«Я зрозумів це сьогодні ввечері:
необхідно, щоб автор помер,
для того, щоб читач відкрив
для себе істину» – Умберто Еко
Не дивно, що саме цю цитату я обрала для епіграфу, адже ще вчора ім’я цього письменника й філософа було для мене таємницею, а вже сьогодні я віднайшла до неї ключ.
У рамках заходів, приурочених міжнародній науковій конференції «Від смішного до великого: феномен комічного в літературі та культурі» до нас у групу з презентацією «Сміх, творчість, свобода» завітала завідувач відділом обслуговування бібліотеки БДПУ Ірина Філон, яка з великим натхненням розповіла про італійського письменника Умберто Еко, аналізуючи його творчу спадщину.
Нам, студентам 1 курсу магістратури ФФСК, було дуже цікаво глибше ознайомитися із життєвими сторінками майстра, пізнати неймовірно захоплюючий світ його творчості. Ірина Михайлівна докладно зупинилася на огляді його творів: «Ім’я троянди», «Маятник Фуко», «Острів напередодні», «Бавдоліно», «Таємниче полум’я цариці Лоани», «Празький цвинтар», «Номер нуль». Я впевнена, що не тільки мені захотілось поринути в заплутані лабіринти його романів.
А наприкінці своєї розповіді Ірина Михайлівна презентувала цікавий відеофрагмент про неймовірну бібліотеку письменника, перегляд якого вкотре нагадав, що книги – це справжня духовна скарбниця людства.
Ельвіра Лаврущенко,
студентка БДПУ
Світлини автора
