цього, час від часу, пані Христина Дурбак (засновниця Фонду) висилала деякі речі, як матеріальну допомогу, наприклад, комп’ютери, котрі я дарував дітям у школах у якості призів на різних конкурсах. І раптом, коли  прийшла чергова посилка, я помітив в ній деяку кількість «специфічних» речей, котрі б могли стати вам у нагоді під час експедиції».

Голова профспілкового комітету БДПУ Віталій Лола привітав учасників експедиції з початком нових досліджень і пообіцяв, що дуже шкодує про те, що не зміг взяти участі в попередніх поїздках, але до свого рідного Чернігівського району він ще завітає…

До складу членів цьогорічної експедиції входитимуть не тільки студенти соціально-гуманітарного факультету, а й учні Бердянського муніципального ліцею. Тому виникла потреба юридично закріпити відносини між Навчальною археологічною лабораторією БДПУ та муніципальним ліцеєм Бердянської міської ради Запорізької області для подальшої співпраці. Договір підписали завідуюча лабораторією Валентина Папанова та директор Бердянського муніципального ліцею Ігор Тверітінов.

…Швидко промайнуть тиждень-два і на полицях університетської лабораторії та краєзнавчого музею з’являться нові експонати – свідки цікавої древньої історії нашого краю.

Олександр Степаненко,

студент, кореспондент «Університетського Слова»

На світлинах: саме так «благословляли» сьогодні в нелегку дорогу  молодих археологів…

Світлини автора

НЕВ’ЯНУЧІ КВІТИ ІСТОРИЧНОЇ ОСВІТИ

  • Із презентації книги «Історична освіта в Бердянську: від чоловічої гімназії до соціально-гуманітарного факультету БДПУ»

У конференц-залі Бердянського державного педагогічного університету минулої суботи відбулась презентація книги Ігоря Лимана та Вікторії Константінової «Історична освіта в Бердянську: від чоловічої гімназії до соціально-гуманітарного факультету БДПУ» (дивіться фото).

У цьому археографічному виданні публікується комплекс джерел, що стосуються становлення та розвитку історичної освіти у Бердянській чоловічій гімназії, Бердянській педагогічній школі, Бердянських педагогічних курсах і педагогічному технікумі, Бердянському інституті соціального виховання, Бердянському державному педагогічному інституті, Бердянському (Осипенківському) державному учительський інституті, Осипенківському (Бердянському) державному педагогічному інституті, Бердянському державному педагогічному університеті.

Передмову до книги написала Олена Говор — доктор философії (історія) з Австралійського національного університету (Канберра). Австралійська дослідниця, предки родини якої були напряму пов‘язані з Бердянською чоловічої гімназією, зазначила:

«Ныне я с удовольствием приветствую новое археографическое издание «Историческое образование в Бердянске: от мужской гимназии до социально-гуманитарного факультета БГПУ», подготовленное Игорем Лыманом и Викторией Константиновой. В этой фундаментальной работе собраны документы, касающиеся преподавания исторических дисциплин в Бердянске начиная с последней трети ХІХ века и заканчивая сегодняшним днем. Кроме того, что не возникает сомнений в ее нужности в контексте популяризации истории учебного заведения, можно согласиться с составителями в том, что уместной является именно форма археографической публикации, поскольку информационные возможности источников во истину безграничны.

Хотелось бы поздравить Игоря Лымана и Викторию Константинову с выходом этой книги, а весь Бердянский государственный педагогический университет — с тремя юбилеями в его истории!»

nev2Презентація нового видання відбулась в рамках Всеукраїнської науково-практичної конференції «Придніпровські соціально-гуманітарні читання». Крім бердянських науковців і представників громадськості, на презентації були присутні дослідники з Інституту соціології Національної академії наук України, Дніпропетровського національного університету ім. Олеся Гончара, Національної гірничої академії, Дніпропетровського національного університету  залізничного транспорту ім. акад. В. А. Лазаряна, Національного транспортного університету  м. Київ,  Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна, Запорізького національного університету, Воронезького державного університету (Росія).

Ця презентація стала першим заходом Науково-дослідного інституту історичної урбаністики, рішення про створення якого було прийняте вченою радою БДПУ 21 вересня 2012 р.

Олександр Степаненко,

кореспондент «Університетського Слова»