В БДПУ презентували «Культурну мапу Бердянська»

14 вересня ц. р. київська агенція «АртПоле» та Науково-дослідний інститут історичної урбаністики БДПУ презентували перші результати свого спільного проекту «Культурна мапа Бердянська», на першому етапі підтриманого Гете-інститутом в Україні.

О 13.00 в актовій залі БДПУ від «АртПоля» проект представляли Мирослава Ганюшкіна, Тетяна Манзюк і Аліна Букіна, від Науково-дослідного інституту історичної урбаністики – Ігор Лиман і Юлія Королевська.

_DSC9367

Як сформулювала медіа-координатор «АртПоля» Тетяна Манзюк, «Ми шукали траєкторію, рухаючись за якою можна познайомитися з Бердянськом. Занурювалися в історію й виринали на площі та узбережжя, щоб дізнатися, як формувалася його ідентичність з перших років існування й до сьогодні. Місто-порт, місто-курорт, вулиці якого зберегли пам’ять про перших мешканців – купців і градоначальників, консулів і фабрикантів, вчених і революціонерів, махновських повстанців, гімназистів, рибалок, садівників. Про українців,болгар, німців, греків, євреїв, росіян, поляків, караїмів. Місто, в якомув море врізається 18-кілометрова коса. В якому привидами стоять спустошені будівлі колишніх промислових гігантів. Місто, значну частину населення якого складають переселенці з окупованих територій. Яке влітку приймає близько півмільйона туристів. З яким взимку припиняється пасажирське залізничне сполучення. Якими маршрутами водять своїх гостей бердянці? Що треба знати про місто, аби зрозуміти його характер? Ми намагалися знайти провідників, мапи і маяки. Настав час поділитися знахідками і разом обговорити, яким є культурний простір Бердянська і яким хотілося б його бачити».

_DSC9273 _DSC9284

Зі свого боку представники Науково-дослідного інституту історичної урбаністики повідомили, що на початку, коли «АртПоле» підготувало плани  проекту, там реально були тільки дві ключові складові: складання мапи (без конкретизації, якої саме і що на ній має бути відображено) і широке залучення до цього бердянських студентів. НДІ Історичної урбаністики одразу запропонував доповнити ці плани пунктом про анкетування, яке і мало стати ключовим при складанні мапи.

_DSC9335 _DSC9337

Вже коли команда проекту зібралась у БДПУ на початку серпня, той вельми схематичний план набув конкретизації. Науковці одразу відмовились від наміру обмежитись виключно pdf картою, натомість запропонувавши зосередитись на складанні інтерактивної карти, яка би була багатошаровою. Причому кількість цих шарів можна було би згодом збільшувати. Фактично, карта могла б акумулювати як всі наукові наробки з історії Бердянська, так і інформацію про сучасність міста. Крім того, що вкрай важливо, карта відбивала б «образ міста» – тут то і стає незамінним якомога ширше анкетування. Іншими словами, «Культурна мапа Бердянська» може стати тією формою, зміст якої буде фактично безмежним і постійно трансформованим.

_DSC9347 _DSC9362

Була розроблена анкета. За місяць її заповнили 774 респонденти. Саме ці перші анкети і використані при складанні того варіанту «Культурної мапи Бердянська», який презентувався 14 вересня.

При цьому станом на день презентації таких анкет нараховувалось вже більше 900. Надзвичайно важливо, що анкетування після 14 вересня не закривається.

З першими результатами проекту можна ознайомитись за посиланням: http://berdianskculturalmap.tilda.ws/

О 14.20 вже в конференц-залі БДПУ відбувся круглий стіл «Культурна мапа Бердянська», де до обговорення перших результатів, а головне – можливих перспектив розвитку проекту, крім його безпосередніх виконавців, приєднались представниця Гете-інституту в Україні Ілона Демченко, ще одна представниця «АртПоля» Ольга Михайлюк, директор Науково-дослідного інституту історичної урбаністики Вікторія Константінова, очільниця наукового відділу БДПУ Вікторія Ліпич, представники бердянських закладів культури і студенти.

_DSC9397 _DSC9392

О 17.30 у внутрішньому дворі університету відбувся концерт гурту «Mashala Doza», приїзд якої був організований «АртПолем» за підтримки Програми національних обмінів, що фінансується Європейським Союзом та Національним фондом підтримки демократії. Концерт чудово вписався в концепцію презентації «Культурної мапи Бердянська», адже стиль гурту визначається як «османський фолк», а для Бердянська «Mashala Doza» підготувала спеціальну програму з акцентом на музиці народів Північного Приазов’я.

Ігор Лиман, професор БДПУ,
координатор міжнародної діяльності університету
Світлини з архіву Науково-дослідного
інституту історичної урбаністики БДПУ 

 


Поділитися:

  • Добавить ВКонтакте заметку об этой странице
  • Facebook
  • Twitter
  • LiveJournal
  • Blogger
  • Мой Мир
  • Одноклассники
  • Print
  • RSS
comments powered by HyperComments

Система OrphusЯкщо Ви знайшли помилку на сайті, просимо повідомити про це адміністратору. Виділіть текст з помилкою та натисніть комбінацію клавіш Ctrl+Enter. Дякуємо!