Як тебе не любити, БеДеПеУ?!!

…Уже з перших хвилин сьогоднішнього урочистя в мені проснулась мелодія, ні – пісня:
Грає море зелене,
Тихий день догора.
Дорогими для мене
Стали схили Дніпра,
Де колишуться віти
Закоханих мрій…
Як тебе не любити,
Києве мій!

…А невдовзі муза моя ввімкнула й свої фантазії, нашіптуючи ось такі експромтні рядочки на цю ж мелодію:
Манить море грайливе,
Втіхи вітер не стер.
Ми – з тобою щасливі,
Рідний наш «універ»,
Де нам жити-творити
І у снах, й наяву…
Як тебе не любити,
БеДеПеУ?!!

…А повернувшись до реальності, бачу сьогоднішню святкову церемонію відкриття арт-об`єкта «Я люблю БДПУ», встановленого з ініціативи студентської ради університету. Реалізатор інсталяції – бердянський приватний підприємець Олег Сичіков. Вслухаючись у привітальні слова ректора університету, професора Ігоря Богданова та голови студентського самоврядування Дмитра Кіосова, мимоволі ловиш себе на думці, що це не просто відкриття «любовних» літер на території університету, і це не звичайна данина моді, а реальне відображення глибоких почуттів викладацько-студентського колективів до рідного університету.

…Учора ввечері вже почали мандрувати неосяжними просторами інтернету світлини із ще офіційно «не відкритими» буквами любові до рідного вишу, від чого спочатку трішки злився, а згодом подумав собі: популярність, а з нею й любов до університету зростають…

І, звичайно, чудово буде, коли, вродливий студентик та й шепне на вушко чарівній студенточці: «Я – люблю тебе! Як БеДеПеУ!!!».

unnamed (1) unnamed (21)

unnamed (16) unnamed (15)

unnamed (7) unnamed (5) unnamed (4)

unnamed (14) unnamed (10)

 unnamed (9)

Степан Герилів,
журналіст

Світлини Віталія Гнатюка,
(доцента кафедри основ здоров’я, фізичної реабілітації та екології БДПУ)


Поділитися:

  • Facebook
  • Twitter
  • LiveJournal
  • Print