У клопотах, турботах, в автівці

пройшли минулі вихідні для університетських «нашоатлантівців».

ф3

Дякуючи небайдужим бердянцям цього разу збирали та  відвозили  хлопцям на фронт теплі речі, харчі й багато чого із того, що вони замовляли. Були в Павлополі і в Гранітному. Великої вдячності заслуговують усі, хто підтримав нас в цей раз: Світлана Ушанова, Наталія Іванченко, Тетяна Поддумей, Степан Герилів, Любов Миколаївна (окремо дякую за Ваші пироги), Олександр Овсянніков, Алла Сердюк, Надія Февральова, Ольга Удалова, Микола Тюркеджи, Олена Яковлева, Зоя Циганок, п. Світлана з Осипенко, Сергій Неділя, Олег Зінченко, Софія Філоненко,  Валентина Полончевська, Яна Осадча та інші; невтомні жіночки, що постійно плетуть сітки.

ф1 ф2 ф4 ф5

Кожного разу солдати передають студентам, викладачам і всім бердянцям тепле «Спасибі!», а я – від імені всіх нас дякую їм за те, що тепер знаходяться на передовій, і тому ми маємо мир у нашому місті. Від`уїжджаючи з передової, ми всім наказували головне, щоб залишалися живими й не були пораненими ворожою кулею. Я їм так і сказала: "Хочу, щоб наступного разу ви теж мене зустрічали".

ф6 ф7 ф8 ф9

Вже похолодало, то ж солдатам потрібні ліки від простуди, температури, алергії, а також – теплі речі: светри, шкарпетки;  хлопці просять чай, каву, цукор, плівку, цвяхи (80-100), «фольгоізол»… Обов'язково веземо до їхнього скромного столу цибулю, часник, зелень тощо. Будемо вдячні за будь-яку допомогу, якої так потребують та й чекають захисники наші.

Анетта Омельченко
НАШІ АТЛАНТИ
Світлини автора 

 


Поділитися:

  • Facebook
  • Twitter
  • LiveJournal
  • Print