Вікна в життя з фотографій

Учора, 8 лютого, о 19 годині в першому Антикафе Бердянська відбулася зустрічі шанувальників та любителів фотографічного мистецтва (в тому числі й студентів БДПУ) з фотографом та письменником Вадимом Зібровим (див. світлини). Організувала захід Ксенія Клейнос, але запросила фотографа Олена Мілько – старший науковий працівник музею історії міста Бердянська.

DSCN2019

Життя – це не ті дні, котрі пройшли, а котрі запам’ятались. А фотографія – це саме те, за допомогою чого ми можемо згадувати, ніби повертатись у минуле, у той час, у цю ж хвилину, секунду, коли саме було зроблено фото. А гарна фотографія дозволяє зрозуміти як насправді мало бачать наші очі.

DSCN2009 DSCN2014

Розпочав зустріч Вадим Зібров так : «Я не позиціоную себе як професійний фотограф. Чому? Тому, що для мене це життя». Майстер – родом із Кривого Рогу, з фотосесіями відвідує різні міста не лише України, а й світу. Мистецтву фотографії присвятив уже 16 років свого життя, займається також приватним навчанням. «Спочатку це не було бізнесом. Для мене це перш за все творчість, котра, якщо буде подобатися людям, то вони будуть готові за це платити. Кожна людина, яка хоче чогось досягнути, повинна намагатися зробити так, аби сьогодні було краще, ніж учора. Двигун мого особистого творчого прогресу – це постійно прагнути кращого та ставити високі життєві цілі» – ділився роздумами Вадим Зібров. У своїй роботі фотограф дивиться, перш за все, на особистість, підбираючи образ, виходячи з тривалого спілкування, та не полюбляє, коли його обмежують в діях : « Мій погляд ні за які гроші не купується, якщо мене ставлять у рамки. У житті все корисно, але ніщо не повинно нами керувати».

image DSCN1991

Не лише фотографія стала приводом до зустрічі з Вадимом Зібровим. У залі Антикафе майстер із Кривого Рогу презентував свою книгу «Окна», котра була видана ще 3 роки тому. Творив письменник 4 місяці та, як результат, маємо 80 сторінок книги, головний герой якої – фотограф. Усі бажаючі наприкінці вечора мали можливість придбати книгу з автографом.  «Як я її написав? Я й сам досі не знаю» – посміхаючись, говорив автор.

DSCN1996

Завершуючи зустріч, фотограф та письменник процитував Гоголя: «Немає вищої з насолод, як насолода творити…». Хочеться побажати Вадиму Зіброву творчих успіхів та звершень як у фотографії, так і в слові…

Юлія Коверга, 
Кристина Лисенко (фото), 
студентки-практикантки
«Університетського Слова»

 


Поділитися:

  • Facebook
  • Twitter
  • LiveJournal
  • Print