Усе відбувається у ритмі вальсу…

 

Бекграунд

Травень 2014 року. Неподалік від міста Алчевськ, в садибі Мсциховського (с. Селезнівка), зустрічаються Влад Крейммер, Олексій Ворсоба, Сергій Жадан, та Ольга Михайлюк для роботи над музично-літературним твором «Розділові». Події, які відбувалия тоді, були відзняті Вадимом Ільковим і представлені публіці, як документальний фільм.

«Вхід на Схід» – новий проект мистецької агенції «АртПоле», який триває упродовж жовтня-листопада. Це серія арт-заходів у Бердянську, що покликані налагодити культурний зв’язок зі східними регіонами нашої країни. Сергію Жадану належать такі слова: «Різниця між нами, як між приголосними і голосними». Проект «АртПоле» покликаний це довести…

 

«Спілкувалися» зі Сходом

Учора, одинадцятого листопада у рамках проекту «АртПоле» до БДПУ завітав Вадим Ільков.  Режисер-дебютант у конференц-залі презентував документальний фільм «Вальс Алчевськ». «Для мене це дуже своєрідний показ, – говорить творець фільму – , бо я знаю, що не всі цікавляться документальним кіно. Головна відмінність документального кіно від інших – воно не показує, на що потрібно дивитися. Це взаємодія з глядачами… Ви самі слідкуєте за всим.»

 Фільм «Вальс Алчевськ» знімався у травні, 2014-го року в місті Алчевськ Луганської області. «Це фільм про природу творчості. Ми віднайшли дивне місце, про яке не знали, навіть, жителі Алчевська.» У фільмі зустрічаються дуже сильні образи, про які я навмисне не писатиму, аби зберегти інтригу.  Ні для кого не є секретом – наше ставлення до Сходу. Це, щонайменше, скепсис і недовіра. У фільмі Вадима Ількова мистецтво виступає своєрідним містком для переговорів. Після п'ятидесятихвилинного «діалогу» – по завершенню перегляду, присутні ледве могли щось мовити – робота Вадима Ількова пройняла серця.

 

«Запитання – відповіді»

Мені випала прекрасна нагода – поговорити з режисером «Вальс Алчевськ» по завершенню перегляду:

– Вадиме, Сергій Жадан писав, що у доріг є одна хороша якість – ними можна проїхати ще раз. Ви вже котре переглянули цей фільм, перенеслися в ті події. Ви помітили в ньому нові деталі, які, можливо, не помічали раніше?


– Знаєте, я щоразу помічаю щось нове. Сьогодні мене вразив момент, де чоловіки переносять книги у простирадлі. Це досить дивна сцена і вона теж «показує» нам щось важливе.

– Говорять, що перше враження – головне. Його вже не зміниш. Яке враження лишилося у Вас від Алчевську? 

– Мабуть, відповідне до тодішньої погоди – щодня дощило. Осінь – це, насправді, не похмура пора року, але вона спокійна і задумлива.

– Ви можете дати власну оцінку своєї роботи? Режисер критикує свою роботу найбільше, правда ж?

– Знаєте, я маю десь п’ять оцінок до свого фільму (посміхається), щоразу переглядаючи його, думаю по-різному.

– А як оцінили його ті, хто постійно знаходився в кадрі? Скажімо, Сергій Жадан – він щось говорив вам про фільм?

– Він нічого не сказав. (Поганого не сказав теж – прим. автора) 

–    Дякую за відповіді, прошу вас дати мені якусь пораду (І, звісно, автограф). До творчих людей варто прислухатися, бо вони все бачать інакшим (Даю чернетку, наполягаю на пораді).
Режисер бере ручку і пише: «Знахідок, що спонукають до пошуку»…

Раджу всім «Вальс Алчевськ» до перегляду. Не можна судити про когось, не доторкнувшись до реалій його життя. (Автор розмірковує про людей зі Сходу).

Аліна Голованова,
кореспондентка «Університетського Слова»
 Світлини Юлії Королевської

 


Поділитися:

  • Добавить ВКонтакте заметку об этой странице
  • Facebook
  • Twitter
  • LiveJournal
  • Blogger
  • Мой Мир
  • Одноклассники
  • Print
  • RSS
comments powered by HyperComments

Система OrphusЯкщо Ви знайшли помилку на сайті, просимо повідомити про це адміністратору. Виділіть текст з помилкою та натисніть комбінацію клавіш Ctrl+Enter. Дякуємо!