ДЕЛІКАТНІСТЬ І ПОХМУРІСТЬ ОДВІЧНОЇ ТЕМИ

До 120-річчя Марини Цвєтаєвої

Гендерний аспект

delf4Марина Цвєтаєва, Сергій Єсенін, Стефан Цвейг, Володимир Маяковський, Вірджинія Вулф, Джек Лондон… Всі ми добре знайомі з творчістю цих яскравих письменників, проте, на жаль, їх об’єднує не лише безперечний талант – так сталося, що життя кожного з них трагічно обірвалося за власним фатальним вибором. «Письменники-самогубці»  – саме такою стала тема воркшопу, присвяченого 120-річчю з дня народження Марини Цвєтаєвої. Захід відбувся 23 жовтня за ініціативи Центру гендерних досліджень і кафедри зарубіжної літератури та теорії літератури Інституту філології та соціальних комунікацій.

Самогубство є однією з одвічних проблем людства. Його причини різноманітні – від психічних захворювань на кшталт шизофренії до депресій, викликаних віковими особливостями чоловіків і жінок. Статистичні дані, наведені в презентації директором Центру гендерних досліджень Мартою Варикашею, продемонстрували, що серед смертності населення за зовнішніми причинами самогубство посідає перше місце. У середньому в Україні кожного року 25 осіб ідуть з життя через суїцид, тоді як у світовому масштабі ця цифра зростає до одного мільйона, причому більшість самогубців є особами чоловічої статі, тоді як жінки частіше роблять спроби покінчити життя самогубством, але вдаються до «гуманніших» способів і тому лікарям вдається їх врятувати.

У топ-десятку за кількістю суїцидів на 100 тисяч населення потрапляє більшість країн пострадянського простору, зокрема Росія, Казахстан, Білорусь, Україна, а також Китай і Японія. Про культурні, релігійні та економічні передумови цього феномену доповідала пані Марта Варикаша. Цікавим фактом стало, що до групи ризику відносять людей певних професій, зокрема медиків, фінансистів і особливо творчих людей – музикантів, акторів, художників, письменників.

Докладніше про долю письменників-самогубців розповіла заступник директора з наукової роботи ІФСК Г. І. Табакова у своїй презентації «Дивний вибір між життя і смертю…» Вражаючим одкровенням стала для слухачів розповідь про непрості стосунки між Володимиром Маяковським і його музою Лілією Брік, а також про причини психічного розладу Вірджинії Вулф, яка за своє життя кілька разів намагалася вчинити суїцид. 

Особливої уваги також заслуговує виступ магістрантки ІФСК Вікторії Подолянчук, яка висвітлила у своїй доповіді версії загибелі Марини Цвєтаєвої, підготувавши слухачів до проникливої розповіді к. філол. наук, доцента Ірини Співак про долю письменниці та її стосунки з Борисом Пастернаком, який вже після смерті письменниці присвятив їй поезію «Памяти Марины Цветаевой».

Воркшоп завершився переглядом документального фільму «Марина Цветаева: Страсти по Марине». Пристрасть, вагання, життя в еміграції, відчай, розчарування, злидні, допити більшовицькою владою, самотність – все це зібралося тут, в одному фільмі у вигляді фрагментарних спогадів самої поетки, що створювало задушевно-меланхолійний настрій і дозволяло глибше зрозуміти життя і творчість письменниці.

Без сумнівів, такий семінар надовго запам’ятається, і, незважаючи на те, що тема самогубства досить делікатна і похмура, вона змушує задуматися про сенс життя, вчить бути уважнішими до наших близьких і дорожити коханням, родиною і тією позитивною енергією,  підтримкою, яку дає нам спілкування в дружньому колективі.

Водночас ця тематика спонукає замислитися над іншими літературознавчими, культурологічними, психологічними проблемами, зокрема цікавою постає проблема межі між геніальністю і безумством…

Олена Мухіна,

студентка Інституту філології та соціальних комунікацій

На світлинах: найцікавіші моменти «філологічного воркшопу». 

ШУКАЄШ ВИХІД? ТОБІ ДОПОМОЖУТЬ!

Студентське життя насичене багатьма подіями і не завжди вони пов’язані з радісними спогадами. Життя не без проблем – це знає кожен, але подекуди нам здається , що виходу з даної ситуації немає, тоді ми звертаємось до людей, що нас оточують, але і вони можуть не знайти правильної відповіді. Однак, у нашому університеті нещодавно з’явилася навчальна психолого-консультаційна лабораторія, яка зможе допомогти кожній людині відшукати правильний шлях.

image_psy_lab1Для того, щоб конкретніше дізнатися про роботу лабораторії, я вирішила поспілкуватися з її керівником – доцентом кафедри психології Наталею Валентинівною Жук.

– Наталю Валентинівно, який час працює лабораторія і який напрям вашої діяльності?

– Лабораторія відкрилась 8 січня 2012 року, ми доволі молода організація, бо працюємо трохи більше ніж 6 місяців. Наша діяльність здійснюється за напрямками: консультування, попередження, діагностика та оскільки лабораторія навчальна,  ми навчаємо студентів спеціальності «Практична психологія».

– Хто зараз працює в лабораторії і які обов’язки виконує?

– Окрім мене, в лабораторії працює провідний фахівець Тетяна Володимирівна Ляхор і лаборант – Ольга Андріївна Малихіна. Нас всього троє, однак, до нашої роботи залучена вся кафедра психології. Певний спеціаліст займається окремим випадком в залежності від напрямку діяльності.

– Хто може до Вас звернутися?

– Ми не обмежуємося лише студентами, до нас може звернутися викладач, абітурієнт, будь-хто. Наприклад, минулого року до нас звернувся відділ кадрів університету з метою виявлення в них розвинутих навичок клерка. Ми підібрали цілий комплекс методик  і задовольнили їх запит. Цього ж року ми їм запропонували провести тренінг ділового спілкування.

– Допомога абітурієнтам? В чому вона полягає?

– У нас розроблений цілий комплекс тестувань для абітурієнтів, які допомогли б майбутнім студентам визначитися не лише з напрямком майбутньої професії, а й зі спеціальністю.

– Як багато студентів звернулося по Вашу допомогу?

– Звертаються дуже багато студентів з різноманітними проблемами. Ми активно працюємо  зі студентами 1 курсів, бо розуміємо, що в них виникають проблеми з адаптацією і орієнтацією в новому учбовому закладі. З 2-3 курсами дуже добре зарекомендувала себе і закріпилась у практиці методика кінолекторій. Багато роботи заплановано з 4 курсом, бо за результатами минулорічного анкетування, стало зрозуміло, що молоді люди розчаровані у своїх спеціальностях. А 5 курсам ми запропонуємо тренінги, щодо підготовки і презентації себе на робочому місці.

– Які з проведених проектів Вам запам’яталися ?

– Тренінг самоефективності справив дуже велике враження на студентів. Майже всі учасники змінили мотивацію в своєму житті. Не менш важливою, була наша зустріч з дітьми, які хворі на аутизм. Всі проекти – це дуже великий досвід для нас, як для психологів.

– Які в Вас подальші плани розвитку?

– Ми плануємо дуже багато роботи на цей рік. Це перший рік, коли ми будемо працювати за планом, тому для нас це дуже відповідально. Дуже хотілося б зробити лабораторію для проведення тренінгів для студентів. Також, маємо в планах, зробити в гуртожитку дискусійний клуб. А ще є велика мрія організувати в Бердянську всеукраїнський фестиваль з практичної психології, щоб дізнатися проблеми, які хвилюють студентство.

Юлія Барно,

студентка БДПУ, кореспондент «УС»

Фото з архіву лабораторії.

ЗАПРОШУЄМО СТАРШОКЛАСНИКІВ ДО ГУРТКА «Я – ПСИХОЛОГ»

Викладачі кафедри прикладної психології та логопедії з жовтня 2012 року кожної суботи проводитимуть заняття в гуртку

«Я – психолог»

для учнів старших класів загальноосвітніх закладів.

Організаційне зібрання відбудеться 6 жовтня о 9 годині біля 5 корпусу БДПУ (пам’ятник «Торпедний катер»). За більш детальною інформацією звертайтеся за телефоном (095) 790-78-09  до Олени Віталіївни.

Запрошуємо всіх БАЖАЮЧИХ!

ПЕРЕГОРНУЛИ СТОРІНКИ ІСТОРІЇ БЕРДЯНСЬКА

17 вересня 2012р. студенти першого та другого курсів спеціальності «Соціальна педагогіка» ІСПКО, під керівництвом кураторів старшого викладача Ірини Горошнікової та асистента кафедри соціальної педагогіки Ольги Величко, відвідали музей історії міста Бердянська. Соціальні педагоги побували в чотирьох залах, в яких відображена історія міста, починаючи з 19 сторіччя та до наших днів. Гордістю музею є діорама «Бердянськ у минулому», де відтворено вид міста на кінець 19 століття. Щоб відчути дух сучасного Бердянська, було зібрано для експозиції музею інформацію про політичне, культурне, соціальне життя міста. Захід було приурочено до Дня визволення Бердянська, Дня міста та 80-ліття рідного БДПУ.

Ольга Величко,

асистент кафедри

соціальної педагогіки ІСПКО

На світлинах: студенти першого та другого курсів спеціальності «Соціальна педагогіка» ІСПКО під час екскурсії до музею історії Бердянська.

ПЕРША СЕСІЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЕКТУ

ГОТУЄМОСЯ СТАТИ СЕРТИФІКОВАНИМИ АРТ-ТЕРАПЕВТАМИ

Викладачі кафедри прикладної прикладної психології та логопедії постійно прагнуть до розширення горизонтів власної професійної майстерності, беручи участь у конференціях, семінарах, майстер-класах, тренінгах тощо. Тому з великим ентузіазмом і натхненням була підтримана думка про проведення в нашому місті членами Західноукраїнської асоціації арт-психологів і арт-терапевтів к. психол. н., професор В. Назаревич і к. психол. н. О. Ставицькою (м. Рівне) навчального проекту «Арт-терапія в роботі з дітьми та дорослими». Він розрахований на достатньо тривалий термін підготовки сертифікованих арт-терапевтів – близько двох років (7 сесій).

Активну участь у роботі першої сесії взяли О. Старинська, Т. Сущинська, Н. Цибуляк і Ю. Драганова. Викладачі кафедри прикладної психології та логопедії мали змогу не тільки розширити сферу професійних інтересів у галузі практичної психології, а й обмінятися досвідом упровадження різноманітних арт-терапевтичних технік у консультативний й корекційний процес психологічної допомоги дітям і дорослим. Крім цього участь наших викладачів сприяє налагодженню ділової співпраці між кафедрою прикладної психології та логопедії БДПУ та кафедрою психології РІ ВМУРоЛ «Україна» з метою підвищення рівня професійної підготовки студентів ІСПКО, які отримують спеціалізацію «практична психологія».

Наталя Цибуляк,

старший викладач кафедри прикладної психології та логопедії

На фото: учасники нового навчального проекту на першій сесії

Фото Ю. Драганової,

старшого лаборанта кафедри