ВІЛ/СНІД – не вирок!!!

У травні Україна вшановує пам’ять людей, які померли від СНІДу. Цей день, за рішенням Всесвітньої організації охорони здоров’я відзначається у всьому світі щорічно, починаючи з 1983 року. Головним покликанням пам’ятної дати є вшанування пам’яті людей, які пішли з життя через СНІД та привернення уваги до проблеми ВІЛ/СНІДу.

За даними Центру громадського здоров’я МОЗ України всього з 1987 року по 01.11.2019 зареєстровано 346 454 нових випадки ВІЛ-інфекції, від СНІДу померло 50 691 людина. Найбільш ураженими ВІЛ-інфекцією регіонами є Дніпропетровська, Одеська, Донецька області, а також Київ.

Проблематика хвороби в Україні не на жарт серйозна. Для подолання захворюваності на початку 2000-х тисячних було створено благодійні організації «100% життя» (раніше Всеукраїнська мережа ЛЖВ) та «Фонд Олени Пінчук». «100% життя» – найбільша пацієнтська організація, яка працює в 25 регіонах України з людьми, які живуть з ВІЛ. Діяльність «Фонду Олени Пінчук», який працює за рахунок приватних коштів, спрямована на боротьбу зі СНІДом і здоровий спосіб життя. Організація запроваджує менторські та освітні проекти, розраховані на молодих дівчат і жінок; залучення в Україну найкращого міжнародного досвіду в гуманітарній сфері.

У нашому суспільстві найбільшою проблемою є ставлення до людей, які захворіли на ВІЛ/СНІД. Існує багато стереотипів, образливих та ненормативних слів стосовно хворих. Люди, які не обізнані у цій сфері, навіть побоюються тиснути руки людям, які мають статус ВІЛ/СНІД–хворого. А що про ВІЛ/СНІД знає молодь і чи знають вони, як потрібно захищати себе від цієї хвороби?

Вікторія, 20 років: СНІД – це тяжке інфекційне захворювання, від якого навіть до цього часу немає ліків. Оскільки в основному вірус передається через кров, потрібно захистити себе від нестерильних шприців у лікарні , і, у випадку процедур для дівчат, під час відвідування майстра манікюру – його інструменти повинні обов’язково стерилізуватись.

Ростислав, 21 рік: Найвідоміший випадок смерті від СНІДу – це Фредді Меркьюрі. Хворобу діагностували у середині вісімдесятих років, а помер легендарний співак 1991 року від пневмонії на тлі ослаблення імунітету через СНІД. У сучасному світі можна жити з ВІЛ/СНІД завдяки медицині аж до 70-80 років. Боротися з цим потрібно за рекомендацією лікарів. Так як ліків немає, то необхідно захищатися при заняттях любов’ю зі своїм партнером. Це убезпечить тебе не тільки від СНІДу, а й від більшості інших вельми проблемних хвороб.

Валерія, 19 років: По-перше, СНІД – це остання стадія ВІЛ, від СНІДу, на жаль, вмирають. Найпоширеніший спосіб заразитися ВІЛ – статевим шляхом, тому обов’язково потрібно берегтися. Для того, щоб убезпечити себе і інших, треба регулярно здавати аналізи. А по-друге, люди з ВІЛ можуть жити повноцінним життям, якщо вони приймають терапію. ВІЛ-інфіковані, які лікуються, не можуть заразити інших. Вони можуть народжувати здорових дітей і це найголовніше.

Владислав, 20 рік: СНІД – це Синдром набутого імунного дефіциту людини. Це стан, який розвивається на тлі ВІЛ-інфекції, та є кінцевою її стадією. Шляхи передачі – в основному через кров, статевий акт або, якщо мати інфікована, є ймовірність народити дитину з ВІЛ-інфекцією. Уберегти себе від такої хвороби можна банальними запобіжними засобами.

Валерія, 21 рік: Завдяки шкільним урокам з «Основ здоров’я» та великій кількості заходів, присвячених цій темі, я пам’ятаю, що СНІД – це захворювання внаслідок ВІЛу. Як і будь-яка інша хвороба, вона може торкнутися кожного, але з інфекцією можна прожити довге та щасливе життя за умов вчасного лікування/терапії. Найчастіше СНІД передається статевим шляхом, тож потрібно захищати себе та свого партнера – користуватися презервативами. Про вживання ін’єкційних наркотиків годі й казати, тут все зрозуміло… Потрібно бути більш уважним до свого здоров’я та проходити обстеження раз на рік, бо вчасне виявлення будь-якої хвороби важливе!

Важливою складовою, коли у людини виявили ВІЛ/СНІД, є, насамперед, підтримка. Бо деякі люди можуть накласти на себе руки через страх перед хворобою та складнощами. Яким чином потрібно підтримати людину?

Вікторія: На щастя, в моєму колі знайомих немає хворих на ВІЛ/СНІД. Але в будь-якому разі, інфіковану людину не можна залишати сам на сам з її хворобою. Потрібно всіляко підтримувати її, а особливо – морально.

Ростислав: Вважаю, що не повинно бути різниці у ставленні до такої людини. Те, що вона хвора на ВІЛ/СНІД, не означає, що більше не можна з нею спілкуватися.

Валерія: Дуже шкода людей, які не обізнані про вірус імунодефіциту людини і неадекватно реагують на інфікованих, адже боятися таких людей не варто. Тому я бажаю всім бути усвідомленими і вивчати інформацію з цього питання, щоб адекватно сприймати заражених людей і, в першу чергу, бути гідним членом суспільства.

Владислав: У мене такої практики не було, але я знаю те, що це дуже страшно, коли людина хворіє, тому тут образи недоречні. А щодо матеріальної підтримки, то я брав участь у благодійних акціях ще в школі. “Червоний хрест” продавав маленькі наклейки, вони коштували 5 гривень і я пам’ятаю, що взяв декілька штук (відмовився від булочки в їдальні), думаючи, що ці гроші підуть на користь.

Валерія: Мені здається, що інфікованих не потрібно відокремлювати та навішувати ярлики. Це буде найкращою підтримкою!

Тож давайте разом звернемо увагу на таку масштабну та важливу для суспільства проблему і будемо всесторонньо підтримувати людей. Адже вчасно зреагувати – це 100% успіх. Будьте здорові, щасливі та обізнані!

Вікторія Мельник, кореспондентка «Університетського слова»


Поділитися:

  • Facebook
  • Twitter
  • LiveJournal
  • Print

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *